Постанова

від 14.03.2023 по справі 922/2952/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. Справа№ 922/2952/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 (повний текст складено 12.12.2022)

у справі №922/2952/21 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект»

до 1. Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України,

2. Міністерства оборони України

про відшкодування 8 921 196,46 грн;

та за зустрічним позовом Міністерства оборони України

до 1. Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект»

про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» (далі, позивач або Товариство) звернулось до Господарського суду Харківської області з первісним позовом до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі, відповідач-1 або Східне УКБ) та до Міністерства оборони України (далі, відповідач-2 або МОУ) про солідарне стягнення з відповідачів збитків, завданих унаслідок невиконання Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України Договору №303/39/21У КБ від 28.02.2018 у розмірі 8 921 196,46 грн.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Східне УКБ в незаконний спосіб усунуло Товариство від будівництва багатоквартирних будинків по вул. Семінарській, 46, уклавши договір про будівництво цього ж об`єкту з іншим суб`єктом господарювання - ПрАТ «Трест «Житлобуд-1», який у подальшому було визнано недійсним у межах справи №922/1254/19. Унаслідок невиконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за Договором Східним УКБ було грубо порушено права та законні інтереси позивача, що виявилося в тому, що позивач зазнав реальних збитків у сумі 2 011 155,91 грн, пов`язаних із реалізацією взятих на себе за Договором зобов`язань, а також збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 6 910 040,55 грн внаслідок незаконного усунення від господарської діяльності щодо будівництва об`єкта за Договором, яке позивач мав реальні можливості та наміри завершити належним чином.

Міністерство оборони України, у свою чергу, подало до Господарського суду міста Києва зустрічну позову заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» про визнання недійсним Договору №303/39/21У КБ від 28.02.2018.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовано тим, що Договір №303/39/21У КБ від 28.02.2018 укладено без дотримання вимог Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №715, Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296, Положення про організацію капітального будівництва (реконструкції) об`єктів Збройних Сил України військового, спеціального, житлового та соціально-культурно-побутового призначення, затвердженого наказом МОУ від 03.11.2015 №610.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що спірний Договір був спрямований на незаконне заволодіння державним майном та є дефектним в силу порушення матеріальних норм права, а тому відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №922/2952/21 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Зустрічний позов задоволено повністю.

Визнано недійсним Договір від 28.02.2018 №303/39/21УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, укладений між Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект».

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» на користь Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Присуджено до стягнення зі Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на користь Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Рішення суду про відмову в задоволенні первісних позовних вимог мотивоване тим, що позивачем за первісним позовом не доведено суду наявності у діях чи бездіяльності відповідачів усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову мотивоване тим, що Східним УКБ МОУ укладено Договір №303/39/21УКБ від 28.02.2018 з порушенням вимог, встановлених Законом України «Про управління об`єктами державної власності», Порядком організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, Порядком укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Водночас, суд дійшов висновку, що МОУ належними доказами доведено той факт, що про укладення спірного договору позивачу за зустрічним позовом стало відомо саме 22.11.2021, а тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності до вимог позивача за зустрічним позовом, про сплив яких заявлено Товариством.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 08.12.2022 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект»; у задоволенні зустрічної позовної заяви Міністерства оборони України до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» - відмовити в повному обсязі.

24.12.2022 позивач за первісним позовом направив на адресу суду доповнену апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом зводяться до наступного:

- судом були допущені грубі порушення норм процесуального права під час розгляду даної справи, зокрема, під час підготовчого засідання не з`ясовано у сторін їх думку щодо доказів, на які вони посилаються у заявах по суті спору, не вирішено питання про виклик свідків чи експертів, не встановлено порядок з`ясування обставин, на які посилаються сторони та порядок дослідження доказів, не з`ясовано розмір заявлених сторонами судових витрат. Під час судового розгляду суд порушив права ТОВ «Східбудкомплект» та вимоги статей 209, 210 Господарського процесуального кодексу України, тому що взагалі не досліджував докази, якими позивач обґрунтовує свою позовну заяву;

- суд в порушення статті 257, частин 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України, а також статей 2, 11 Господарського процесуального кодексу України відразу прийняв усну ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача за первісним позовом про застосування строків позовної давності. Суд вважав, що МОУ не знало про укладений Договір №303/39/21УКБ, а тому з того моменту, коли воно про нього дізналось, позовна давність не сплинула. Однак, ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №922/1254/19 за позовом ТОВ «Східбудкомплект» до Східного УКБ про визнання недійсними результатів проведеного повторного конкурсу на спільну забудову земельної ділянки по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові та договору, укладеного за результатами конкурсу між Східним УКБ та АТ «Трест «Житлобуд-1», Міністерство оборони України було залучено в якості третьої особи. З цього часу і до 08.10.2020 (дата остаточної ухвали Верховного Суду у вказаній справі) усі процесуальні документи, у тому числі Договір №303/39/21УКБ, надсилалися до Міністерства оборони України, а представники Міністерства оборони України брали участь у судових засіданнях;

- посилання суду як на підставу для відмови у позовних вимогах ТОВ «Східбудкомплект» та одночасно у задоволенні зустрічного позову Міністерства оборони України на те, що у ТОВ «Східбудкомплект» не було ліцензії в галузі будівництва, є помилковими, оскільки, по-перше, у відповідності до пункті 1.5.3. Договору ТОВ «Східбудкомплект» взяло на себе зобов`язання щодо забезпечення організації та управління будівництвом об`єкту, тобто Товариство безпосередньо само могло не виконувати будівельно-монтажні роботи, для виконання яких необхідна наявність ліцензії, по-друге, вказані висновки суду протирічать рішенню Східного апеляційного господарського суду у постанові від 30.08.2021 у справі №922/3961/20;

- факт правопорушення у діях Східного УКБ не тільки підтверджується матеріалами справи, а й встановлений преюдиціальним рішенням суду у справі №922/1254/19;

- посилання суду на невиконання пункту 3.8. Договору у частині перерахування на користь Східного УКБ всіх необхідних грошових коштів є помилковими, оскільки у додатках до позовної заяви міститься цілий ряд платіжних доручень, у яких ТОВ «Східбудкомплект» перераховує грошові кошти на користь Східного УКБ з призначенням платежу: оплата згідно Договору №303/39/21 УКБ;

- норми статті 120 Земельного кодексу України, на які послався суд, не мають жодного відношення до багатоквартирного житлового будинку, будівництво якого планувалось здійснити за Договором;

- Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договорів спільної діяльності, підряду, доручення (щодо виконання окремих функцій замовника будівництва) тощо. Вказана форма Договору №303/39/21УКБ встановлена у рішеннях судів у справах №922/1254/19 та №922/3961/20. Таким чином, на укладення Договору не розповсюджуються вимоги Порядку №296 та Порядку №715;

- щодо відхилення судом висновку експерта №14261 та визнання Договорів підряду №04/09/2018 від 04.09.2018 та №07/09/2018-вк від 28.09.2018 неналежними та недопустимими доказами скаржник зазначає, що такі Договори були підписані заступником начальника Східного УКБ Оленіним В. І. та скріплені печаткою, яка була в його розпорядженні;

- Східне УКБ грубо порушило умови Договору №303/39/21УКБ, передавши ТОВ «Східбудкомплект» технічну документацію (вихідні дані для коригування проекту) лише 07.08.2018, тобто більше ніж через 5 місяців від дати підписання Договору;

- при укладенні Договору №303/39/21УКБ було дотримано всіх необхідних умов для чинності правочину, що також встановлено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/1254/19. Східне УКБ законодавчо наділене повноваженнями укладати Договори на будівництво, у встановленому порядку оголосило та провело конкурс, за результатами якого переможцем стало ТОВ «Східбудкомплект»;

- Східне УКБ або саме Міністерство оборони України мало виключне право викупити квартири за мінімальними цінами, що визначені нормами ДБН у Харківській області (пункт 3.3. Договору). Такі ціни суттєво відрізнялись від інших цін на квартири у регіоні на користь МОУ, відповідно, дії ТОВ «Східбудкомплект», як забудовника, в повній мірі відповідали інтересам держави, суспільства та ґрунтувались на моральних засадах.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

03.02.2023 відповідач-2 за первісним позовом подав до суду відзив на апеляційну скаргу Товариства, у якому просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

У відзиві МОУ наголосило на наступному:

- під час закриття підготовчого провадження у справі судом першої інстанції було з`ясовано всі визначені статтею 182 Господарського процесуального кодексу України питання;

- до суду Товариством не надано належних і допустимих доказів на підтвердження протиправних винних дій (бездіяльності) МОУ, внаслідок чого Товариству були б заподіяні збитки;

- щодо міркувань про наявність у спірному договорі елементів договору про пайову участь, то пайовий внесок Східного УКБ не визначено, а права на земельну ділянку, на якій планувалось будівництво, не належать сторонам Договору;

- позивач у розрахунку реальних збитків зазначає, що ним за договором від 12.04.2018 №9 було придбано палі С 95.30-10. У свою чергу земельну, технічну документацію, містобудівні умови та обмеження було передано Східним УКБ Товариству лише 07.08.2018, отже підтвердження, що ці палі було передбачено у проекті будівництва відсутні, а вони могли бути придбані для будівництва іншого об`єкту;

- щодо розроблення проектів зовнішніх інженерних мереж на підставі тристоронніх договорів, то у рішенні Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 у справі №922/1254/19 встановлено наявність на тристоронніх договорах від 19.04.2018 №19-04/2018 та від 04.09.2018 №04/09/2018, а також від 28.09.2018 №07/09/2018 інших, не належних Східному УКБ гербових печаток. Отже, судом першої інстанції об`єктивно було зроблено висновок щодо критичної оцінки зазначених тристоронніх договорів.

21.02.2023 від адвоката Волкова І.М. як представника Східного УКБ надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вказаний відзив не приймається судом до розгляду, оскільки до нього на підтвердження особи, що його підписала, додано ордер серії АХ №1013444 від 01.04.2020, відповідно до якого Волков Іван Миколайович уповноважений представляти інтереси Східного УКБ в Харківському апеляційному суді, Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді. Доказів на підтвердження наявності у Волкова І.М. повноважень на представлення інтересів Східного УКБ у Північному апеляційному господарському суді суду не надано.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №922/2952/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №922/2952/21, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №922/2952/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

28.12.2022 матеріали справи №922/2952/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б. відповідно до Наказу №572-в від 12.12.2022 та Наказу №590-в від 16.12.2022 з 28.12.2022 по 03.01.2023 перебувала у щорічній відпустці.

Суддя-член колегії Тищенко А.І. відповідно до Наказу №590-в від 16.12.2022 з 02.01.2023 по 13.01.2023 перебувала у щорічній відпустці.

Суддя-член колегії Скрипка І.М. відповідно до Наказу №570-в від 12.12.2022 з 31.12.2022 по 12.01.2022 перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №922/2952/21 залишено без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази доплати судового збору у розмірі 3 405,00 грн.

19.01.2023 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» надійшла заява, до якої додано платіжне доручення Акціонерного товариства «ОТП Банк» №504 від 18.01.2023 про сплату судового збору на суму 3 405,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №922/2952/21, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №922/2952/21 на 21.02.2023.

20.02.2023 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» надійшла заява про відкладення розгляду справи №922/2952/21, яка мотивована тим, що, по-перше, скаржник не отримував відзив Міністерства оборони України на апеляційну скаргу; по-друге, скаржник вказав, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» знаходиться у місті Запоріжжя, тому не має змоги надати свої пояснення та заперечення щодо відзиву, який, у свою чергу, ще не отримано; по-третє, Товариство з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» вказало, що його представник - Семеха Дмитро Сергійович захворів та погано себе почуває, 20.02.2023 він записаний на прийом до лікаря.

21.02.2023 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії Інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я про тимчасову непрацездатність представника - Семехи Дмитра Сергійовича.

У судове засідання, призначене на 21.02.2023, з`явився представник Міністерства оборони України. Інші часники справи у судове засідання не з`явилися.

Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про причини неявки суд не повідомило.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» про відкладення розгляду справи №922/2952/21 - задоволено, розгляд справи №922/2952/21 відкладено на 14.03.2023.

У судовому засіданні 14.03.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 14.03.2023 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили залишити оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України був оголошений конкурс щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку за системою безригільного каркасу для військовослужбовців Міністерства оборони України та членів їх сімей по вул. Семінарській, 46 в м. Харкові на земельній ділянці (кадастровий номер 6310137900:07:001:0001).

За результатами проведеного конкурсу листом від 06.02.2018 №303/39/7 оголошено переможця ТОВ «Східбудкомплект».

28.02.2018 між Східним управлінням капітального будівництва (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» (сторона 2) укладений Договір №303/39/21УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46 на земельній ділянці площею 0,9336 га, кадастровий номер 6310137900:07:001:0001, предметом якого згідно пункту 1.1. є пайова участь сторін у будівництві багатоповерхових житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові, надалі «Об`єкт», передача стороною 1 стороні 2 передбачених цим договором функцій щодо будівництва, реалізації майнових прав на об`єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності. Стороні 2 надається право укладати договори купівлі-продажу нерухомого майна (майнових прав на квартири та ін.), яке буде створено в майбутньому в межах 90% (дев`яносто відсотків) частин об`єкту будівництва, та розподіляються згідно додаткової угоди № l до цього договору, із юридичними та фізичними особами, приймати від них оплату, виконувати будівельно-монтажні роботи та інші зобов`язання, оформлення права власності згідно умов укладених договорів. Вартість частини об`єкта (право власності сторони 2 на частину об`єкта) вважатиметься оплаченою стороною 2 у повному обсязі через інвестування стороною 2 у будівництво об`єкта і виконання стороною 2 функцій забудовника.

Згідно з пунктом 1.2. Договору сторона 1, здійснюючи функції замовника, діє від свого імені, чинить у межах цього договору всі необхідні юридичні дії та укладає на власний розсуд будь-які правочини, спрямовані на проектування та будівництво об`єкта, реалізації майнових прав на нерухомість, що їй розподіляється згідно додаткової угоди №1 до цього договору, що буде укладено в майбутньому, та несе за них повну відповідальність відповідно до законодавства України.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Договору встановлено, що проектна загальна площа квартир об`єкта будівництва складає 12 350 кв.м. з можливістю збільшення площі відповідно до відкоригованого проекту. Фактична площа об`єкта буде встановлена на підставі обмірів, виконаних сертифікованим спеціалістом з технічної інвентаризації (виготовлення технічної документації на нерухомість) після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію. Обов`язок виготовлення технічної документації на об`єкт покладається на сторону 2. Плановий термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію - лютий 2020 року. Об`єкт буде розміщено на земельній ділянці площею 0,9336 га, що розташована по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові, Харківській області, (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05 жовтня 2016 року НВ - 6303212892016, та за кадастровим номером 6310137900:07:001:0001).

Відповідно до пункту 3.1. Договору сторони домовилися про наступний порядок розподілу об`єкту: сторона 1 отримує 10% загальної житлової площі об`єкта; сторона 2 отримує 90% загальної житлової площі об`єкта.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що обсяг інвестицій визначає сторона 2 після коригування проектної документації, виконання договору підряду з капітального будівництва об`єкта, інших витрат сторони 2, що безпосередньо або опосередковано пов`язані з будівництвом, та повинен бути достатнім для спорудження і введення в експлуатацію запроектованого об`єкта будівництва.

У розділі 4 Договору сторони передбачили свої права та обов`язки.

Так, сторона 2 має право самостійно укладати договори підряду, субпідряду, та інші договори з контрагентами; контролювати силами власної технічної служби хід будівництва, у тому числі дотримання під час будівництва субпідрядними організаціями вимог Державних будівельних норм, умов підрядних договорів, проектної документації (пункти 4.1.1., 4.1.3. Договору).

Сторона 2 зобов`язана забезпечити початок виконання робіт протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності цим договором та не пізніше 60 робочих днів з моменту отримання доступу до будівельного майданчику (та за умови його очищення від об`єктів), але після отримання усіх дозвільних документів (пункт 4.4.3. Договору).

Сторона 1 зобов`язана передати після набрання чинності цим договором протягом десяти робочих днів стороні 2 за актом будівельний майданчик, що розташований за адресою: Семінарська, 46, всю наявну у замовника документацію для будівництва об`єкта (земельну, технічну, дозвільну), майданчик не може бути вилучений стороною 1 у сторони 2 до завершення будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію; не передавання будівельного майданчика та документації у встановлений строк, відмова від передання вважаються грубим порушенням умов цього договору стороною 1 (пункт 4.6.1. Договору).

Згідно пункту 4.6.3. Договору сторона 1 зобов`язана передавати стороні 2 будь-які документи, необхідні для виконання функцій замовника за цим договором не пізніше, ніж через 5 робочих днів з моменту отримання письмового запиту сторони 2.

Сторона 1 має виконувати всі обов`язки, передбачені цим Договором, додатками до нього, а також ті, що ними не передбачені, але випливають зі змісту відносин між сторонами, які необхідні для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва (пункт 4.6.4. Договору).

Відповідно до пункту 4.6.5. сторона 1 зобов`язується не чинити перешкоди стороні 2 у виконанні своїх зобов`язань та реалізації прав, передбачених цим договором та/або додатками до нього.

Відповідно до пунктів 5.3., 5.4. Договору цей договір може бути розірваний за ініціативи сторони 2, якщо сторона 1 не передасть у будівництво їй будівельний майданчик. Одностороння відмова від договору стороною 2 здійснюється шляхом надсилання стороні 1 листа із зазначенням причин такої відмови та дати, з якої договір вважатиметься таким, що припинив свою дію. Цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою сторони 1, якщо сторона 2 не виконує чи неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, у тому числі, якщо: сторона 2 без поважних причин протягом 6-ти місяців не приступила до виконання робіт за цим договором; щодо сторони 2 розпочато процедуру банкрутства або вона перебуватиме у стані ліквідації чи санації. У разі, якщо сторона 2 протягом року від запланованого терміну не здійснить введення об`єкта в експлуатацію у стані який відповідатиме усім технічним нормам та який є функціональним (крім незалежних від сторони 2 обставин), а також (підключеним до мереж газопостачання, електропостачання та каналізації). Одностороннє розірвання договору стороною 1 здійснюється шляхом надсилання стороні 2 листа із зазначенням причин такої відмови та договору про розірвання даного договору, договір вважатиметься таким, що припинив свою дію з даті вказаної в договорі про розірвання даного договору.

Сторонами у пункті 7.1. Договору погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором або його дострокового припинення відповідно до умов договору.

Зміни та доповнення до договору оформляються додатковими договорами. Додаткові договори є невід`ємними частинами договору за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін (пункт 7.2. Договору).

Відповідно до пункту 7.7. Договору сторони підтверджують наявність у них такого обсягу правосуб`єктності, який необхідний для укладення та виконання договору, включаючи наявність у представників сторін достатніх повноважень.

12.03.2018 між сторонами договору від 28.02.2018 №303/39/21УКБ укладена додаткова угода №1, за умовами якої сторони погодили, що у відповідності до умов пункту 3.8. цього договору сторона 2 перераховує стороні 1 витрати сторони 1, пов`язані з підготовкою об`єкта до будівництва, що складає 175 000,00 грн.

Як вказує позивач, на момент оголошення конкурсу проектна документація на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 16 застаріла та потребувала коригування, у зв`язку з цим між Східним УКБ МОУ, TOB «Східбудкомплект» та ТОВ «АВС-Контакт» (далі - ТОВ «АВС- Контакт») було укладено договір №19-04/2018 від 19.04.2018 (далі - договір на проектування) (том 1, а.с. 48), у відповідності до якого ТОВ «АВС-Контакт» зобов`язалося здійснити коригування проектної документації, Східне УКБ МОУ прийняти проектну документацію після коригування, a TOB «Східбудкомплект» зобов`язалося оплатити ці роботи у розмірі 1 494 216,00 грн (один мільйон чотириста дев`яносто чотири тисячі двісті шістнадцять грн 00 коп.).

Як вказує позивач, у порушення своїх зобов`язань, встановлених пунктом 4.6.1. Договору, відповідач-1 будівельний майданчик, а також необхідну для організації проектування та будівництва об`єкта документацію, яка вимагається згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інших нормативно-правових актів у сфері містобудування (технічні умови, містобудівний розрахунок, містобудівні умови та обмеження земельної ділянки) у встановлений 10-ти денний строк не передав.

Позивач зазначає, що TOB «Східбудкомплект» неодноразово письмово зверталося до відповідача-1 з вимогами виконати зобов`язання за договором щодо передачі земельної, технічної та дозвільної документації, звертаючи увагу відповідача, що така бездіяльність призводить до затримки будівництва (том 1, а.с. 27-32), однак позивач лише двічі отримав відповіді від відповідача-1, де зазначалося, що Східне УКБ МОУ внаслідок непередбачуваних обставин не може своєчасно виконати своє зобов`язання щодо передачі відповідної документації для організації проектування та будівництва, у зв`язку з чим погоджується скасувати пункт 5.4.1 договору, яким передбачено можливість розірвання договору за ініціативи Східного УКБ МОУ в разі, якщо TOB «Східбудкомплект» без поважних причин протягом 6-ти місяців не приступить до виконання робіт за цим договором (том 1, а.с. 34).

Позивач вказує, що технічна документація для організації проектування та будівництва була передана відповідачем-1 позивачу за відповідним актом лише 07.08.2018 (том 1, а.с. 35). Після цього TOB «Східбудкомплект» одразу ж передав технічну документацію ТОВ «АВС-Контакт», яке приступило до виконання своїх обов`язків за договором на проектування у другій декаді серпня 2018 року.

Свої зобов`язання, як стверджує позивач, ТОВ «АВС-Контакт» виконало в повному обсязі та 28.12.2018 позивач отримав експертний звіт ТОВ «НВП «Міжрегіональна будівельна експертиза» з позитивним висновком експертизи щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові» (том 1, а.с. 52-59).

Враховуючи те, що ТОВ «АВС-Контакт» виконало свої зобов`язання за договором на проектування, позивачем було підписано акт приймання робіт з коригування проектно-кошторисної документації №33 від 25.05.2021 на суму 1 494 216,00 грн, відповідач-1 вказаний акт не підписав.

29.08.2018 відповідач-1 направив позивачу повідомлення про відмову від договору (вих. №303/39/13), в якому було зазначено про розірвання договору з 09.09.2018 на підставі пункту 5.4. Договору (том 1, а.с. 36).

ТОВ «Східбудкомплект» у відповідь направило на адресу відповідача-1 лист (вих. №17 від 05.09.2018) (том 1, а.с. 37-38), в якому повідомило про незгоду з відмовою останнього від договору та яке було мотивоване тим, що станом на 28.08.2018 будівництво багатоповерхових житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові ще не розпочалося, відкоригованого проекту, який мав би позитивний висновок експертизи та був би затверджений керівником Східного УКБ МОУ, немає та не отримано дозвіл ДАБІ на виконання будівельних робіт.

Після направлення повідомлення про відмову від договору відповідач-1 у листопаді 2018 року незаконно, на думку позивача, оголосив повторний конкурс на укладення договору спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46. Переможцем цього конкурсу було визнано АТ «Трест Житлобуд-1», з яким відповідач-1 уклав тотожний договір №М303/39/22УКБ від 06.12.2018.

У квітні 2019 року ТОВ «Східбудкомплект» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (справа №922/1254/19), в якому просило визнати недійсними результати конкурсу, проведеного відповідачем-1, на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, та договір про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 за результатом його проведення з ПрАТ «Трест Житлобуд-1». Також, позивач просив зобов`язати відповідача-1 виконати свої зобов`язання за договором №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в натурі, шляхом передачі позивачу будівельного майданчика, у стані, визначеному у договорі, і належну земельну, технічну, дозвільну документацію, містобудівні умови та обмеження щодо забудови, дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, та покласти на відповідача суму судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 у справі №922/1254/19 у позові відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/1254/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 у справі №922/1254/19 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результату конкурсу, проведеного Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, та договору про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 року за результатом його проведення з Приватним акціонерним товариством «Трест Житлобуд-1».

Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» задоволено.

Визнано недійсними результати конкурсу, проведеного Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, та договір про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 за результатом його проведення з Приватним акціонерним товариством «Трест Житлобуд-1».

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 у справі №922/1254/19 залишено без змін.

Також між сторонами існує спір у господарській справі №922/3961/20 за позовом Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» про розірвання Договору №303/39/21 УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46 від 28.02.2018.

Позовні вимоги у справі №922/3961/20 обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Східбудкомплект» зобов`язань за вказаним вище Договором, а саме порушенням строків виконання робіт.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2021 у справі №922/3961/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2021, у позові відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2021 у справі №922/3961/20 скасовано, справу №922/3961/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Наразі ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 провадження у справі №922/3961/20 зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №922/2952/21.

Звертаючись до суду із позовом у справі №922/2952/21, позивач стверджує, що відповідач, порушивши умови пунктів 4.6.1., 4.6.3., 4.6.4., 4.6.5. Договору, провівши повторний конкурс щодо забудови тієї ж земельної ділянки за наявності чинного Договору з позивачем, уклавши 06.12.2018 Договір із ПрАТ «Трест Житлобуд-1» на забудову тієї ж земельної ділянки за наявності чинного договору з позивачем, грубо порушив права та законні інтереси останнього. Це порушення виявилося в тому, що позивач зазнав реальних збитків у сумі 2 011 155,91 грн, пов`язаних із реалізацією взятих на себе за Договором зобов`язань, а також збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 6 910 040,55 грн внаслідок незаконного усунення від господарської діяльності щодо будівництва об`єкта за Договором, яке позивач мав реальні можливості та наміри завершити належним чином.

Позивачем до позовної заяви доданий розрахунок розміру збитків, завданих Східним УКБ МОУ Товариству внаслідок невиконання умов Договору. На підтвердження його розміру позивач додав документи фінансово-господарської діяльності та висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи.

Щодо реальних збитків у сумі 2 011 155,91 грн, то позивач зазначає, що ця сума складається із наступних складових:

Як уже зазначалось позивачем вище, між Східним УКБ МОУ, TOB «Східбудкомплект» та ТОВ «АВС-Контакт» було укладено договір №19-04/2018 від 19.04.2018, на виконання якого ТОВ «АВС-Контакт» надало послуги в сумі 1 494 216,00 грн, які наразі становлять суму кредиторської заборгованості TOB «Східбудкомплект» перед ТОВ «АВС-Контакт», що підтверджується регістром бухгалтерського обліку ТОВ «Східбудкомплект» «Обороти по рахунку 631 за травень 2021 року».

Також позивач вказує, що після направлення на його адресу повідомлення про відмову від договору відповідачем-1, 04.09.2018 був підписаний договір №04/09/2018 між ТОВ «Східбудкомплект», Східним УКБ МОУ та ТОВ «Конкорд-арт» на розроблення проекту зовнішнього електропостачання об`єкта будівництва, а 28.09.2018 було укладено договір №07/09/2018-вк між ТОВ «Східбудкомплект», Східним УКБ МОУ та ТОВ «Інвестбуд регіон-сервіс» на розроблення проекту зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення (том 1, а.с. 72-73), на виконання умов яких позивачем було сплачено загалом грошові кошти у розмірі 246 250,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №73 від 24.09.2018 на суму 160 000,00 грн (том 1, а.с. 71) та №81 на суму 86 250,00 грн (том 1, а.с. 74).

Крім того, позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було укладено з ТОВ «Енергетик» договір поставки №9 від 12.04.2018 на загальну суму 2 060 400,00 грн (том 1, а.с. 65), відповідно до якого позивачем сплачено ТОВ «Енергетик» грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №24 від 26.04.2018.

Також позивач зазначає, що ним були сплачені певні кошти на виконання умов Договору, зокрема, на виконання умов пункту 3.8. Договору ним було перераховано 122 739,01 грн на користь відповідача-1 у якості компенсації витрат, пов`язаних з підготовкою об`єкта до будівництва, що підтверджується платіжними дорученнями №13 від 22.03.2018 на суму 117 585,38 грн (том 1, а.с. 75), №51 від 09.07.2018 на суму 2 961,89 грн (том 1, а.с. 76), №56 від 31.07.2018 на суму 2 191,74 грн (том 1, а.с. 77); у відповідності до пункту 3.7. Договору сплачено на користь Східного УКБ МОУ 10 000,00 грн у якості компенсації витрат служби замовника, що підтверджується платіжним дорученням №23 від 26.04.2018 на суму 10 000,00 грн (том 1, а.с. 78) та 36 250,90 грн у якості компенсації сплати земельного податку, що підтверджується платіжними дорученнями №18 від 17.04.2018 на суму 7 250,18 грн, №33 від 14.05.2018 на суму 7 250,18 грн, №43 від 18.06.2018 на суму 7 250,18 грн, №52 від 16.07.2018 на суму 7 250,18 грн, №62 від 20.08.2018 на суму 7 250,18 грн (том 1, а.с. 79-83).

Також позивач зазначає, що у відповідності до платіжного доручення №19 від 02.02.2018 ТОВ «Східбудкомплект» сплатило Східному УКБ МОУ грошову суму в розмірі 1 700,00 грн в якості реєстраційного внеску за участь у конкурсі (платіжне доручення №19 від 02.02.2018 на суму 1 700,00 грн; том 1, а.с. 64).

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача-1 та збитками, завданими позивачу, як наголошує позивач, полягає в тому, що відповідач-1 взагалі не передав позивачу будівельний майданчик, а в подальшому, 04.06.2019 передав цей будівельний майданчик іншому забудовнику - ПрАТ «Трест Житлобуд-1», внаслідок чого позивач був позбавлений можливості здійснювати будівництво у відповідності до умов Договору, будівництво здійснив інший забудовник і, відповідно, отримав фінансові результати від цієї діяльності. Саме внаслідок бездіяльності відповідача-1, яка виявилася у несвоєчасній передачі документів для організації проектування, позивач був позбавлений фактичної можливості виконання своїх зобов`язань за договором. Відповідач-1 у незаконний спосіб усунув позивача від здійснення господарської діяльності за Договором шляхом проведення повторного конкурсу та укладення договору на забудову тієї ж самої земельної ділянки з іншим забудовником, внаслідок чого позивач був позбавлений фактичної можливості отримати прибуток від господарської діяльності відповідно до умов Договору.

Щодо розміру 6 910 040,55 грн упущеної вигоди (очікуваного прибутку позивача від реалізації проекту будівництва), то у розрахунку вона здійснена як різниця між доходом від реалізації частки квартир (майнових прав на квартири) станом на 28.02.2020 у кількості 11 115,0 кв.м. житла у районі розташування будівництва та запланованими витратами ТОВ «Східбудкомплект» на будівництво у відповідності до зведеного кошторисного розрахунку, а також витратами, пов`язаними з виконанням умов Договору (пункти 3.7., 3.7.), витратами на збут.

Позивач зазначає, що замовив у суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Харківська інвестиційна агенція нерухомості» дослідження первинного ринку нерухомості в районі вул. Семінарської у Холодногірському районі м. Харкова.

У відповідності з висновком дослідження ТОВ «Харківська інвестиційна агенція нерухомості» (том 1, а.с. 92-118) діапазон ймовірних ринкових вартостей за 1 кв.м житлової нерухомості за технологією монолітного будівництва у економ-класі (у тому ж сегменті, у якому планувалось будівництво ТОВ «Східбудкомплект» згідно умов Договору та проектно-кошторисної документації) складає 10 500,00 - 12 500,00 грн без урахування ПДВ.

Виходячи з мінімального значення вартості 1 кв.м - 10 500,00 грн, позивач розрахував розмір очікуваного доходу від реалізації частки квартир (майнових прав на квартири), яка належить ТОВ «Східбудкомплект» у відповідності до умов Договору: 10 500,00 грн х 11 115 кв.м = 116 707 500,00 грн.

У відповідності до зведеного кошторисного розрахунку вартість будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Семінарській, 46 в м. Харкові складає 97 921 921,00 грн без урахування ПДВ.

Витрати, пов`язані з виконанням умов Договору, складаються з: 1) компенсації витрат на утримання служби замовника (згідно з пунктом 3.7. договору - 1% від вартості будівельних робіт по гл. 1 - 9 зведеного кошторисного розрахунку) у розмірі 909 972,36 грн; 2) компенсації сплати земельного податку за весь час дії договору (згідно з пунктом 3.7. договору, 7 250,18 грн х 24 міс.) у розмірі 174 004,32 грн; 3) компенсації витрат, пов`язаних з підготовкою об`єкта до будівництва (згідно з пунктом 3.8. договору), у розмірі 175 000,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що у витратній частині бюджету будівництва ТОВ «Східбудкомплект» планувало врахувати витрати на збут (реклама, акції, витрати на службу збуту) на рівні 10% від глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку, що складає 9 099 723,60 грн.

Отже, як вказує позивач, очікуваний прибуток ТОВ «Східбудкомплект» від реалізації проекту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Семінарській, 46 в м. Харкові», як різниця між доходом від реалізації частки квартир (майнових прав на квартири) та усіма витратами, пов`язаними з будівництвом та реалізацією, складає: 116 707 500,00 грн - 97 921 921,00 грн - 909 972,36 грн - 174 004,32 грн - 175 000,00 грн - 9 099 723,60 грн = 8 426 878,72 грн. Після відрахування податку на прибуток (18%) чистий прибуток (упущена вигода) ТОВ «Східбудкомплект» склав би: 8 426 878,72 грн х 0,82 = 6 910 040,55 грн.

Відповідач-1, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що запланований термін здачі об`єкта був лютий 2020 року, однак позивачем об`єкт не зданий.

Також відповідач-1 зазначає, що ним було передано позивачеві всю наявну земельну, технічну документація, містобудівні умови та обмеження, що підтверджується актом приймання-передачі технічної документації від 07.08.2018. Будь-яких зауважень до вказаного акту між сторонами складено не було. З огляду на умови договору передання такого документу як дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46 не належить до повноважень відповідача-1. Також ним вказується, що даний факт встановлено при розгляді справи № 922/1254/19 та є преюдиційним.

Відповідач-1 звертає увагу суду, що у позивача відсутній погоджений проект забудови та розміщення житлового будинку на земельній ділянці, яка була б погоджена та пройшла експертизу у встановленому законодавством України порядку. Позивач не представив відповідачу-1 державної експертизи проекту, не направляв та не звертався до останнього з вказаними висновками на проект.

Також відповідач-1 зазначає, що ліцензія позивача на право здійснення господарської діяльності в галузі будівництва була ним отримана лише 30.08.2018. Крім того позивачем не виконано вимоги пункту 3.8. договору та не перераховано на користь відповідача-1 в повному розмірі грошові кошти згідно умов договору.

Щодо тверджень позивача про укладення договорів №04/09/2018 від 04.09.2018 та №07/09/2018-вк від 28.09.2018, то відповідач-1 вказує на те, що вказані договори є підробними, ніколи не підписувалися керівником Східного УКБ МОУ та в журналі обліку договорів не значаться. Печатка на вказаних договорах не відповідає відтиску штампу печатки, який значиться на всіх документах відповідача-1, а також на договорі, виконання якого є предметом спору у даній справі. Даний факт встановлений рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 у справі №922/1254/19 та вказано, що відбитки печатки на договорах №04/09/2018 від 04.09.2018, №07/09/2018-вк від 28.09.2018, №2 від 28.09.2018 нанесені не круглою гербовою печаткою відповідача, відбитки якої були надані на експертизу в якості зразків, а іншою печаткою.

Відповідач-1 вказує, що висновок експерта №14261 від 09.07.2021 є неналежним доказом у справі, оскільки експерт не був обізнаний, що на договорах, які надані йому на дослідження, міститься підробна печатка Східного УКБ МОУ та не був обізнаний про відсутність висновку державної експертизи на проект забудови.

У зв`язку з наведеним вище, відповідач-1 зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесених ним збитків.

Міністерство оборони України (далі - відповідач 2) проти первісних позовних вимог заперечує та вказує, що даний договір вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відсутня інформація про те, що договір укладено з дотриманням Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 та Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296.

Також відповідач-2 зазначає, що згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.02.2021, земельна ділянка площею 0,9336 га у місті Харків по вулиці Семінарській 46 належить до державної власності, а власником є Держава Україна в особі Міністерства оборони України. Умовами договору передбачено будівництво на згаданій вище земельній ділянці. А тому, відповідач-2 доходить до висновку, що у разі введення об`єкту будівництва в експлуатацію вказана земельна ділянка буде виключена з категорії «землі оборони».

Враховуючи наведене, відповідачем-2 у справі подано до господарського суду зустрічну позовну заяву до Східного УКБ МОУ та ТОВ «Східбудкомплект» про визнання недійсним договору №303/39/21УКБ від 28.02.2018.

ТОВ «Східбудкомплект», заперечуючи проти зустрічного позову, вказує, що договір є чинним та вчинений у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, оскільки Східне УКБ МОУ законодавчо наділене повноваженнями укладати договори.

Східне УКБ МОУ зустрічну позовну заяву підтримало в повному обсязі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції в даній справі підлягає залишенню без змін.

Щодо заявлених первісних позовних вимог судом встановлено наступне.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками у відповідності до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (упущена вигода).

Статтею 623 Цивільного кодексу України, яка конкретизує наведені положення щодо відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Тобто зі змісту статті 623 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності, при цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб`єкт та об`єкт правопорушення, а також суб`єктивна та об`єктивна сторони.

Суб`єктом цивільного правопорушення є боржник, а об`єктом правопорушення зобов`язальні правовідносини кредитора та боржника, між тим суб`єктивну сторону становить вина боржника, а об`єктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов`язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, при цьому розмір збитків має довести кредитор, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як збитки потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, позивач у первісній позовній заяві зазначає, що у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача-1 ним були понесені збитки, які складаються з реальних збитків у розмірі 2 011 155,91 грн та упущеної вигоди у розмірі 6 910 040,55 грн.

Щодо наявності протиправної поведінки відповідача-1, яка призвела до заподіяння позивачу збитків, позивач посилається на порушення відповідачаем-1 умов Договору (пунктів 4.6.1., 4.6.3., 4.6.4., 4.6.5.) в частині обов`язку передати позивачу будівельний майданчик, а також необхідну для організації проектування та будівництва об`єкта документацію, яка вимагається згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інших нормативно-правових актів у сфері містобудування (технічні умови, містобудівний розрахунок, містобудівні умови та обмеження земельної ділянки) у встановлений Договором 10-ти денний строк, а також незаконне проведення відповідачем-1 повторного конкурсу щодо забудови тієї ж земельної ділянки за наявності чинного Договору з позивачем та укладення за результатами такого конкурсу 06.12.2018 Договору із ПрАТ «Трест Житлобуд-1».

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 у порушення умов пункту 4.6.1. Договору не передав позивачу протягом 10-ти робочих днів із дня набрання чинності Договором за актом будівельний майданчик та необхідну для будівництва об`єкта документацію (земельну, технічну, дозвільну).

Вказана технічна документація була передана позивачу відповідачем-1 лише згідно акту від 07.08.2018, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с. 35). Доказів передання позивачу за актом будівельного майданчику для будівництва матеріали справи не містять.

Факт передачі позивачу відповідачем-1 технічної документації 07.08.2018 встановлено також у постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/1254/19, в якій суд, відмовляючи ТОВ «Східбудкомплект» у задоволенні позовних вимог до Східного УКБ МОУ про зобов`язання відповідача виконати свої зобов`язання за договором №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в натурі, шляхом передачі позивачу будівельного майданчика у стані, визначеному у договорі, і належну земельну, технічну, дозвільну документацію, містобудівні умови та обмеження щодо забудови, дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, встановив, що відповідачем після укладення договору №303/39/21УКБ від 28.02.2018 була передана вся наявна земельна, технічна документація, містобудівні умови та обмеження, що підтверджується актом приймання-передачі технічної документації від 07.08.2018, який сам позивач і надає до позовної заяви. Будь-яких зауважень до вказаного акту між сторонами складено не було. Отже, позивач у справі №922/1254/19 заявив вимогу, яка фактично відповідачем вже є виконаною, що виключає можливість задоволення таких позовних вимог. Також суд встановив, що з огляду на умови договору передання такого документу як дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46 не належить до повноважень відповідача, що також виключає можливість задоволення такої позовної вимоги.

Водночас, постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/1254/19 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» до Східного УКБ МОУ в частині визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, та договору про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 за результатом його проведення з Приватним акціонерним товариством «Трест Житлобуд-1».

Судом у цій частині встановлено, що проведений конкурс на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, та укладений за його результатами договір вчинені всупереч частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки суперечать моральним засадам. Фактично, відповідачем здійснено реалізацію одного і того ж права двічі та різним суб`єктам господарювання. При цьому, одночасне проведення дії в межах наданого права двома різними суб`єктами господарювання є неможливим і призводить до колізії суб`єктивного цивільного права таких суб`єктів господарювання. Неприпустимим є проведення повторного конкурсу і укладення тотожного договору щодо ідентичного предмету та об`єкта без врегулювання правовідносин за первісним правочином.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, преюдиційними та такими, що не підлягають повторному доведенню є обставини, встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/1254/19, зокрема, щодо незаконності проведення Східним УКБ МОУ повторного конкурсу на забудову спірної земельної ділянки, факту передачі відповідачем-1 позивачу технічної документації згідно Договору 07.08.2018, тобто із пропуском встановленого Договором строку.

У свою чергу, дослідивши питання стосовно того, чи призвели такі дії/бездіяльність Східного УКБ МОУ до завдання позивачу збитків, про стягнення яких заявлено позивачем у даній справі (причинно-наслідковий зв`язок), та оцінивши надані позивачем докази, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Нормами глави 48 Цивільного кодексу України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов`язання: виконання зобов`язання належними сторонами (стаття 527 Цивільного кодексу України); виконання у належний спосіб (стаття 529 Цивільного кодексу України - виконання зобов`язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов`язання (стаття 530 Цивільного кодексу України); належне місце виконання зобов`язання (стаття 532 Цивільного кодексу України), а також щодо належного предмета.

Згідно з частиною 1 статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Із наведених положень законодавства вбачається, що зобов`язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони.

Спірний Договір за своєю правовою природою є змішаним, містить, зокрема, елементи договору про спільну діяльність, підряду, тому відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Аналогічних висновків про змішану правову природу Договору дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, направляючи постановою від 02.02.2022 на новий розгляд справу №922/3961/20 про розірвання Договору №303/39/21У КБ від 28.02.2018.

Так, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 Цивільного кодексу України встановлено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частини 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України).

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з пунктом 3.2. договору сторона-2 бере на себе зобов`язання у повному обсязі, за рахунок власних та/або залучених у третіх осіб коштів, фінансувати всі витрати, пов`язані з будівництвом об`єкта, в тому числі витрати, пов`язані з отриманням вихідних даних, виконанням проектно-вишукувальних, будівельних монтажних і спеціальних робіт, авторським наглядом за будівництвом тощо.

Відповідно до пунктів 4.1.1., 4.1.3. Договору сторона-2 має право самостійно укладати договори підряду, субпідряду, та інші договори з контрагентами; контролювати силами власної технічної служби хід будівництва, у тому числі дотримання під час будівництва субпідрядними організаціями вимог Державних будівельних норм, умов підрядних договорів, проектної документації.

Пунктом 4.4.3. Договору сторонами було погоджено, що позивач повинен забезпечити початок виконання робіт протягом 30-ти робочих днів з дати набрання чинності цим кодексом та не пізніше 60-ти робочих днів з моменту отримання доступу до будівельного майданчика, але після оформлення та отримання усіх дозвільних документів.

Отже, виходячи з правової природи укладеного договору, лише після оформлення та отримання усіх дозвільних документів, позивач мав право приступити до вчинення дій задля виконання робіт.

Однак, Договір поставки №9 між ТОВ «Східбудкомплект» та ТОВ «Енергетик» на закупівлю паль С 95.30.-10, на виконання якого позивач сплатив ТОВ «Енергетик» 100 000,00 грн згідно платіжного доручення №24 від 26.04.2018 (дана сума заявлена позивачем як частина реальних збитків), було укладено позивачем 12.04.2018, тобто ще до отримання від відповідача-1 необхідної документації для будівництва, дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, ліцензія на право здійснення господарської діяльності в галузі будівництва такої складності як об`єкт, зазначений в договорі, була отримана позивачем лише 22.08.2018, а тому з моменту отримання документів від позивача (07.08.2018) та до 22.08.2018 позивачем особисто у будь-якому випадку не могла бути розпочата робота з будівництва об`єкту.

Колегія суддів приймає до уваги доводи скаржника з приводу того, що відповідач не був позбавлений можливості для залучення у реалізації взятих на себе зобов`язань інших суб`єктів господарської діяльності у галузі будівництва та підрядних робіт, що узгоджується із обсягом прав сторони 2, визначених розділом 4 спірного договору про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків від 28.02.2018 №303/39/21УКБ, однак, як вбачається із матеріалів справи, такі договори між позивачем та іншими суб`єктами господарювання (підрядними організаціями) також не укладалися.

Окрім зазначеного, умовами вищеназваного Договору поставки не встановлено, що закупівля товару здійснюється саме для будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46; місцем поставки товару є м. Харків, вул. Плиткова, 12; позивачем не надано доказів на підтвердження реальної поставки йому паль ТОВ «Енергетик» на суму 100 000,00 грн (наприклад, акту приймання-передачі товару).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає недоведеними твердження скаржника про те, що Договір поставки був укладений та здійснені на його виконання витрати у сумі 100 000,00 грн були понесені позивачем з метою належного виконання умов саме спірного Договору.

Позивач зазначає, що після направлення на його адресу повідомлення про відмову від Договору відповідачем-1 04.09.2018 був підписаний договір №04/09/2018 між ТОВ «Східбудкомплект», Східним УКБ МОУ та ТОВ «Конкорд-арт» на розроблення проекту зовнішнього електропостачання об`єкта будівництва, а 28.09.2018 було укладено договір №07/09/2018-вк між ТОВ «Східбудкомплект», Східним УКБ МОУ та ТОВ «Інвестбуд регіон-сервіс» на розроблення проекту зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення, на виконання умов яких позивачем було сплачено загалом грошові кошти у розмірі 246 250,00 грн.

Зазначена сума також є частиною заявлених до стягнення позивачем реальних збитків.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, у межах справи №922/1254/19 рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 у справі №922/1254/19, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 в частині відмови у позовних вимогах ТОВ «Східбудкомплект» до Східного УКБ МОУ про зобов`язання відповідача виконати свої зобов`язання за договором №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в натурі, шляхом передачі позивачу будівельного майданчика, у стані визначеному у договорі, і належну земельну, технічну, дозвільну документацію, містобудівні умови та обмеження щодо забудови, дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, було проведено судову експертизу, якою встановлено, що відбитки печатки на договорах №04/09/2018 від 04.09.2018, №07/09/2018-вк від 28.09.2018 нанесені не круглою гербовою печаткою відповідача, відбитки якої були надані на експертизу в якості зразків, а іншою печаткою. Керівником Східного УКБ МОУ Грушевським Ю.С. дані договори не підписувались та в журналі обліку договорів Східного УКБ МОУ останні не значаться. Печатка на всіх вищезазначених договорах не відповідає відтиску штампу печатки, який значиться на всіх документах Східного УКБ МОУ, а також і на договорі, який є предметом спору.

Отже, оскільки договори з ТОВ «Конкорд-арт» та з ТОВ «Інвестбуд регіон-сервіс» були укладені після листа відповідача-1 про розірвання Договору (29.08.2018), їх укладення не визнається відповідачем-1, печатка, що на них міститься, не є гербовою печаткою відповідача-1, що підтверджується судовою експертизою, проведеною у справі №922/1254/19 та відображено у вищезазначеному судовому рішенні, а у самих договорах відсутнє посилання на те, що вони укладені на виконання Договору №303/39/21УКБ від 28.02.2018, останні оцінюються судом критично та не приймаються до уваги як належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження понесення позивачем збитків у зв`язку з порушенням умов Договору про спільне будівництво №303/39/21УКБ від 28.02.2018 на суму 246 250,00 грн.

Позивачем до позовної заяви додано також висновок експерта за результатами проведення на його замовлення судової економічної експертизи №14261 від 09.07.2021.

Згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, судом встановлено, що при розрахунку суми реального збитку експерт досліджував договори №04/09/2018 від 04.09.2018 та №07/09/2018-вк від 28.09.2018, які, як зазначено судом вище, не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про його відхилення.

Щодо заявлених позивачем збитків на суму 1 494 216,00 грн, понесених за його твердженнями у зв`язку з укладенням між Східним УКБ МОУ, TOB «Східбудкомплект» та ТОВ «АВС-Контакт» Договору №19-04/2018 від 19.04.2018 на коригування проектно-кошторисної документації на будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46 та підписання у подальшому між ТОВ «Східбудкомплект» та Східним УКБ МОУ акту здавання-приймання робіт №33 від 25.05.2021 на суму 1 494 216,00 грн, колегія суддів встановила, що позивачем не доведено фактичного їх понесення. Так, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів (наприклад, платіжних доручень) оплати вказаної суми проектувальнику ТОВ «АВС-Контакт», а регістр бухгалтерського обліку ТОВ «Східбудкомплект» «Обороти по рахунку 631 за травень 2021 року», наданий позивачем, свідчить лише про віднесення вказаної суми до кредиторської заборгованості TOB «Східбудкомплект» перед ТОВ «АВС-Контакт». Самі регістри бухгалтерського обліку призначені лише для систематизації та групування інформації про документально оформлені господарські операції, в них накопичується облікова інформація, яка потрібна для складання звітності підприємства, а також для формування джерела даних для використання в аналітичній роботі, плануванні, розробці бюджетів і в управлінні господарськими процесами.

Також позивач зазначає, що ним були сплачені певні кошти на виконання умов Договору, які він наразі також заявляє до солідарного стягнення з відповідачів як реальні збитки, зокрема, на виконання умов пункту 3.8. Договору ним було перераховано 122 739,01 грн на користь відповідача-1 у якості компенсації витрат, пов`язаних з підготовкою об`єкта до будівництва, що підтверджується платіжними дорученнями №13 від 22.03.2018 на суму 117 585,38 грн (том 1, а.с. 75), №51 від 09.07.2018 на суму 2 961,89 грн (том 1, а.с. 76), №56 від 31.07.2018 на суму 2 191,74 грн (том 1, а.с. 77); у відповідності до пункту 3.7. Договору сплачено на користь Східного УКБ МОУ 10 000,00 грн у якості компенсації витрат служби замовника, що підтверджується платіжним дорученням №23 від 26.04.2018 на суму 10 000,00 грн (том 1, а.с. 78) та 36 250,90 грн у якості компенсації сплати земельного податку, що підтверджується платіжними дорученнями №18 від 17.04.2018 на суму 7 250,18 грн, №33 від 14.05.2018 на суму 7 250,18 грн, №43 від 18.06.2018 на суму 7 250,18 грн, №52 від 16.07.2018 на суму 7 250,18 грн, №62 від 20.08.2018 на суму 7 250,18 грн (том 1, а.с. 79-83).

Згідно пункту 3.7. Договору у якості компенсації витрат, пов`язаних з організацією та супроводженням будівництва (служби замовника) багатоповерхових житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м. Харкові, Харківської області, сторона 2 зобов`язується перерахувати стороні 1 кошти в розмірі 1% від вартості будівельних робіт по гл. 1-9 зведеного кошторисного розрахунку.

Перший внесок сторона 2 сплачує стороні 1 у розмірі 400 000,00 грн протягом 3-х банківських днів, але тільки після підписання договору про очищення від залишків споруд будівельного майданчика за кошти сторони 2.

Залишок компенсаційних виплат визначиться у Додатковій угоді та складатиме різницю між сплаченою сумою та 1% від вартості будівельних робіт по гл. 1-9 зведеного кошторисного розрахунку та здійснюється стороною 2 протягом 180-ти днів після підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика в роботу.

Крім того, сторона 2 зобов`язується компенсувати стороні 1 сплату земельного податку в сумі, визначеній відповідно до чинного законодавства. Компенсація земельного податку здійснюється протягом усього строку дії цього Договору та за 10 робочих днів до граничного строку сплати відповідної суми податку до бюджету, на підставі рахунків сторони 1, шляхом перерахування на поточний рахунок сторони 1.

Відповідно до пункту 3.8. Договору у редакції додаткової угоди №1 сторона 2 перераховує стороні 1 витрати сторони 1, пов`язані з підготовкою об`єкта до будівництва, що складає 175 000,00 грн. Кошти в розмірі не менше 100 000,00 грн мають бути перераховані не пізніше 23.03.2018, решта коштів (витрат сторони 1) мають бути перераховані не пізніше 15.06.2018. Ці кошти є невід`ємною частиною витрат сторони 1 і не повертаються у разі розірвання цього договору.

Із приводу сплачених позивачем на виконання зазначених умов Договору сум, перелік яких наведено вище, колегія суддів зазначає, що останні в даному випадку не можуть бути кваліфіковані як збитки, оскільки збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити/сплатила у зв`язку з виконанням умов договору в період його дії (договірні зобов`язання), адже під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру.

У контексті заявленої вимоги про солідарне стягнення з відповідачів як реальних збитків 1 700,00 грн, сплачених позивачем відповідачу платіжним дорученням №19 від 02.02.2018 в якості реєстраційного внеску за участь у конкурсі, колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту положень постанови КМУ №715 від 06.07.2011 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони» реєстраційний внесок сплачується особою, яка подає конкурсній комісії конкурсну документацію з метою покриття витрат, пов`язаних з організацією та проведенням конкурсу.

Зазначений реєстраційний внесок, враховуючи його цільове призначення, претендентам на участь у конкурсі та учасникам після його проведення не повертаються, отже такі витрати позивача як переможця конкурсу також не можуть бути кваліфіковані як збитки, понесені внаслідок реалізації у подальшому взятих на себе зобов`язань згідно укладеного за результатами конкурсу Договору.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідачів збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 6 910 040,55 грн, то такі позовні вимоги також не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У наданому позивачем «Розрахунку розміру збитків» упущена вигода визначена як різниця між вартістю реалізації квартир (майнових прав на квартири) станом на 28.02.2020 (час закінчення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію) у кількості 11 115,0 кв.м. житла в районі розташування будівництва та запланованими витратами ТОВ «Східбудкомплект» на будівництво у відповідності до зведеного кошторисного розрахунку.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції в питанні критеріїв упущеної вигоди, що неодноразово та послідовно викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах: від 13.12.2018 у справі №923/700/17, від 11.11.2019 у справі №904/7601/17, від 12.11.2019 у справі №910/9278/18, 12.08.2020 у справі №910/15883/14, від 27.08.2019 у справі №910/9095/18, від 26.02.2020 у справі №914/263/19.

Вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та базуватися на прогнозах, а повинні мати чітке документальне обґрунтування. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення.

Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц.

Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц).

Крім того, позивач повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.

Однак, у даному випадку, всупереч наведеному, позивачем не доведено реальної можливості отримання доходів у сумі 6 910 040,55 грн при належному виконанні зобов`язання відповідачем-1, про порушення якого стверджує скаржник.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що після отримання від відповідача-1 технічної документації 07.08.2018 позивач вчинив дії щодо фактичного виконання Договору та початку будівництва, у тому числі шляхом залучення підрядників.

Вартість будівництва об`єкта, у свою чергу, може бути визначена на підставі кошторисної документації, договорів підряду, актів виконаних робіт, рахунків, платіжних доручень та інших первинних документів, які свідчать про реальну вартість такого будівництва.

Позивачем, у свою чергу, не доведено належними та допустимими доказами, що вартість будівництва, яка вказана у розрахунку збитків, дійсно становила б вказану ним суму, а частка квартир станом на заплановану у договорі дату закінчення будівництва була б реалізована за наведеною ціною.

Наявність, у свою чергу, теоретичного обґрунтування можливості отримання позивачем доходу від можливої реалізації побудованих у майбутньому квартир не є підставою для його стягнення.

Отже, позивачем за первісним позовом належними, допустимими достовірними та вірогідними у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено суду причинно-наслідкового зв`язку між порушенням відповідачем-1 зобов`язання за Договором в частині своєчасної передачі позивачу технічної документації, проведення повторного конкурсу щодо забудови тієї ж самої земельної ділянки за наявності чинного із позивачем Договору, та збитками у заявленій до стягнення в первісній позовній заяві сумі.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про визнання недійсним Договору №303/39/21У КБ від 28.02.2018 судом встановлено наступне.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Цивільного кодексу України).

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Як уже зазначалося вище, спірний Договір № 303/39/21УКБ від 28.02.2018 є змішаним договором, який у більшій своїй частині містить елементи Договору про спільну діяльність.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, яка міститься в матеріалах справи, земельна ділянка, кадастровий номер 6310137900:07:001:0001, площею 0,9336 га у місті Харків по вулиці Семінарській, 46 належить до земель оборони. Форма власності даної земельної ділянки державна, власником є Держава Україна в особі Міністерства оборони України, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.11.2021.

Як вбачається з умов спірного Договору, будівництво багатоповерхових житлових будинків передбачено саме на вказаній земельній ділянці.

Як визначено статтею 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Органом управління майном, яке віднесено до земель оборони, є Міністерство оборони України, що підтверджується пунктом 1.4. Положення про організацію капітального будівництва (реконструкції) об`єктів Збройних Сил України військового, спеціального, житлового та соціально-культурно-побутового призначення, затвердженого наказом Міністерства оборони України №610 від 03.11.2015 (далі - Положення про організацію капітального будівництва), яким (Положенням №610 від 03.11.2015) встановлено, що замовником капітального будівництва (реконструкції) є Міністерство оборони України.

Згідно з пунктом 1.7. Положення про організацію капітального будівництва функції замовника капітального будівництва всіх об`єктів Збройних Сил України покладаються на територіальні управління капітального будівництва, як на виконавців на підставі довіреностей на право укладення від імені Міністерства оборони України договорів на здійснення будівництва.

Крім того, згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №715 від 06.07.2011 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони» (далі, Постанова №715) передбачено, що будівництво житла здійснюється на конкурсних засадах, при цьому, замовником будівництва житла та організатором конкурсу є Міноборони, інший центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, СБУ, розвідувальний орган, Управління державної охорони та Держспецтрансслужба.

З оспорюваного Договору вбачається, що Східне УКБ МОУ при підписанні вказаного договору діяло лише на підставі власного Положення, затвердженого наказом Державного секретаря МОУ №22 від 17.06.2003, тобто без довіреності на право укладення від імені Міністерства оборони України договорів на здійснення будівництва, за яким останнім би передавались функції замовника будівництва відповідачу-1 у даній справі.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296 (далі, Порядок №296), суб`єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб`єкту управління об`єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук (далі - орган управління), звернення щодо погодження укладення договору разом з такими документами: 1) попередньо погоджений сторонами проект договору; 2) засвідчені копії статутів (положень) суб`єкта господарювання та сторони (сторін), з якою (якими) передбачається укласти договір; 3) інформація про суб`єкта господарювання, зокрема про: виробничі потужності, обсяг і основну номенклатуру продукції, у тому числі експортної; кількість робочих місць; рівень прибутковості за останні три роки, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, у тому числі простроченої; державну реєстрацію прав власності або користування будинками (спорудами) та земельними ділянками, які передбачається використовувати за договором; перебування майна, яке передбачається використовувати за договором, в заставі, податковій заставі, оренді, лізингу. Суб`єкт господарювання подає також бізнес-план з визначенням етапів, строків, шляхів і засобів виконання договору, джерел його фінансування, впливу результатів укладення договору на фінансовий план суб`єкта господарювання; 4) інформація про сторону (сторони), з якою (якими) передбачається укласти договір, а саме: повне найменування сторони; дані про її державну реєстрацію; відомості, що підтверджують здатність сторони забезпечити належне виконання своїх договірних зобов`язань, зокрема фінансову та професійну спроможність; 5) звіт про оцінку майна, що передбачається використовувати за договором, з висновком про його вартість, визначену на підставі незалежної експертної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості. Зазначений звіт подається разом з рецензією, що містить позитивний висновок щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна або за наявності незначних недоліків, що не вплинули на достовірність оцінки, про відповідність в цілому таким нормативно-правовим актам; 6) обґрунтування способу використання державного майна з відповідними розрахунками.

Згідно з пунктом 3 Порядку №296 в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору, орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб`єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України. Зазначений проект повинен, зокрема, містити істотні умови договору, укладення якого пропонується погодити, щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, захисту майнових інтересів держави, унеможливлення відчуження державного майна, а також залежно від виду договору - розмір часток учасників, строк дії договору, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та внесення додаткових вкладів. До проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо погодження укладення договору органом управління додаються такі документи: звернення суб`єкта господарювання до органу управління щодо погодження укладення договору разом з документами, що передбачені підпунктами 2-6 пункту 2 цього Порядку, а також погоджений органом управління проект договору; висновок органу управління щодо відсутності встановлених законодавством заборон та обмежень на використання майна суб`єкта господарювання, якщо таке використання передбачається договором; висновок органу управління про відповідність галузевим концепціям і програмам розвитку пропозицій суб`єкта господарювання, який планує укласти договір.

Пунктами 4, 5 Порядку №296 встановлено, що орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження укладення договору орган управління здійснює заходи щодо забезпечення його укладення суб`єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.

Як вказує Міністерство оборони України, Східне УКБ МОУ не подавало до нього звернення з документами, які встановлені у Порядку №296.

При цьому, відповідно до Положення про Східне УКБ МОУ, затвердженого наказом державного секретаря Міністерства оборони України №22 від 17.06.2003 (далі, Положення), Східне УКБ МОУ уповноважено здійснювати функції замовника капітального будівництва у Збройних Силах України в Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській та Запорізькій областях.

Відповідно до пункту 1 Положення Східне УКБ МОУ є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об`єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності.

Як вбачається з пункту 7 Положення управління відповідно до покладених на нього завдань:

- розробляє свої пропозиції з поточних і перспективних програм капітального будівництва, складає переліки проектів будов, титульні списки будівництв і проектно-вишукувальних робіт і подає їх в управління капітального будівництва та придбання житла Головного управління капітального будівництва Міністерства оборони України у встановленому порядку;

- за погодженням з управлінням капітального будівництва об`єктів житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України укладає договори на пайову участь у будівництві об`єктів іншими замовниками;

- вишукує та залучає кошти інвесторів у будівництво об`єктів у визначеному законодавством України та цим Положенням порядку та укладає договори (контракти), які узгоджуються в управлінні капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ капітального будівництва Міністерства оборони України.

Пунктом 11 Положення встановлено, що начальник управління, зокрема:

- керується посадовими обов`язками, які затверджуються начальником управління капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України;

- призначає представників управління для участі в тендерних комітетах для закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, підписує платіжні документи, акти прийому-передачі майна та матеріальних активів, перевірки якості, кількості майна та матеріальних активів, що постачаються, комерційні акти;

- за погодженням з управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України укладає угоди на капітальне будівництво та ремонт, інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів сімей, придбання та обмін квартир, надання послуг та інші угоди в межах своє компетенції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Східним УКБ МОУ, відповідач-1 за зустрічним позовом не погоджував укладення спірного договору з Управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України. Доказів такого погодження чи здійснення відповідних дій сторонами у справі до суду не надано.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Східним УКБ МОУ укладено Договір №303/39/21УКБ від 28.02.2018 з порушенням вищезазначених законодавчих норм, що є підставою для визнання його недійсним з огляду на положення частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно, зустрічні позовні вимоги МОУ підлягають задоволенню.

Встановленими обставинами спростовуються заперечення скаржника проти задоволення зустрічних позовних вимог, викладені ТОВ «Східбудкомплект» в апеляційній скарзі.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно послався в оскаржуваному судовому рішенні на положення статті 120 Земельного кодексу України, вважаючи, що укладення спірного Договору повинне було б призвести до зміни цільового призначення земельної ділянки без відповідного дозволу МОУ.

Однак, мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення не містить таких висновків суду, натомість, суд лише зазначив, що станом на момент прийняття рішення у даній справі будівництво житлового будинку ще не розпочалося, а тому до порядку набуття права власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна потребує застосуванню стаття 120 Земельного кодексу в редакції, чинній на момент набуття права власності на об`єкт нерухомого майна.

Водночас, колегія суддів погоджується із посиланнями скаржника на те, що норми статті 120 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та вирішення спору в даній справі, дійсно не регулюють правовідносини, пов`язані із набуттям права власності на багатоквартирний житловий будинок.

Щодо тверджень ТОВ «Східбудкомплект» про чинність договору з посиланням на постанову Східного апеляційного господарського кодексу від 26.05.2020 у справі № 922/1254/19, то такі судом відхиляються, оскільки спірний договір у межах названої справи на предмет його дійсності/недійсності не досліджувався, а суд виходив з презумпції правомірності правочину, яка на той час спростована у встановленому законом порядку не була.

Під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ «Східбудкомплект» було заявлено про сплив строків позовної давності щодо заявлених зустрічних позовних вимог.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення, встановив, що Міністерство оборони України звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою в межах строку позовної давності, оскільки про укладення спірного договору позивачу за зустрічним позовом стало відомо саме 22.11.2021 із супровідного листа Східного УКБ МОУ №303/39/44 від 22.11.2021, яким МОУ було надано копію позовної заяви та частину інших документів, а заява ТОВ «Східбудкомплект» про застосування строків позовної давності, відповідно, задоволенню не підлягає.

Натомість в апеляційній скарзі ТОВ «Східбудкомплект» наголошує, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №922/1254/19 Міністерство оборони України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, а тому саме з цього часу і до 08.10.2022 (дата остаточної ухвали Верховного Суду у названій справі) усі процесуальні документи, у тому числі оспорюваний наразі Договір, надсилалися до МОУ, а представники МОУ брали участь у судових засіданнях.

Колегія суддів, враховуючи предмет та підстави позову у справі №922/1254/19, приймає до уваги зазначені доводи скаржника про обізнаність Міністерства оборони України про укладення Договору з часу розгляду справи №922/1254/19 (щонайраніше з моменту отримання ним ухвали від 10.06.2019 про залучення МОУ до участі у справі в якості третьої особи), відповідно, перебіг строку позовної давності на заявлення позовних вимог про визнання недійсним Договору, почався раніше, ніж 22.11.2021.

Зазначене, втім, жодним чином не впливає на висновки суду про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Східбудкомплект» про сплив позовної давності щодо заявлених зустрічних позовних вимог, оскільки трирічний строк позовної давності станом на 26.11.2021 (дата подання МОУ до суду зустрічного позову) у будь-якому випадку, навіть якщо відраховувати від дати залучення МОУ до участі у справі №922/1254/19 в якості третьої особи, не сплив.

Враховуючи зазначене, висновки місцевого господарського суду про задоволення зустрічних позовних вимог у даній справі є правомірними.

Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір по суті заявлених первісних та зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Східбудкомплект» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість первісних позовних вимог та необґрунтованість зустрічних позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №922/2952/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №922/2952/21 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Східбудкомплект».

Матеріали справи №922/2952/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.04.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко