Постанова

від 06.12.2022 по справі 338/800/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 338/800/19 пров. № А/857/15796/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Хомича О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Солотвинської селищної ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року (суддя Микитюк Р.В., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 28 лютого 2022 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солотвинської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 у липні 2019 року звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 11.09.2017 № 269-10/2017 "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області", визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 площею 0,1499 га, кадастровий номер 2620487601:01:005:0299, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1499 га, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване Реєстраційною службою Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області 16.02.2015.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської областівід 21 лютого 2020 року прийнято відмову від позову ОСОБА_6 в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 площею 0,1499 га, кадастровий номер 2620487601:01:005:0299, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване Реєстраційною службою Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області 16.02.2015, й закрито провадження в справі у цій частині (т.1, а.с.152-153).

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що позивач є власником житлового будинку та господарських будівель і споруд №23/А, які приблизно у 1922 році споруджені його батьками. Для обслуговування житлового будинку рахується земельна ділянка площею 0,21 га. Після оформлення свого права на житловий будинок він мав намір також приватизувати вказану вище земельну ділянку. Однак під час оформлення необхідних документів йому стало відомо, що згідно затвердженого рішенням Порогівської сільської ради від 11.09.2017 року № 269-10/2017 року генерального плану забудови села Пороги земельна ділянка поділена проїздом (дорогою) на дві окремі ділянки. Вважає, що при розробленні та затвердженні оновленого генерального плану села Пороги грубо порушено вимоги чинного законодавства та державні будівельні норми у сфері містобудування, зокрема не проведено громадські слухання, не враховано інтереси жителів села, зокрема позивача, при розробленні доріг не враховано розміщення існуючих житлових будинків та господарських споруд. Відповідно до вказаного генплану села дорога проходить посередині його подвір`я, що порушує його права як власника житлового будинку та землекористувача. Тому просив визнати незаконним та скасувати рішення Порогівської сільської ради від 11.09.2017 року № 269-10/2017 року "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги Богородчанського району".

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2020 року відмовлено в задоволенні позову (т.1, а.с.178-181).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2020 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року № 269-10/2017 "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області" - закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду (т.1, а.с.222-224).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 серпня 2020 року заяву представника позивача, про передачу справи за встановленою юрисдикцією - задоволено.

Справу за позовом ОСОБА_6 до Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року № 269-10/2017 "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області" передано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (т.1, а.с.234-235).

У підготовчому судовому засіданні 18 листопада 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом залучено до участі у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Широких Ю. В. від 02.11.2020 про зупинення провадження у справі №338/800/19 до встановлення правонаступника (правонаступників) ОСОБА_6 . Закрито провадження у адміністративній справі №338/800/19 за позовом ОСОБА_6 до Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконним та скасування рішення Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року №269-10/2017 "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області" (т.2, а.с.107-110).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 про закриття провадження у справі №338/800/19 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2, а.с. 242-244).

Справа №338/800/19 надійшла на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 15.03.2021, згідно штампу відділу документального забезпечення канцелярії.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року клопотання представника заявника про зупинення провадження у справі - задоволено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконним та скасування рішення Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року №269-10/2017 "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області" - зупинено до участі у справі правонаступника (правонаступників) ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3, а.с.33-36).

Ухвалою суду від 27.09.2021 клопотання представника заявника (позивача) про поновлення провадження у справі №338/800/19 - задоволено. Поновлено провадження в справі №338/800/19 за позовом ОСОБА_6 до Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконним та скасування рішення Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року №269-10/2017 "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області".

Залучено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як правонаступника позивача ОСОБА_6 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача - задоволено. Замінено Порогівську сільську раду Богородчанського району Івано-Франківської області на Солотвинську селищну раду Івано-Франківського району Івано-Франківської області (т.3, а.с.104-107).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - задоволено. Залучено до участі в даній справі ОСОБА_2 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (т.3, а.с.164-166).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - задоволено. Залучено до участі в даній справі ОСОБА_3 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (т. 3, а.с.189-192).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року позов задоволено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків щодо того, які саме права позивача порушені спірним рішенням. Вказує, що невірним є висновок про те, що позивач був позбавлений права на доступ до інформації про основний містобудівний документ генерального плану села Пороги, як і про те, що відповідач не надав ні на запит в інтересах позивача, ні суду в якості доказів, документи, які є в розпорядженні відповідача. Зазначає, що висновки стосовно недотримання відповідачем порядку проведення громадських слухань, а також стосовно недотримання відповідачем порядку оприлюднення проекту містобудівної документації та позбавлення можливості реалізації прав позивача щодо доступу до відповідної інформації є необґрунтованими.

Позивач та інші учасники справи правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

06.12.22 представником Солотвинської селищної ради подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю забезпечити явку через сімейні обставини представника. Колегія суддів відмовляє в задоволенні такого клопотання, оскільки вказані в ньому обставини не підтверджуються жодними доказами.

Також, 06.12.22 представником ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікуванні, однак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні такого необхідно відмовити, оскільки суд не визнавав обов`язковою участь представників сторін у судовому засіданні, а тому вважає, що розгляд справи можливо провести без їхньої участі.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_6 на дату подання позову був власником житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_6 26.10.2018 оформив право власності на житловий будинок за вказаною адресою.

Порогівською сільською радою 16.04.2014 прийнято рішення про оновлення Генерального плану села (т.1, а.с.29).

На підставі цього рішення, у відповідності до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 21.02.2016 проведено громадські слухання, результатом яких є протокол №1 зборів сходу села (т.1, а.с.30-31).

Рішенням Порогівської сільської ради від 11.09.2017 №269-10/2017 "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області" затверджено проектну документацію Генеральний план села Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області (т.1, а.с. 29).

Вважаючи протиправним зазначене рішення, позивач звернувся з позовом до суду за захистом свого права.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставини щодо належного виконання усіх поетапних процедур щодо оприлюднення рішень стосовно генплану та проектів самого генплану, а також проведення громадських слухань щодо обговорення проекту генплану, дотримання процедур розгляду та врахування пропозицій громадськості.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від (далі - Закон № 280/97-ВР) пунктом 42 частини 1 статті 26 якого встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Статтею 12 Закону України "Про основи містобудування" (далі - Закон № 2780-XII) встановлено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема: визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; здійснення контролю у сфері містобудування.

Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. Оновлення містобудівної документації передбачає, зокрема, приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до положень статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Частиною 1 статті 21 Закону № 3038-VI встановлено, що розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадському обговоренню.

Відповідно до частини 3 статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації (частина 4 статті 21 Закону № 3038-VI).

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок №555).

Пунктом 6 Порядку №555 встановлено, що оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації.

Відповідно до пункту 10 Порядку №555 особи, які забезпечують проведення робіт щодо розгляду пропозицій громадськості, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт замовника містобудівної документації про поштову адресу та електронну адресу для подання письмових пропозицій.

Згідно з пунктом 17 Порядку №555 затвердження містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Матеріали щодо розгляду пропозицій громадськості є невід`ємною складовою зазначеної документації.

З аналізу зазначених вище законодавчих норм вбачається, що на законодавчому рівні чітко визначено послідовність дій органів місцевого самоврядування, у тому числі й сільських рад, стосовно реалізації закріпленої статтею 21 Закону №3038-VI процедури проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, а також закріплено обов`язок такого органу щодо оприлюднення: прийнятих рішень з розроблення проектів містобудівної документації; розроблених проектів містобудівної документації; повідомлень про подання пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; результатів розгляду пропозицій тощо.

Таке оприлюднення має здійснюватися саме шляхом опублікування в засобах масової інформації, які поширюються на відповідній території, а також шляхом розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290, рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з матеріалами справи, позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , яке приблизно у 1922 році споруджено її батьками, що визнається сторонами та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.10.2018 (т.1, а.с.20), технічним паспортом на одноквартирний (садибний) житловий будинок від 20.09.2018 (т.1, а.с.21-22), свідоцтвом про право на спадщину за законом №1069 від 29.06.2021 (т.3, а.с.70).

Вказаний будинок та господарські споруди, а також земельна ділянка, на якій вони розташовані з 1922 року та по сьогоднішній день перебувають в користуванні родини позивача.

Позивач, яка народилась у вказаному будинковолодінні, прожила в ньому все своє життя, в тому числі після одруження з 09.11.1959 разом з своїм чоловіком ОСОБА_6 .

Згідно виписки з погосподарської книги, виданою Порогівською сільською радою 05.10.2018 вих.№240/02-30, для обслуговування житлового будинку на погосподарському обліку за вказаним домогосподарством рахується земельна ділянка площею 0,21 га (т.1, а.с.23-24). Після оформлення свого права на житловий будинок, позивач мав намір також оформити право власності на вказану вище земельну ділянку, яка розташована під домогосподарством та перебуває у фактичному користуванні родини позивача.

Як встановлено в судовому засіданні, під час оформлення необхідних документів покійному чоловіку позивача стало відомо, що згідно затвердженого рішенням Порогівської сільської ради від 11.09.2017 року № 269-10/2017 року генерального плану забудови села Пороги його земельна ділянка розділена дорогою загального користування шириною 10 м. на дві окремі ділянки. Хоча ширина дороги до оновленого генерального плану села Пороги становила 3,20 м. Тобто, згідно оновленого в 2017 році генерального плану села Пороги на частині існуючого житлового будинку та господарських спорудах позивача 1922 року побудови має бути влаштовано дорогу шириною 10 м.

Листом від 05.03.2020 б/н за підписом начальника відділу землевпорядкування Комунального виробничого підприємства "Архітектурно-планувальне бюро-ІФ" КВП "АПБ-ІФ" Ушко М.Л. повідомлено ОСОБА_6 про таке: "доводимо до відома, що у вашому випадку необхідно розробляти технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки 0,21 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 в натурі у зв`язку із наявним майном на проектовані земельній ділянці (стаття 120, 121 ЗК України). Станом на сьогоднішній день виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки для обслуговування належних вам житлового будинку та господарських споруд є неможливою у зв`язку із тим що згідно чинної містобудівної документації генерального плану забудови села Пороги на цій земельній ділянці передбачено розташування дороги, яка розділяє її на дві відокремлені земельної ділянки орієнтовними площами 0,12 та 0,08, які в результаті розробки відповідних землевпорядних документацій будуть мати самостійні кадастрові номери" (т. 1, а.с.171).

Апеляційний суд критично ставиться до покликань апелянта про те, що суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків щодо того, які саме права позивача порушені спірним рішенням.

Так, як суд першої інстанції неодноразово вказує в рішенні, що Порогівська сільська рада проігнорувала, не забезпечила оприлюднення та проведення процедури розгляду пропозицій громадськості, чим порушила права позивача та інших мешканців села на участь у розробленні та затвердженні містобудівної документації, позбавила позивача права подання пропозицій до проекту "оновленого генерального плану села" в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідачем не дотримано процедури, детально регламентованих законодавством для розроблення, оприлюднення, обговорення громадськістю (в тому числі і з позивачем) проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідач як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі даний факт заперечує, хоча доказів протилежного суду не надано.

Зокрема ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року (т.2, а.с. 14-17) було окреслено чіткі та послідовні питання поставлені відповідачу, які необхідно дослідити та встановити для прийняття рішення:

"11.1 Чи мало місце:

11.1.1 при проведенні громадських слухань щодо врахування громадських інтересів:

- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

- оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості.

11.1.2. повідомлення через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначення порядку і строку внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами.

11.1.3. забезпечення попереднього розгляду матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня.

11.1.4. проведення громадських слухань щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану населеного пункту.

11.1.5. оприлюднення відповідачем у двотижневий строк прийнятого ним рішення щодо розроблення проекту містобудівної документації шляхом опублікування такого рішення у засобах масової інформації, що поширюються на території с. Пороги, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідача.

11.1.6. оприлюднення відповідачем розробленого в установленому законодавством порядку проекту містобудівної документації у строк не пізніш як у місяць з дня його подання розробником до сільської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному відповідачем місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на території села Пороги, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті сільської ради.

11.1.7. повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації із зазначенням:

- інформації про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладеній у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

- основних техніко-економічних показників, зокрема графічних матеріалів, що відображають зміст містобудівної документації;

- відомостей про замовника та розробника проекту містобудівної документації та підстави для його розроблення;

- інформації про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

- інформації про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

- відомостей про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

- інформації стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо)".

Також вказаною ухвалою було зобов`язано відповідача надати письмові докази й письмові пояснення зазначені в п.п. 10 (10.1 10.3), 11 (11.1.1 11.2.1), в тому числі схему розташування дороги поруч із житловим будинком позивача.

Однак, вимоги вказаної ухвали суду відповідачем належним чином виконано не було.

Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що висновок суду першої інстанції про те. що позивач був позбавлений права на доступ до інформації про генеральний план села Пологи необґрунтованим з огляду на наступне.

Колегія суддів вказує,що в даному випадку, як вже зазначалось відповідач не забезпечив оприлюднення та проведення процедури розгляду пропозицій громадськості, чим порушив права позивача на участь у розробленні та затвердженні містобудівної документації, позбавив позивача права подання пропозицій до проекту "оновленого генерального плану села" в порядку, передбаченому законодавством.

Більше того, позивач намагався отримати від відповідача відомості та схему стосовно розміщення спірної дороги поруч із житловим будинком АДРЕСА_2 , що є власністю позивача, однак таку інформацію відповідачем не надано (т.3, а.с.235-237).

Такі дії відповідача лише підтверджують факт, що позивач позбавлений права на доступ до інформації про основний містобудівний документ генерального плану села Пороги.

У зв`язку з тим, що відповідач не надав схеми спірної дороги, позивач звернувся до сертифікованих інженерів-землевпорядників. За заявою позивача КВП "Архітектурно-планувальне бюро-ІФ" КВП "АПБ-ІФ" виготовлено план схему розміщення земельних ділянок з нанесеною охоронною зоною дороги згідно генерального плану за адресою АДРЕСА_2 , у якому поверх житлового будинку та двох господарських споруд нанесено дорогу шириною 10 м (т.4, а.с.35-36).

Слід зауважити, також те, що Порогівська сільська рада надавала суду відомості стосовно того, що хутір Діли, у якому розташований будинок позивача, а також спірна дорога були зазначені у попередньому генеральному плані села 1972 року, однак згідно відповіді ДП "Діпромісто" від 17.11.2020 №07/224 на генеральному плані с. Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області, чинного до 2017 року - хутір Діли по вул. Гагаріна не відображений. Генеральний план с. Пороги 1972 року охоплював тільки центральну частину села (т.3, а.с.215-216).

Отже правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено вимоги нормативних актів, які безпосередньо регулюють правовідносини у сфері розробки та затвердження містобудівної діяльності, а саме:

- ст. ст. 2, 5 Закону України "Про основи містобудування";

- ст. ст. 1, 17, 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- п.п. 1.4, 4.1, 4.3, 4.9-4.12 "Порядку розроблення містобудівної документації", затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №290 від 16 листопада 2011 року;

- п.п. 4, 5, 6, 17 "Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. №555;

- п.п. 3.19, 3.22, 3.25, 7.26, 7.27, 7.36, ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про основи містобудування", головними напрямами містобудівної діяльності є: планування, забудова та інше використання територій; розробка і реалізація містобудівної документації, визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури населених пунктів.

Нормами ст. 5 вказаного закону встановлено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян згідно із законодавством.

Згідно п.4.3 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №290 від 16.11.2011, замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території в межах населеного пункту є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до ч.5 ст.17 цього закону, виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Розробником містобудівної документації виступило ДП УДНДІПМ "Діпромісто".

Разом з тим, відсутні відомості про те хто виступив замовником містобудівної документації, адже в порушення п.п. 1,2 ч. 3 ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняті рішення щодо розроблення містобудівної документації та проекти містобудівної документації оприлюднені не були.

Згідно п.п. 6-7 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад в установлений строк:

- подають пропозиції до проекту місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету поточного року щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

- визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

- звертаються до обласної державної адміністрації, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

- повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

- забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

- узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (ч.1, 2 ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Частиною 3 ст. 21 цього Закону України встановлені зобов`язання сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів при проведенні громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, а саме: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш, як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування (ч.4).

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до органу місцевого самоврядування (ч.5).

Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень). Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше 2/3 її членів (з них не менше половини представників громадськості).

У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації (ч.8).

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у 2-тижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення рішень на офіційних веб-сайтах цих органів.

Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України (ч.11).

Жодної з детально перерахованих процедур відповідачем не проведено, відтак апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції щодо недотримання відповідачем порядку проведення громадських слухань.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, усі вищевказані вимоги щодо розробки генерального плану села та проведення громадських слухань Порогівська сільська рада проігнорувала, не забезпечила оприлюднення та проведення процедури розгляду пропозицій громадськості, чим порушила права позивача та інших мешканців села на участь у розробленні та затвердженні містобудівної документації, позбавила позивача права подання пропозицій до проекту "оновленого генерального плану села" в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідачем жодним чином не доведено обставини щодо належного виконання усіх поетапних процедур щодо оприлюднення рішень стосовно оновлення генплану та проектів самого генплану, а також проведення громадських слухань щодо обговорення проекту генплану, дотримання процедур розгляду та врахування пропозицій громадськості.

Зокрема, згідно долучених до відповіді Порогівської сільської ради від 11.04.2019 №95 на адвокатський запит адвоката Манченко О.В. №127/19 від 03.04.2019 документів вбачається, що населення села Пороги становить 3000 осіб, розроблення та затвердження містобудівної документації "Оновлений генеральний план села Пороги" відбувся в такий спосіб:

1. Прийняття рішення Порогівської сільської ради від 16.04.2014 №463-19/2014 "Про оновлення генерального плану села; звернення до ДП УДНДІПМ за розробленням містобудівної документації на підставі наданих сільською радою вихідних даних (т.1, а.с.29).

2. Проведення зборів сходу селян 21.02.2016 (всього присутні згідно Протоколу 162 чол. з 3000 населення, за поясненнями свідків до 50 чол.) (т.1, а.с.30-31);

3. Прийняття рішення від 11.09.2017 "Про затвердження генерального плану забудови села Пороги" (т.1, а.с.29).

Відповідач не надав доказів оприлюднення у встановлені законодавством порядку та строки рішень про розробку проекту оновлення генплану села, оприлюднення самого проекту генплану та доказів на проведення процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості.

Єдиним доказом узагальненого відповідачем способу оприлюднення генплану є документ "Протокол №1 проведення зборів сходу селян" зі змісту якого вбачається, що 21.02.2016 у невстановленому місці та спосіб громадяни села (не вказані 164 чол. з 3000 жителів) ознайомлювались з "оновленим генеральним планом території села Пороги", а саме виступили лише четверо жителів села із "зауваженнями до планувальних карт територій" (п.3), із "пропозицією внесення змін до розробленого проекту генплану (в частині не включати розширення доріг)" (п.5), із "незгодою з межуванням між селами Яблунька та Пороги" (п.7), із "незгодою щодо запропонованих місць розташування кладовища" (п.9).

Тобто, фактично "на сході селян" усі четверо виступаючих жителів села висловили заперечення та зауваження до карт чи проекту генплану.

Однак відомості щодо поданих зауважень громадськості відсутні.

Незрозуміло яку саме стадію у процедурі оприлюднення, обговорення затвердження генплану, на думку відповідача заміняє вказаний "схід села", оскільки у порядку денному зазначено питання "оприлюднення генплану забудови села Пороги".

Так, відповідно до п.4 "Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш, як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно з копією Публікації від 28.10.2020 оголошення в суспільному часописі Богородчанщини "Слово народу" №5 від 05.02.2016 наступного змісту: "Шановні жителі села Пороги! Повідомляємо вас, що 21 лютого 2016 року о 13 год. в Порогівському будинку культури відбудеться громадське слухання щодо затвердження генплану нашого села. Ознайомитись з проектом можна в сільській раді. Зауваження та пропозиції приймаються у письмовій формі землевпорядником".

Апелянт покликається на вказану публікацію, як на доказ того, що позивач мав доступ до відповідної інформації, не був позбавлений права на подання пропозицій до генплану та врахування інтересів під час розроблення такого проекту.

Однак, колегія суддів критично оцінює такі доводи апелянта, оскільки за своїм змістом зазначене оголошення не відповідає стадії оприлюднення про що зазначено в порядку денному Протоколу №1 від 21.02.2016, оскільки в оголошенні вказано, що відбудеться вже "затвердження генплану".

Також зазначене оголошення не відповідає вимогам щодо Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, передбаченим п. 5 вказаного вище Порядку.

Адже, відповідно до (п.5) Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, оприлюднення, експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо); Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. (п.6). Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду.

Відповідно до п.17 вказаного вище Положення №555, затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Отже, орган місцевого самоврядування зобов`язаний мати матеріали проведення процедури розгляду пропозицій громадськості у чітко визначеному законодавством порядку.

Також, відповідач не надав ні на запит в інтересах позивача, ні суду в якості доказів, документи, які є в розпорядженні відповідача, а саме викопіювання з генплану села в частині спірної земельної ділянки, документів, які передбачають влаштування проїзду/дороги на ділянці позивача, конкретні відомості про цю дорогу.

Варто зазначити, що належним чином оприлюдненого генплану села Пороги, як не було на стадії розробки проекту, так немає й на час розгляду справи. Позивач, як і інші мешканці села Пороги не володіють інформацією про те, де і як розміщено "оновлені" дороги шириною 10-25 метрів.

У постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (справа №826/13584/16), висловлена наступна правова позиція: Порушення відповідачем порядку розгляду містобудівної документації на етапі громадських слухань є тією підставою, за умов існування якої неможливе подальше прийняття оскаржуваного рішення про затвердження генерального плану села. Внаслідок недотримання порядку процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, незалежно від того, чи виявлено порушення законодавства, подальші дії суб`єктів владних повноважень не можуть вважатися правомірними, а будь-яке прийняте на підставі цих результатів рішення підлягає скасуванню. Порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та бездіяльність відповідачів призвели до протиправного позбавлення позивачки можливості реалізації своїх прав щодо доступу до відповідної інформації, подання пропозицій до генплану та врахування її інтересів під час розроблення такого проекту. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється".

Аналогічні висновки містяться в постановах Касаційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №750/11932/16-а, від 14 листопада 2019 року у справі №0740/885/18.

Більше того, як вірно зазначає суд першої інстанції, що має місце невідповідність затвердженого Порогівською сільською радою генерального плану нормам містобудівного, земельного та іншого законодавства, у тому числі ДБНБ.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", ДБН 360-92.

Згідно з матеріалами справи, суд першої інстанції в ухвалі від 21 вересня 2020 року, з метою встановлення цієї обставини, зобов`язував відповідача надати письмові пояснення "як враховано: 11.2.1. пункт 3.25*, ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", яким передбачено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому, повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок".

Згідно оновленого в 2017 році генерального плану села Пороги по вул. Іллі Квича, 23а має бути влаштовано дорогу на відстані менше 1 метра від існуючого житлового будинку та господарських будівель позивача.

Згідно п.3.19 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" в умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту. До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель.

Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями.

П. 3.22 до житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки

3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.

П. 3.25* Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш відступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

П. 7.26* Мережу вулиць і доріг населених пунктів потрібно проектувати у вигляді єдиної системи з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності транспортного, пішохідного і велосипедного руху, архітектурно-планувальної організації території і характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища.

У складі вулично-дорожньої мережі потрібно виділяти вулиці й дороги магістрального й місцевого значення. Категорії вулиць і доріг необхідно призначати відповідно до класифікації, наведеної у додатку 7.1. 7.27 Розрахункові параметри вулиць і доріг міст слід приймати за таблицею 7.1.-7.3. 7.36 Класифікацію і параметри вулиць і доріг сільських населених місць треба приймати за таблицею 7.3.

У зв`язку з вказаним, слід також звернути увагу на те, що відповідачем порушено право позивача володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому житловим будинком, господарськими спорудами та земельною ділянкою.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Солотвинської селищної ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року в справі №338/800/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 13 грудня 2022 року