Постанова

від 06.12.2022 по справі 570/438/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року

м. Рівне

Справа № 570/438/22

Провадження № 22-ц/4815/789/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С. О., Вейтас І. В.

секретар судового засідання Крижов В. С.

учасники справи:

заявник Рівненський відділ ДВС у Рівненському районі Рівненської області

Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів),

зацікавлена особа ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2022 року у складі судді Красовського О. О., постановлену у м. Рівне, повний текст ухвали складено 07 лютого 2022 року,

в с т а н о в и в :

Державний виконавецьРівненського відділуДВС уРівненському районіРівненської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)Новак В.А.звернулася досуду ізподанням протимчасове обмеженняу правівиїзду замежі України ОСОБА_1 .Свої вимогиобґрунтовувала тим,що на виконанні Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває зведене виконавче провадження №64486231, що включає в себе: ВП № 62999202 з виконання ухвали № 918/59/20 виданої 18.02.2020 про стягнення залишку заборгованості за заявою стягувача державне підприємство "Дубровицькелісове господарство" у розмірі 285693,73грн та судовий збір у розмірі 2292,71 грн.ВП №64233829з виконаннянаказу №918/723/20виданого 27.11.2020 про стягненнязаборгованості накористь стягувачаАТ КБ"Приватбанк"у розмірі 97517,41 грн.ВП № 65220458 з виконання вимоги № Ф-260498-50виданої 10.02.2021 про стягнення заборгованості зі сплати ЄСВ на користь стягувача Головного управління ДПС у Рівненській області в сумі 19512,02 грн.ВП №65233111з виконанняНаказу №918/65/21виданого 13.04.2021 про стягнення заборгованості на користь стягувача ДП "Березнівськелісове господарство"12048,88 грн. - основного боргу та 2270,00 грн. - судового збору. Станом на 26.01.2022 року залишок заборгованості становить 460332,07грн. Зазначає, що боржником до теперішнього часу рішення суду не виконано, заборгованість не погашена, зобов`язання не виконане, а тому вважав за доцільне тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2022 року подання Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , без вилучення паспортного документу, до виконання покладених на нього рішеннями: ВП № 62999202 з виконання Ухвали у справі № 918/59/20, виданої 18.02.2020 про стягнення залишку заборгованості за заявою стягувача Державне підприємство «Дубровицьке лісове господарство» у розмірі 285693,73 грн та судовий збір у розмірі 2292,71 грн.; ВП № 64233829 з виконання Наказу у справі № 918/723/20, виданого 27.11.2020 про стягнення заборгованості на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 97517,41 грн.; ВП № 65220458 з виконання Вимоги № Ф-260498-50 У, виданої 10.02.2021 про стягнення заборгованості зі сплати ЄСВ на користь стягувача Головного управління ДПС у Рівненській області в сумі 19512,02 грн.; ВП № 65233111 з виконання Наказу № 918/65/21, виданого 13.04.2021 про стягнення заборгованості на користь стягувача Державне підприємство «Березнівське лісове господарство» 12048,88 грн. - основного боргу та 2270,00 грн. - судового збору.

Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, постановленою із порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд порушив правила підсудності, відкривши провадження у цій справі та пояснює, що за нормами ст 338 ГПК України, процесуальні питання, пов`язані із виконанням судового рішення, розглядаються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, та зазначає, що таким судом є Господарський суд Рівненської області. Заперечує факт ухилення ним від виконання судового рішення, оскільки невиконання зумовлене відсутністю коштів, та доводить, що саме по собі невиконання рішення особою не свідчить про її ухилення від цього виконання. Додає, що ухилення від виконання судового рішення є кримінально караним правопорушенням, а оскільки вирок щодо нього за обвинуваченням в умисному ухилення від виконання судового рішення відсутній, то немає і підстав для накладення обмеження у виїзді за межі держави. Покликається на гарантовану Конституцією України свободу пересування особи, яка не може бути обмежена. Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні подання державного виконавця про обмеження його у праві виїду за межі України.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Рівненський відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу Рівненський відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що на виконанні Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває зведене виконавче провадження № 64486231, що включає в себе: ВП № 62999202 з виконання ухвали № 918/59/20, виданої 18.02.2020 року про стягнення залишку заборгованості за заявою стягувача Державне підприємство «Дубровицькелісове господарство» у розмірі 285693,73грн та судового збору у розмірі 2292,71 грн.; ВП №64233829з виконаннянаказу №918/723/20, виданого 27.11.2020 року про стягнення заборгованості накористь стягувачаАТ КБ«Приватбанк»у розмірі 97517,41 грн.;ВП № 65220458 з виконання вимоги № Ф-260498-50,виданої 10.02.2021 про стягнення заборгованості зі сплати ЄСВ на користь стягувача Головного управління ДПС у Рівненській області в сумі 19512,02 грн.; ВП №65233111з виконанняНаказу №918/65/21, виданого 13.04.2021 року про стягнення заборгованості на користь стягувача ДП «Березнівськелісове господарство» в розмірі 12 048,88 грн. основного боргу та 2 270,00 грн. судового збору.

Станом на 26 січня 2022 року залишок заборгованості становить 460 332,07грн.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник добровільно не сплатив борг.

Звертаючись із поданням про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , державний виконавець обґрунтовував свою вимогу наявністю в останнього невиконаних зобов`язань, від виконання яких боржник ухиляється, що в силу ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» є підставою для тимчасового обмеження його у праві виїзду, а також зазначив, що боржник не з`являється на виклики державного виконавця.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, положення ст. 441 ЦПК України передбачають, що така ознака, як ухилення боржника від виконання рішення є обов`язковою для вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 12 ч.6 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, вказаного в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов`язків.

На думку апеляційного суду, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що боржник не виконує свої зобов`язання зі сплати заборгованості свідомо, оскільки про її існування та розмір йому достеменно відомо. Як вбачається із відповідей боржника ОСОБА_1 у відповідь на виклики державного виконавця, він не з`являвся, надіславши 15.10.2020 року пояснення про те, що прибути не має змоги у зв`язку із перебуванням в ізоляції та запевненням, що він вживає усіх заходів для погашення боргу. Решта викликів державного виконавця, а саме: 16.12.2020 року, 11.02.2021 року, 26.03.2021 року, 06.01.2022 року лишилися без реагування боржника. До того ж, у виклику державного виконавця від 06.01.2022 року, окрім наданих реквізитів для сплати боргу та вимоги надати відомості щодо вижитих заходів із його виконання, боржника було повідомлено про право державного виконавця у разі невиконання вимог звертатися до суду із заявою про обмеження боржника у праві виїзду за межі держави.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Державним виконавцем при зверненні із поданням про обмеження боржника у праві виїзду на думку апеляційного суду, надано необхідні докази ухилення від виконання останнім зобов`язань із виконання судового рішення, надано докази вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та докази вручення виклику державного виконавця, що в сукупності вказує на наявність підстав для обмеження боржника у праві виїзду за межі держави.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що державним виконавцем при зверненні з поданням про обмеження виїзду особи за межі України доведено наявність дій з боку ОСОБА_1 , що свідчать про ухилення його від виконання рішення суду про стягнення штрафу, а тому наявні підстави для обмеження останнього у свободі пересування.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненськогорайонного судуРівненської областівід 07лютого 2022року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового

рішення.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2022 року.

Головуючий Н. М. Ковальчук

Судді: І. В. Вейтас

С. О. Гордійчук