Рішення

від 13.12.2022 по справі 915/395/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року Справа № 915/395/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (65012, м. Одеса, пров. Катаєва, буд. 3; адреса електронної пошти: office@vinfort.com; ідентифікаційний код 30704028)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 40; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 39393873)

про: стягнення грошових коштів,

Суть спору:

03.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.09.2022 (вх. № 4188/22) (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду.

2. Розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (код ЄДРПОУ 39393873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (код ЄДРПОУ 30704028) 77 956,49 грн - заборгованість за товар, 13 397,05 грн - пеню, 1 464,54 - 3% річних, всього: - 92 818,08 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (код ЄДРПОУ 39393873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (код ЄДРПОУ 30704028) суму судового збору в розмірі 2481,00 грн,

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (код ЄДРПОУ 39393873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (код ЄДРПОУ 30704028) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору поставки № 141 від 01.11.2015 з додатками та додатковими угодами до нього; видаткових накладних (12 шт.) з товарно-транспортними накладними (12 шт.); оборотно-сальдової відомості по рахунку; претензії № 155/юр від 22.08.2022; застосування норм статей 525, 526, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 10.10.2021 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/395/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано позивачу у 15-денний строк з моменту отримання даної ухвали надати суду та направити відповідачу письмові пояснення щодо обставин здійснення відповідачем 13.09.2022 платежу на суму 2 813,42 грн, з урахуванням наданої до позовної заяви оборотно-сальдової відомості по рахунку № 361; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 ГПК України.

Так, позивач отримав копію ухвали 25.10.2022, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400500824235.

Відповідач отримав копію ухвали 05.11.2022, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400500824243.

24.10.2022 до суду від позивача надійшла така кореспонденція:

- письмові пояснення б/н від 19.10.2022 (вх. № 4662/22) щодо обставин здійснення відповідачем часткових оплат боргу, з урахуванням наданої до позовної заяви оборотно-сальдової відомості по рахунку № 361;

- заява б/н від 19.10.2022 (вх. № 4663/22) про зменшення позовних вимог, мотивована здійсненням відповідачем часткової оплати та помилковим врахуванням видаткової накладної при нарахуванні пені та 3 % річних. З урахуванням поданої заяви позивач просить суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (код ЄДРПОУ 39393873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (код ЄДРПОУ 30704028) 75 956,49 грн - заборгованість за товар, 12 846,35 грн - пеню, 1 336,79 грн - 3% річних, всього: - 90 139,63 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (код ЄДРПОУ 39393873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (код ЄДРПОУ 30704028) суму судового збору в розмірі 2481,00 грн,

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (код ЄДРПОУ 39393873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (код ЄДРПОУ 30704028) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, розглянувши заяву позивача б/н від 19.10.2022 (вх. № 4663/22) про зменшення позовних вимог, яка надійшла до суду 24.10.2022, тобто в межах встановленого процесуальним законом строку, суд дійшов висновку, що вказана заява подана позивачем у відповідності до приписів ст. 46 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому приймається судом до розгляду.

З урахуванням наведеного, у даній справі судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з позивача на користь позивача 90 139,63 грн, у тому числі:

- суми основного боргу в розмірі 75 956,49 грн;

- пені в сумі 12 846,35 грн;

- трьох відсотків річних в сумі 1 336,79 грн.

27.10.2022 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 21.10.2022 (вх. № 4782/22) про доручення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій платіжних доручень № 4027 від 23.09.2022 та № 3995 від 29.09.2022 (копії вказаних платіжних доручень раніше надавалися позивачем до матеріалів справи, але не були належним чином засвідчені).

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 10.10.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Відповідач отримав копію вказаної ухвали 05.11.2022. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 21.11.2022 включно.

Разом із тим, ні протягом встановленого строку, ні станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д», як покупцем, був укладений Договір поставки № 141 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, встановлених Договором, поставити і передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язаний прийняти Товар і оплатити його на умовах визначених Договором (п. 13.1). Покупець приймає Товар для продажу його у власній мережі, що спричиняє відмінності Договору від типових умов, звичаїв, рекомендацій, щодо поставки, які використовуються Сторонами в частині, що прямо не суперечить умовам Договору (п. 13.2). Уклавши цей Договір, Сторони використали своє право, визначене частиною другою ст.628 Цивільного кодексу України (п. 13.3). Сторони засвідчують, що в цьому Договорі містяться елементи різних договорів (змішаний договір) (п. 13.4). До Договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж в частині, що не суперечить умовам Договору (п. 13.5). Сторони керуються актами законодавства, які регулюють окремі види договірних відносин в частині, яка прямо не суперечить умовам Договору (п. 13.6). Найменування, асортимент, торгова марка та ціна Товару, що поставляється, вказуються в Додатку № 1 до цього Договору («Специфікація») (п. 13.7).

За умовами наведеного Договору:

- строк/термін дії Договору: до 31.12.2022 року (п. 1.3, в редакції Додаткової угоди б/н від 31.12.2021);

- оплата за отриманий Товар здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу на 90 календарних днів з моменту передачі Товару у власність Покупця і надання Постачальником повного та відповідного пакету документів. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі ---% вартості Товару, що вказаний у Замовленні Покупця протягом --- календарних днів з моменту надання Постачальником повідомлення про відвантаження Товару. Оплата за отриманий Товар здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу на --- календарних днів з моменту передачі Товару у власність Покупця і надання Постачальником повного та відповідного пакету документів. Постачальник надає Покупцю безвідсотковий Товарний кредит, шляхом поставки Товару під ТМ --- з відстрочкою оплати його вартості в розмірі --- грн строком до --- банківських днів з моменту припинення строку дії даного договору. Оплата за отриманий Товар здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу на --- календарних днів з моменту реалізації Товару Покупцем (п. 3.1, в редакції Додаткової угоди б/н від 28.12.2018);

- поставка вважається виконаною з моменту передачі Товару у власність Покупця і надання повного та відповідного пакету документів Покупцю (п. 16.4);

- дата отримання Товару Покупцем вказується в первинному документі, підписаному Сторонами (п. 16.5);

- оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем протягом Строку, встановленого п.3.1. Спеціальної частини Договору за умови надання Постачальником повного та відповідного пакету бухгалтерських та інших документів, передбачених Договором (п. 24.3);

- у випадку несвоєчасної оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасної оплати за кожний день прострочення платежу (п. 27.6);

- цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом строку визначеного в п. 1.3 Спеціальної частини Договору (п. 30.1);

- зміна Договору допускається лише за згодою Сторін (п. 30.2);

- зміна Договору оформляється у вигляді Додаткової угоди до Договору (п. 30.3);

- у випадку, якщо не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не заявить про його припинення, цей Договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах (п. 30.10, в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.09.2015);

- усі спори та розбіжності, що виникають з цього Договору і в зв`язку з ним, сторони врегулюють шляхом переговорів (п. 31.1);

- якщо сторони не можуть дійти згоди, спір вирішується відповідно до чинного законодавства (п. 31.2).

Додатками до вказаного Договору виступили:

- Додаток № 1 «Специфікація»;

- Додаток № 2 «Порядок оформлення та виконання замовлення»;

- Додаток № 3 «Графік поставок»;

- Додаток № 4 «Перелік документів»;

- Додаток № 5 «Перелік знижок на товар»;

- Додаток № 6 «Операційні Інструкції для Постачальника (крос-докінг)»;

- Додаток № 7 «Зразок товарно-транспортної накладної».

Протягом строку дії Договору сторони вносили до нього зміни та доповнення шляхом укладання додаткових угод: б/н від 01.09.2015, № 1 від 01.09.2015, б/н від 31.12.2015, б/н від 29.12.2017, б/н від 28.12.2018, б/н від 31.12.2018, б/н від 31.12.2020, б/н від 31.12.2021.

Вищенаведений Договір з Додатками та Додатковими угодами до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, а також пені та процентів річних, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір поставки № 141 від 01.11.2015 з додатками та додатковими угодами до нього;

- видаткові накладні з товарно-транспортними накладними;

- претензія № 155/юр від 22.08.2022;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку;

- платіжні доручення № 4027 від 23.09.2022 та № 3995 від 29.09.2022.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріали справи свідчать про те, що спірними у даній справі є правовідносини, які виникли у зв`язку із тим, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач поставив відповідачу, а останній прийняв у власність товар на загальну суму 78 187,97 грн, що підтверджується:

1. Видатковими накладними, підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень:

- № РК1-011581 від 05.09.2021 на суму 3618,43 грн;

- № РК1-013040 від 03.10.2021 на суму 4820,47 грн;

- № РК1-013745 від 17.10.2021 на суму 2144,64 грн;

- № РК1-013746 від 17.10.2021 на суму 2476,44 грн;

- № РК1-015090 від 14.11.2021 на суму 8406,92 грн;

- № РК1-015827 від 28.11.2021 на суму 13600,56 грн;

- № РК1-015826 від 28.11.2021 на суму 7938,00 грн;

- № РК1-016692 від 12.12.2021 на суму 24292,92 грн;

- № РК1-016693 від 12.12.2021 на суму 4569,60 грн;

- № РК1-002169 від 20.02.2022 на суму 2562,05 грн;

- № РК1-002168 від 20.02.2022 на суму 3757,94 грн.

2. Товарно-транспортними накладними:

- від 05.09.2021 на суму 3618,43 грн;

- від 03.10.2021 на суму 4820,47 грн;

- від 17.10.2021 на суму 2144,64 грн;

- від 17.10.2021 на суму 2476,44 грн;

- від 14.11.2021 на суму 8406,92 грн;

- від 28.11.2021 на суму 13600,56 грн;

- від 28.11.2021 на суму 7938,00 грн;

- від 12.12.2021 на суму 24292,92 грн;

- від 12.12.2021 на суму 4569,60 грн;

- від 20.02.2022 на суму 2562,05 грн;

- від 20.02.2022 на суму 3757,94 грн.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній оплату за поставлений товар здійснив лише частково:

- 23.09.2022 на суму 231,48 грн (на підтвердження вказаних обставин позивачем надано до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості та платіжне доручення № 4027 від 23.09.2022 на суму 3 000,00 грн. При цьому, за вказаним платіжним дорученням суму 2768,52 грн було зараховано в рахунок погашення заборгованості за попередні поставки, які не є предметом даного спору, суму 231,48 грн було зараховано в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № РК1-011581 від 05.09.2021);

- 29.09.2022 на суму 2000,00 грн (на підтвердження вказаних обставин позивачем надано до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості та платіжне доручення № 3995 від 29.09.2022 на суму 2 000,00 грн. При цьому, грошові кошти за вказаним платіжним дорученням було зараховано в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № РК1-011581 від 05.09.2021).

З метою досудового врегулювання спору позивач оформив на ім`я відповідача претензію № 155/юр від 22.08.2022 з вимогою погасити наявну заборгованість.

Разом із тим, суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів направлення вказаної претензії на адресу відповідача.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.

Відповідач не спростував вимоги позивача, як і не надав суду доказів відсутності заборгованості перед кредитором.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлений за Договором товар, в зв`язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» суму заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» в розмірі 75 956,49 грн (78 187,97 грн - 2 231,48 грн) зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:

1. Пеню в загальній сумі 12 846,35 грн, у тому числі:

- по видатковій накладній № РК1-011581 від 05.09.2021 за період з 05.12.2021 по 04.06.2022 на суму 356,99 грн;

- по видатковій накладній № РК1-013040 від 03.10.2021 за період з 02.01.2022 по 02.07.2022 на суму 594,57 грн;

- по видатковій накладній № РК1-013745 від 17.10.2021 за період з 16.01.2022 по 16.07.2022 на суму 290,85 грн;

- по видатковій накладній № РК1-013746 від 17.10.2021 за період з 16.01.2022 по 16.07.2022 на суму 335,85 грн;

- по видатковій накладній № РК1-015090 від 14.11.2021 за період з 13.02.2022 по 13.08.2022 на суму 1335,89 грн;

- по видатковій накладній № РК1-015827 від 28.11.2021 за період з 27.02.2022 по 27.08.2022 на суму 2317,68 грн;

- по видатковій накладній № РК1-015826 від 28.11.2021 за період з 27.02.2022 по 27.08.2022 на суму 1352,72 грн;

- по видатковій накладній № РК1-016692 від 12.12.2021 за період з 13.03.2022 по 10.09.2022 на суму 4419,31 грн;

- по видатковій накладній № РК1-016693 від 12.12.2021 за період з 13.03.2022 по 10.09.2022 на суму 831,29 грн;

- по видатковій накладній № РК1-002169 від 20.02.2022 за період з 22.05.2022 по 22.09.2022 на суму 409,93 грн;

- по видатковій накладній № РК1-002168 від 20.02.2022 за період з 22.05.2022 по 22.09.2022 на суму 601,27 грн.

2. Три проценти річних в загальній сумі 1 336,79 грн, у тому числі:

- по видатковій накладній № РК1-011581 від 05.09.2021 за період з 05.12.2021 по 18.10.2022 на суму 90,98 грн;

- по видатковій накладній № РК1-013040 від 03.10.2021 за період з 02.01.2022 по 22.09.2022 на суму 104,60 грн;

- по видатковій накладній № РК1-013745 від 17.10.2021 за період з 16.01.2022 по 22.09.2022 на суму 44,07 грн;

- по видатковій накладній № РК1-013746 від 17.10.2021 за період з 16.01.2022 по 22.09.2022 на суму 50,89 грн;

- по видатковій накладній № РК1-015090 від 14.11.2021 за період з 13.02.2022 по 22.09.2022 на суму 153,40 грн;

- по видатковій накладній № РК1-015827 від 28.11.2021 за період з 27.02.2022 по 22.09.2022 на суму 232,51 грн;

- по видатковій накладній № РК1-015826 від 28.11.2021 за період з 27.02.2022 по 22.09.2022 на суму 135,71 грн;

- по видатковій накладній № РК1-016692 від 12.12.2021 за період з 13.03.2022 по 22.09.2022 на суму 387,36 грн;

- по видатковій накладній № РК1-016693 від 12.12.2021 за період з 13.03.2022 по 22.09.2022 на суму 72,86 грн;

- по видатковій накладній № РК1-002169 від 20.02.2022 за період з 22.05.2022 по 22.09.2022 на суму 26,11 грн;

- по видатковій накладній № РК1-002168 від 20.02.2022 за період з 22.05.2022 по 22.09.2022 на суму 38,30 грн.

Щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені, суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 27.6 Договору, у випадку несвоєчасної оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасної оплати за кожний день прострочення платежу.

Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Судом перевірено наведений позивачем розрахунок пені та встановлено, що відповідні нарахування товариством проведені правильно, а, отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими.

Щодо заявленої до стягнення суми 3 % річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за відповідні періоди.

За перевіркою суду нарахування процентів річних позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Щодо ж до заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Як встановлено судом за матеріалами господарської справи № 915/395/22 у даній справі позивачем подано до суду докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

1. Розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, що включає в себе суму судового збору у розмірі 2481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

2. Ордер серія ОД № 469671 від 23.09.2022 на надання правової допомоги ТОВ «ВИНФОРД» адвокатом Фольгіним О.Л.

3. Свідоцтво серія ОД № 003680 від 20.02.2019 про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Фольгіна О.Л.

4. Договір про надання правової допомоги від 23.09.2022, укладений між адвокатом Фольгіним О.Л. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРД», відповідно до предмета якого в порядку та на умовах, визначених договором, адвокат зобов`язався здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту, в тому числі, але не виключно, представництво інтересів клієнта в Господарському суді Миколаївської області за позовом клієнта до ТОВ «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д», а клієнт зобов`язався оплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

5. Додаткову угоду від 23.09.2022 до Договору № 19 про надання правової допомоги від 23.09.2022 відповідно до п. 1 якої сторони узгодили, що до початку відкриття судового провадження і розгляду справи господарським судом Миколаївської області за позовом Клієнта до ТОВ «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д», Адвокат надає Клієнту професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду: вивчення доказів, визначення правової позиції по справі, збір необхідних документів та інших доказів, складання документів процесуального характеру (в т.ч. позовної заяви, розрахунку пені, 3% річних, розрахунку витрат), збір та оформлення належним чином копій документів по справі, їх направлення на адресу відповідача і господарського суду. Відповідно до п.п. 2-3 вказаної додаткової угоди за послуги, зазначені в пункті 1 цієї угоди, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 3000 (три тисячі) грн. Оплата гонорару здійснюється на поточний банківський рахунок Адвоката протягом десяти банківських днів з моменту підписання цієї угоди.

6. Платіжне доручення № 18352 від 27.09.2022 на суму 3000,00 грн, щодо оплати Клієнтом послуг Адвоката.

За результатами оцінки відповідних доказів суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн є документально доведеними.

Суд зауважує, що відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 ГПК України).

Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем до суду не подавалось.

Таким чином, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру заявленої до стягнення суми грошових коштів, з огляду на предмет позову та розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг.

За такого, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу у справі № 915/395/22 покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 40; ідентифікаційний код 39393873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (65012, м. Одеса, пров. Катаєва, буд. 3; ідентифікаційний код 30704028) 75 956,49 грн заборгованості за товар, 12 846,35 грн пені, 1 336,79 грн 3 % річних, а також 2 481,00 грн судового збору та 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (65012, м. Одеса, пров. Катаєва, буд. 3; ідентифікаційний код 30704028);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д» (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 40; ідентифікаційний код 39393873).

Повне рішення складено та підписано судом 13.12.2022.

Суддя О.Г. Смородінова