Постанова

від 25.10.2007 по справі 20-5/127

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/127

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

22 жовтня 2007 року   Справа № 20-5/127

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Щепанської О.А.,

суддів                                                                      Плута В.М.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Токмеджи Руслана Рустемовича, довіреність №14   від 12.05.2006,  виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс";

позивача: Тарасова Володимира Олександровича (повноваження перевірені),     директора виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс";

відповідача: не з'явився,  приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя    Євдокимов І.В.) від 13 червня 2006 року у справі № 20-5/127,

за позовом           виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс" (вул. Оленчука, 12, Сімферополь, 95001)

до           приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" (вул. Адм. Азарова, 21, Севастополь, 99014, вул. Корчагіна, 54-39, Севастополь, 99014)        

про стягнення 38771,58 грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 червня 2006 року у справі №20-5/127 (суддя Євдокимов І.В.) задоволено позов виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс" до приватного підприємства "Окси-Юг-Строй" про стягнення 38771,58грн.

Суд стягнув з приватного підприємства "Окси-Юг-Строй"  на користь виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс" заборгованість у сумі 38771,58грн., з яких: 37040,40грн.-основного боргу, 202,98грн.-пені, 417,00грн.-3% річних, 1111,20грн.-збитків від інфляції, 388,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду.

Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Плута В.М., у зв'язку з відпусткою на суддю Дугаренко О.В., та здійснено заміну судді Прокопанич Г.К., у зв'язку з неможливістю брати участь у судовому процесі на суддю Горошко Н.П.

В судовому засіданні з 17.07.2006 року по 20.07.2006 року було оголошено перерву.

Судова колегія ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року зупиняла провадження у даній справі, а матеріали справи було направлено до слідчих органів, оскільки при розгляді апеляційної скарги, сторонами було надано оригінали договору підряду, з яких вбачалось, що вони не співпадають за пунктами 3.5, 5.2.5, 6.1, 6.4, та не співпадала дата підписання договору. Наданий оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру №166, мала відтиск печатки позивача, але встановити підпис особи, яка його підписала не було можливим. Позивач факт отримання грошових коштів заперечував, таким чином дана обставина вимагала перевірки слідчим шляхом, а дії посадовців сторін могли мати ознаки кримінально караних діянь.

Прокуратурою Київського району міста Сімферополя було проведено перевірку у порядку статті 97 Кримінального процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Дугаренко О.В., у зв'язку з хворобою, на суддю Плута В.М.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року провадження у справі було поновлено та справу було призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.10.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Борисову Ю.В.

За клопотанням представників позивача,  судочинство здійснювалось на російській мові у відсутності представника відповідача, якого було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності представника відповідача з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що представником відповідача було надано клопотання про відкладення слухання справи, але дане клопотання надійшло на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду лише о 10 год. 45 хв. 22 жовтня 2007 року, що підтверджується канцелярією суду, а слухання справи було призначено о 09 год. 30 хв. 22 жовтня 2007 року та  відбулося в призначений час. Таким чином, судовій колегії не було відомо про дане клопотання та підстави для його розгляду та задоволення були   відсутні.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача, встановила наступне.

Як свідчать надані докази, позивач - виробничо-комерційна фірма "Полі Люкс" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача - приватного підприємства "Окси-Юг-Строй", про стягнення заборгованості за договором підряду від 10.11.2005 в розмірі 38771,58грн., з яких: 37040,40грн. - основний борг, 202,98грн. - пеня, 417,00грн. 3% річних, 1111,20грн. - збитки від інфляції. (а. с. 2-4).

Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати наданих послуг.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2005 між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) було укладено договір підряду. (а. с. 27-29).

Відповідно до пункту 1.1 договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виробить пристрій з металевого каркаса з профільної труби, обшивка металевого каркаса касетами ТПК, та здати об'єкт в експлуатацію за адресою: місто Сімферополь, вулиця  Київська, 133.

Згідно з пунктом 2.2 договору планова договірна вартість визначена кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного договору. Замовник та Підрядник узгодили планову вартість договору, яка склала 48636,00грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору підставою для оплати є акт прийому виконаних робіт.

Згідно з пунктом 3.2 договору Замовник на протязі 3-х днів з дня виконання робіт приймає їх по актам чи відмовляє у прийнятті робіт з письмовим обґрунтуванням відмови. По завершенню виконаних робіт Підрядник направив на адресу Замовника два екземпляра актів виконаних робіт, але відповіді від відповідача не було.

Зобов'язання з виконання робіт по виготовленню пристрою з металевого каркаса з профільної труби, обшивка металевого каркаса касетами ТПК позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем проведена не була, у зв'язку з чим його заборгованість   перед позивачем   склала 37040,40грн.

Згідно з поясненнями відповідача, ним було поставлено будівельних матеріалів на суму 11836,00грн.

В додатку №1 до договору сторони узгодили виконавчо-кошторисний розрахунок, згідно якого вартість робіт без урахування матеріалів складає 36800,00грн.

Після виконання позивачем всіх будівельно-монтажних робіт на об'єкті, дану суму було сплачено виробничо-комерційною фірмою „Полі-Люкс”  готівкою. Підтверджуючим документом, про отримання грошей позивачем, є квитанція №168 від 29.12.2005  до прибуткового касового ордера на суму 36800,00грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до  положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено в пункті 1 статті  837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Отже, суд першої інстанції правомірно, на думку апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 37040,40 грн.

Відповідно до  пункту 6.1 договору, за порушення строків виконання зобов'язань винна сторона   сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Отже, нарахована позивачем  пеня в сумі 202,98грн., підлягає стягненню.

Суму основного боргу в розмірі 37040,40грн. позивач просив стягнути з урахуванням  збитків від інфляції та 3% річних.  

Як визначено в  статті 611  Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума 3% річних складає  417,00грн., сума збитків від  інфляції –1111,20грн.

За таких обставин, судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що  з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 38771,58грн., з яких: 37040,40 грн. - основного боргу, 202,98грн. –пені, 417,00грн. 3% річних, 1111,20грн. - збитків від інфляції.

Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.

Так, за результатами перевірки, прокуратурою Київського району міста Сімферополя, 28.04.2007 року було порушено кримінальну справу №10701030085 за фактом службового підлогу, скоєного посадовими особами виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс" за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Проведеним у даній справі досудовим слідством встановлено.

Відповідно до наказу №2 від 10.02.2003 року директора  виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс" Тарасова В.А., Суроп С.В. було прийнято на посаду начальника будівельної ділянки виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс" з 12.02.2003 року.

Працюючи на зазначеній посаді та будучи посадовою особою з організаційно-розпорядчими функціями, Суроп С.В. на прохання директора приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" Демененко В.Н., в кінці 2005 року, перебуваючи в приміщенні виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс"  по вулиці Крилова, 73 в місті Сімферополі, склав та завірив печаткою виробничо-комерційної фірми "Полі Люкс"  квитанцію до приходного касового ордеру №168 від 29.12.2005 в яку вніс завідомо фальшиві відомості про те, що виробничо-комерційна фірма "Полі Люкс"  отримала грошові кошти в сумі 36800,00грн. від приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" на підставі договору підряду від 29.09.2005, достовірно знаючи, що виробничо-комерційна фірма "Полі Люкс"  зазначену грошову суму не отримувала.

Вироком Київського районного суду міста Сімферополя 25.06.2007 року було визнано Суропа Сергія Володимировича винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Згідно з частиною 3 та частиною 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 червня 2006 року у справі № 20-5/127 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй"  залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                            О.А. Щепанська

Судді                                                                                          В.М. Плут

                                                                                          Ю.В. Борисова