Рішення

від 22.11.2022 по справі 922/2952/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2022Справа № 922/2952/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a>;

до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (відповідач 1);

Міністерства оборони України (відповідач 2);

про стягнення 8 921 196,46 грн збитків.

та за зустрічним позовом Міністерства оборони України;

до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (відповідач 1);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> (відповідач 2);

про визнання договору недійсним.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники за первісним позовом:

Від позивача: Семеха Д.С., адвокат, ордер серії ВІ № 1099584 від 30.08.2022;

Від відповідача 1: Котов В. В., уповноважена особа;

Від відповідача 2: Матвіюк М.А., уповноважена особа;

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача: Матвіюк М.А., уповноважена особа;

Від відповідача 1: Котов В. В., уповноважена особа;

Від відповідача 2: Семеха Д.С., адвокат, ордер серії ВІ № 1099584 від 30.08.2022;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Міністерства оборони України, в якій просить стягнути солідарно з Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Міністерства оборони України збитки завдані внаслідок невиконання Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України договору №303/39/21У КБ від 28.02.2018 у розмірі 8 921 196,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2021 передано за виключною підсудністю матеріали справи № 922/2952/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Міністерства оборони України про відшкодування збитків до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 року, справа № 922/2952/21 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 постановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору відмовити, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> залишити без руху.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 відкрито провадження у справі № 922/2952/21 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 30.11.2021.

До господарського суду 16.11.2021 від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач 2 просив у задоволенні позову відмовити.

До господарського суду від Міністерства оборони України надійшла зустрічна позовна заява до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> в якому просить визнати договір № 303/39/21УКБ від 28.02.2018 недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 відмовлено Міністерству оборони України у продовженні строку, встановленого судом, а зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто заявнику.

Від Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України 30.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позову.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> 02.12.2021 та 14.12.2021 надійшли відповіді на відзиви відповідачів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 зупинено провадження у справі № 922/2952/21 до завершення розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва 29.11.2021 та повернення матеріалів справи № 922/2952/21 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі № 922/2952/21 задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі № 922/2952/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 поновлено провадження у справі № 922/2952/21, підготовче засідання призначено на 21.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 прийнято зустрічну позовну заяву Міністерства оборони України до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 922/2952/21 за правилами загального позовного провадження, розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні на 21.06.2022.

У підготовчому засіданні 30.08.2022 розглядалася заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> про врегулювання спору за участі судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 Господарського процесуального кодексу України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Представник Міністерства оборони України заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Враховуючи заперечення представника Міністерства оборони України та положення ч. 1 ст. 186 Господарського процесуального кодексу України, суд, не виходячи до нарадчої кімнати ухвалив відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> про врегулювання спору за участі судді.

Також у вказаному підготовчому засіданні розглядалося клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> про зупинення провадження у справі.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> обґрунтоване тим, що у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3961/20 за позовом Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> про розірвання договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018, у зв`язку з цим, за твердженнями позивача за первісним позовом, існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 922/2952/21, оскільки задоволення чи відмова у задоволенні позовних вимог у справі № 922/3961/20 матиме важливе значення для оцінки доказів у справі 922/2952/21 та матиме преюдиційне значення.

Як вбачається з п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Харківської області від 09.08.2022 у справі 922/3961/20, яка надана позивачем до клопотання, предметом вказаної справи є розірвання договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018.

У зустрічному позові у даній справі Міністерство оборони України просить суд визнати недійним договір № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018.

Господарський суд розглянувши заяву позивача за первісним позовом про зупинення провадження у справі, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки встановлені у справі 922/3961/20 обставини не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, які господарський суд може встановити самостійно.

У підготовчому засіданні 13.09.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> подано відзив на зустрічну позовну заяву разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на його подання, розглянувши яке, суд, не виходячи до нарадчої кімнати ухвалив задовольнити та залучити до матеріалів справи відзив на зустрічну позовну заяву.

У цьому ж підготовчому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> подане клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Позивач за первісним позовом у вказаному клопотанні зазначає, що докази, які він просить суд витребувати і розпорядником яких є відповідач 1 за первісним позовом, не можливо самостійно отримати, оскільки місцезнаходження їх невідоме. Однак матеріали справи не містять доказів звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про надання цих доказів чи надання інформації про їх місцезнаходження. Також суд зазначає, що в разі задоволення клопотання про витребування доказів, суд зобов`язує надати такі докази саме особу, в якої вони знаходяться.

А тому враховуючи наведене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати ухвалив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> у задоволенні клопотання про витребування доказів.

До суду 16.09.2022 від Міністерства оборони України надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> на зустрічну позовну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2952/21 до судового розгляду по суті на 25.10.2022.

У судовому засіданні 25.10.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> подана заява про застосування строків позовної давності.

У судових засіданнях 25.10.2022 та 15.11.2022 судом оголошувалися перерви.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 22.11.2022 представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав та просив первісний позов задовольнити.

Представник відповідача 1 за первісним позовом у судовому засіданні 22.11.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні первісного позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві.

Представник відповідача 2 за первісним позовом у судовому засіданні 22.11.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні первісного позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 22.11.2022 представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав та просив зустрічний позов задовольнити.

Представник відповідача 1 за зустрічним позовом у судовому засіданні 22.11.2022 проти позовних вимог не заперечував, просив зустрічну позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача 2 за зустрічним позовом у судовому засіданні 22.11.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві.

22.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - відповідач 1, Східне УКБ МОУ) у січні 2018 року був оголошений конкурс щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку за системою безригільного каркасу для військовослужбовців Міністерства оборони України та членів їх сімей по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові.

За результатами конкурсу переможцем оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> (далі - позивач, ТОВ "Східбудкомплект"). Про це відповідач 1 повідомив позивача листом вих.№303/39/7 від 06.02.2018.

28.02.2018 між Східним УКБ МОУ (сторона 1) та ТОВ "Східбудкомплект" (сторона 2) було укладено договір №303/39/21УКБ (далі - договір) про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46 на земельній ділянці площею 0,9336 га, кадастровий номер 6310137900:07:001:0001.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом цього договору є пайова участь "сторін" у будівництві багатоповерхових житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м. Харків, надалі "об`єкт", передача стороною 1 стороні 2 передбачених цим договором функцій щодо будівництва, реалізації майнових прав на об`єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому (далі - майнові права), введення в експлуатацію, оформлення права власності. Стороні 2 надається право укладати договори купівлі-продажу нерухомого майна (майнових прав на квартири та ін.), яке буде створено в майбутньому в межах 90% (дев`яносто відсотків) частин об`єкту будівництва, та розподіляються згідно додаткової угоди № l до цього договору, із юридичними та фізичними особами, приймати від них оплату. Виконувати будівельно-монтажні роботи та інші зобов`язання, оформлення права власності згідно умов укладених договорів. Вартість частини об`єкта (право власності сторони 2 на частину об`єкта) вважатиметься оплаченою стороною 2 у повному обсязі через інвестування стороною 2 у будівництво об`єкта і виконання стороною 2 функцій забудовника.

Згідно з п. 1.2. договору, сторона 1, здійснюючи функції замовника, діє від свого імені, чинить у межах цього договору всі необхідні юридичні дії та укладає на власний розсуд будь-які правочини, спрямовані на проектування та будівництво об`єкта, реалізації майнових прав на нерухомість, що їй розподіляється згідно додаткової угоди №1 до цього договору, що буде укладено в майбутньому, та несе за них повну відповідальність відповідно до законодавства України.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. договору встановлено, що проектна загальна площа квартир об`єкта будівництва складає 12 350 кв. м. з можливістю збільшення площі відповідно до зкоригованого проекту. Фактична площа об`єкта буде встановлена на підставі обмірів, виконаних сертифікованим спеціалістом з технічної інвентаризації (виготовлення технічної документації на нерухомість) після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію. Обов`язок виготовлення технічної документації на об`єкт покладається на сторону 2. Плановий термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію - лютий 2020 року. Об`єкт буде розміщено на земельній ділянці площею 0,9336 га, що розташована по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові, Харківській області, (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05 жовтня 2016 року НВ - 6303212892016, та за кадастровим номером 6310137900:07:001:0001).

Відповідно до п. 3.1. договору, сторони домовилися про наступний порядок розподілу об`єкту: сторона 1 отримує 10 % загальної житлової площі об`єкта; сторона 2 отримує 90 % загальної житлової площі об`єкта.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що обсяг інвестицій визначає сторона 2 після коригування проектної документації, виконання договору підряду з капітального будівництва об`єкта, інших витрат сторони 2, що безпосередньо або опосередковано пов`язані з будівництвом, та повинен бути достатнім для спорудження і введення в експлуатацію запроектованого об`єкта будівництва.

У розділі 4 договору сторони передбачили свої права та обов`язки.

Відповідно до п. 4.1 сторона 2 має право:

(4.1.1.) самостійно укладати договори підряду, субпідряду, та інші договори з контрагентами;

(4.1.2.) залучати співінвестовів до фінансування об`єкта будівництва в порядку визначеному законодавством;

(4.1.3.) контролювати силами власної технічної служби хід будівництва, у тому числі дотримання під час будівництва субпідрядними організаціями вимог Державних будівельних норм, умов підрядних договорів, проектної документації;

(4.1.4.) вимагати від сторони 1 підписання документів, передбачених законодавством України по будівництву об`єкта, що стосується початку, завершення будівництва;

(4.1.5.) вимагати від сторони 1 надання всієї документації, наявної у останнього, та запитів, повідомлень, декларацій тощо, які необхідно буде надавати від імені сторони 1, на виконання вимог цього договору;

(4.1.6.) вимагати визнання за стороною 1 права власності на частину об`єкту, відповідно до умов цього договору;

(4.1.7.) за власний рахунок за погодженням сторони 1 вносити зміни до проектно-кошторисної документації щодо коригування планувальних рішень, техніко-економічних показників об`єкту, виконання технічних умов, без зменшення розрахункової частки житла, яка передається стороні 1.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що сторона 2 не має права здійснювати реалізацію частини об`єкту, що належить стороні 1. Сторона 1 не має права здійснювати реалізацію частини об`єкту, що належить стороні 2. Сторона 2 має право самостійно укладати будь-які угоди щодо майнових прав на квадратні метри, які будуються в об`єкті будівництва від свого імені, лише щодо тієї частини площі, майнові права на яку відповідно до додаткової угоди №1 до цього договору залишаються у її власності.

Як вбачається з п. 4.4. договору сторона 2 зобов`язана:

(4.4.1.) виконувати свої зобов`язання відповідно до умов цього договору;

(4.4.2.) повідомляти сторону 1 на її вимогу про хід виконання умов договору;

(4.4.3.) забезпечити початок виконання робіт протягом 30-ти робочих днів з дати набрання чинності цим договором та не пізніше 60-ти робочих днів з моменту отримання доступу до будівельного майданчика (та за умови його очищення від об`єктів), але після оформлення та отримання усіх дозвільних документів;

(4.4.4.) здійснювати інвестування за договором в обсягах, строки та на умовах, визначених цим договором;

(4.4.5.) при потребі укласти договір на проектування з ліцензованою організацією, забезпечити за власний рахунок коригування проектної документації на об`єкт, проведення її експертизи та затвердження;

(4.4.6.) виготовити технічну документацію на об`єкт, необхідну для реєстрації речових прав на нерухоме майно, власними силами та власним коштом;

(4.4.7.) забезпечити погашення заборгованості за користування земельною ділянкою, а також провести інші розрахунки.

Відповідно до п. 4.5. договору, сторона 2 має право:

(4.5.1.) вимагати від сторони 2 виконання умов цього договору;

(4.5.2.) на оплату попередньо письмово узгоджених зі стороною 2 витрат, пов`язаних з виконанням функцій замовника на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з п. 4.6. договору сторона 1 зобов`язана:

(4.6.1.) передати після набрання чинності цим договором протягом десяти робочих днів стороні 2 за актом будівельний майданчик, що розташований за адресою: Семінарська, 46 всю наявну у замовника документацію для будівництва об`єкта (земельну, технічну, дозвільну). Майданчик не може бути вилучений стороною 1 у сторони 2 до завершення будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію. Не передавання будівельного майданчика та документації у встановлений строк, відмова від передання вважаються грубим порушенням умов цього договору стороною 1;

(4.6.2.) сприяти стороні 2 у вирішені питань, пов`язаних з органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

(4.6.3.) передавати стороні 2 будь-які документи, необхідні для виконання функцій замовника за цим договором не пізніше ніж через 5 робочих днів з моменту отримання письмового запиту сторони 2;

(4.6.4.) виконувати всі обов`язки, передбачені цим договором, додатками до нього, а також ті, що ними не передбачені, але випливають зі змісту відносин між сторонами, які необхідні для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва;

(4.6.5.) не чинити перешкоди стороні 2 у виконанні своїх зобов`язань та реалізації прав, передбачених цим договором та/або додатками до ного;

(4.6.6.) сторона 1 після завершення будівництва та введення об`єкту в експлуатацію зобов`язується не заперечувати та всебічно сприяти переоформленню права землекористування земельною ділянкою, та виконати всі необхідні дії пов`язані з цим;

(4.6.7.) всіляко сприяти стороні 2 у очищенні майданчика від об`єктів, які заважатимуть будівництву.

Пунктом 4.7. договору встановлено, що жодна зі сторін цього договору не має права передавати свої права чи обов`язки, встановлені цим договором, іншим особам без погодження із іншою стороною (крім випадків, пов`язаних із неплатоспроможністю сторони 2).

Відповідно до п. 5.3., 5.4. договору, цей договір може бути розірваний за ініціативи сторони 2, якщо сторона 1 не передасть у будівництво їй будівельний майданчик. Одностороння відмова від договору стороною 2 здійснюється шляхом надсилання стороні 1 листа із зазначенням причин такої відмови та дати, з якої договір вважатиметься таким, що припинив свою дію. Цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою сторони 1, якщо сторона 2 не виконує чи неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, у тому числі, якщо: сторона 2 без поважних причин протягом 6-ти місяців не приступила до виконання робіт за цим договором; щодо сторони 2 розпочато процедуру банкрутства або вона перебуватиме у стані ліквідації чи санації. У разі, якщо сторона 2 протягом року, від запланованого терміну не здійснить введення об`єкта в експлуатацію у стані який відповідатиме усім технічним нормам та який є функціональним (крім незалежних від сторони 2 обставин), а також (підключеним до мереж газопостачання, електропостачання та каналізації). Одностороннє розірвання договору стороною 1 здійснюється шляхом надсилання стороні 2 листа із зазначенням причин такої відмови та договору про розірвання даного договору, договір вважатиметься таким, що припинив свою дію з даті вказаної в договорі про розірвання даного договору.

Сторонами у п. 7.1. договору погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором або його дострокового припинення відповідно до умов договору.

Зміни та доповнення до договору оформляються додатковими договорами. Додаткові договори є невід`ємними частинами договору за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін. (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 7.7. договору, сторони підтверджують наявність у них такого обсягу правосуб`єктності, який необхідний для укладення та виконання договору, включаючи наявність у представників сторін достатніх повноважень.

Як вказує позивач, на момент оголошення конкурсу проектна документація на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 16 застаріла та потребувала коригування, у зв`язку з цим, між Східним УКБ МОУ, TOB "Східбудкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВС-Контакт" (далі - ТОВ "АВС- Контакт") було укладено договір №19-04/2018 від 19.04.2018 (далі - договір на проектування), у відповідності до якого ТОВ "АВС-Контакт" зобов`язалося здійснити коригування проектної документації, Східне УКБ МОУ прийняти проектну документацію після коригування, a TOB "Східбудкомплект" зобов`язалося оплатити ці роботи у розмірі 1 494 216,00 грн (один мільйон чотириста дев`яносто чотири тисячі двісті шістнадцять грн 00 коп.).

Так, як вказує позивач, в порушення своїх зобов`язань за договором, відповідач 1 будівельний майданчик, а також необхідну для організації проектування та будівництва об`єкта документацію, яка вимагається згідно Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", інших нормативно-правових актів у сфері містобудування (технічні умови, містобудівний розрахунок, містобудівні умови та обмеження земельної ділянки) у встановлений 10-ти денний строк не передав.

Позивач зазначає, що TOB "Східбудкомплект" неодноразово письмово зверталося до відповідача 1 з вимогами виконати зобов`язання за договором щодо передачі земельної, технічної та дозвільної документації, звертаючи увагу відповідача, що така бездіяльність призводить до затримки будівництва, однак позивач лише двічі отримав відповіді від відповідача 1, де зазначалося, що Східне УКБ МОУ внаслідок непередбачуваних обставин не може своєчасно виконати своє зобов`язання щодо передачі відповідної документації для організації проектування та будівництва, у зв`язку з чим погоджується скасувати п. 5.4.1 договору, яким передбачено можливість розірвання договору за ініціативи Східного УКБ МОУ в разі, якщо TOB "Східбудкомплект" без поважних причин протягом 6-ти місяців не приступить до виконання робіт за цим договором.

Позивач вказує, що технічна документація для організації проектування та будівництва була передана відповідачем 1 позивачу за відповідним актом лише 07.08.2018. TOB "Східбудкомплект" одразу ж передав технічну документацію ТОВ "АВС-Контакт", який приступив до виконання свої обов`язків за договором на проектування у другій декаді серпня 2018 року.

Свої зобов`язання ТОВ "АВС-Контакт" виконало в повному обсязі та 28.12.2018 позивач отримав експертний звіт ТОВ "НВП "Міжрегіональна будівельна експертиза" з позитивним висновком експертизи щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові".

Враховуючи те, що ТОВ "АВС-Контакт" виконало свої зобов`язання за договором на проектування, позивачем було підписано акт приймання робіт з коригування проектно-кошторисної документації, відповідач 1 вказаний акт не підписав.

Також позивач звертає увагу суду, що станом на день подання позову відповідачем 1 будівельний майданчик за актом, як це передбачено умовами договору, позивачу так і не передав.

Однак, 29.08.2018 відповідач 1 направив позивачу повідомлення про відмову від договору (вих. №303/39/13), в якому було зазначено про розірвання договору з 09.09.2018 на підставі п.5.4 договору.

ТОВ "Східбудкомплект" у відповідь направило на адресу відповідача 1 лист (вих. №17 від 05.09.2018), в якому повідомило про незгоду з відмовою останнього від договору та яке було мотивоване тим, що станом на 28.08.2018 будівництво багатоповерхових житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові ще не розпочалося, відкоригованого проекту, який мав би позитивний висновок експертизи та був би затверджений керівником Східного УКБ МОУ немає та не отримано дозвіл ДАБІ на виконання будівельних робіт.

Після направлення повідомлення про відмову від договору відповідачем 1 у листопаді 2018 року незаконно, на думку позивача, оголосив повторний конкурс на укладення договору спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46. Переможцем цього конкурсу було визнано АТ "Трест Житлобуд-1", з яким відповідач 1 уклав договір М303/39/22УКБ від 06.12.2018.

Також позивач зазначає, що після направлення на його адресу повідомлення про відмову від договору відповідачем 1, 04.09.2018 був підписаний договір № 04/09/2018 між ТОВ "Східбудкомплект", Східним УКБ МОУ та ТОВ "Конкорд-арт" на розроблення проекту зовнішнього електропостачання об`єкта будівництва, а 28.09.2018 було укладено договір № 07/09/2018-вк між ТОВ "Східбудкомплект", Східним УКБ МОУ та ТОВ "Інвестбуд регіон-сервіс" на розроблення проекту зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення на виконання умов яких, позивачем було сплачено загалом грошові кошти у розмірі 246 250 грн. Також, на виконання умов договору, позивачем було укладено з ТОВ "Енергетик" договір поставки № 9 від 12.04.2018 на загальну суму 2 060 400,00 грн, відповідно до якого позивачем сплачено ТОВ "Енергетик" грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. Крім того позивач вказує, що на виконання умов п. 3.8. договору ним було перераховано 122 739,01 грн на користь відповідача 1 у якості компенсації витрат, пов`язаних з підготовкою об`єкта до будівництва. Також у відповідності до п. 3.7. договору ним сплачено на користь Східного УКБ МОУ 10 000,00 грн у якості компенсації витрат служби замовника та 36 250,90 грн у якості компенсації сплати земельного податку.

Позивач зазначає, що відповідач 1, провівши повторний конкурс щодо забудови тієї ж земельної ділянки за наявності чинного договору з ТОВ "Східбудкомплект", грубо порушив права та законні інтереси останнього у зв`язку з чим позивач змушений був звернутися до господарського суду з вказаним позовом про стягнення збитків з відповідачів, яких зазнало ТОВ "Східбудкомплект" внаслідок дій Східного УКБ МОУ та які за розрахунком позивача складають 2 011 155,91 грн реальних збитків та 6 910 040,55 грн упущеної вигоди.

Відповідач 1 заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що запланований термін здачі об`єкта був лютий 2020 року, однак позивачем об`єкт не зданий.

Також відповідач 1 зазначає, що ним було передано позивачеві всю наявну земельну, технічну документація, містобудівні умови та обмеження, що підтверджується актом приймання-передачі технічної документації від 07.08.2018. Будь-яких зауважень до вказаного акту між сторонами складено не було. З огляду на умови договору передання такого документу як дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46 не належить до повноважень відповідача 1. Також ним вказується, що даний факт встановлено при розгляді справи № 922/1254/19 та є преюдиційним.

Відповідач 1 звертає увагу суду, що у позивача відсутній погоджений проект забудови та розміщення житлового будинку на земельній ділянці, яка була б погоджена та пройшла експертизу у встановленому законодавством України порядку. Позивач не представив відповідачу 1 державної експертизи проекту, не направляв та не звертався до останнього з вказаними висновками на проект.

Також відповідач 1 зазначає, що ліцензія позивача на право здійснення господарської діяльності в галузі будівництва була ним отримана лише 30.08.2018. Крім того позивачем не виконано вимоги п. 3.8. договору та не перераховано на користь відповідача 1 в повному розмірі грошові кошти, перерахування яких передбачено умовами договору.

Щодо тверджень позивача про укладення договорів № 04/09/2018 від 04.09.2018 та № 07/09/2018-вк від 28.09.2018, то відповідач 1 вказує на те, що вказані договори є підробними, ніколи не підписувалися керівником Східного УКБ МОУ та в журналі обліку договорів не значаться. Печатка на вказаних договорах не відповідає відтиску штампу печатки, який значиться на всіх документах відповідача 1, а також на договорі, виконання якого є предметом спору у даній справі. Даний факт встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 у справі № 922/1254/19 та вказано, що відбитки печатки на договорах № 04/09/2018 від 04.09.2018, № 07/09/2018-вк від 28.09.2018, №2 від 28.09.2018 нанесені не круглою гербовою печаткою відповідача, відбитки якої були надані на експертизу в якості зразків, а іншою печаткою.

Відповідач 1 вказує, що висновок експерта № 14261 від 09.07.2021 є неналежним доказом у справі, оскільки експерт не був обізнаний, що на договорах, які надані йому на дослідження, міститься підробна печатка Східного УКБ МОУ та не був обізнаний про відсутність висновку державної експертизи на проект забудови.

У зв`язку з наведеним вище, відповідач 1 зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесених ним збитків.

Міністерство оборони України (далі - відповідач 2) проти позовних вимог заперечує та вказує, що даний договір вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відсутня інформація про те, що договір укладено з дотриманням Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 та Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 %, договорів спільну діяльність, комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296.

Також відповідач 2 зазначає, що згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.02.2021, земельна ділянка площею 0,9336 га у місті Харків по вулиці Семінарській 46 належить до державної власності, а власником є Держава Україна в особі Міністерства оборони України. Умовами договору передбачено будівництво на згаданій вище земельній ділянці. А тому, відповідач 2 приходить до висновку, що, у разі введення об`єкту будівництва в експлуатацію вказана земельна ділянка буде виключена з категорії "землі оборони".

Враховуючи наведене, відповідачем 2 у справі подано до господарського суду зустрічну позовну заяву до Східного УКБ МОУ та ТОВ "Східбудкомплект" про визнання недійсним договору № 303/39/21УКБ від 28.02.2018.

ТОВ "Східбудкомплект", заперечуючи проти зустрічного позову, вказує, що договір є чинним та вчинений у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, оскільки Східне УКБ МОУ законодавчо наділене повноваженнями укладати договори.

Східне УКБ МОУ зустрічну позовну заяву підтримало в повному обсязі.Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Тобто зі змісту ст. 623 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності, при цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб`єкт та об`єкт правопорушення, а також суб`єктивна та об`єктивна сторони.

Суб`єктом цивільного правопорушення є боржник, а об`єктом правопорушення зобов`язальні правовідносини кредитора та боржника, між тим суб`єктивну сторону становить вина боржника, а об`єктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов`язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, при цьому розмір збитків має довести кредитор, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Позивач зазначає, що у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача 1, ним були понесені збитки, які складаються з реальних збитків у розмірі 2 011 155,91 грн та упущеної вигоди у розмірі 6 910 040,55 грн.

Позивач вказує, що відповідачем 1 не передано позивачеві будівельний майданчик, а також необхідну для організації проектування та будівництва об`єкта документацію.

Однак, як встановлено Східним апеляційним господарським судом у постанові від 26.05.2020 у справі № 922/1254/19, відповідачем 1 після укладення договору №303/39/21УКБ від 28.02.2018 була передана вся наявна земельна, технічна документація, містобудівні умови та обмеження, що підтверджується актом приймання-передачі технічної документації від 07.08.2018, який сам позивач і надає до позовної заяви. Будь-яких зауважень до вказаного акту між сторонами складено не було. Крім цього суд апеляційної інстанції вказав на те, що з огляду на умови договору передання такого документу як дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46 не належить до повноважень Східного УКБ МОУ.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також суд зазначає, що у позивача відсутній погоджений проект забудови та розміщення житлового будинку на земельній ділянці, який був би погоджений з органом Державного архітектурно-будівельного нагляду. Докази протилежного позивачем до суду не надано.

Позивач вказує, що ним було укладено з ТОВ "Енергетик" договір поставки № 9 від 12.04.2018 на загальну суму 2 060 400,00 грн, відповідно до якого позивачем сплачено ТОВ "Енергетик" грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн.

Суд звертає увагу та те, що ліцензія на право здійснення господарської діяльності в галузі будівництва такої складності як об`єкт, зазначений в договорі, була отримана позивачем лише 22.08.2018, а таким чином, весь час до цього моменту позивачем не могла бути розпочата робота з будівництва об`єкту.

Також, враховуючи обставини того, що станом на 12.04.2018 у позивача був відсутній погоджений проект забудови та розміщення житлового будинку на земельній ділянці, про що зазначалося вище, та відсутня відповідна ліцензія, то суд зазначає, що з договору поставки № 9 від 12.04.2018 не можливо дійти висновку, що цей договір укладено саме на виконання договору № 303/39/21УКБ від 28.02.2018.

Позивач зазначає, що після направлення на його адресу повідомлення про відмову від договору відповідачем 1, 04.09.2018 був підписаний договір № 04/09/2018 між ТОВ "Східбудкомплект", Східним УКБ МОУ та ТОВ "Конкорд-арт" на розроблення проекту зовнішнього електропостачання об`єкта будівництва, а 28.09.2018 було укладено договір № 07/09/2018-вк між ТОВ "Східбудкомплект", Східним УКБ МОУ та ТОВ "Інвестбуд регіон-сервіс" договір на розроблення проекту зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення на виконання умов яких, позивачем було сплачено загалом грошові кошти у розмірі 246 250 грн.

Однак, як встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 у справі № 922/1254/19, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 в частині відмови у позовних вимогах ТОВ "Східбудкомплект" до Східного УКБ МОУ про зобов`язання відповідача виконати свої зобов`язання за договором №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в натурі, шляхом передачі позивачу будівельного майданчика, у стані визначеному у договорі, і належну земельну, технічну, дозвільну документацію, містобудівні умови та обмеження щодо забудови, дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46, судовою експертизою встановлено, що відбитки печатки на договорах № 04/09/2018 від 04.09.2018, № 07/09/2018-вк від 28.09.2018, №2 від 28.09.2018 нанесені не круглою гербовою печаткою відповідача, відбитки якої були надані на експертизу в якості зразків, а іншою печаткою. Керівником Східного УКБ МОУ Грушевським Ю.С. дані договори не підписувались та в журналі обліку договорів Східного УКБ МОУ останні не значаться. Печатка на всіх вищезазначених договорах не відповідає відтиску штампу печатки, який значиться на всіх документах Східного УКБ МОУ, а також і на договорі, який є предметом спору.

Отже вказані договори не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази.

В якості доказу понесених позивачем збитків, ТОВ "Східбудкомплект" надає до суду висновок судового експерта № 14261 від 09.07.2021, відповідно до якого позивачу завдано збитків у розмірі 8 921 196,46 з яких 2 011 155,91 грн реальні збитки, 6 910 040,55 грн упущена вигода.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з вказаного висновку, судовому експерту було надано на дослідження, зокрема і договори № 04/09/2018 від 04.09.2018, № 07/09/2018-вк від 28.09.2018, при дослідженні в тому числі яких, він прийшов до висновку про нанесення позивачу збитків.

Оскільки вказаний висновок експерта складений з врахуванням документів, які не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами, то суд приходить до висновку про його відхилення.

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів суду наявності у діях чи бездіяльності відповідачів усіх елементів складу цивільного правопорушення та власне наявність цивільного правопорушення.

У зв`язку з вищенаведеним, суд відмовляє ТОВ "Східбудкомплект" у задоволенні первісного позову та покладає на позивача усі його судові витрати у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги за зустрічною позовною заявою підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з умов договору № 303/39/21УКБ від 28.02.2018, укладеного між ТОВ "Східбудкомплект" та Східним УКБ МОУ, він є договором про спільну діяльність.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 Цивільного кодексу України встановлено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, яка міститься в матеріалах справи, земельна ділянка, кадастровий номер 6310137900:07:001:0001, площею 0,9336 га у місті Харків по вулиці Семінарській 46 належить до земель оборони. Форма власності даної земельної ділянки державна, власником є Держава Україна в особі Міністерства оборони України, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.11.2021.

Як вбачається з умов договору № 303/39/21УКБ від 28.02.2018, будівництво багатоповерхових житлових будинків передбачено саме на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони", землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Відповідно до ч. 1, пп. "л" п. 18 ч. 2 статті 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Процедуру організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони визначено Порядком організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 (далі - Порядок № 715).

Пунктом 3 Порядку № 715 передбачено, що будівництво відповідної категорії житла здійснюється на конкурсних засадах. Замовником будівництва житла та організатором конкурсу є Міноборони, інший центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, СБУ, розвідувальний орган, Управління державної охорони та Держспецтрансслужба.

Відповідно до п. 5 Порядку № 715, на підставі погодженого з Кабінетом Міністрів України переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, Міністр оборони або інший керівник центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, Голова СБУ, Голова Служби зовнішньої розвідки, Голова Адміністрації Держспецтрансслужби, утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та голову.

Відповідно до п. 2 Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 (далі - Порядок № 296), суб`єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб`єкту управління об`єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук (далі - орган управління), звернення щодо погодження укладення договору разом з такими документами: 1) попередньо погоджений сторонами проект договору; 2) засвідчені копії статутів (положень) суб`єкта господарювання та сторони (сторін), з якою (якими) передбачається укласти договір; 3) інформація про суб`єкта господарювання, зокрема про: виробничі потужності, обсяг і основну номенклатуру продукції, у тому числі експортної; кількість робочих місць; рівень прибутковості за останні три роки, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, у тому числі простроченої; державну реєстрацію прав власності або користування будинками (спорудами) та земельними ділянками, які передбачається використовувати за договором; перебування майна, яке передбачається використовувати за договором, в заставі, податковій заставі, оренді, лізингу. Суб`єкт господарювання подає також бізнес-план з визначенням етапів, строків, шляхів і засобів виконання договору, джерел його фінансування, впливу результатів укладення договору на фінансовий план суб`єкта господарювання; 4) інформація про сторону (сторони), з якою (якими) передбачається укласти договір, а саме: повне найменування сторони; дані про її державну реєстрацію; відомості, що підтверджують здатність сторони забезпечити належне виконання своїх договірних зобов`язань, зокрема фінансову та професійну спроможність; 5) звіт про оцінку майна, що передбачається використовувати за договором, з висновком про його вартість, визначену на підставі незалежної експертної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості. Зазначений звіт подається разом з рецензією, що містить позитивний висновок щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна або за наявності незначних недоліків, що не вплинули на достовірність оцінки, про відповідність в цілому таким нормативно-правовим актам; 6) обґрунтування способу використання державного майна з відповідними розрахунками.

Згідно з п. 3 Порядку № 296, в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору, Орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб`єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України. Зазначений проект повинен, зокрема, містити істотні умови договору, укладення якого пропонується погодити, щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, захисту майнових інтересів держави, унеможливлення відчуження державного майна, а також залежно від виду договору - розмір часток учасників, строк дії договору, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та внесення додаткових вкладів. До проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо погодження укладення договору органом управління додаються такі документи: звернення суб`єкта господарювання до органу управління щодо погодження укладення договору разом з документами, що передбачені підпунктами 2-6 пункту 2 цього Порядку, а також погоджений органом управління проект договору; висновок органу управління щодо відсутності встановлених законодавством заборон та обмежень на використання майна суб`єкта господарювання, якщо таке використання передбачається договором; висновок органу управління про відповідність галузевим концепціям і програмам розвитку пропозицій суб`єкта господарювання, який планує укласти договір.

Пунктами п. 4, 5 Порядку № 296 встановлено, що орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження укладення договору орган управління здійснює заходи щодо забезпечення його укладення суб`єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.

Як вказує Міністерство оборони України, Східне УКБ МОУ не подавало до нього звернення з документами, які встановлені у порядку № 296.

Відповідно до Положення про Східне УКБ МОУ, затвердженого наказом державного секретаря Міністерства оборони України від 17.06.2003 № 22 (далі - Положення про Східне УКБ МОУ), Східне УКБ МОУ уповноважено здійснювати функції замовника капітального будівництва у Збройних Силах України в Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській та Запорізькій областях.

Відповідно до п. 1 Положення про Східне УКБ МОУ, Східне УКБ МОУ є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об`єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності.

Як вбачається з п. 7 Положення про Східне УКБ МОУ, управління відповідно до покладених на нього завдань:

- розробляє свої пропозиції з поточних і перспективних програм капітального будівництва, складає переліки проектів будов, титульні списки будівництв і проектно-вишукувальних робіт і подає їх в управління капітального будівництва та придбання житла Головного управління капітального будівництва Міністерства оборони України у встановленому порядку;

- за погодженням з управлінням капітального будівництва об`єктів житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України укладає договори на пайову участь у будівництві об`єктів іншими замовниками;

- вишукує та залучає кошти інвесторів у будівництво об`єктів у визначеному законодавством України та цим Положенням порядку та укладає договори (контракти), які узгоджуються в управлінні капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ капітального будівництва Міністерства оборони України.

Пунктом 11 Положення про Східне УКБ МОУ встановлено, що начальник управління, зокрема:

- керується посадовими обов`язками, які затверджуються начальником управління капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України;

- призначає представників управління для участі в тендерних комітетах для закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, підписує платіжні документи, акти прийому-передачі майна та матеріальних активів, перевірки якості, кількості майна та матеріальних активів, що постачаються, комерційні акти;

- за погодженням з управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України укладає угоди на капітальне будівництво та ремонт, інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів сімей, придбання та обмін квартир, надання послуг та інші угоди в межах своє компетенції.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Східним УКБ МОУ, відповідач 1 за зустрічним позовом не погоджував укладення спірного договору з Управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України. Докази такого погодження чи здійснення відповідних дій сторонами у справі до суду не надано.

А тому суд приходить до висновку, що Східним УКБ МОУ укладено договір № 303/39/21УКБ від 28.02.2018 з порушенням вимог встановлених Законом України "Про управління об`єктами державної власності", Порядком № 715, Порядком № 296.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З наведеного вище вбачається, що договір № 303/39/21УКБ від 28.02.2018 підлягає визнанню недійсним.

Щодо заперечень ТОВ "Східбудкомплект" проти задоволення зустрічного позову суд зазначає наступне.

ТОВ "Східбудкомплект" зазначає, що для укладення спірного договору керівнику Східного УКБ МОУ не потрібна була довіреність від позивача за зустрічним позовом, однак суд зазначає, що для укладення вказаного договору відповідачу 1 за зустрічним позовом необхідне було погодження на вчинення відповідної дії.

Щодо тверджень ТОВ "Східбудкомплект" та Міністерства оборони України про перехід права власності на земельну ділянку, на якій за спірним договором має бути побудований об`єкт, то суд зазначає, що ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу регулює порядок переходу права власності на земельну ділянку, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності).

Оскільки, станом на момент прийняття рішення у даній справі будівництва житлового будинку ще не розпочалося, то суд приходить до висновку, що до порядку набуття права власності на земельну ділянку, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна потребує застосуванню ст. 120 Земельного кодексу в редакції чинній на момент набуття права власності на об`єкт нерухомого майна.

Щодо тверджень ТОВ "Східбудкомплект" про чинність договору та посилання на постанову Східного апеляційного господарського кодексу від 26.05.2020 у справі № 922/1254/19 суд зазначає таке.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 922/1254/19 встановлено, що відповідач (відповідач 1 за первісним та за зустрічним позовом, Східне УКБ МОУ) маючи право на розірвання договору таке право у належний спосіб не реалізував і станом на момент укладення договору №303/39/22 УКБ від 06.12.2018 року, договір №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року не розірваний, тобто є діючим і правовідносини за ним не припинені.

Тобто, Східним апеляційним господарським судом у справі № 922/1254/19 встановлено, що спірний договір є не розірваним, враховуючи предмет спору у вказаній справі. Договір №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 судом апеляційної інстанції на предмет недійсності не досліджувався, а тому твердження ТОВ "Східбудкомплект" є хибними та законодавчо необґрунтованими.

Щодо тверджень ТОВ "Східбудкомплект" про обізнаність Міністерства оборони України про укладення спірного договору та заяви ТОВ "Східбудкомплект" про застосування строків позовної давності суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так відповідач 2 за зустрічним позовом зазначає, що твердження Міністерства оборони України про те, що позивачеві за зустрічним позовом стало відомо про укладення спірного договору лише 26.07.2021 не відповідають дійсності, оскільки Східне УКБ МОУ є підзвітним та підконтрольним Міністерству оборони України та було уповноважене останнім на укладення спірного договору, однак належних та допустимих доказів, які б це підтверджували ТОВ "Східбудкомплект" не надало до суду.

Також ТОВ "Східбудкомплект" зазначає, що твердження Міністерства оборони України спростовуються інформацією про конкурс на право укладення договору про спільне будівництво, оскільки учасниками комісії були службові особи Міністерства оборони України, однак суд звертає увагу відповідача 2 за зустрічним позовом, що інформація про проведення вказаного ним конкурсу не є інформуванням Східним УКБ МОУ позивача за зустрічним позовом та не є погодженням, а тому такі твердження судом відхиляються.

Відповідач 2 за зустрічним позовом наводить докази обізнаності Міністерства оборони України про укладення спірного договору та зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 352-р "Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України" на 2016 рік, якою затверджено розподіл за напрямами коштів, передбачених у державному бюджеті за вказаною програмою згідно з яким на будівництва об`єкту 288-квартирного житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46 державним бюджетом виділено 1120 тис. грн.

Надалі Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №709-р внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 травня 2016 р. № 352 "Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101 190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України" на 2016 рік", проте напрям використання бюджетних коштів, щодо будівництва об`єкту 288-квартирного житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46 державним бюджетом залишено без змін. Отже, Кабінетом Міністрів України була затверджена державна програма та виділено державні кошти на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України, серед іншого за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, що є предметом спірного договору.

Також ТОВ "Східбудкомплект" вказує, що Міністерство оборони України було обізнане з вказаним розпорядженням та вчиняло дії по виконанню програми, яка була затверджена Кабінетом Міністрів України, однак суд зазначає, що наявність такої програми та вчинення позивачем за зустрічним позовом дій на її виконання ніяким чином не доводить обізнаність останнього про укладення ТОВ "Східбудкомплект" та Східним УКБ МОУ спірного договору, оскільки Східне УКБ МОУ не погоджувало свої дії по його укладанню у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вказує позивач за зустрічним позовом, Міністерство оборони України дізналося про укладення спірного договору 22.11.2021 з супровідного листа Східного УКБ МОУ №303/39/44 від 22.11.2021, яким було надано копію позовної заяви та частина інших документів.

Вказаний супровідний лист міститься у матеріалах справи.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що Міністерством оборони України належними доказами доведено той факт, що про укладення спірного договору, позивачу за зустрічним позовом, стало відомо саме 22.11.2021.

Натомість ТОВ "Східбудкомплект" не надано суду доказів, які б спростовували твердження Міністерства оборони України.

А тому суд приходить до висновку, що Міністерство оборони України звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою в межах строку позовної давності, а заява ТОВ "Східбудкомплект" про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ТОВ "Східбудкомплект" належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого зустрічного позову, у зв`язку з чим вказаний позов підлягає задоволенню.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів за зустрічним позовом.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним договір від 28.02.2018 № 303/39/21УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, укладений між Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект"</a> (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 24, ідентифікаційний код 41721234) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, ідентифікаційний код 00034022) судовий збір у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

5. Стягнути з Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (61017, м. Харків, вул. Ключківська, 228, ідентифікаційний код 24980204) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, ідентифікаційний код 00034022) судовий збір у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.12.2022.

Суддя О.В. Мандриченко