Рішення

від 06.12.2022 по справі 701/128/18-к

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/128/18-к

Номер провадження2/701/48/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - І.Д.Калієвського

за участю секретаря - Г.І.Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ«Круїз Авто» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

На підставу своїх вимог спирається на те, що досудовим розслідуванням кримінального провадження №12017250000000213 від 02.06.2017 року встановлено, що 02.06.2017 року, приблизно о 20 годині 05 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи рейсовим автобусом "IVECO OTOYOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. І.Щербини, поблизу будинку №210 у с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, в напрямку смт. Маньківка Черкаської області, в порушення п.п. 2,3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, при проїзді заокруглення, не впорався з керуванням транспортного засобу, з`їхав з проїзної частини на ліве узбіччя та допустив перекидання вищевказаного автобуса.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, ОСОБА_1 , як пасажирка вказаного автобуса отримала тілесні ушкодження, а саме: травму голови - струс головного мозку, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також закритий перелом середньої третини правої ключиці зі зміщенням уламків, що відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. У зв`язку з отриманими під час ДТП травмами, її довелося тривалий час (з 02.06.2017 року по 15.09.2017 року) лікуватися та проходити відповідну реабілітацію. Вказаний факт підтверджується листками непрацездатності, випискою Маньківської районної лікарні та медичною карткою. Внаслідок ДТП позивачу була завдана моральна шкода. Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема і у душевних стражданнях, яких фізичка особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдана моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (не майнової шкоди) від 31.03.95 року №4 (із змінами та доповненнями) відшкодування моральної шкоди де вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загально соціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення у неї негативних психічних станів і процесів, викликаних приниженням її гідності внаслідок цього порушення. Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду. Згідно з п. 5 вищевказаної постанови згідно з загальними підставами цивільно - правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вени останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 440000 гривень, оскільки внаслідок ДТП вона отримала тяжку як фізичну так моральну травму. Протягом 3,5 місяців її довелося лікуватися внаслідок чого змінився звичайний перебіг її життя, і таке лікування її рекомендоване і в подальшому (відвідувати масажі, санаторно - курортне лікування) на що звичайно ж доведеться витрачати додаткові кошти. Після отриманої травми фізичний біль відчувається і на сьогоднішній день. Крім цього, позивач не може подолати страху перед автотранспортом, оскільки і на сьогоднішній день не користується автобусними перевезеннями. Також позивач зазнчає, що від отриманої травми вона ціле літо не могла повноцінно реалізовувати свої життєві плани, пересуватись, працювати і відпочивати, не змогла повного мірою приділити увагу сім`ї та малолітній дитині, забезпечити їх літній відпочинок, спілкуватись з рідними та друзями. Всі ці обставини призвели до зміни нормального способу життя. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Нормами ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. На момент вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України обвинувачений ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Круїз - Авто» та виконував функції водія рейсового автобуса "IVECO OTOYOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними документами, які надаються до цивільного позову, тому позивач змушена звертатись з даними позовними вимогами саме до відповідача - ТОВ"Круїз-Авто", взв"язку з чим і звернулася з даними позовом до суду.

Позивач та представник позивача в судовому заіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачаТОВ «Круїз Авто» в судовому засідані позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.

Згідно вирокуМаньківського районногосуду Черкаськоїобласті від20.08.2021р.(справа№701/128/18-к)вбачається,що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_2 , 02.06.2017, близько 20 год. 05 хв., керуючи автобусом "IVECO OTOYOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючи по вул. Ігоря Щербини у с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, в напрямку смт. Маньківка Черкаської області в порушення вимог п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечноїшвидкості,при проїздізакруглення,не впоравсяз керуваннявказаного транспортногозасобу,з`їхав зпроїзної частинина лівеузбіччя тадопустив перекиданнявищевказаного автобуса. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди: - пасажир автобуса ОСОБА_3 , 1978 р.н., згідно висновку судово-медичної експертизи №05-7-01/1031від 21.12.2017,отримав тілесні ушкодження які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки дляжиття; - пасажир автобуса ОСОБА_1 , 1984 р.н. згідно висновку судово-медичної експертизи №05-7-01/1029 від 20.12.2017, отримала тілесних ушкодження, як відносять до категорії ушкодженьсереднього ступенітяжкості,що спричинилитривалий розладздоров`я. Згідно звисновком експерта№4/2340від 05.12.2017,у дорожнійобстановці,яка сталасяна моментдорожньо-транспортноїпригоди,водій автобуса"IVECOOTOYOL",реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ,повинен бувдіяти відповіднодо вимогп.п.12.1Правил дорожньогоруху України. Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля "IVECO OTOYOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , а саме вимог п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.11-14).

В межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_1 було подано цивільний позов до ОСОБА_4 ,ТОВ "Круїз-Авто", ПАТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 р. (справа №701/128/18-к) цивільний позов ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ "Круїз-Авто" залишено без розгляду (а.с.14)

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25.11.2021 р. вирок Маньківського районного суду Черкаської області від20.08.2021 р. в частині вирішеня цивільного позову про стягнення моральної шкоди скасовано, провадження в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті частини цей вирок залишено без змін (а.с.15-21).

На виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 25.11.2021 р. Маньківським районним судом Черкаської області 08.12.2021 р. відкрито провадження по даному позову в порядку цивільного судочинства.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок ДТП позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає в отриманні позивачкою моральної травми, оскільки протягом 3,5 місяців її довелося лікуватися внаслідок чого змінився звичайний перебіг її життя, і таке лікування її рекомендоване і в подальшому (відвідувати масажі, санаторно - курортне лікування) на що звичайно ж доведеться витрачати додаткові кошти. Після отриманої травми фізичний біль відчувається і на сьогоднішній день. Крім цього, позивач не може подолати страху перед автотранспортом, оскільки і на сьогоднішній день не користується автобусними перевезеннями. Також позивач зазначає, що від отриманої травми вона тривалий період не могла повноцінно реалізовувати свої життєві плани, пересуватись, працювати і відпочивати, не змогла повного мірою приділити увагу сім`ї та малолітній дитині, забезпечити їх літній відпочинок, спілкуватись з рідними та друзями.

Згідно висновку експерта №11/38 від 13.05.2020 р. за результатами судової експертизи за екпертною спеціальністю:14.1 "Психологічні дослідження", за матеріалами справи №701/128/18-к, який був безпосередньо оглянутий та оголошений в судовому засіданні під час розгляду даного цивільного провадженя і який міститься в матеріалах справи №701/128/18-к (а.с.60-70), справа №701/128/18-к), вбачається що ситуація, що досліджується у справі) отримання тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 02.06.2017 р. по АДРЕСА_1 з участю ОСОБА_1 ) є психотравмувальною для ОСОБА_1 . ОСОБА_5 завдано страждань (моральної шкоди). Також зазначено, що ОСОБА_1 завдано страждань (моральна шкода) умовами ситуації що дослуджується у справі, в результаті того, що ОСОБА_1 завдано страждань (моральної шкоди) орієнтовна грошова компенсація за завдані їй страждання може становити 108 МЗП, розмір якої встановлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду.

Дана експертиза була призначена в судовому засіданні в межах розгляду кримінального провадження за ухвалою суду від 27.02.2020 р.

Посилання представника відповідача про те, що висновок даної експертизи є недопустимим доказом, спростовується тим, що згідно вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 р. даний висновок експерта визнаний належним та допустимим доказом. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25.11.2021 р. вирок в цій частині залишений без змін.

Також не знайшло свого підтвердження і посилання представника відповідача відносно того що відповідач є неналежним, оскільки йому належить лише 1/20 частина транспортного засобу, а інша частина належить на праві власності гр. ОСОБА_6 , оскільки відповідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, тобто особа яка повинна компенсувати завдану моральну шкоду має бути або власником або користувачем на певній правовій підставі транспортного засобу яким нанесено шкоду, а також роботодавцем особи, яка на момент вчинення ДТП керувала джерелом підвищенної небезпеки, яким в даному випадку являється ТОВ "Круїз-Авто". Матеріали провадження не містять доказів того, що на момент ДТП транспортний засіб перебував у неправовірному використанні, а навпаки в межах розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 встановлено, що на момент ДТП транспортний засіб у господаській діяльності використовувало ТОВ "Круїз-Авто".

Відповідно до положень ч.ч.6,7 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Ч. 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспореня.

Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди встановлений належними та допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Враховуючи конкретні обставини справи, тривалість моральних страждань ОСОБА_1 у зв`язку з необхідністю медичних обстежень та проходження курсу лікування та характеру тілесних ушкоджень, необхідністю докладення додаткових зусиль для відновлення звичного життєвого циклу, суд приходить до висновку, що відшкодування моральних збитків повинно бути визначено у грошовому виразі.

Відповідно до висновку експерта моральна шкода завдана позивачу відповідачем визначена орієнтовно 108 МЗП на момент винесення рішення.

Станом на 6 грудня 2022 р. мінімальна заробітна плата складає 6700 грн., що відповідно до висновку експерта орієнтовно сума моральної шкоди може складати 723600 грн., проте позивачем сума моральної шкоди оцінена у 444000 грн., тому оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 440 000 грн. є на думку суду достатнім та співмірним із спричиненою моральною шкодою. Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним з урахуванням обставин справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповіднодо ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих представником позивача достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає змогу суду дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 2, 3, 4, 5, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ТОВ «Круїз Авто» (вул. Вокзальна, буд. 1 б, м. Умань Черкаської області, ЄДРПОУ 33126373), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 440 000 грн.(чотириста сорок тисяч гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення оголошено 12.12.2022 р.

СуддяІ.Д.Калієвський