Постанова
від 13.12.2022 по справі 624/769/21
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 624/769/21 Номер провадження 22-ц/814/2984/22Головуючий у 1-й інстанції Куст Н.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дорош А.І., Дряниця Ю.В.,

секретар Даценко Н.В.,

за участі позивача та її представника - адвоката Кузьміна Є.В., представника відповідача - адвоката Ковток О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Кузьміним Євгенієм Валерійовичем,

на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 04 травня 2022 року, постановлене суддею Куст Н.М.,

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кегичівська нотаріальна контора Харківської області, про усунення від права на спадкування,

в с т а н о в и в:

28.09.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просить усунути ОСОБА_2 від спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 згідно ч.5 ст.1224 ЦК України, з підстав його ухиленням від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані.

В обґрунтування підстав позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: с.Власівка, Кегичівського району Харківської області разом із сином, відповідачем ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається із: двох земельних ділянок з кадастровими номерами 6323180800:01:001:0200, площею 4.5332 га, та 6323180800:01:003:0202, площею 4,5326 га, розташовані на території Власівської сільської ради; об`єкт нерухомого майна - домоволодіння із надвірними прибудовами, загальною площею 47,6 кв.м.; житловою площею 19,2 кв.м, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка проживала окремо від спадкодавця, про її смерть дізналася від сусідів. 08.10.2018 вона звернулася до Кегичівської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , оскільки не змогла підтвердити факт родинних відносин зі спадкодавцем, який було встановлено рішенням суду від 03.08.2021 (справа №639/3125/20) та визнано її спадкоємцем першої черги по представництву після смерті ОСОБА_3 .

Зазначає, що стосунки між ОСОБА_3 та її сином, відповідачем у справі, не були зразковими, він притягався до відповідальності за насильство у сім`ї. Зі слів сусідів позивачка довідалася, що за життя бабусі, відповідач ухилявся від надання їй допомоги, хоча вона хворіла та потребувала такої допомоги, закривав її вдома на замок на тривалий час, застосував до фізичну силу. Тоді як ховали її одразу після смерті, без проведення розтину, із наявними ознаками тілесних ушкоджень на тілі.

19.06.2018 вона звернулася до прокуратури із заявою про злочин, внесений до ЄРДР 21.06.2018 за №120182207200000181, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. У межах кримінального провадження призначено ексгумацію трупу ОСОБА_3 , проведено судову медичну експертизу та комісійну судово-медичну експертизу, якими підтверджено прижиттєве отримання померлою тілесних ушкоджень, віднесених до середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров`я.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 04.05.2022 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено за недоведеністю.

Позивачка ОСОБА_1 , в чиїх інтересах діє представник - адвокат Кузьмін Є.В., оскаржила рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, із підстав попередньо викладених у позові, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Спростовує висновки районного суду щодо недоведеності вимог позову показаннями свідка ОСОБА_4 , яка у телефонній розмові з позивачкою детально їй розповіла та підтвердила факт ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю, її безпорадний стан та його спроможність надавати таку допомогу; спричинення відповідачем спадкодавцю тілесних ушкоджень, що фактично і стало причиною її смерті. Показання такого свідка записано на електро-технічній носій, досліджений судом, а сам свідок допитаний в судовому засіданні та її покази узгоджуються із висновком СМЕ.

Зазначає, що вона, позивачка, була допитана судом в якості свідка, приведена до присяги та підтвердили суду зміст розмови із ОСОБА_5 , потребу спадкодавця у сторонній допомозі, відсутність такої допомоги від її сина, відповідача, який від такої допомоги ухилявся та фактично є винним у тому, що ОСОБА_3 при житті отримала тілесні ушкодження.

Вважає, що поза увагою районного суду залишилися показання відповідача, який визнав, що померла потребувала сторонньої допомоги, він таку допомогу їй не надавав; не враховано, як доказ, телефонну розмову позивачки із односельчанами відповідача - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; не надано оцінку обставинам притягнення відповідача до відповідальності за насильство в сім`ї.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28.09.2022 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Кузьміною Є.В., на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 04.05.2022; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 30.09.2022.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У суді апеляційної інстанції позивач та її представник - адвокат Кузьмін Є.В., доводи апеляційної скарги підтримали, наполягаючи на її задоволенні. Представник відповідача - адвокат Ковток О.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Судом першої інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 27.08.2013 (справа №624/886/13-п) ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства у сім`ї у вигляді сварки з матір`ю ОСОБА_3 /а.с.163/

Також ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що у період із 29.09.2010 по 19.06.2013 у своєму домоволодіння в с.Власівка Кегичівського району Харківської області, без передбаченого законом дозволу, зберігав 381 г. бездимного та 258 г. димного пороху, що є вибуховою речовиною. Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 01.10.2013 (справа №624/871/13-к) відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості між ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Кегичівського району Харківської області Григелем А.А., кримінальне провадження повернуто для продовження досудового розслідування./а.с.162/

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 03.08.2021 (справа №639/3125/20) встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка на день смерті була зареєстрована та фактично проживала за адресою: с.Власівка Кегичівського району Харківської області, яка була позивачці ОСОБА_1 бабцею по лінії батька.

Визнано ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги по представництву після смерті її бабці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.31-42/

У межах кримінального провадження №12018220720000181 від 25.06.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом смерті ОСОБА_3 проведено комісійну судово-медичну експертизу ХОБСМЕ та складено висновок експерта №08-187/20, яким встановлено зажиттєве спричинення ушкоджень, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я; за наявними судово-медичними даними експертна комісія не вбачає можливим достовірно встановити причину смерті ОСОБА_3 , оскільки немає переконливих макро- та мікроскопічних даних, які б дозволяли підтвердити розвиток ускладнень, зокрема дихальної недостатності, викликаних множинними переломами ребер, визначити причиною смерті хронічне захворювання серцево-судинної системи, внаслідок ускладнень його перебігу на тлі травми, отриманої постраждалою./а.с.8-30/.

Судом першої інстанції також досліджено цифровий носій із записом телефонних розмов в яких ОСОБА_1 спілкувалася з ОСОБА_7 , в якій остання повідомила, що ОСОБА_3 на день смерті мала синці на всьому тілі, розповіла, що одного разу ОСОБА_2 сильно побив бабцю і померла приходила до неї і вона протягом декількох днів обробляла їй рани. Під час розмови з ОСОБА_8 , останній розповів, що ОСОБА_3 на день смерті дійсно була побита.

Із записаної розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 убачається, що відповідач бив матір, замикав її саму вдома, залишаючи в безпорадному стані. Бабця була дуже побита на обличчі та всьому тілі.

У судовому засіданні позивач попередньо вказала, що відповідач систематично знущався над її бабусею, одного разу побив так, що їй зашивали брову. Зазначає, що відповідач зловживав спиртними напоями, із 2016 року часто закривав бабусю вдома у холодній хаті, продукти бабуся ховала під подушкою, у неї забирали пенсію. 20.03.2018 відповідач побив бабусю та свою співмешканку, поштарка бачила їх битими.

В судовому засіданні допитані свідки, які показали наступне.

Свідок ОСОБА_9 про запис розмови ОСОБА_1 не знала. Зазначила, що тоді була сердита на відповідача і звела на нього наклеп, хотіла зробити йому цим боляче. Вказала, що з відповідачем прожила п`ять років, до смерті бабці жили два роки, останній матір не ображав, не бив. Її купали, готували їй їжу, вона могла блукати по селу, ходила щодня на цвинтар, могла там прилягти, була глухою, нікуди не мішалась, вона часто падала, одного разу пішла до лісу та обдерла там все обличчя. Позивачку бачила всього два рази, один раз після смерті бабусі.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що позивачку не бачила ніколи. Щодо бабусі вказала, що її ніхто не ображав, відповідач її не бив, лише кричав коли розмовляв з нею, оскільки вона була глухою. Зазначає, що бабуся сама часто падала, коли блукала по селу.

Відмовляючи у задоволенні вимог позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надала доказів на підтвердження ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, крім того не доведено та судом не встановлено, що остання потребувала саме його допомоги. Також не було встановлено чи мав відповідач матеріальну та фізичну змогу надавати допомогу та чи перебувала спадкодавця у безпорадному стані.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги їх правильність не спростовують, зводяться до припущень та довільного тлумачення доказів, показань свідків, на власну користь.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку, а тому за змістом сталої позиції Верховного Суду, сформованої у справі №759/18917/17 від 01.02.2022 у справах відповідної категорії підлягає встановленню сукупність таких обставин: 1) ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; 2) перебування спадкодавця в безпорадному стані; 3) потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Під безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, суд має з`ясувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №752/12158/14-ц, від 25.03.2019 у справі №766/810/17, від 11.02.2019 у справі №756/11676/16-ц, від 21.03.2018 у справі №337/6000/15-ц.

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Наведені норми процесуального закону позивачем не виконано та не надано доказів умисного ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю чи його бездіяльності, спрямованої на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю.

Натомість конфлікти, які виникали між за життя спадкодавця із її сином, відповідачем у справі, не свідчать про те, що спадкодавець потребувала допомоги саме від відповідача, зверталась за отриманням такої допомоги чи не мала можливості отримати таку допомогу від іншої особи.

Установивши викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав належних, допустимих та безспірних доказів на підтвердження одночасного настання всіх передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України обставин, що є її процесуальним обов`язком, а тому відсутні підстави для застосування такого крайнього заходу як усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , безпорадний стан якої не може бути єдиною та достатньою підставою для усунення спадкоємця від права на спадкування.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо неналежної оцінки районним судом її показань, як свідка, колегія суддів відхиляє, оскільки особисто позивач жодною конкретною інформацією про умови життя спадкодавця, її стан здоров`я та потребу в сторонній допомозі, не володіє, вони стали їй відомі зі слів сусідів, розмови із якими вона зафіксувала на електро-технічній носій без їхньої на те згоди.

Тоді як будучи допитаними в суді в якості свідків та попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень суду, свідки, зокрема, ОСОБА_9 спростовувала зміст телефонної розмови із позивачкою, остання зазначила, що була сердита на відповідача і звела на нього наклеп, хотіла зробити йому цим боляче.

Підстав вважати, що показання цього свідка узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи, колегія суддів не вбачає, по-перше, свідок не була очевидцем спричинення померлій тілесних ушкоджень; по-друге, висновок СМЕ не містить відповіді на питання щодо причин смерті спадкодавця та обставин спричинення їй тілесних ушкоджень.

Припущення позивачки, що фактично відповідач є винним у тому, що ОСОБА_3 при житті отримала тілесні ушкодження, не ґрунтуються на доказах, можуть становити предмет дослідження в межах кримінального провадження, та за відсутності обвинувального вироку особа є невинуватою. Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними підставам звернення до суду з позовом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником- адвокатом Кузьміним Євгенієм Валерійовичем, - залишити без задоволення.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 04 травня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.12.2022.

Головуючий суддя Л.І.Пилипчук

Судді А.І. Дорош

Ю.В. Дряниця

СудПолтавський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення13.12.2022
Оприлюднено19.12.2022
Номер документу107897746
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —624/769/21

Ухвала від 23.02.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сердюк Валентин Васильович

Ухвала від 25.01.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сердюк Валентин Васильович

Постанова від 13.12.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Пилипчук Л. І.

Постанова від 13.12.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Пилипчук Л. І.

Ухвала від 09.12.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Пилипчук Л. І.

Ухвала від 30.09.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Пилипчук Л. І.

Ухвала від 30.09.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Пилипчук Л. І.

Ухвала від 28.09.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Пилипчук Л. І.

Ухвала від 26.06.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Гальонкін С. А.

Рішення від 03.05.2022

Цивільне

Кегичівський районний суд Харківської області

Куст Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні