Постанова

від 11.12.2006 по справі 19/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        м. Полтава                                                                             Справа № 19/153

Дата прийняття постанови: 11.12.2006

Час прийняття постанови: 09 год. 30 хв.

Суддя  Т.М. Безрук

Секретар судового засідання  Н.М. Борисенко

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві  

до  1. Приватного підприємства "Виробничо-комерційна компанія "Украгропромторг", м. Полтава

2. Приватного підприємства "Донмет", м. Суми  

про  визнання недійсним господарського зобов'язання - договору постачання № 19 від 29.04.2005р.

Представники :

від позивача:        Біленко Н.В., дов. № 9/10-044 від 15.05.2006р.         Різниченко Л.Л., дов. № 5940/9/10-041 від 12.09.2005р.

                              Орлова М.Є., дов. № 110/9/10-044 від 12.01.2006р.

від відповідача1:    Визір С.І., дов. б/н від 18.09.2006р.

від відповідача2:    не з"явилися

Розглядається позовна заява  Державної податкової інспекції у м.Полтаві до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна компанія "Украгропромторг" та Приватного підприємства "Донмет" про визнання недійсним господарського зобов'язання- договору постачання № 19 від 29.04.2005р. на підставі ст. 207 Господарського кодексу України, укладеного між відповідачами у справі.

В ході судового розгляду Позивачем були уточнені позовні вимоги й останні були остаточно сформульовані в заяві про зміну позовних вимог (від 09.08.2006р. вих. № 10411/9/10-044 - у матеріалах справи). Так, позивач просить суд визнати недійсним господарське зобов'язання - договір постачання № 19 від 29.04.2005р., укладений між Відповідачем1 та Відповідачем2 та стягнути з Відповідача1 в доход держави 1 460 501,27 грн.

Відповідач1 у відзиві на позовну заяву (від 09.11.2006р. вих. № 9/01 )  проти позову заперечує, посилаючись на те, що під час укладення спірного договору Відповідач2 мав усі правові підстави для здійснення правочину, не був ліквідований, оскільки не був виключений з Єдиного державного реєстру.

Відповідач2 в судовому розгляді участі не брав, хоча про час та місце проведення судових засідань у справі повідомлявся належним чином, вимог ухвал суду  не виконував.

У справі оголошувалась перерва з 07.12.2006р. до 11.12.2006р. В судовому засіданні 11.12.2006р. було проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до ст. 167 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників Позивача та Відповідача1, суд  в с т а н о в и в :

Як свідчать матеріали справи відповідно до договору постачання товару №19 від 29 квітня 2005р.та специфікації до нього, укладених між  ПП ВКК "Украгропромторг" та  ПП “Донмет” (м. Суми вул. Петропавлівська буд. 68/59, код ЄДРПОУ 23218501), видаткової накладної №РН-22 від 30.04.05р., рахунку - фактури №СФ–22 від 29.04.05р.,  ПП ВКК "Украгропромторг" придбало у ПП "Донмет"  клапани (в асортименті) в кількості 92шт. на суму 1460501,27грн., в т. ч. ПДВ 243416,88грн.

Доказів оплати вартості придбаного товару відповідачем - ПП ВКК "Украгропромторг" суду не надано, їх відстутність встановлена ДПІ у м. Полтаві  в акті перевірки №424/23-2/3156228 від 08.09.2005р.

Постановою господарського суду Сумської області від 09.11.2004 р. по справі №6/120-04 ПП "Донмет" визнане банкрутом на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою від 20.01.2005р. по даній справі господарським судом Сумської області встановлено відсутність майнових активів банкрута, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута -  ПП "Донмет", приватне підприємство "Донмет" (код 32318501) ліквідовано як юридичну особу.

Згідно акту від 10.02.2005р. №28-32318501/69 Державною податковою інспекцією в м.Суми анульовано свідоцтво за №25772334  про реєстрацію платника податку на додану вартість   ПП "Донмет", дата анулювання –  20.01.2005р.

          Таким чином, укладення угоди №19 від 29 квітня 2005р. між позивачем та ПП ”Донмет”, а також видача податкової накладної ПП ”Донмет” №22 від 30.04.2005р. відбулося після прийняття судом ухвали про ліквідацію ПП ”Донмет” та анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.  

Зазначені вище обставини встановлені Постановою господарського суду Полтавської області у справі № 19/4 від 16.03.2006р., яка залишена без змін Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду. Враховуючи вищезазначене, постанова господарського суду Полтавської області № 19/4 у справі за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна компанія "Украгропромторг" до ДПІ у м. Полтаві набрала законної сили, а тому обставини, встановлені зазначеною постановою відповідно до ст.72 КАС України не доказуються.

У відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

В своєму звіті ліквідатор ПП "Донмет" зазначив, що бухгалтерська документація, установчі документи, печатка, штамп йому не передавалися в зв'язку з відсутністю відповідальних осіб ПП "Донмет", а листом №41-06 від 30.06.2005 р. ліквідатор повідомив, що не зобов'язував і не доручав нікому проводити будь - які дії щодо фінансово - господарської діяльності від імені ПП "Донмет".

Приймаючи до уваги ухвалу господарського суду Сумської області від 20.01.2005р. у справі № 6/120-04, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Приватного підприємства "Донмет", а останнє - ліквідоване як юридична особа, останнє  не мало правових підстав для укладення спірної угоди.

Крім цього, матеріали справи свідчать про те, що Відповідачем2 не було погашено відповідних податкових зобов'язань, зокрема, щодо перерахуванню до бюджету податку на додану вартість, що виникли за договором постачання № 19 від 29.05.2005р.  у Відповідача2.

Згідно п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002р.: "Вирішуючи спори за позовами органів державної податкової служби про визнання угод недійсними, господарські суди повинні враховувати, що дія ст. 49 ЦК УРСР поширюється на угоди, укладені з метою за відомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До таких, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір постачання товару від 29.04.2005р. укладений з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки, обов'язок щодо сплати податків є одним із основних обов'язків, який встановлений законодавством України, зокрема, Конституцією України, відповідно до ст. 67 якої: "Кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.".

Викладені обставини свідчать про наявність у приватного підприємства “Донмет"” під час укладання спірного договору мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства,  і відповідно до ст. 207 ГК України вказаний договір має визнаватися недійсним.  

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача1 в доход держави 1 460 501,27 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у зв'язку із наступним. Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України "Якщо господарське зобов'язання суперечить інтересам держави і суспільства, то у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави". Санкції, передбачені даною нормою законодавства, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а тому такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, які такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Таким чином, такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України. Так, згідно ст. 250 ГК України: "Адміністративно-господарські     санкції    можуть    бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня  виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.".

Матеріали справи свідчать, що господарське зобов'язання, яке є предметом судового розгляду в даній справі було здійснено 30.04.2005р. (податкова накладна, видаткова накладна від 30.04.2005р.), тоді як Позивач звернувся до господарського суду з адміністративною позовною заявою, що стала підставою для відкриття провадження у даній справі, 25.05.2006р., тобто з порушенням встановленого чинним законодавством річного строку застосування адміністративно-господарської санкції. Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та підлягають відмові у задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими в частині визнання недійсним господарського зобов'язання, в частині стягнення з Відповідача1 1 460 501,27 грн. в доход держави позовні вимоги є безпідставними, а тому підлягають відмові в їх задоволенні.

На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним господарське зобов'язання - договір постачання № 19 від 29.04.2005р., укладений між Приватним підприємством "Виробничо-комерційна компанія "Украгропромторг", м.Полтава та Приватним підприємством "Донмет", м.Суми.

3. В частині стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна компанія "Украгропромторг" в доход держави 1 460 501,27 грн. - відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна компанія "Украгропромторг" (36038, м. Полтава, вул. Шевченка, 116, к. 28, р/р 260034593 в АБ "Полтава-банк", м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 31562328) на користь Державного бюджету державне мито (судовий збір) в сумі 1,70 грн. за розгляд спору немайнового характеру.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Донмет" (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 68/59, код ЄДРПОУ 32318501 р/р 260056610414870 в Сумській філії КБ "Приватбанк" МФО 337546) на користь Державного бюджету державне мито (судовий збір) в сумі 1,70 грн. за розгляд спору немайнового характеру.

Видати виконавчий документ на виконання п. п. 4, 5 резолютивної частини постанови в порядку, передбаченому ст. 258 КАС України, з набранням постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                            Т.М. Безрук

Повний текст постанови складений: