Рішення

від 08.12.2022 по справі 927/347/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/347/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04414885, вул. Незалежності, 33, c. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453; pliskirada@ukr.net

до відповідачів: 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука Івана Юрійовича,

14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 48 (viddil_dr_chrda@ukr.net)

АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживанння);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Великозагорівське",

код ЄДРПОУ 00725588, вул. Радгоспна, 1,с. Велика Загорівка, Борзнянський район, Чернігівська область,16450

про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, припинення права постійного користування

Представники сторін:

від позивача: Голубовська М.О. посвідчення адвоката №9031/10 від 29.05.2020 від відповідача 2: Баранов О.В. посвідчення адвоката №2394/10 від 30.10.2003

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

У квітні 2021 Плисківська сільська рада Борзнянського району Чернігівської області звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука Івана Юрійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Великозагорівське" в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука Івана Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54658456 від 20.10.2020, а саме - права постійного користування ТОВ "Великозагорівське" земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 площею 197,9426 га, та припинити право постійного користування ТОВ "Великозагорівське" земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 площею 197,9426 га;

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука Івана Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54658852 від 20.10.2020, а саме - права постійного користування ТОВ "Великозагорівське" земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 площею 119,8574 га, та припинити право постійного користування ТОВ "Великозагорівське" земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 площею 119,8574 га.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.08.2021 року позов Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Великозагорівське" про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, припинення права постійного користування було залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 02.08.2022 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.08.2021 у справі №927/347/21, справу № 927/347/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.08.2022 року справу № 927/347/21 прийнято до розгляду (суддя Белов С.В.).

03.10.2022 позивачем на електронну пошту суду з накладенняи ЕЦП подано письмові пояснення в яких позивач зазначає, що власником і розпорядником спірних земельних ділянок є саме Плисківська сільська рада, яка жодним чином не була повідомлена про проведення оскаржуваних реєстраційних дій під час яких розпорядником земель визначено Борзнянську районну державну адміністрацію. Позивач вказує, що на момент проведення державної реєстрації права постійного користування TOB «Великозагорівське» землею, вказані вище земельні ділянки перебували в орендному користуванні TOB «Великозагорівське» на підставі договору оренди від 19.10.2010, дія якого припинена 31.12.2020 року.

Позивачем в письмових поясненнях вказано, що будь - які правовстановлюючі документи, які підтверджують право постійного користування на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з кадастровими номерами 7420880800:04:000:0014 (площею 197,9426 га) та 7420880800:04:000:0013 (площею 119,8574 га) за TOB «Великозагорівське» не існували і не існують, державному реєстратору не надавались.

На думку позивача, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 у справі № 825/1121/17 за адміністративним позовом TOB «Великозагорівське» до Борзнянської РДА Чернігівської області, відповідно до якої було вчинено оскаржувані реєстраційні дії не може бути підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в розумінні ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки даним судовим рішенням було визнано протиправним та скасовано розпорядження Борзнянської РДА № 394 від 13 листопада 2003 року «Про вилучення земельної ділянки та переведення її до земель запасу В. Загорівської сільської ради». При цьому позивачем зазначається, що жодних приписів чи зобов`язань щодо реєстрації на користь TOB «Великозагорівське» права постійного користування оспорюваними земельними ділянками вказане судове рішення не містить.

Позивач зазначає, що у державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука Івана Юрійовича були відсутні підстави для прийняття рішення та внесення записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер рішення 39113466 від 03.01.2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 площею 197,9426 га та індексний номер рішення 54658852 від 20.10.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 площею 119,8574 га, відповідно до яких зареєстровано право постійного користування вказаними земельними ділянками на користь TOB «Великозагорівське».

03.10.2022 відповідачем-2 подано до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копії відповіді Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України на адвокатський запит з архівними копіями документів: наказу Міністерства агропромислового комплексу № 52 від 19.02.98, листа погодження наказу «Про перейменування радгоспів-технікумів», наказу Міністерства агропромислового комплексу № 361 від 08.12.1999, аркушу погодження до наказу Мінагропрому України «Про створення державного сільськогосподарського підприємства «Великозагорівське».

26.10.2022 відповідачем-2 подано до суду пояснення, в яких наголошує на тому, що реєстрація права постійного користування спірними земельними ділянками була здійснена законно, оскільки на підставі рішення суду було змінено речове право на право постійного користування.

Відповідач-2 заперечує посилання позивача щодо припинення права постійного користування 2-го відповідача щодо спірних земельних ділянок у зв`язку з їх вилученням та отриманням спірних ділянок в оренду в 2003 році згідно п.6 розділу X Земельного кодексу України. Відповідачем-2 зазначено, що добровільної відмови від права постійного користування ВАТ ««Великозагорівське» не здійснювало, будь-яких заяв щодо припинення за ним права постійного користування спірними земельними ділянками ВАТ «Великозагорівське», чи його правонаступник TOB «Великозагорівське» не підписували і не подавали.

Також відповідачем-2 спростовуються доводи позивача щодо чинності на час державної реєстрації права постійного користування спірних земельних ділянок за відповідачем-2 договору оренди зазначених ділянок з посиланням на те, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, отже з урахуванням строку на який було укладено договір оренди, дія договору закінчилась 19.10.2020. Відповідач-2 зазначає, що реєстратором було законно скасовано право оренди, а потім зареєстровано право постійного користування спірними земельними ділянками.

04.11.2022 року на електронну адресу суду з накладенням ЕЦП позивачем подано письмові пояснення в яких заперечується позиція відповідача-2 та зазначається, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 по справі № 825/1121/17 не може вважатися судовим рішенням щодо набуття TOB «Великозагорівське» права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7420880800:04:000:0013 та 7420880800:04:000:0014, оскільки внаслідок її ухвалення у позивача не виникло право постійного користування ними. Даним судовим рішенням було лише встановлено незаконність вилучення із постійного користування правопопередників позивача земельної ділянки загальною площею 921,6 га.

Позивач зазначає, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 по справі № 825/1121/17 не може бути підставою для державної реєстрації прав. При цьому позивач вказує на те, що судового рішення, яким відповідача було б безпосередньо зобов`язано внести до Єдиного державного реєстру запис про право користування на оспорювані земельні ділянки за TOB «Великозагорівське» як на момент проведення спірної державної реєстрації так і на даний час не існує. На думку позивача державний реєстратор Пінчук І.Ю. своїми діями грубо порушив вимоги статті 27 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також позивачем з обґрунтуванням власної позиції зазначається, що строк дії договору визначається датою 23.02.2021 року, отже підстави для проведення державної реєстрації припинення права оренди ТОВ «Великозагорівське» земельними ділянками були відсутні.

17.11.2022 року суд розпочав розгляд даної справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Державне сільськогосподарське підприємство «Великозагорівське» було створено згідно наказу Міністерства агропромислового комплексу України від 08.12.1999 № 361 на базі виробничої частини Борзнянського державного сільськогосподарського технікуму. Пунктами п. 3, 4 даного наказу було передбачено створення комісії з розподілу майна і проведення до 01.02.2000р. відокремлення технікуму згідно з чинним законодавством, а також залишення у користуванні та оперативному управлінні Борзнянського державного сільськогосподарського технікуму 100 гектарів земельних угідь, засоби для їх обробітку та інше майно.

Згідно ст. 5, 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент створення ДСП "Великозагорівське"), підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства - засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

У випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача при наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи або відповідної Ради народних депутатів. Підприємству може бути передана у колективну власність або надана у користування, в тому числі на умовах оренди, земельна ділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства.

На підставі наказу Міністерства агропромислового комплексу України від 08.12.1999р. № 361, копія якого міститься в матеріалах справи, суд доходить висновку, що Державне сільськогосподарське підприємство "Великозагорівське" було створено шляхом виділення з Борзнянського державного сільськогосподарського технікуму.

За змістом ст. 5 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент реорганізації ДСП "Великозагорівське"), при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ юридичної особи: 00725588, ВАТ «Великозагорівське» було зареєстровано 31.08.2001.

Розпорядженням Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 13.11.2003р. № 394 вилучено із постійного користування ДСП «Великозагорівське» земельну ділянку площею 921,6 га, в т.ч.: рілля - 678,1 га, багаторічні насадження - 156,0 га, сіножаті - 1,0 га, забудовані землі - 46,7 га, лісовкритих земель - 39,0 га, під водою - 0,8 га, у зв`язку з припиненням діяльності Державного сільськогосподарського підприємства «Великозагорівське» шляхом його реорганізації у ВАТ «Великозагорівське» та переведено зазначену земельну ділянку до земель запасу В.Загорівської сільської ради. Крім того, голову спостережної ради ВАТ «Великозагорівське» (правонаступник ДСП «Великозагорівське») зобов`язано здати державний акт на право постійного користування землею до райвідділу земельних ресурсів.

15.12.2003 Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області було прийнято розпорядження № 427, яким ВАТ «Великозагорівське» надано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 875,9 га, в т.ч.: рілля - 644,9 га, багаторічні насадження - 156,0 га, сіножаті - 1,0 га, забудовані землі - 35,6 га, лісовкритих земель - 37,6 га, під водою - 0,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу В.Загорівської сільської ради, що раніше знаходились в постійному користуванні ДСП «Великозагорівське», шляхом укладення договору оренди.

16.12.2003 головою Борзнянської районної державної адміністрації, головою правління ВАТ «Великозагорівське», В.Загорівським сільським головою та начальником районного відділу земельних ресурсів був підписаний акт прийому - передачі, встановлення та перенесення меж земельних ділянки в натурі.

30.04.2009 Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області було прийнято розпорядження № 219, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок ВАТ «Великозагорівське» загальною площею 317,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області та надано ВАТ «Великозагорівське» в короткострокову оренду строком на один рік з правом щорічної пролонгації договору земельні ділянки загальною площею 317,8 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу, що раніше перебували в користуванні ВАТ «Великозагорівське» на території Великозагорівської сільської.

Розпорядженням Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 20.09.2010 № 424, продовжено ВАТ «Великозагорівське» строк оренди земельних ділянок державної власності загальною площею 317,8 га ріллі на десять років до 2020 року включно, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозагорівської сільської ради.

На підставі вказаних вище розпоряджень від 30.04.2009р. № 219 та від 20.09.2010р. № 424, 19.10.2010 між Борзнянською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та ВАТ «Великозагорівське» (Орендарем) був укладений договір оренди землі, згідно умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району за межею с. В.Загорівка, загальною площею 317,8 га, в т.ч. ріллі - 317,8 га. Договір укладено на десять років до 2020 року включно.

19.10.2010 між сторонами даного договору були підписані Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання - передачі земельної ділянки (об`єкта оренди), що надається в оренду.

Зі змісту даних актів вбачається, зокрема, що переданим в оренду земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери 7420880800:04:000:0013 та 7420880800:04:000:0014.

Договір оренди землі від 19.10.2010 був зареєстрований у відділі Держкомзему у Борзнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.02.2011р. за № 742080004000054.

20.09.2013 була проведена державна реєстрація припинення ВАТ «Великозагорівське» в результаті його реорганізації, а також державна реєстрація створення ТОВ «Великозагорівське» в результаті перетворення.

Згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Великозагорівське", затвердженого установчими зборами засновників товариства 25.04.2013р. (протокол № 1), ТОВ "Великозагорівське" створене відповідно до чинного законодавства шляхом реорганізації (перетворення) Відкритого акціонерного товариства "Великозагорівське" (рішення № 2 від 21.12.2012р.) та рішення установчих зборів засновників товариства (протокол № 1 від 25.04.2013р.).

У відповідності з ст. 108 Цивільного кодексу України, який вже був чинний на момент реорганізації ВАТ "Великозагорівське", перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно - правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, ТОВ "Великозагорівське" являється правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків ВАТ "Великозагорівське" і ДСП "Великозагорівське".

14.02.2017 року Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області було прийнято рішення № 154-18/VII "Про добровільне об`єднання територіальних громад", зокрема, про об`єднання з територіальною громадою села Велика Загорівка в Плисківську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Плиски.

06.07.2017 року була проведена державна реєстрація:

права державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на земельну ділянку з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 площею 119.8574 га;

права державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на земельну ділянку з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 площею 197.9426 га;

права оренди ТОВ "Великозагорівське" земельної ділянки з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 площею 119.8574 га строком до 2020 року включно;

права оренди ТОВ "Великозагорівське" земельної ділянки з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 площею 197.9426 га строком до 2020 року включно.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2017р. по справі № 825/1121/17 за позовом ТОВ "Великозагорівське" до Борзнянської районної державної адміністрації визнано протиправним та скасовано розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації від 13.11.2003р. № 394 "Про вилучення земельної ділянки та переведення її до земель запасу В.Загорівської сільської ради".

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018р. № 25-10008/14-18-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", Плисківській сільській раді Борзнянського району Чернігівської області передано у комунальну власність Плисківської сільської об`єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4 416,4608 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Плисківської сільської об`єднаної територіальної громади.

Як вбачається із акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018р., підписаного начальником Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Плисківським сільським головою, та додатку до нього, у комунальну власність Плисківської сільської об`єднаної територіальної громади були передані земельні ділянки, зокрема, з кадастровими номерами 7420880800:04:000:0013 і 7420880800:04:000:0014, які знаходяться на території Великозагорівської сільської ради.

08.08.2019 року була проведена державна реєстрація:

права комунальної власності в особі Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області на земельну ділянку з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 площею 119.8574 га;

права комунальної власності в особі Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області на земельну ділянку з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 площею 197.9426 га.

Листом від 14.09.2020р. ТОВ "Великозагорівське" звернулося до Плисківської сільської ради з пропозицією поновити договір оренди землі від 19.10.2010р. на десять років.

У відповідь на цей лист позивач листом від 13.10.2020р. № 613 повідомив про необхідність перегляду умов договору оренди землі щодо розміру, порядку сплати та перегляду орендної плати, розміру нормативної грошової оцінки, строку дії договору та інших його умов.

Листом від 12.11.2020р. № 690 позивач повідомив відповідача № 2 про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди землі від 19.10.2010р. на новий строк і що останнім днем дії цього договору вважатиметься 31.12.2020р.

Листом від 05.01.2021р. № 11 позивач направив відповідачу № 2 акт повернення земельної ділянки для підписання у зв`язку з закінченням дії договору оренди землі.

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що 20.10.2020 року була проведена державна реєстрація:

припинення права оренди ТОВ "Великозагорівське" земельної ділянки з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 площею 119.8574 га (20.10.2020 08:14:05);

припинення права оренди ТОВ "Великозагорівське" земельної ділянки з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 площею 197.9426 га (20.10.2020 08:02:45).

20.10.2020 року, після проведення державної реєстрації припинення права оренди, державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчуком Іваном Юрійовичем були прийняті наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

індексний номер 54658852 про державну реєстрацію права постійного користування ТОВ "Великозагорівське" земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 площею 119,8574 га;

індексний номер 54658456 про державну реєстрацію права постійного користування ТОВ "Великозагорівське" земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 площею 197,9426 га.

Ці рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчука І.Ю. є предметом оскарження по даній справі.

Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, в т.ч. право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлені підстави для державної реєстрації прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі:

державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 року, встановлені в ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Згідно ч. 3 цієї статті державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація права постійного користування ТОВ "Великозагорівське" земельними ділянками була проведена 20.10.2020р. державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчуком І.Ю. на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 по справі № 825/1121/17.

Дослідивши зміст даного судового рішення, суд дійшов висновку, що предметом спору у даній справі були вимоги ТОВ "Великозагорівське" до Борзнянської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації № 394 від 13 листопада 2003 року "Про вилучення земельної ділянки та переведення її до земель запасу В. Загорівської сільської ради".

За наслідками розгляду цього спору адміністративним судом було ухвалено постанову про задоволення позову в повному обсязі. В справі № 825/1121/17 суд дійшов висновку про незаконність вилучення із постійного користування ДСП "Великозагорівське" земельної ділянки площею 921,6 га у зв`язку з припиненням його діяльності шляхом реорганізації у ВАТ "Великозагорівське" та переведення зазначеної земельної ділянки до земель запасу В.Загорівської сільської ради. Також суд дійшов висновку, що ТОВ "Великозагорівське" є правонаступником ВАТ "Великозагорівське" та ДСП "Великозагорівське".

Господарський суд зазначає, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 по справі № 825/1121/17 було лише встановлено незаконність вилучення із постійного користування правопопередників позивача земельної ділянки площею 921,6 га. Оцінюючи обставини прийняття зазначеного судового рішення в контексті дотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд зазначає, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 по справі № 825/1121/17 не може вважатися судовим рішенням щодо набуття ТОВ "Великозагорівське" права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7420880800:04:000:0013 площею 119,8574 га та 7420880800:04:000:0014 площею 197,9426 га, оскільки внаслідок її ухвалення у позивача не виникло право постійного користування ними.

Отже, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 по справі № 825/1121/17 не може бути підставою для державної реєстрації прав.

Станом на день прийняття державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчуком Іваном Юрійовичем оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (20.10.2020 року) був чинний договір оренди землі від 19.10.2010р., укладений між Борзнянською РДА та ВАТ "Великозагорівське". Згідно його умов, договір укладено на десять років до 2020 року включно. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його держаної реєстрації.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У частині першій статті 251 ЦК України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (частина третя статті 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.

Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій статті 126 ЗК України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про оренду землі" № 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон № 161-XIV).

У статті 13 Закону № 161-XIV надано визначення договору оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 цього Закону № 161-XIV).

Згідно зі статтею 18 названого Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону № 161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Верховний Суд України вказував, що поняття "момент укладення договору" та "момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки" різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

У спеціальному Законі № 161-XIV вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).

Можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом № 161-XIV, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.

Разом з тим реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 по справі № 322/1178/17.

У даній справі договір оренди землі був підписаний між Борзнянською РДА та ВАТ "Великозагорівське" 19.10.2010р.

При цьому сторони узгодили строк його дії - 10 років та визначили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

З договору оренди вбачається, що він зареєстрований у відділі Держкомзему у Борзнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.02.2011р. за № 742080004000054.

За таких обставин, строк дії договору повинен був закінчитися 23.02.2021року.

Як підтверджується матеріалами справи 20.10.2020 року державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчуком Іваном Юрійовичем за заявою відповідача-2 була проведена державна реєстрація припинення права оренди ТОВ "Великозагорівське" земельних ділянок з кадастровими номерами 7420880800:04:000:0013 площею 119.8574 га 7420880800:04:000:0014 площею 197.9426 га .

Стаття 31 Закону № 161-XIV регулює питання припинення договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Викладене свідчить про невідповідність рішення державного реєстратора Чернігівської районної держаної адміністрації Чернігівської області Пінчука І.Ю. про державну реєстрацію прав від 20.10.2020 індексний номер 54658852 та індексний номер 54658456 чинному законодавству.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд, передаючи справу №927/347/21 на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області, зазначив про необхідність надати оцінку обставині прийняття судового рішення у справі № 825/1121/17 в контексті встановлення наявності або відсутності у відповідача-2 права постійного користування земельними ділянками у відповідному ланцюгу правовідносин переходу такого права.

Враховуючи викладене, господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено рішенням суду ТОВ "Великозагорівське" являється правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків ВАТ "Великозагорівське" і ДСП "Великозагорівське".

Матеріали справи підтверджують, що Борзнянському радгоспу - технікуму, с. Велика Загорівка на підставі розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації від 04.01.1990р. № 1 було надано в постійне користування 921,6 га землі для виробничих потреб, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ЧН 00035, виданим Борзнянською районною радою народних депутатів, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 28.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що Державне сільськогосподарське підприємство "Великозагорівське" було створено шляхом виділення з Борзнянського державного сільськогосподарського технікуму і п. 4 наказу Міністерства агропромислового комплексу України від 08.12.1999р. № 361 було передбачено залишення у користуванні та оперативному управлінні Борзнянського державного сільськогосподарського технікуму 100 гектарів земельних угідь, засоби для їх обробітку та інше майно.

Як зазначено вище, ВАТ "Великозагорівське" засновано згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 27.03.2001р. № 167 шляхом перетворення Державного сільськогосподарського підприємства "Великозагорівське" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

Згідно ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. № 561-ХІІ (чинного на момент створення ДСП "Великозагорівське" та перетворення його у ВАТ "Великозагорівське"), користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Відповідно до ст. 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. № 561-ХІІ, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Матеріали справи не містять державних актів про право постійного користування спірними земельними ділянками, проте судом враховано, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.11.2019 року по справі №823/1984/16 (п. 83), державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

Також судом враховано, що розпорядженням Борзнянської районної державної адміністрації від 13.11.2003р. № 394 було вилучено у ДСП "Великозагорівське" земельну ділянку площею 921,6 га із постійного користування та переведено зазначену земельну ділянку до земель запасу В.Загорівської сільської ради, а також зобов`язано ВАТ "Великозагорівське" здати державний акт на право постійного користування землею до райвідділу земельних ресурсів.

При цьому, площа вилученої земельної ділянки співпадає з площею земельної ділянки, яка була в постійному користуванні у Борзнянського радгоспу - технікуму.

На підставі розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації від 15.12.2003р. № 427, ВАТ "Великозагорівське" надано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 875,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу В.Загорівської сільської ради, що раніше знаходились в постійному користуванні ДСП "Великозагорівське".

На підставі розпоряджень Борзнянської районної державної адміністрації від 30.04.2009р. № 219 та від 20.09.2010р. № 424, ВАТ "Великозагорівське" було надано в оренду земельні ділянки загальною площею 317,8 га, що раніше перебували в користуванні ВАТ "Великозагорівське" на території Великозагорівської сільської ради, шляхом укладення договору оренди землі від 19.10.2010р.

Зі змісту підписаних між сторонами цього договору Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акту приймання - передачі земельної ділянки (об`єкта оренди), що надається в оренду, вбачається, що в оренду були передані земельні ділянки з кадастровими номерами 7420880800:04:000:0013 та 7420880800:04:000:0014.

Площа земельної ділянки з кадастровим номером 7420880800:04:000:0013 - 119,8574 га, з кадастровим номером 7420880800:04:000:0014 - 197,9426 га, разом - 317,8 га.

Загальна площа цих земельних ділянок (317,8 га) відповідає площі частини земельної ділянки, яка окремо визначена в плані зовнішніх меж землекористування Борзнянського радгоспу - технікуму на території В. Загорівської сільської ради згідно державного акту на право постійного користування землею серії ЧН 00035.

Викладене свідчить, що спірні земельні ділянки знаходились у постійному користуванні ДСП "Великозагорівське" та ВАТ "Великозагорівське", що є правопопередниками відповідача-2.

Доказів того, що спірними земельними ділянками користувалися інші особи, аніж відповідач-2, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що положеннями статті 92 Земельного кодексу України 2001 року, який набрав чинності з 01.01.2002р., передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.

Згідно з пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2005 року переоформити в установленому порядку право власності або право оренди на них.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, пункт 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Як підсумок, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні. Ураховуючи викладене, право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності Земельним кодексом України - 01 січня 2002 року, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника.

Відповідний висновок щодо застосування норми права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019р. по справі № 823/1984/16.

Отже, оскільки у користуванні реорганізованих шляхом перетворення ДСП "Великозагорівське" та ВАТ "Великозагорівське" перебували землі сільськогосподарського призначення загальною площею 921,6 га, то в подальшому право користування цими землями перейшло до правонаступника всіх їх прав і обов`язків - ТОВ "Великозагорівське".

До таких же висновків дійшов і Чернігівський окружний адміністративний суд у постанові від 04.08.2017р. по справі № 825/1121/17. І хоча позивач не брав участі у розгляді цієї справи, ним не було у загальному порядку спростовані обставини, встановлені стосовно відповідача-2 в адміністративній справі, що набрало законної сили.

Разом із тим, відповідно до ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

В матеріалах справи відсутня заява про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою або будь-які іншіз доказів, що свідчили б про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою ДСП "Великозагорівське", ВАТ "Великозагорівське" чи їх правонаступником ТОВ "Великозагорівське". При цьому суд зазначає, що передача спірних земельних ділянок в оренду відповідача-2, яка була здійснена на підставі розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області № 427 від 15.12.2003 "Про надання в оренду земельної ділянки із земель запасу В.Загорівської сільської ради", не може свідчити про самовільну відмову землекористувача від права постійного землекористування.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що ТОВ "Великозагорівське" має право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7420880800:04:000:0013 площею 119,8574 га та 7420880800:04:000:0014 площею 197,9426 га.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані рішення відповідача-1 хоч і були прийняті з порушенням чинного законодавства України, однак не порушують прав позивача, адже викладене свідчить про правомірне набуття відповідачем-2 права постійного користування спірними земельними ділянками, про скасування державної реєстрації якого позивач звернувся до суду.

За таких обставин, позовні вимоги до відповідачів не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 73 - 79, 86, 123, 165, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука Івана Юрійовича про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, припинення права постійного користування залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2022.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/