Постанова
від 15.03.2023 по справі 701/128/18-к
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/244/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №701/128/18-к Категорія: 305010100 Калієвський І. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року

м.Черкаси

Черкаський апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів:

Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.

секретаря Зінченко Ю.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто»,

особа, яка подала апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто» - адвоката Непокульчицького Валерія Саввовича на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2022 року, у складі судді Калієвського І.Д., -

вс та но ви в:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обгрунтування позовних вимог вказувала, що досудовим розслідуванням кримінального провадження №12017250000000213 від 02.06.2017 року встановлено, що 02.06.2017 року, приблизно о 20 годині 05 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи рейсовим автобусом "IVECO OTOYOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. І.Щербини, поблизу будинку №210 у с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, в напрямку смт. Маньківка Черкаської області, в порушення п.п. 2,3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, при проїзді заокруглення, не впорався з керуванням транспортного засобу, з`їхав з проїзної частини на ліве узбіччя та допустив перекидання вищевказаного автобуса.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 ,як пасажиркавказаного автобусаотримала тілесніушкодження,а саме:травму голови-струс головногомозку,що відносятьсядо категоріїлегких тілеснихушкоджень,що спричиниликороткочасний розладздоров`я,а такожзакритий переломсередньої третиниправої ключицізі зміщеннямуламків,що відносятьсядо категоріїушкоджень середньогоступеню тяжкості,що спричинилитривалий розладздоров`я.У зв`язкуз отриманимипід часДТП травмами,їй довелосятривалий час(з02.06.2017року по15.09.2017року)лікуватися тапроходити відповіднуреабілітацію.Вказаний фактпідтверджується листкаминепрацездатності,випискою Маньківськоїрайонної лікарніта медичноюкарткою.

Зазначала, що внаслідок ДТП їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 440000 гривень, оскільки внаслідок ДТП вона отримала тяжку як фізичну, так і моральну травму.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2022 року позов задоволено. Вирішено стягнути з ТОВ «Круїз-Авто» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 440000 грн.

Суд мотивував своє рішення тим, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди встановлений належними та допустимими доказами. Сума моральної шкоди в розмірі 440000 грн. відповідає конкретним обставинам справи, тривалості моральних страждань, яких зазнала ОСОБА_1 у зв`язку з необхідністю проведення медичних обстежень та проходження курсу лікування, характеру тілесних ушкоджень, необхідністю докладення додаткових зусиль для відновлення звичного життєвого циклу. Крім того, визначаючи розмір шкоди, суд вказав, що відповідно до висновку експерта моральна шкода завдана позивачу відповідачем визначена орієнтовно 108 МЗП на момент винесення рішення, що є більшим за 440000 грн на день винесення судового рішення, натомість, позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 440000 грн., за межі якої суд не має права вийти, та розмір якої, на думку суду, є достатнім та співмірним із спричиненою моральною шкодою.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ТОВ «Круїз-Авто» - адвокат Непокульчицький В.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення є незаконним та необгрунтованим, ухваленим з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції послався в рішенні на висновок судової психологічної експертизи №11/38 від 13.05.2020, який, на думку скаржника, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки під час проведення експертного дослідження використовувалась методика російського вченого ОСОБА_3 , яка ще 29.01.2016 рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України виключена з Реєстру методик проведення судових експертиз.

Наголошує на тому, що злочин, за яким засуджено ОСОБА_2 є необережним злочином, а тому незрозуміло з яких причин експерт у висновку застосував коефіцент з ступенем вини 1 максимальний ступінь вини.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та реєстраційної картки т/з власником автобусу IVECO, на якому вчинено ДТП, є ОСОБА_4 , а ТОВ «Круїз-Авто» належить 1/20 частки даного транспортного засобу, проте, позивач не вказала співвідповідачем власника т/з ОСОБА_4 , та його не залучено до розгляду справи, що може вплинути на його права та обов`язки.

Також, скаржник вказує, що пасажири автобуса і в т.ч. ОСОБА_1 при придбанні квитків отримали страховий поліс, який міститься у квитку і відповідно були застраховані під час проїзду ПрАТ «СК «Провідна», з якою ТОВ «Круїз-Авто» та автостанція «ПАТ «Черкаси ОПАС» уклали трьосторонній договір доручення №36/365838/2402/16 від 20.12.2016. Тому у випадку настання страхового випадку (ДТП) і отримання пасажирами шкоди своєму життю та здоров`ю обов`язок по відшкодуванню даної шкоди, на переконання скаржника, покладається на ПрАТ «СК «Провідна». Однак, страхова компанія ПрАТ «СК «Провідна» не була залучена до участі у справі як співвідповідач, а тому зазначає скаржник, незалучення належного відповідача чи співвідповідача є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Крім наведеного, звертає увагу, що сума моральної шкоди, яку суд визначив до стягнення з ТОВ «Круїз-Авто» є занадто великою та неспівмірною з понесеними позивачем моральними стражданнями. Також, для обрахунку розміру шкоди суд обрав невірний розмір мінімальної заробітної плати, так як ДТП сталася 02.06.2017, тому, на переконання скаржника, саме мінімальну заробітну плату станом на 02.06.2017 потрібно враховувати для обчислення розміру моральної шкоди, а не на день ухвалення рішення.

Позивач не скористалася своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду не повністю відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до частини першої статті 1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із положеннями частини першої статті 1168ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З положенняч.2ст.1187ЦК Українислідує,що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з положеннямистатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судом,вироком Маньківськогорайонного судуЧеркаської областівід 20серпня 2021року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_2 , 02.06.2017, близько 20 год. 05 хв., керуючи автобусом "IVECO OTOYOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Ігоря Щербини у с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, в напрямку смт. Маньківка Черкаської області в порушення вимог п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечноїшвидкості,при проїздізакруглення,не впоравсяз керуваннямвказаного транспортногозасобу, з`їхав з проїзної частини на ліве узбіччя та допустив перекиданнявищевказаного автобуса. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, пасажир автобуса ОСОБА_1 , 1984 р.н. згідно висновку судово-медичної експертизи №05-7-01/1029 від 20.12.2017, отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії ушкодженьсереднього ступенятяжкості,що спричинилитривалий розладздоров`я. Згідно звисновком експерта №4/2340від 05.12.2017, у дорожній обстановці, яка сталася на моментдорожньо-транспортноїпригоди, водій автобуса"IVECOOTOYOL",реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ,повинен бувдіяти відповіднодо вимогп.п.12.1Правил дорожньогоруху України. Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля "IVECO OTOYOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , а саме вимог п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.с.11-14).

В межах кримінального провадження потерпілою ОСОБА_1 було подано цивільний позов до ОСОБА_5 , ТОВ "Круїз-Авто", ПАТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 22 травня 2018 року затверджено мирову угоду між потерпілою ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ «Страхова група «ТАС», згідно якої АТ «СГ «ТАС» зобов`язується протягом п`яти банківських днів з моменту набрання чинності ухвали про затвердження мирової угоди здійснити перерахунок матеріальної шкоди в розмірі 12284,02 грн, моральної шкоди в розмірі 614,20 грн. позивачу. Позивач з моменту підписання мирової угоди та за умови своєчасного її виконання АТ «СГ «ТАС» відмовляється від вимог про стягнення з АТ «СГ «ТАС» 22400,70 грн матеріальної шкоди, 10000 грн. моральної шкоди, не пред`являтиме та не буде мати до АТ «СГ «ТАС» будь-яких претензій з приводу предмету позову по даній справі. Відповідно до положень ст.255 ЦПК України закрито провадження у справі в частині позову ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група «ТАС».

Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 (справа №701/128/18-к) цивільний позов ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ "Круїз-Авто" залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 14262 грн. 05 коп. та витрати на оплату судово-психологічної експертизи в сумі 5076 грн. (а.с.14).

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25.11.2021 вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 р. в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди скасовано, провадження в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті частини вирок залишено без змін (а.с.15-21).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 20.08.2021 встановлено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, внаслідок якого потерпіла ОСОБА_1 отримала легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

На час вчинення ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Круїз-Авто» та виконував свої професійні обов`язки водія.

Тому у відповідності до положень ст. 1172 ЦК України саме на ТОВ «Круїз-Авто», як на роботодавця, покладається обов`язок відшкодувати шкоду, в даному випадку моральну, завдану їх водієм ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 , внаслідок скоєння ДТП.

На час розгляду справи в рамках цивільного судочинства, позивач та її представник підтримали позовні вимоги лише щодо стягнення моральної шкоди з ТОВ «Круїз-Авто», інших вимог не заявлялось.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди в сумі 440000 грн позивач посилалась на те, що внаслідок ДТП їй завдано тяжку як фізичну, так і моральну травму. Протягом 3,5 місяців їй довелося лікуватися внаслідок чого змінився звичайний перебіг її життя, і таке лікування її рекомендоване і в подальшому. Від отриманої травми вона ціле літо не могла повноцінно реалізовувати свої життєві плани, пересуватись, працювати і відпочивати, не змогла повною мірою приділити увагу сім`ї та малолітній дитині. Всі ці обставини призвели до зміни її нормального способу життя.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках кримінального провадження було проведено судову психологічну експертизу, з метою визначення завданої ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок ДТП.

Згідно з висновком експерта №11/38 від 13.05.2020 р. отримання тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 02.06.2017 є психотравмувальною для ОСОБА_1 . Також зазначено, що ОСОБА_1 завдано страждань (моральна шкода), а орієнтовна грошова компенсація за завдані їй страждання може становити 108 МЗП, розмір якої встановлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду.

Як в апеляційній скарзі, так і під час розгляду справи, скаржник наполягав на дослідженні висновку судової психологічної експертизи №11/38 від 13.05.2020, який покладено в основу рішення суду першої інстанції, та з висновками якого не погоджується скаржник, вважаючи його недопустимим та неналежним доказом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, дослідивши даний висновок експерта приходить до висновку, що даний доказ є допустимим та належним, його висновки зроблені на підставі методичних та рекомендаційних джерел, які дозволені для використання при проведенні експертиз.

Доводи скаржника про те, що під часпроведення експертногодослідження використовуваласьметодика російськоговченого ОСОБА_3 ,яка виключеназ Реєструметодик проведеннясудових експертиз,а томувисновок експертизи єненалежним доказом,колегія суддів оцінює критично, зважаючи на наступне.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Визначення допустимості доказів наведене у ст. 78 ЦПК України, згідно з якою суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дійсно 29 січня 2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика О.Ерделевського про визначення розміру відшкодування моральної шкоди була виключена з Реєстру методик проведення судових експертиз та внесена до Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури.

Проте, як вбачається з висновку експерта №11/38 від 13.05.2020 при проведенні експертизи використовувалась, зокрема, Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (реєстраційний код у Реєстрі методик проведення судових експертиз 14.1.75), яка 18.01.2019 внесена в Реєстр судових методик та схвалена Науково-методологічною радою з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України. Основою даної методики є модифікована формула ОСОБА_3 , яка і була використана при проведенні судової психологічної експертизи.

Тому протилежнітвердження скаржникапро використанняпід часпроведення експертизи№11/38від 13.05.2020Методики російського вченого ОСОБА_3 , яка не внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз є безпідставними.

Крім того, призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим, оскільки таке визначення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду.

Згідно зст.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів.Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Разом з цим суд не може обґрунтовувати своє рішення лише висновком експертизи.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2022 року у справі № П/811/4240/14.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її розмір, суд першої інстанції не повністю проаналізував обставини справи, тяжкість завданих тілесних ушкоджень, істотність вимушених у житті позивачки змін, характер, тривалість і обсяг заподіяних їй моральних страждань та визначив розмір моральної шкоди, фактично, ґрунтуючись на висновку судової психологічної експертизи, при цьому невірно, всупереч вимог ст. 82 ЦПК України послався при спростуванні тверджень представника відповідача на вирок суду зазначивши, що вироком висновок визнано допустимим та належним доказом, хоча дана обставина повинна бути встановлена саме в рамках розгляду цивільної справи.

На переконання колегії суддів, визначений судом розмір моральної шкоди в сумі 440000 грн. є завищеним та неспіврозмірним завданій ОСОБА_1 моральній шкоді.

Велика Палата ВС у справі №752/17832/14ц від 15 грудня 2020 року вказала, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Виходячи з викладеного, враховуючи висновки судової психологічної експертизи №11/38від 13.05.2020,обставини справи,зокрема,заподіяння шкодипотерпілій внаслідоквчинення необережногозлочину,тяжкість отриманих ОСОБА_1 в результатіДТП тілеснихушкоджень,які відносятьсядо категоріїлегких тасередньої тяжкості, лікуванняна протязі3.5місяців,істотність вимушениху життіпозивачки змін,характер,тривалість іобсяг заподіянихїй моральнихстраждань,часткове відшкодуванняморальної шкодиАТ «СГ«ТАС» насуму 614,20грн.,за умовамимирової угодита,як наслідок,добровільну відмовуза умовамиданої угодивід стягненняморальної шкодиз АТ«СГ «ТАС»на суму10000грн.,колегія суддіввважає занеобхідне визначитирозмір моральноїшкоди,який будевідповідати принципам розумності, справедливості та співмірності в сумі 100000 грн. та буде достатнім для відшкодування завданої потерпілій ОСОБА_1 в результаті ДТП моральної шкоди.

Стосовно доводів скаржника про те, що до справи не залучено належних відповідачів (співвідповідачів), що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З положення ч.2 ст. 1187 ЦК України слідує, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Круїз-Авто» є співвласником т/з IVECO OTOYOL НОМЕР_1 , на якому працівник даного товариства ОСОБА_2 скоїв ДТП. Тому саме на ТОВ «Круїз-Авто» відповідно до положень ст. 1172 ЦК України покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої їх працівником під час виконання ним трудових обов`язків.

Матеріали справи не містять жодних доказів та відповідачем не доведено тієї обставини, що ОСОБА_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником т/з IVECO OTOYOL НОМЕР_1 , на момент ДТП був пов`язаний трудовими відносинами з винуватцем ДТП ОСОБА_2 та не спростовано того факту, що саме ТОВ «Круїз-Авто» використовувало даний т/з у своїй господарській діяльності.

Твердження скаржника про незалучення у справу належного відповідача ПрАТ «СК «Провідна», з якою ТОВ «Круїз-Авто» та автостанція «ПАТ «Черкаси ОПАС» уклали трьосторонній договір доручення №36/365838/2402/16 від 20.12.2016, та згідно з яким пасажири рейсового автобусу IVECOOTOYOL НОМЕР_1 на час поїздки були застраховані, колегія суддів відхиляє, так як ці обставини не були предметом розгляду у суді першої інстанції та докази на їх підтвердження відповідачем не подавались.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Скаржник в апеляції не вказує на причини, які перешкоджали надати відповідні докази до суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на особу, яка своїми діями завдала шкоди потерпілому. В даному випадку це ТОВ «Круїз-Авто», де на момент вчинення ДТП працював ОСОБА_6 та виконував свої трудові обов`язки водія рейсового автобусу.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальнимЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ТОВ «Круїз-Авто», зокрема на т/з IVECO OTOYOL НОМЕР_1 була застрахована в АТ «СГ «ТАС», яке відшкодувало матеріальну та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_1 та в рамках кримінального провадження між ними затверджено мирову угоду (а.с.91-96).

Крім того, обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків пасажирів на транспорті розповсюджується на випадок заподіяння шкоди їх здоров`ю та життю, проте, відшкодування моральної шкоди пасажирам не підпадає під дію даного страхування.

Тому доводи скаржника про незалучення належних відповідачів (співвідповідачів) колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно доп.2ч.1ст.374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновків, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення розміру моральної шкоди, визначеної судом до стягнення з ТОВ «Круїз-Авто» на користь позивачки з 440000 грн. до 100000 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто» - адвоката Непокульчицького Валерія Саввовича - задовольнити частково.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2022 року в даній справі змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто» на користь ОСОБА_1 до 100000 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та за умов, визначених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 16 березня 2023 року.

Судді: Ю.В. Сіренко

Н.І. Гончар

Т.Л. Фетісова

СудЧеркаський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення15.03.2023
Оприлюднено20.03.2023
Номер документу109607467
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

Судовий реєстр по справі —701/128/18-к

Постанова від 15.03.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Сіренко Ю. В.

Постанова від 15.03.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Сіренко Ю. В.

Ухвала від 27.02.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Сіренко Ю. В.

Ухвала від 16.02.2023

Кримінальне

Маньківський районний суд Черкаської області

Костенко А. І.

Ухвала від 06.02.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Сіренко Ю. В.

Ухвала від 27.01.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Сіренко Ю. В.

Ухвала від 18.01.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Сіренко Ю. В.

Рішення від 06.12.2022

Цивільне

Маньківський районний суд Черкаської області

Калієвський І. Д.

Рішення від 06.12.2022

Цивільне

Маньківський районний суд Черкаської області

Калієвський І. Д.

Ухвала від 06.09.2022

Цивільне

Маньківський районний суд Черкаської області

Калієвський І. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні