Постанова

від 03.11.2022 по справі 372/3809/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 372/3809/17

Провадження №22-ц/824/8385/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Сас Ю.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Комунальне підприємство «Лісопаркове господарство «Конча Заспа», Національний природний парк «Голосіївський», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову зазначив, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 20.12.2012 року № 2307 «Про передачу земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та передано у власність вище вказаним громадянам для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею 3,3417 га в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області. Спірні земельні ділянки відносяться до лісових земель та розташовані на території об`єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а тому не могли передаватись у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Вищевказане розпорядження прийняте Обухівською районною державною адміністрацією поза межами компетенції, у зв`язку з чим видача в подальшому державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок відбулось із порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

У зв`язку з вищевикладеним просив суд визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації, витребувати у відповідачів земельні ділянки та стягнути судові витрати.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 15.06.2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

19.09.2022 року до Київського апеляційного суду від Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» надійшли пояснення.

22.09.2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_7 надійшли пояснення.

В судовому засіданні 22.09.2022 року по справі оголошено перерву до 20.10.2022 року.

26.09.2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від Обухівської районної державної адміністрації Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника адміністрації.

20.10.2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_7 надійшли пояснення.

В судовому засіданні 20.10.2022 року по справі оголошено перерву до 03.11.2022 року.

28.10.2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від Обухівської районної державної адміністрації Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника адміністрації.

01.11.2022 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_7 надійшли пояснення.

В судове засідання 03.11.2022 року треті особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились, про розгляд справи належним чином повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надали.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 20.12.2012 № 2307 «Про передачу земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та передано у власність вище вказаним громадянам для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею 3,3417 га в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області.

На підставі вказаного розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 20.12.2012, управлінням Держкомзему в Обухівському районі видано 29.12.2012:

- ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 347803 площею 1,0727 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0354, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322310001007387 ;

- ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 347804 площею 0,5979 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0353, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322310001007388;

- ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 347805 площею 0,3797 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0352, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322310001007389;

- ОСОБА_6 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 347802 площею 1,2914 га з кадастровим номером 3223187700:04:029:0230, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322310001007386.

В подальшому ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23.10.2013 № 4347 відчужив земельну ділянку загальною площею 1,2914 га з кадастровим номером 3223187700:04:029:0230 на користь ОСОБА_3

ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 № 6524 відчужив земельну ділянку загальною площею 1,0727 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0354 на користь ОСОБА_1

ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 № 6527 відчужив земельну ділянку загальною площею 0,5979 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0353 на користь ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 04.12.2014 № 1113 відчужив земельну ділянку загальною площею 0,5979 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0353 на користь ОСОБА_2 .

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення. Крім того, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельні ділянки відведено з порушенням порядку передачі земель у приватну власність, прокурором також надано не було.

При вирішенні даної справи колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що основним питанням, яке підлягає вирішенню при розгляді справ даної категорії, є встановлення того, чи відносяться спірні земельні ділянки до земель лісового фонду.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного:

«Органидержавної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно з чч.1,2 та 4 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Згідно ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 43, 44 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища).

Статтею 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за узгодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку.

Також землі під об`єктами природно-заповідного фонду, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України районні державі адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державні власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

За правилами ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки для територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частиною 9 ст. 149 Земельного кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів Україні Кабінет вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для не лісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користуванні у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користуванні; відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Стаття 57 Лісового кодексу України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства.

Відповідно до ч. 1 цієї статті (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища (ч. 2, 3 ст. 57 Лісового кодексу України).

На підтвердження своєї позиції прокурор посилався на інформацію Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» від 07.10.2016 та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування КП «Лісопаркове господарство «Конча - Заспа», що земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 розташовані у виділах 1, 2, 3, 4 кварталу 82 Дачного лісництва Конча-Заспівського ЛПГ згідно матеріалів лісовпорядкування 2010 року, є земельними ділянками лісового фонду. Згідно матеріалів лісовпорядкування 2010, 2016 років накладаються на землі лісогосподарського призначення.

Відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» 2010 року спірні земельні ділянки у кварталі 82 Дачного лісництва КП «Лісопаркове господарство «Конча - Заспа» покриті лісовою рослинністю та мають відповідні таксаційні характеристики: виділ 1: площа 1,0 га, склад: 10 вільхи чорної, вік 60 років, висота - 25 м, діаметр 28 см, запас на 1 га - 290 метрів кубічних; виділ 2: площа 2,0 га, склад: 8 сосни звичайної, вік 58 років та 2 сосни звичайної, вік - 110 років, висота - 23 м, діаметр 26 см, запас на 1 га - 320 метрів кубічних; виділ 3: площа 0,5 га, декоративна галявина, склад - 8 берези повислої та 2 дуби звичайного, вік 25 років, висота - 12 м, діаметр 10 см, запас на 1 га - 30 метрів кубічних; виділ 4: площа 0,8 га, декоративна галявина, склад - 5 дубів звичайного та 5 берези повислої, вік 60 років, висота - 10 м, діаметр 20 см, запас на 1 га - 40 метрів кубічних; виділ 5: площа 0,6 га, склад: 9 вільхи чорної, 1 береза повисла, вік - 60 років, висота - 25 м, діаметр - 28 см, запас на 1 га - 300 метрів кубічних.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року судом по справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження по справі зупинено.

Відповідно до висновку експерта № 20457/20-41 від 29.07.2021 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи визначити чи накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223187700:04:029:0230, площею 1,2914 та, 3223187700:04:027:0352, площею 0,3797 та, 3223187700:04:027:0353, площею 0,5979 га, 3223187700:04:027:0354, площею 1,0727 га, які сформовані за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 4 громадянам в адміністративних межах Старобезрадивчівської сільської ради Обухівського району Київської області, затвердженим розпорядженням Голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 20.12.2012 № 2307, на земельні лісові ділянки Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" не вбачається можливим, оскільки надані для проведення експертизи планшет №5 лісовпорядкування 1998 року, планшет №5 лісовпорядкування 2010 року та планшет № 7 лісовпорядкування 2016 року Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" не є планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, які, згідно із п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, посвідчують право вказаного підприємства на земельні лісові ділянки.

Відповідно до відповіді Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 60/07-25/806 від 06.03.2018 року на запит адвоката Жадобіна В.І. вбачається, що на земельні ділянки, які виділялися розпорядженням від 20.12.2012 року № 2307 на момент виділення не відносились до земель лісового фонду та рахувалися за землями запасу. Такі висновки Обухівська РДА Київської області робить на підставі довідки Державної статистичної звітності (6 зем) від 17.12.201 року № 03-15/7932 та листа (погодження) ДП «Київське лісове господарство» від 19.12.021 року № 02-949, відповідно до якого спірні земельні ділянки не відносились до земель лісового фонду.

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.331-3449/2-18 від 03.03.2018 року на запит адвоката Жадобіна В.І. вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:04:027:0354 відносилась до земель запасу.

Відповідно до відповіді Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 60-07-25/1104 від 30.03.2018 року на запит адвоката Жадобіна В.І. вбачається, Обухівською районною державною адміністрацією за період з вересня 2010 року не затверджувались матеріали лісовпорядкування і проекти організації та розвитку лісового господарства КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа», розпорядження щодо передачі у постійне користування земельних ділянок КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» Обухівською райдержадміністрацією не приймались. Крім того, розпорядження від 20.12.2012 року № 2307 прийнято на підставі клопотання розробника документації із землеустрою від 17.12.2012 року № 5.15.-4/319 стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області. Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської від 20.12.2012 № 2307 земельні ділянки загальною площею 3,3417 га на території Старобезрадичівської сільської ради передані у приватну власність 4-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства та віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до копії відповіді Департаменту земельних ресурсів Виконавчого комітету КМДА від 17.05.2018 року вбачається, що листом від 15.05.2018 № 068/05-17/961 Державний архів м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформував, що у документах фонду Р-1 «Київська міська рада депутатів та виконавчий орган Київської міської ради депутатів (Київська міська державна адміністрація)» виявлено рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10.12.1957 № 2159 «Про відвід, Управлінню зеленої зони м. Києва, території в районі урочища «Конча-Заспа» під будівництво лісопаркового господарства» без додатків.

Як вбачається з відповіді Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» на адвокатський запит ОСОБА_8 спеціалістами проводилось порівняння меж земельної ділянки площею 0,3797 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0352, площею 1,2914 га з кадастровим номером 32231877004)4:029:0230. площею 1,0727 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0354 та площею 0,5979 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0353 з межами земель Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» (код ЄДРПОУ 03359747) шляхом порівняння даних планшетів лісовпорядкування 2016 року та даних публічної кадастрової карти без застосування спеціальних знань (координат поворотних точок земельних ділянок).

Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання ВО «Укрдержліспроект» в своєму листі вих. № 501 від 19 липня 2018 року зазначало, що не може надати впевненого висновку як саме співвідносяться (накладаються повністю, накладаються частково) земельні ділянки площею 0,3797 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0352, площею 1,2914 га з кадастровим номером 3223187700:04:029:0230, площею 1,0727 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0354 та площею 0,5979 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0353 з межами земель Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» (код ЄДРПОУ 03359747) оскільки не має в своєму розпорядженні координат поворотних точок меж кварталів та виділів КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» та відповідних земельних ділянок.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів які б спростовували вказані листи компетентних органів до суду надано не було».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає ті обставини справи та докази, які були предметом дослідження в суді першої інстанції при розгляді позовної заяви, та посилається виключно на те, що спірні земельні ділянки, які належать відповідачам на праві власності, відносяться до земель лісогосподарського призначення, повністю накладаються на землі дачного лісництва комунального підприємства, які перебувають у постійному користуванні КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа», а також те, що дані земельні ділянки відносяться ще й до земель державної власності під об`єктами природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на підставі графічних матеріалів Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект», планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2010 та 2016 року, листів КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» та Указу Президента України від 27.08.2007 р, № 794/2007 «Про створення національного природного парку «Голосіївський».

В той же час, з точки зору колегії суддів апеляційного суду висновок про те, що спрініземельні дялянки є земельнимими ділянками лісового фонду та об`єктами природно-заповідного фонду, апелянт зробив самостійно та на власний розсуд, оскільки листи ВО «Укрдержліспроект», КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» та інші документи, на які посилається апелянт, ї які були предмет дослідження в суді першої інстанції, не вказують та не підтверджують таку позицію, а тільки надають певні картографічні матеріали. При цьому, жодних інших доказів та документів, які підтверджують позицію апелянта не було подано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції, виходячи з наявних в матерілах справи документів та доказів, надав повну та обґрунтовану оцінку всім обставинам справи та дослідив у повному обсязі всі наявні докази по справі, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З відповіді Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдерждіспроект», спеціалістами проводилось порівняння меж земельної ділянки площею 0,3797 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0352, площею 1,2914 га з кадастровим на 32231877004:029:0230.: площею 1,0727 та з кадастровим номером 3223187700:04:027:01 площею 0,5979 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0353 з межами земель Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» шляхом порівняння даних планшетів лісовпорядкування 2016 року та даних публічної кадастрової карти без застосування спеціальних знань (координат поворотних, точок земельних ділянок).

Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання ВО «Укрдержліспроект» в своєму листі вих. № 501 від 19 липня 2018 року зазначало, що не може надати впевненого висновку як саме співвідносяться (накладаються повністю, накладаються частково) земельні ділянки, площею 0,3797 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0352, площею 1,2914 га з кадастровим номером 3223187700:04:029: 0230, площею 1,0727 та з кадастровим номером 3223187700:04:027:0354 та площею 0,5979 га з кадастровим номером 3223187700:04:027:0353 з межами земель Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа», оскільки не має в своєму розпорядженні координат поворотних точок меж кварталів та виділів КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» та відповідних земельних ділянок.

Для з 'ясування даних обставин в суді першої інстанції було ухвалено рішення про проведення судової земельно-технічної експертизи для визначення чи накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223187700:04:029:0230, площею 1,2914 га, 3223187700:04:027:0352, площею 0,3797 та, 3223187700:04:027:0353, площею 0,5979 га, 3223187700:04:027:0354, площею 1,0727 га, які сформовані за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам в адміністративних межах Старобезрадивчівської сільської ради Обухівського району Київської області, затвердженим Розпорядженням Голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 20.12.2012 № 2307, на земельні лісові ділянки Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа».

Як вже зазначалося вище, відповідно до Висновку експерта № 20457/20-41 від 29,07.2021 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи визначити чи накладаються дані земельні ділянки на земельні лісові ділянки Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» не вбачається можливим, оскільки надані для проведення експертизи планшет № 5 лісовпорядкування 1998 року, планшет №5 лісовпорядкування 2010 року та планшет № 7 лісовпорядкування 2016 року Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» не є планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, які, згідно із п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України посвідчують право вказаного підприємства на земельні лісові ділянки.

Для підтвердження позиції відповідача у даній справі до суду першої інстанції було також додано докази, що дані земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення та до земель природно-заповідного фонду, а саме:

- Лист Головного управління Держгеокадастру у «Київській області №29-10-0.331- 7804/2-18 від 17.05.2018 p., «згідно довідки з Державної статистичної звітності кількісного обліку земель (форма 6-зелі) від 17.12.2012 року, яка міститься в складі проекту землеустрою та на підстав якого було виділено зазначені вище земельні ділянки, землі рахувалися як землі запасу, сільськогосподарські землі-сіножаті»;

- Лист Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 60/07-25/1701 від 17.05.2018 року «Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 20.12.2012 № 2307 земельні ділянки загальною площею 3,3417 га на території Старобезрадичівської сільської ради передані у приватну власність 4-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства та віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.»;

- Лист ДП «Київське лісове господарство» вих. № 02-949 від 19.12.2012 р. «земельні ділянки, що передані розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 20.12.2012 № 2307 у власність громадянам, не відносяться до земель лісового фонду ДП «Київлісгосп».

Вищезазначене свідчить про те, що відповідачі надали належні та допустимі докази, які підтверджують, що дані земельні ділянки не відносяться до земель лісогосподарського призначення та до земель природно-заповідного фонду. Тому, обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факти накладення спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення та їх відведення з порушенням порядку передачі земель у приватну власність не підтверджені позивачем належними та допустимими доказами.

Окремо колегія суддів апеляційного суду звертає увагу й на наступні обставини:

Відповідно до листа вих. № 29-10-0.223-4861/2-22 від 20 жовтня 2022 р. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, за інформацією, наданою Відділом № 6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління:

1) земельні ділянки загальною площею 3,4000 га, які знаходяться в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради, Обухівського району, Київської області та яким було присвоєно кадастрові номери 3223187700:04:027:0354; 3223187700:04:027:0353; 3223187700:04:027:0352; 3223187700:04:029:0230 згідно даних Державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) починаючи з першого звітного 1998 року було віднесено до категорії землі запасу, сільськогосподарські землі сіножаті, чагарники;

2) категорія земельних ділянок загальною площею 3,4000 га. які знаходяться в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради, Обухівського району, Київської області та яким було присвоєно кадастрові номери 3223187700:04:027:0354; 3223187700:04:027:0353; 3223187700:04:027:0352; 3223187700:04:029:0230 згідно даних Державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) в період часу з 1998 р. по 17 грудня 2012 р. не змінювалась та не переглядалась;

3) віднесення земельних ділянок загальною площею 3,4000 га, які знаходяться в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради, Обухівського району, Київської області та яким було присвоєно кадастрові номери 3223187700:04:027:0354; 3223187700:04:027:0353; 3223187700:04:027:0352; 3223187700:04:029:0230 до земель запасу, сільськогосподарські землі сіножаті, чагарники,Державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем) в період з дня їх віднесення до надання відповіді на запит в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

З вищевказаної інформації вбачається, що ще задовго до прийняття оскаржуваного в рамках даної справи розпорядження Обухівської районної державної адміністрації, спірні земельні ділянки офіційно відносилися до категорії земель запасу, сільськогосподарські землі сіножаті, чагарники. Вказана інформація додатково спростовує доводи апелянта стосовно того, що спірна земельна ділянка була землями лісового фонду і втратила таку характеристику лише після постановлення оскаржуваного розпорядження. Оскільки задовго до винесення такого рішення спірна земля не вважалась землями лісового господарства, підстави для задоволення позову також відсутні.

З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько