Постанова

від 30.11.2022 по справі 665/392/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 665/392/18

провадження № 61-4853св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області,

відповідачі: ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області,

третя особа - Чаплинська селищна рада Херсонської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Крижановським Миколою Михайловичем, на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року у складі судді Березнікова О. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. А., Базіль Л. В.,Семиженка Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа - Чаплинська селищна рада Херсонської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що в результаті опрацювання інформації управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Херсонській області щодо встановлених порушень при укладанні договорів оренди землі, а саме - земельних ділянок сільськогосподарського призначення Чаплинського району Херсонської області, встановлено, що в жовтні 2016 року між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області (далі - Чаплинська РДА) та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка орієнтовною загальною площею 160,6644 умовних кадастрових гектарів ріллі в контурах 108/2, 109 за схемою поділу земель колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства імені «Карла Маркса» (далі - КСП ім. «Карла Маркса»), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено терміном до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельну ділянку, з дати його реєстрації. Зазначений договір було зареєстровано в Балтазарівській сільській раді Чаплинського району Херсонської області, про що зроблено відповідний запис.

Прокурор вважав, що укладення договору оренди землі здійснено з порушенням вимог законодавства, що регулює земельні правовідносини, а саме: положень статті 19 Конституції України, статей 2, 17, 80, 116 ЗК України, статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статей 20, 25 Закону України «Про землеустрій».

Зокрема, пунктом 15 оскаржуваного договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту відведення. Крім того, відповідно до прикінцевих положень оскаржуваного договору оренди передбачено, що невід`ємною його частиною є кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених сервітутів у разі наявності. Однак, ані вказаний договір, ані існуючі додатки не мають посилання на кадастровий номер земельної ділянки, а лише наявні відомості, що вона знаходиться в контурах 108/2,109 за схемою поділу земель колишнього КСП ім. «Карла Маркса» та фактично входить у загальний масив земельної ділянки з кадастровим номером 6525480500:04:001:0054.

Зазначав, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, є наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки. Однак, враховуючи, що розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації № 385 від 17 жовтня 2013 року «Про затвердження технічної документації з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення», вказана орендована земельна ділянка, як і ввесь масив площею 370,9781 га із кадастровим номером 6525480500:04:001:0054, були включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності. В даному випадку наказу Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, як органу, який уповноважений від імені держави розпоряджатися землями даної категорії, тобто бути орендодавцем у даних правовідносинах - не приймалось, отже, відповідне волевиявлення не висловлювалось, що є порушенням частини четвертої статті 4, частини другої статті 16 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент укладання договору).

Посилався на те, що вказані обставини призводять до порушення інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, оскільки відсутність чітких меж, конкретно визначеної площі земельної ділянки, фактично нівелює передбачені законом можливості та обов`язки по здійсненню дієвого нагляду за правильністю використання землі та, у разі необхідності, вжиття дієвих заходів по запобіганню відповідних правовопорушень.

Ураховуючи наведене, керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області просив суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 160,6644 умовних кадастрових гектари ріллі за схемою поділу земель колишнього КСП ім. «Карла Маркса», які знаходяться за межами населених пунктів с. Балтазарівка Чаплинської об`єднаної територіальної громади Херсонської області, вартістю 5 082 319 грн 30 коп, укладений між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_1 ;

- вилучити у ОСОБА_1 із користування спірну земельну ділянку та передати її Чаплинській районній державній адміністрації Херсонської області;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року позов керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 160,6644 умовних кадастрових гектари ріллі за схемою поділу земель колишнього КСП «Карла Маркса», які знаходяться за межами населених пунктів с. Балтазарівка Чаплинської об`єднаної територіальної громади Херсонської області, вартістю 5 082 319,30 грн, укладений між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_1 .

Вилучено у ОСОБА_1 з користування земельну ділянку загальною площею 160,6644 умовних кадастрових гектарів ріллі за схемою поділу земель колишнього КСП ім. «К. Маркса», які знаходяться за межами населених пунктів с. Балтазарівка Чаплинської об`єднаної територіальної громади Херсонської області, вартістю 5 082 319,30 грн, та передано її Чаплинській районній державній адміністрації Херсонської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Районний суд вважав, що розпорядження Чаплинської РДА № 281 від 20 вересня 2016 року прийнято з перевищенням повноважень, оскільки Чаплинська РДА розпорядилась земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які не були віднесені до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок на час винесення такого розпорядження. Передача земельної ділянки в оренду Чаплинською РДА здійснена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки вона не є її розпорядником.

З огляду на зазначене, оскільки оспорюваний договір оренди землі укладено на підставі розпорядження Чаплинської РДА від 20 вересня 2016 року № 281, яке прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, він є таким, що суперечить положенням статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» і статті 122 Земельного кодексу України та є недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Крім того, районний суд зазначив, що у позовній заяві прокурором визначено орган, який уповноважений державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах та підтверджено нездійснення цим органом захисту інтересів держави, що, в свою чергу, відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» відноситься до «виключних випадків», які передбачають повноваження прокурора на здійснення представництва інтересів держави в суді.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , залишено без задоволення.

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, щорішення суду першої інстанції є законним та підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає.

Апеляційний суд вважав належно встановленою обставину, що спірна земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності і не відноситься до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв). ГУ Держгеокадастру у Херсонській області наділено повноваженнями щодо нагляду та розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності і виступає як контролюючий орган в даній сфері. Отже, прокурором, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, доведено порушення прав Управління та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття Чаплинською РДА розпорядження та укладення між відповідачами оспорюваного договору оренди.

Апеляційний суд зазначив, що прокурор довів підстави представництва інтересів держави і уповноважених осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Крижановським М. М., мотивована тим, що норма про можливість передачі в оренду нерозподілених часток (паїв) лише після формування їх у земельні ділянки з`явилася у статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» більше ніж через два роки після укладення договору оренди і не поширюється на оспорюваний договір оренди землі на підставі статті 58 Конституції України.

На момент укладення оспорюваного договору оренди була чинна норма статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яка закріплювала право районних державних адміністрацій передавати в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки в оренду на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на землю.

Зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах території Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та інформація з ДЗК станом на 22 жовтня 2020 року зі скріншотом з публічної кадастрової карти (знаходяться у третьому томі справи), були долучені до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, тобто з порушенням вимог статті 83 ЦПК України.

Вважає, що прокурором обрано неправильний спосіб захисту, оскільки позовна вимога про вилучення земельної ділянки на користь Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області заявлена в інтересах одного з відповідачів. Тобто прокурор заявив, а суди задовольнили позовну вимогу, не спрямовану безпосередньо на захист прав позивача, а заявлену в інтересах одного з відповідачів, якого самі ж вважали порушником прав.

Стверджує, що оскільки за час розгляду справи змінився власник земельної ділянки (ним стала Чаплинська селищна рада), отже, ухвалення судом рішення про вилучення земельно ділянки комунальної власності на користь органу державної влади є незаконним, що також є самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 15 травня 2019 року у справі № 910/16744/17, від 11 червня 2019 року у справі № 910/15651/17, від 25 червня 2019 року у справі № 910/16981/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 910/15651/17 та постановах Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 759/7798/16, від 22 березня 2021 року у справі № 760/18229/15-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2021 року перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, отже, скасуванню не підлягають.

Зазначає, що висновки судів щодо задоволення позовних вимог прокурора ґрунтуються на доказах, які належно досліджено як у сукупності, так і у взаємозв`язку. При цьому доводи касаційної скарги про неправильно обраний прокурором спосіб захисту порушеного права є необґрунтованими.

Звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, відносини з представництва його інтересів адвокатом Крижановським М. М. припинилися у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, уточнена касаційна скарга подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Крижановським М. М. 20 квітня 2021 року після припинення правовідносин з представництва.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2021 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року касаційне провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року касаційне провадження у справі поновлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року до участі у справі залучено правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням заступника голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 20 вересня 2016 року № 281 «Про надання в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» ОСОБА_1 надано в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), загальною орієнтованою площею 160,6644 умовних кадастрових гектарів в контурі 108/2 та 109 за схемою поділу земель колишнього КСП ім. «К. Маркса», терміном до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельну ділянку, розташовану на території Балтазарівської сільської ради.

Пунктом 2 даного розпорядження встановлено орендну плату за нерозподілені (невитребувані) земельні частки паї в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням всіх коефіцієнтів індексації по базовому господарству земельної частки паю, згідно чинного законодавства.

Пунктом 3 розпорядження передбачено, що ОСОБА_1 з метою ефективного та раціонального використання сільськогосподарських земель за цільовим призначенням необхідно розробити в землевпорядній організації кадастрові плани земельних ділянок до договорів оренди.

У разі отримання громадянами документів на право власності на земельну ділянку відповідні зміни внести до договору оренди землі, про що зазначити в договорі оренди (том 1, а. с. 88-89).

28 жовтня 2016 року між Чаплинською районною державною адміністрацією в особі заступника голови Ацеховського Д. М. та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів на території Балтазарівської сільської ради, Чаплинського району, Херсонської області в контурах № 108/2 , 109.

Договір зареєстровано в Балтазарівській сільській раді Чаплинського району, Херсонської області 28 жовтня 2016 року (том 1, а. с. 90-93).

За актом прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди від 28 жовтня 2016, який є невід`ємною частиною договору, ОСОБА_1 отримав в оренду земельну ділянку загальною площею 160,6644 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. «Карла Маркса» за межами населених пунктів на території Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області (том 1, а. с. 84).

У розпорядженні першого заступника голови Чаплинської РДА від 17 жовтня 2013 року № 385 «Про затвердження технічної документації з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності» зазначено, що районної державною адміністрацією було затверджено технічну документацію із землеустрою з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Чаплинського району Херсонської області, загальною площею 2416,7273 га.

Згідно з додатком до даного розпорядження у Балтазарівській сільській раді - площа земельної ділянки 370,9781 га, кадастровий номер земельної ділянки 6525480500:04:001:0054 розташована в контурі 2-1 (том 1, а. с. 28-30).

Відповідно до копії витягу із журналу КСП ім. «К. Маркса» щодо передачі земель громадянам у власність та користування в тому числі для ведення фермерського господарства, відповідним землекористувачам, у кількості 18 чоловік, були передані земельні ділянки для користування у контурах 108 - 125 включно.

Контур 108/2, в якому знаходиться земельна ділянка що за договором оренди передана ОСОБА_1 , у зазначеній документації відсутній (том 1, а. с. 34-38).

У відповіді Чаплинської селищної ради від 13 березня 2018 року № 521/02-19, яка адресована заступнику керівника Генічеської місцевої прокуратури вказано, що за умовами договорів оренди землі, які передані ОСОБА_1 , об`єктом оренди виступають земельна ділянка площею 160,6644 гектарів, що розташовані в контурах 108/2, 109. Однак, відповідно до науково-технічної документації по роздержавленню земель, земельні ділянки які б мали вищевказані контури відсутні (том 1, а. с. 13).

У відповіді Чаплинської РДА Херсонської області від 11 січня 2018 року № 110/127 вих. № 18, яка направлена заступнику керівника Генічеської місцевої прокуратури, зазначено, що дозвіл на розробку проекту землеустрою по встановленню в натурі меж земельної ділянки на місцевості ОСОБА_1 не надавався (том 1, а. с. 14-15,19).

З відповіді ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 27 листопада 2017 року № 10-21-0.41-700/90-17 вбачається, що Управлінням, відповідно до наказу Головного управління від 28 серпня 2017 року № 396/0/92-17-ДК, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при набутті прав користування земельними ділянками - нерозподіленими (невитребуваними) земельними частками (паями) в адміністративно-територіальних межах Балтазарівської, Червонополянської, Магдалинівської, Кучерявоволодимирівської сільських рад Чаплинського району Херсонської області, за результатами якої виявлено низку порушень вимог земельного законодавства. Зокрема встановлено, що розпорядження голови Чаплинської РДА від 20 вересня 2016 року № 281 видане з грубими порушеннями вимог земельного законодавства. За результатами розгляду даного листа ГУ Держгеокадастру у Херсонській області просить вжити заходів прокурорського реагування, спрямованих на скасування незаконно прийнятого розпорядження та дострокове розірвання Договору оренди (том 1, а. с. 20-23).

20 березня 2018 року Генічеською місцевою прокуратурою за №108/1307 вих. № 18, направлено лист начальнику ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, в якому повідомляється про укладення договору оренди землі між Чаплинською РДА та ОСОБА_1 із грубим порушенням законодавства, що регулює земельні правовідносини. Тобто наявні всі підстави для вжиття прокуратурою заходів реагування по визнанню недійсним договору оренди земельної ділянки, шляхом пред`явлення позову до суду (том 1, а. с. 11а-12).

В своєму листі Відділ у Чаплинському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 03 березня 2018 року № 21-0.35-163/117-18, який адресовано заступнику керівника Генічеської місцевої прокуратури щодо оренди земельної ділянки на території с. Балтазарівка Чаплинської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_1 , повідомив, що відповідно до картографічних матеріалів з технічної документації із землеустрою, щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Чаплинського району Херсонської області, яка затверджена розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 17 жовтня 2013 року № 385 «Про затвердження технічної документації з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності», спірній ділянці присвоєно кадастровий номер 6525480500:04:001:0054, загальною площею 370,9781 га (том 1, а. с. 27, 39).

Тобто, відділом у Чаплинському районі ГУ Держгеокадастр у Херсонській області зазначено, що на підставі розпорядження голови Чаплинської РДА Херсонської області від 17 жовтня 2013 року № 385, земельна ділянка, яка знаходиться в оренді ОСОБА_1 , входить до земельної ділянки з кадастровим номером 6525480500:04:001:0054, яка розташована в контурі 2-1.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах території Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та інформацію з Державного земельного кадастру (далі -ДЗК) станом на 22 жовтня 2020 року зі скріншотом з Публічної кадастрової карти, земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 370,9781 га з кадастровим номером 6525480500:04:001:0054 належить до державної форми власності (том 3, а. с. 23-27).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Крижановським М. М., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають не повністю.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами частини першої статті 93 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги до змісту та порядок припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У частині першій статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Частиною першою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі.

У частині третій статті 122 ЗК України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент видачі ОСОБА_1 . Чаплинською районною адміністрацією 20 вересня 2016 року розпорядження № 281 «Про надання в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» спірна земельна ділянка загальною орієнтованою площею 160,6644 умовних кадастрових гектарів в контурі 108/2, 109 за схемою поділу земель колишнього КСП ім. «К. Маркса» належала до земель державної форми власності, а не до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв)

При цьому суди дійшли правильного висновку про те, що повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на підставі частини четвертої статті 122 ЗК України на момент виникнення спірних правовідносин належало територіальному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, тобто ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

З огляду на зазначене, у Чаплинської РДА були відсутні повноваження на передачу в оренду ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами. Зокрема, встановлено, що спірна земельна ділянка, яка надана в оренду ОСОБА_1 , входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 6525480500:04:001:0054 розташованої в контурі 2-1, загальною площею 370,9781 га. При цьому земельна ділянкасільськогосподарського призначення площею 370,9781 га з кадастровим номером 6525480500:04:001:0054належить до держаної форми власності.

Відтак, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та встановили відсутність у Чаплинської РДА повноважень на передачу земельної ділянки державної форми власності в оренду.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Верховний Суд України неодноразово висловлював підхід, відповідно до якого відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом.

Зокрема: у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 зазначено, що: «правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав».

Встановлено, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений в жовтні 2016 року між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_1 , укладено без розроблення проекту землеустрою, за відсутності кадастрового номера земельної ділянки.

З огляду на зазначене, оспорюваний договір оренди земельної ділянки не містить визначених Законом України «Про оренду землі» істотних умов договору, отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для його скасування. При цьому позивачем доведено відсутність у Чаплинської РДА повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Посилання представника відповідача про те, що норма про можливість передачі в оренду нерозподілених часток (паїв) лише після формування їх у земельні ділянки з`явилася у статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» більше ніж через два роки після укладення договору оренди і не поширюється на оспорюваний договір оренди землі колегія суддів відхиляє, оскільки суди правильно застосували до спірних правовідносин положення статті 15 Закону України «Про оренду землі», які передбачають перелік необхідних істотних умов для договору, зокрема, наявність кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки. Зазначені істотні умови свідчать про необхідність формування об`єкту оренди, тобто спірної земельної ділянки.

Колегія суддів відхиляє доводи заявника на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 15 травня 2019 року у справі № 910/16744/17 (12-255гс18), оскільки у зазначених справах встановлені інші фактичні обставини, ніж у справі, що є предметом касаційного перегляду.

Доводи заявника про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 83 ЦПК України щодо прийняття від ГУ Держгеокадастру у Херсонській області письмових пояснень та додатків до них, не є безумовною підставою для скасування законного та правильного по суті судового рішення. Крім того, у матеріалах справи наявні інші докази, на підставі яких встановлено обставини справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє посилання заявника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 759/7798/16-ц (провадження № 61-10939св20), від 22 березня 2021 року у справі № 760/18229/15-ц (провадження № 61-16496св19).

Встановивши наявність підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним, суди зробили правильний висновок про задоволення позову у цій частині.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги щодо відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень у зазначеній частині, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і незгоді з ухваленими судовими рішеннями.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу в цій частині без задоволення, а оскаржувані судові рішення в цій частині без змін.

Щодо позовної вимоги про вилучення земельної ділянки

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було порушено, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Оцінюючи належність обраного особою способу захисту, суди повинні визначити, чи є він ефективним, ураховуючи, що вимога про захист цивільного права повинна відповідати змісту порушеного права та забезпечувати його поновлення, а в разі неможливості такого поновлення повинна гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 910/15651/17 (провадження № 12-266гс18) зазначено: «Однак, у цій справі позивач просить суд зобов`язати ПАТ КБ «Приватбанк» вчинити дії з виконання зобов`язання за кредитним договором не на свою користь, а на користь третьої особи - НБУ, який також є відповідачем у справі. Тобто заявлені у справі вимоги не спрямовані безпосередньо на відновлення прав позивача, оскільки стосуються зобов`язання, стороною якого позивач не є, а тому такі вимоги спрямовані на захист прав сторін кредитного договору, які одночасно визначені відповідачами у справі, що свідчить про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку, права».

Подібні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/16981/17 (провадження № 12-7гс19).

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди та вилучення земельної ділянки керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відповідачем визнав, зокрема, Чаплинську районну державну адміністрацію Херсонської області. При цьому у позовних вимогах просить, зокрема, вилучити у ОСОБА_1 із користування спірну земельну ділянку та передати її Чаплинській районній державній адміністрації Херсонської області.

Тобто, позивачем визначено відповідачем особу, на користь якої заявлено позовну вимогу про вилучення земельної ділянки, що є незаконним, так як предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Зі змісту позову і судових рішень убачається, що позов задоволено не на користь позивача, а на користь відповідача, чим порушуються всі умови цивільної процесуальної форми.

Зазначене дає підстави для висновку, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту щодо вимоги про вилучення у ОСОБА_1 із користування спірної земельної ділянки та передання її Чаплинській районній державній адміністрації Херсонської області.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, неправильно обраний спосіб захисту є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки обставини справи судами попередніх інстанцій були встановлені в достатньому для ухвалення рішення у справі обсязі, немає необхідності для встановлення нових обставин, збирання нових або здійснення переоцінки доказів, проте суди попередніх інстанцій не звернули уваги на неправильно обраний позивачем спосіб захисту, то колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових рішень в частині вирішення позовних вимог про вилучення у ОСОБА_1 із користування спірної земельної ділянки та передання її Чаплинській районній державній адміністрації Херсонської області та відмову у задоволенні позову у цій частині.

Щодо доводів відзиву прокурора на касаційну скаргу щодо припинення. відносин з представництва ОСОБА_1 адвокатом Крижановським М, М, то Верховний Суд надав цим доводам відповідь в ухвалі від 23 листопада 2022 року.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат

Відповідно до положення підпункту в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, зокрема, із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що касаційний суд відмовляє у задоволенні однієї позовної вимоги, відтак, рішення районного суду, яким з ОСОБА_1 на користь прокуратури Херсонської області стягнуто витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 524,00 грн підлягає зміні у резолютивній частині.

Тобто, четвертий абзац резолютивної частини рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року слід змінити та зазначити: «Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 04060140) на користь прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120) по 881,00 грн, а всього 1762,00 грн витрат по сплаті судового збору».

За апеляційний та касаційний перегляд справи ОСОБА_1 сплачено 2 467,50 грн та 7 048 грн судового збору, відповідно.

Оскільки судом касаційної інстанції відмовлено у задоволенні однієї позовної вимоги немайнового характеру, відтак, сплачені ОСОБА_1 судові витрати, а саме - судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги, підлягають стягненню з прокуратури Херсонської області на користь правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 233,75 грн за подання апеляційної скарги та 3 524,00 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Крижановським Миколою Михайловичем, задовольнити частково.

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року в частині позовних вимог керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 ., Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа - Чаплинська селищна рада Херсонської області, про вилучення у ОСОБА_1 земельної ділянки та передання її Чаплинській районній державній адміністрації Херсонської області скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Четвертий абзац резолютивної частини рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року змінити та зазначити: «Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 04060140) на користь прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120) по 881,00 (вісімсот вісімдесят одній) гривні, а всього 1 762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні витрат по сплаті судового збору».

В іншій частині рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року залишити без змін

Стягнути з Херсонської обласної прокуратури на користь правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 судові витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 233 (одна тисяча двісті тридцять три) гривні 75 (сімдесят п`ять) копійок та касаційної скарги у розмірі 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк