Постанова

від 23.11.2022 по справі 761/26231/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Єдиний унікальний номер справи 761/26231/19 Номер провадження 22-ц/824/4279/2022Головуючий у суді першої інстанції Савицький О.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції Поливач Л.Д.23 листопада 2022 року місто Київ

Номер справи 761/26231/19

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),

суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.

секретар судового засідання: Сіра Ю.М.

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест»

відповідач державний реєстратор Комунального підприємства виконавчого

органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель

водного фонду м.Києва «Плесо» Рашков Андрій Георгійович

відповідач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендбуд»

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Солом Регіон Плюс»

відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Шевченко Дарина Геннадіївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Савицького О.А., в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, інформація про дату складення повного рішення не зазначена,

у с т а н о в и в:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» (далі - ТОВ «Укржитлоінвест») звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашкова А.Г. (далі - державний реєстратор), Огнєвєнкова С.В. про визнання незаконним рішення та скасування реєстраційного запису.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11 червня 2019 року державний реєстратор здійснив реєстраційну дію із реєстрації права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - незавершеного будівництва підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1851233480000, літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 47333901. Зазначені дії відповідачів позивач уважав незаконними, протиправними, а прийняте державним реєстратором рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки такими діями порушують законні права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Укржитлоінвест», як власника цього майна.

Вказував, що указані дії державного реєстратора суперечать вимогам закону, зокрема частині другій статті 19 Конституції України, пунктам 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». А саме, під час вчинення таких реєстраційних дій по реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний вище об`єкт нерухомого майна державний реєстратор не перевірив, що станом на 11 червня 2019 року право власності на цей об`єкт нерухомого майна вже було зареєстровано за позивачем державним реєстратором Київської філії КП Вишенківської сільської ради «Добробут-Гарант» за індексним номером рішення 42638026. При цьому, про цю обставину державному реєстратору було відомо ще з 24 квітня 2019 року від представника позивача, а тому був абсолютно очевидним факт наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, у зв`язку із чим він повинен був відмовити ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на підставі пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Окрім того, відповідно до відомостей із бази даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав, станом на 10 червня 2019 року, у відповідності до статтей 16, 25 вказаного вище Закону, а також пункту 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2017 року, діяла заборона вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкту нерухомого майна - нежитлового будинку (літера «К») АДРЕСА_2 , яка була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Реєстр) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А. на підставі заяви директора ТОВ «Укржитлоінвест».

Таким чином, державний реєстратор здійснив оскаржувану реєстраційну дію 11 червня 2019 року за наявності у Реєстрі зареєстрованої заяви власника об`єкту нерухомого майна від 10 червня 2019 року про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна, що в свою чергу є грубим порушенням вимог абзаців 2, 3 пункту 17 указаного вище Порядку.

У зв`язку із викладеним, з метою відновлення свого порушеного права, яке полягає у реєстрації за відповідачем права власності на належний позивачу спірний об`єкт нерухомого майна, ТОВ «Укржитлоінвест» змушене було звернутися до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просило суд:

- визнати незаконним рішення державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашкова А.Г. від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення 47333901, номер запису про право власності 31981138;

- скасувати у Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис №31981138 від 11 червня 2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1851233480000, літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що було вчинено державним реєстратором Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашковим А.Г.

У червні 2020 року в ході розгляду справи судом першої інстанції позивачем було подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендбуд» (далі - ТОВ «Лендбуд»). Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року до участі у справі в якості відповідача було залучене ТОВ «Лендбуд».

У листопаді 2020 року під час розгляду цієї справи місцевим судом ТОВ «Укржитлоінвест» також подало клопотання про залучення у справі в якості співвідповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Регіон Плюс» (далі - ТОВ «Солом Регіон Плюс») та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., а також було подало уточнену позовну заяву, згідно якої ТОВ «Укржитлоінвест» визначило остаточне коло відповідачів у справі - державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашкова А.Г., ОСОБА_1 , ТОВ «Солом Регіон Плюс», ТОВ «Лендбуд» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

В поданій до суду уточненій позовній заяві, окрім викладених у первинно поданій позовній заяві обставин та нормативно-правового обґрунтування, позивач також вказав на те, що 15 липня 2019 року державний реєстратор здійснив нову реєстраційну дію з реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Солом Регіон Плюс» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, як внеску до статутного капіталу, індексний номер рішення - 47806228. У подальшому, 22 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 49283243 було зареєстровано право власності на це майно за ТОВ «Лендбуд» на підставі акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу цього Товариства, виданого 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 .

За таких обставин позивач вважав, що в ході послідовних дій, які вчиняє ОСОБА_1 за допомогою державного реєстратора та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. відбувається подальше порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Укржитлоінвест», направлене на позбавлення останнього належного йому на праві власності майна. Відтак, у відповідності до прохальної частини уточненої позовної заяви позивач остаточно просив суд:

- визнати незаконним рішення Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо», у особі державного реєстратора Рашкова А.Г. від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення 47333901, номер запису про право власності 31981138;

- скасувати у Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис №31981138 від 11 червня 2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1851233480000, літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який було вчинено Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо», у особі державного реєстратора Рашкова А.Г.

- скасувати у Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис №32417430 від 15 липня 2019 року про реєстрацію права власності за ТОВ «Солом Регіон Плюс» на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1851233480000, Літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який було вчинено Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо», у особі державного реєстратора Рашкова А.Г.;

- скасувати у Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис №33781434 від 22 жовтня 2019 року про реєстрацію права власності за ТОВ «Лендбуд» на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1851233480000, Літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року залучено до участі у справі ТОВ «Солом Регіон Плюс» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. як співвідповідачів, а також прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «Укржитлоінвест» в новій редакції від 03 листопада 2020 року.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Укржитлоінвест» відмовлено.

Дане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в ході розгляду справи судом не було надано жодних відомостей щодо оскарження правочинів за якими ОСОБА_1 став добросовісним набувачем об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва підземної частини головного корпусу училища (30% готовності), літера «К», загальною площею 2400,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1851233480000, яке в подальшому ним відчужено на користь ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд». Окрім того, вказав, що за встановленими під час судового розгляду обставинами, відповідно до наданих витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухомість, яка належала позивачу мала реєстраційний номер 1626670680000, та з урахуванням останніх змін, будівництво якого на той час вже було завершено та прийнято в експлуатацію з посиланням на акт державної приймальної комісії про прийняття у експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, серії та номер 129 від 18 травня 2015 року, в той час коли спірним майном, на яке за відповідачами було зареєстрована право власності, було саме незавершене будівництво за реєстраційним номером - 1851233480000. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що спірний об`єкт нерухомого майна та об`єкт нерухомого майна щодо якого у реєстрі містились відомості про належність позивачу, за своїми характеристиками не є тотожними. При цьому, як було установлено судом, станом на момент звернення до суду із позовом та до дня ухвалення судового рішення у цій справі відомості про право власності позивача на спірний об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Тому, у зв`язку із тим, що спірний об`єкт нерухомого майна перебуває у власності ТОВ «Лендбуд», який є його добросовісним набувачем, та об`єкт, відомості про реєстрацію за позивачем права власності на який містилися у реєстрі, за своїми характеристиками є різними об`єктами, а також враховуючи ту обставину, що судом не було встановлено жодних обставин щодо допущення державним реєстратором порушень під час вчинення оспорюваних реєстраційних дій, місцевий суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укржитлоінвест».

Не погодившись із указаним рішенням суду, ТОВ «Укржитлоінвест» подало апеляційну скаргу, у якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв`язку із чим просило скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилався на те, що суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні пред`явленого ним позову, не врахував належним чином усіх обставин справи. А саме, суд під час ухвалення оскаржуваного рішення не надав належної оцінки тому факту, що спірне нерухоме майно було набуто у власність позивача на підставі укладеного 01.10.2003 із ОСОБА_2 договору купівлі-продажу нерухомого майна, що був підписаний у присутності уповноваженої посадової особи та зареєстрований на товарній біржі «Ольвія» за реєстраційним договором 2025. Указаний правочин ніким не оспорений та залишається чинним, що підтверджує добросовісність набуття цього майна у власність саме позивачем.

Також вказував, що місцевий суд не звернув уваги на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.07.2004, якщо і був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агротехпостач» про купівлю-продаж незавершеного будівництва (39%) підземної частини головного корпусу училища літера «К» , яке знаходиться за адресою: 04119, м.Київ, вул.Мельникова, 89-А, ніколи не був зареєстрований, як того вимагали норми чинного законодавства, а отже не набув чинності. Відтак, указаний договір не міг встановлювати правових наслідків для всіх послідуючих набувачів майна. Отже, суд першої інстанції помилково зазначив, що право власності на указаний об`єкт нерухомого майна перейшло до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плахутою Б.П., а у подальшому перейшло від нього до ТОВ «Солом Регіон Плюс», а від останнього на користь ТОВ «Лендбуд». Про зазначені обставини місцевому суду було достовірно відомо, як і про те, що не перший раз одні та ті самі особи намагаються позбавити позивача права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, з приводу чого правоохоронними органами порушені кримінальні провадження.

Разом з тим, вирішуючи спір щодо законності вчинених державним реєстратором реєстраційних дій, місцевий суд не надав належної правової оцінки тим обставинам, що останній під час реєстрації за відповідачем права власності на належне позивачу нерухоме майно грубо порушив вимоги закону, а також законні права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Укржитлоінвест». У поданій апеляційній скарзі заявник наголосив на тому, що державний реєстратор не перевірив, що на момент вчинення ним оскаржуваних реєстраційних дій, право власності на спірне майно вже було зареєстроване за ТОВ «Укржитлоінвест», про що йому було відомо ще 24.04.2019 від представника позивача. Відтак, на момент вчинення реєстраційних дій була наявна суперечність між заявленими відповідачем та вже зареєстрованим за позивачем речовими правами на спірне майно, що у свою чергу було підставою для відмови у вчиненні реєстраційних дій. Окрім того, суд не врахував, що на час вчинення державним реєстратором оскаржуваних реєстраційних дій по реєстрації речового права власності на спірне майно діяла заборона вчинення реєстраційних дій щодо цього об`єкта.

У травні 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції від ТОВ «Лендбуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє проти доводів апеляційної скарги ТОВ «Укржитлоінвест» заперечувало у повному обсязі та просило суд залишити її без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване. У поданому відзиві ТОВ «Лендбуд» вказувало, що позивачем в ході розгляду справи місцевим судом не було надано належних доказів, які б вказували на недобросовісність права власності відповідача на спірне майно. ТОВ «Лендбуд» при набутті права власності на незавершене будівництво вчинило усі дії, передбачені законом, для набуття такого права, а тому є належним власником та добросовісним набувачем цього майна, чого заявником у поданій апеляційній скарзі спростовано не було. Крім того, відповідач у поданому відзиві наголосив на тому, що державний реєстратор не вчиняв жодної дії по відношенню до попередньої реєстрації, оскільки під час реєстрації права власності за ОСОБА_1 на об`єкт - незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища (39% готовності) (літера К) здійснювалась ним з відкриттям розділу, реєстрації ОНМ, та присвоєнням йому номеру запису про право власності - 31981138, присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 18512334800, яке у подальшому було внесено до статутного капіталу ТОВ «Лендбуд», що й стало добросовісним набувачем цього майна.

Інші учасники справи своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - Кушніренко І.О. підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд про її задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у ній.

Представники відповідачів ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ТОВ «Лендбуд» - Дядюра Н.О. у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили суд відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Відповідачі - державний реєстратор Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашков А.Г. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., а також представник відповідача ТОВ «Солом Регіон Плюс» за викликом у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись апеляційним судом у відповідності до вимог закону. При цьому, жодних заяв, або ж клопотань з приводу відкладення судового засідання від останніх на адресу суду не надходило. Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу вказані особи не скористались.

Суд апеляційної інстанції, на підставі положень частини другої статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності нез`явившихся відповідачів та їх представників, оскільки їх неявка в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до частин другої четвертої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як визначено частинами першою та другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судові засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана ТОВ «Укржитлоінвест» апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як було установлено судом та убачається з матеріалів справи, згідно з наданої копії витягу з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності (далі - Реєстр) від 21.08.2018 №135062815 за ТОВ «Укржитлоінвест» було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1626670680000. За указаними відомостями з Реєстру підставою виникнення за позивачем права власності на це майно став договір купівлі-продажу серії та номер 2025 від 01.10.2003, посвідчений Товарною біржею «Ольвія» (а.с.8, т.1).

З поданого разом із позовною заявою витягу з Реєстру від 07.12.2018 №148633723 убачається, щодо відомостей щодо вказаного вище об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1626670680000 були внесені уточнення щодо опису цього майна та його адреси. А саме, вказано, що загальна його площа складає 3208,9 кв.м, а адресою значиться - АДРЕСА_2 (а.с.9-10, т.1).

Водночас, за наданої суду копії інформаційної довідки з Реєстру від 25.06.2019 за №171578553 11.06.2019 державним реєстратором Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашковим А.Г. на підставі рішення від 13.06.2019 з індексним номером 47333901 було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершеного будівництва, підземної частини головного корпусу училища, загальною площею 2400 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна зазначений як 1851233480000, а у розділі «Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна» зазначено, що це є незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища (39% готовності), К.

Підставою виникнення у ОСОБА_1 права власності на це майно у Реєстрі були зазначені такі документи: інформаційна довідка про підтвердження права власності, серія та номер 1844, видана 06.11.2018 КП КМР «Київське міське БТІ»; акт прийому-передачі нерухомого майна ю/н, виданий 06.05.2005 ТОВ «Агротехпостач»; договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництвом, серія та номер 1257 від 06.05.2005, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П.

Окрім того, у розділі «Деталізована інформація про об`єкт нерухомого майна» указаної довідки містяться відомості про те, що об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1626670680000, а саме нежитловий будинок (літ «К») загальною площею 3208,9 кв.м за адресою - АДРЕСА_2 , значиться закритим 20.06.2019 13:16:17 (а.с.11, т.1).

Згідно копії інформаційної довідки з Реєстру від 29.08.2019 за №179015519 15.07.2019 до Реєстру був внесений запис №32417430 про реєстрацію права власності на вказаний вище об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 185123348000 за ТОВ «Солом Регіон Плюс». Підставою виникнення такого права власності вказані акт приймання-передачі нерухомого майна, як внеску до статутного капіталу від 11.07.2019, виданого ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Л.О. (а.с.57-66, т.1).

Далі, за наявною у матеріалах справи копією витягу з Реєстру від 17.06.2020 за №212942808, 22.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. було вчинено реєстраційну дію з реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстровим номером 1851233480000 за ТОВ «Лендбуд». Підставою набуття вказаною особою права власності на це нерухоме майно зазначені: акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Лендбуд», виданий 22.10.2019 ОСОБА_1 та ТОВ «Лендбуд», справжність підписів на якому засвідчено 22.10.2019 приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. за реєстровим №№4605, 4606; рішення серія та номер 2, видане 22.10.2019 єдиним учасником ТОВ «Лендбуд», справжність підпису на якому засвідчено 22.10.2019 приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. (а.с.155, т.1).

Так, звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивач оскаржив реєстраційні дії державного реєстратора по реєстрації за відповідачами права власності на вказане вище нерухоме майно, оскільки вважає, що прийняті державним реєстратором рішення та вчинення на їх підставі реєстраційні дії порушують права ТОВ «Укржитлоінвест», як власника цього нерухомого майна.

Як було установлено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанцій, відповідно до рішення №1479/14 від 16.12.1974 виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих «Про додаткове відведення земельної ділянки Київському мотоциклетному заводу по АДРЕСА_3 під будівництво профтехучилища та одного підземного мазутосховища заводу» Київському мотоциклетному заводу відведено додатково земельну ділянку площею близько 1,6 га по АДРЕСА_3 , під будівництво профтехучилища та одного підземного мазутосховища для котельної заводу в Шевченківському районі. Земельну ділянку відведено за рахунок території ремонтно-будівельного управління №1 Київзеленбуду по вул.Мельникова, 87 (а.с.46-47, т.2).

04 вересня 2002 року згідно протоколу №100561/1 були проведені прилюдні торги щодо реалізації майна ВАТ «Київський мотоциклетний завод», до складу якого входило, зокрема, спірне нерухоме майно, а саме підземна частина головного корпусу училища (літера К).

Переможцем за результатами проведення вказаних торгів, що стосувались нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , переможцем лотів №3 (будівля з/б вирубів (літера В)), №7 (Прохідна (літера Ж)) та №8 - підземна частина головного корпусу училища (літера К) став ОСОБА_2 (а.с.90-91, т.1).

13.12.2002 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. видав свідоцтво про право власності на майно серії 796267, яке зареєстровано в реєстрі за №7516к, згідно з яким ОСОБА_2 належить право власності на нерухоме майно, яке складається з підземної частини головного корпусу училища, літера «К», що входить до цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , основною площею 2400,00 кв.м (розрахункова величина). Незавершена будівництвом. Підземна частина головного корпусу раніше належала на праві власності ВАТ «Київський мотоциклетний завод» на підставі Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1720 від.26.12.1994, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 17.08.2000 за №686 «З» (а.с.89, т.1).

Відповідно до довідки №71 від 20.04.2004, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна - підземна частина головного корпусу училища, літера «К», що знаходиться в АДРЕСА_2 , складає 39% (а.с.93, т.1).

На підтвердження належності саме позивачеві вказаного вище майна останнім було надано суду копію договору купівлі-продажу, укладеного 01.10.2003 між ОСОБА_2 та ТОВ «Укржитлоінвест», посвідченого на Товарній біржі «Ольвія», за умовами якого ОСОБА_2 продав ТОВ «Укржитлоінвест» нерухоме майно незавершене будівництвом, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

За змістом указаного договору нерухоме майно, що продається належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. за реєстраційним №7516-к від 13.12.2002. Готовність нерухомого майна незавершене будівництвом, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , складає 39 відсотків і його вартість з урахуванням діючої індексації становить 4147200 грн. Цей продаж вчинено за 4100000 грн, які покупець за домовленістю сторін може сплатити продавцеві грошовими коштами шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок продавця вказаний ним додатково, або у вексельній формі на протязі трьох днів після підписання договору.

У пунктах 4, 5 цього договору вказано, що за ствердженням продавця відчужуване нерухоме майно незавершеним будівництвом на момент укладення цього договору нікому іншому не відчужене, в спорі під заставою, у тому числі податковою, не перебуває, прав щодо нього у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як вклад до статутного капіталу не передане, під забороною (арештом) відчуження нерухоме майно не перебуває, та згідно витягів з державного реєстру застав рухомого майна податкова застава відсутня. У відповідності зі ст.227 Цивільного кодексу України покупцю належить зареєструвати чинний договір в Київському міському бюро технічної інвентаризації. Цей договір укладено у виконанні біржового контракту, зареєстрованого на біржі 01.10.2003 за №2025 (а.с.148, т.2).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК України), що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, враховуючи дату набуття у цій справі першим власником ОСОБА_2 права власності на спірне майно, а також дату подальшого укладення вказаного вище договору купівлі-продажу, на спірні правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу УРСР 1963 року (далі - ЦК УРСР).

Відповідно до статті 49 Закону України «Про власність», чинного на час укладення вказаного вище договору, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР 1963 року передбачалася обов`язкова нотаріальна форма лише договору купівлі-продажу житлового будинку і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні на час укладення вищевказаного договору від 01.10.2003 визначався Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (далі - Тимчасове положення). Вказаний нормативний документ був спрямований на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності, діяв на всій території України і був обов`язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Згідно із пунктом 9 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна, Тимчасового положення (із змінами та доповненнями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28 січня 2003 року № 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 66/7387), договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, є підставою для здійснення реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, на час укладення спірного договору купівлі-продажу від 01.10.2003, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Укржитлоінвест», посвідченого на Товарній біржі «Ольвія», обов`язковість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, окрім житлових будинків (квартир), не вимагалось, оскільки чинним на той час законодавством була передбачена можливість встановлення законодавчими актами спеціального порядку набуття права власності, а також можливість укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень на біржі без їх подальшого нотаріального посвідчення та здійснення на їх підставі державної реєстрації права власності.

Водночас колегія суддів зауважує, що згідно з пунктами 1.3, 1.4, 1.6 указаного вище Тимчасового положення, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).

Реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ.

Реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти.

Будь-яких доказів на підтвердження факту оспорення вказаного договору купівлі-продажу, укладеного 01.10.2003 між ОСОБА_2 та ТОВ «Укржитлоінвест», а також визнання його недійсним у судовому порядку як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду надано не було.

Водночас убачається, що заперечуючи проти пред`явленого ТОВ «Укржитлоінвест» позову, відповідач ОСОБА_1 вказував, що спірне майно було набуте ним у свою власність на підставі укладеного із ТОВ «Агротехпостач» договору купівлі-продажу.

А саме, в ході розгляду справи відповідачем було надано суду копію довіреності від 24.05.2004, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д., згідно якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти, здавати в оренду, передавати в заставу в забезпечення його власних зобов`язань тощо) на умовах, йому відомих, належних йому на підставі свідоцтв про право власності на майно, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д. 13.12.2002 за №7516к, та від 10.12.2002 за №7418к, майном, яке складається з підземної частини головного корпусу училища (літера К), прохідної (літера Ж), будівлі з/б виробів (літера В), які входять до складу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.51, т.2).

16.07.2004 між ОСОБА_2 , від імені якого на підставі вказаної вище довіреності діяв ОСОБА_4 , та з другої сторони - ТОВ «Агротехпостач» в особі генерального директора ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва. За умовами цього договору ОСОБА_2 продав, а ТОВ «Агротехпостач» купило нерухоме майно незавершене будівництвом, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Нерухоме майно, що продається, належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом КМНО Вашагашвілі Д.Д. за реєстраційним №7516-к від 13.12.2002.

Готовність нерухомого майна незавершеного будівництвом, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , складає 39 відсотків і його вартість з урахуванням діючої індексації становить 4147200 грн згідно довідки №71, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації 20.04.2004. Цей продаж вчинено за 410000 грн, які покупець за домовленістю сторін може сплатити продавцеві грошовими коштами шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок продавця вказаний ним додатково, або у вексельній формі на протязі трьох днів після підписання договору.

У пунктах 4, 5 цього договору зазначено, що за ствердженням продавця відчужуване нерухоме майно незавершеним будівництвом на момент укладення цього договору нікому іншому не відчужене, в спорі під заставою, у тому числі податковою, не перебуває, прав щодо нього у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як вклад до статутного капіталу не передане, під забороною (арештом) відчуження згідно з довідкою від 16.07.2004, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. нерухоме майно не перебуває, та згідно витягів з державного реєстру застав рухомого майна від 16 липня 2004 року податкова застава відсутня. Право власності на відчужуване нерухоме майно незавершене будівництвом у покупця виникає з моменту укладення цього договору та державної реєстрації (а.с.52-53, т.2).

Відповідно до положень частини першої статті 655 ЦК України (тут і далі у редакції, яка була чинною на дату укладення вказаного вище договору від 16.07.2004), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами статті 657 ЦК України було визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з вимогами частини третьої статті 640 ЦК України (в редакції, чинній станом на 16.07.2004) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

В ході апеляційного перегляду судом було установлено, що вказаний вище договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва від 16.07.2004, який укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агротехпостач», був лише нотаріально посвідчений, державну реєстрацію не пройшов, право власності на спірне нерухоме майно за покупцем не було зареєстровано.

У подальшому 06.05.2005 між ТОВ «Агротехпостач» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництвом, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. За умовами пункту 1 цього договору визначено, що ТОВ «Агротехпостач» передає у власність ОСОБА_1 , а останній приймає у власність і зобов`язується оплатити на нижчевикладених умовах нерухоме майно незавершене будівництвом, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Нерухоме майно, що продається належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництвом від 16.07.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за №2156-п. Готовність нерухомого майна незавершеного будівництвом яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 основною площею 2400,00 кв.м та складає 39 відсотків готовності. Продаж вчинено за погодженою сторонами сумою 3000000 грн, яку продавець вважає вигідною для продавця, її розмір не пов`язаний із збігом якихось важких обставин. Вказану суму покупець передав продавцю до укладення цього договору. Право власності на відчужуване приміщення переходить до покупця після підписання договору та акту прийому-передачі. Продавець стверджує, що відчужуване нерухоме майно незавершене будівництвом, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , нікому не продане, не подароване, в оренду не передано, в податковій заставі, спорі і під забороною (арештом) не перебуває, прав щодо нього у третіх осіб і судового спору немає. Продавець зобов`язується передати покупцю всі документи, що пов`язані з правом власності, його експлуатацією, охоронні свідоцтва, паспорти, дозволи, тощо (а.с.138, т.3).

На другому аркуші указаного договору міститься відмітка про його реєстрацію в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за реєстровим №30483 від 20.05.2005.

Згідно наданої відповідачем до суду копії інформаційної довідки НП-2018 №1844 від 06.11.2018, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», згідно даних реєстрових книг Бюро, нерухоме майно незавершене будівництвом яких є підземна частина головного корпусу училища (літера «К») по АДРЕСА_2 на праві власності зареєстроване за: ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництвом посвідченого приватним нотаріусом КМНО 06.05.2005 та зареєстровано в Бюро 20.05.2005 реєстрова книга 363 за реєстровим №30483 (а.с.121, т.3).

У відповідності до наявної у матеріалах справи копії інформаційної довідки НЖ-2019 №755 від 15.05.2019, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», згідно з даними реєстрових книг Бюро підземна частина головного корпусу училища (в складі майна згідно акту) по АДРЕСА_2 на праві власності зареєстровані за: ВАТ «Київський мотоциклетний завод» на підставі Наказу міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України «Мінмашпром України» від 26.12.1994 №1720, та акт інвентаризації майна, ДП «Київський мотоциклетний завод» від 20.01.1994 (а.с.83, т.3).

Втім, як вже убачається з наданої суду копії відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12.12.2019 за вих.№062/14-16896 (И-2019), згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства, реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (підземна частина головного корпусу училища)) відсутня. У Бюро відсутня інформація щодо площі об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки згідно з матеріалами інвентаризаційної справи даний об`єкт є об`єктом незавершеного будівництва. Бюро було присвоєно літерну нумерацію нежитлових приміщень, які розташовані за вказаною адресою (а.с.84, т.3).

Окрім того, згідно наданої під час апеляційного розгляду копії відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 07.10.2022 за вих.№062/14-9144 (И-2022) Бюро повідомило, що згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (підземна частина головного корпусу училища) відсутня. Також повідомлено, що Бюро не виготовляло та не видавало інформаційну довідку НП-2018 №1844 від 06.11.2018 на замовлення ОСОБА_1 щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (підземна частина головного корпусу училища). В реєстровій книзі №363 відсутній реєстровий №30483, за реєстровим №30483 зареєстрований інший об`єкт нерухомого майна. Бюро виготовляло та надавало інформаційну довідку НЖ-2019 №755 від 15.05.2019 на замовлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., також Бюро надавало відповідь №062/14-16896 (И-2019) від 12.12.2019 на адвокатський запит адвоката Кушніренко І.О. щодо надання інформації про реєстрацію об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції стороною відповідача також були надані суду копії документів на підтвердження передачу спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Солом Регіон Плюс», а далі ТОВ «Лендбуд».

А саме, суду було надано копію акту приймання-передачі нерухомого майна, як внеску до статутного капіталу ТОВ «Солом Регіон Плюс» від 11.07.2019, складеного ОСОБА_1 , засновником (учасником) ТОВ «Солом Регіон Плюс», від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності, на виконання рішення №2 засновника ТОВ «Солом Регіон Плюс» від 09.07.2019. У вказаному акті зазначено, що останній передав, а директор ТОВ «Солом Регіон Плюс» - Лук`янов С.А., прийняв нерухоме майно, як внесок засновника (учасника) до статутного капіталу ТОВ «Солом Регіон Плюс», що належить засновнику (учаснику) на праві приватної власності, вільне від заборгованості та обтяжень, вартістю 12341472 грн, а саме - Незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища, літера «К», площею 2400 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер - 1851233480000 номером запису про право власності 31981138 (а.с.119, т.3).

Згідно копії заяви від 11.10.2019 ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_6 , адресованої державному реєстратору, ТОВ «Солом Регіон Плюс» та всім кого це стосується, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В., останній, як учасник ТОВ «Солом Регіон Плюс», повідомив про свій вихід зі складу учасників Товариства та просив здійснити розрахунок (а.с.120, т.3).

11.10.2019 ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_6 , та ТОВ «Солом Регіон Плюс» було складено акт оцінки вартості приймання-передачі вказаного вище майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. (а.с.122, т.3).

У наданій суду копії рішення №2 єдиного учасника ТОВ «Лендбуд» - ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_6 , яке посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зазначено про те, що вирішено визначити, що відповідно до статті 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вкладом учасника є вклад у негрошовій формі у вигляді нерухомого майна, а саме: Незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища, літера «К», площею 2400 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер нерухомого майна 1851233480000 (а.с.107, т.3).

У матеріалах справи також наявна копія акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Лендбуд», складеного ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_6 , та ТОВ «Лендбуд», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. (а.с.107, т.3 - зворотна сторона).

Убачається, що саме на підставі указаних вище документів державним реєстратором та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. були вчинені оскаржувані позивачем реєстраційні дії з реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ «Солом Регіон плюс» та ТОВ «Лендбуд».

Таким чином, наведеними вище документами підтверджується, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію об`єкта нерухомого майна за номерами 1626670680000 та 1851233480000 були здійснені державними реєстраторами стосовно одного і того самого майна - незавершеного будівництва, підземної частини головного корпусу училища (літера «К»), яке знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 , на підставі договорів купівлі-продажу цього майна, укладених із ОСОБА_2 . Відтак, убачається, що між сторонами фактично існує спір щодо права власності на це майно, а також щодо реєстрації права власності за укладеними правочинами із попереднім власником на його відчуження.

У зв`язку із чим, висновки суду першої інстанції про те, що спірний об`єкт нерухомого майна та об`єкт нерухомого майна, щодо якого у реєстрі містились відомості про належність позивачу, за своїми характеристиками не були тотожними є помилковим. Надані суду першої інстанції договори, на підставі яких державними реєстраторами були зареєстровані такі об`єкти нерухомого майна цілком дозволяли встановити, що вони стосувалися одного й того самого нерухомого майна та витікали з першочергового договору правочину на набуття ОСОБА_2 права власності на це нерухоме майно.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV).

Преамбулою Закону № 1952-IV (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом № 1952-IV (пункт 4 частини першої статті 3 Закону).

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом № 1952-IV(стаття 3 цього Закону).

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону № 1952-IV в редакції, чинній на момент проведення державним реєстратором державної реєстрації речових прав, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 18 Закону № 1952-IV передбачений певний порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з частиною четвертою статті 18 цього Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначаються Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені пунктами 6-9 Порядку № 1127.

За правилами пункту 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (частина друга статті 24 Закону № 1952-IV).

Відповідно до пункту 12 вказаного вище Порядку, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Відповідно до приписів пункту 18 Порядку, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Отже, з наведених вище норм матеріального права можна дійти висновку про важливість дотримання і неухильного виконання процедури державної реєстрації виключно на підставі вимог закону, оскільки невиконання суб`єктом влади вимог законодавства зводить нанівець законність всієї процедури державної реєстрації.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора, як суб`єкта, наділеного Законом України №1952-IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо перевірки поданих для цього документів та наявності в Державному реєстру речових прав відомостей про зареєстроване право власності на спірний об`єкт нерухомого майна за позивачем.

Як було зазначено вище, на час винесення державним реєстратором рішення від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення 47333901, та вчинення ним реєстраційного запису №31981138 від 11 червня 2019 року про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 (під реєстраційним номером нерухомого майна 1851233480000), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містився запис №27578971 від 20.08.2018 про реєстрацію права власності на цей же об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Укржитлоінвест» (під реєстраційним номером нерухомого майна 1626670680000).

Таким чином, під час прийняття документів для вчинення реєстраційних дій державним реєстратором, в порушення пункту 12 Порядку та статті 10 Закону № 1952-IV, не було належним чином перевірено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності зареєстрованого права власності на це майно за іншою особою, тобто позивачем у справі - ТОВ «Укржитлоінвест».

Водночас, звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивач вказував на те, що державний реєстратор у порушення вимог чинного законодавства прийняв оскаржуване рішення та вчинив за його результатами реєстраційні дії по реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірне майно попри наявність поданої ТОВ «Укржитлоінвест» заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій.

На підтвердження факту подання такої заяви позивачем було надано суду витяг з відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, сформованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцького О.А.

Згідно вказаного витягу 10.06.2019 значиться інформація про реєстрацію приватним нотаріусом КМНО Сікуцьким О.А. за реєстровим номером 34479638 заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.30-32, т.2).

Так, статтею 25 Закону № 1952-IV визначені підставі для зупинення державної реєстрації прав.

А саме визначено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Відтак, наведені вище обставини щодо незупинення державним реєстратором вчинення реєстраційний дій також повинні були бути враховані судом під час вирішення спору щодо скасування прийнятного державним реєстратором рішення та вчинених ним реєстраційних дій.

З огляду на такі обставини, вірним є доводи апеляційної скарги щодо протиправності рішення державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо», ОСОБА_7 від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення 47333901, номер запису про право власності 31981138, про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на незавершене будівництво, підземної частини головного корпусу училища, (39% готовності), літера «К», загальною площею 2400 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки державний реєстратор не встановив відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, так як на момент державної реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_1 11 червня 2019 року, це нерухоме майно вже зареєстровано 20 серпня 2018 року за позивачем ТОВ «Укржитлоінвест», прийняте ним рішення про державну реєстрацію такого права не може уважатися законним.

Тобто, державним реєстратором здійснено повторну державну реєстрацію права власності на майно власником якого вже значилось ТОВ «Укржитлоінвест», тому такі дії є протиправними, а рішення про державну реєстрацію - таким, що підлягає скасуванню.

Під час реєстрації права власності, державний реєстратор не використав належним чином наданих державному реєстратору повноважень, зокрема, щодо направлення запиту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності щодо отримання правовстановлюючих документів на спірне приміщення, не з`ясував певних обставин, що призвело до прийняття помилкового рішення, яким порушено права ТОВ «Укржитлоінвест», яке первинно зареєструвало право власності 20 серпня 2018, та яке невизнано недійсним в судовому порядку.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 914/520/18.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право власності на об`єкти нерухомості зареєстровано первинно та не припинялося.

Таких правових позицій дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 07 серпня 2019 року у справі № 193/11/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331 /16.

Крім того, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі на підставі укладеного із ОСОБА_2 договору купівлі-продажу номер 2025 від 01.10.2003, посвідченого на Товарній біржі «Ольвія», недійсність якого у судовому порядку визнана не була.

Отже, на теперішній час законність набуття права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Укржитлоінвест» відповідачами в судовому порядку не спростована.

При цьому суд дійшов до помилкових висновків, досліджуючи набуття відповідачем права власності, а не законність дій державного реєстратора, який зареєстрував право власності за відповідачем ОСОБА_1 попри наявну у реєстрі реєстрацію за ТОВ «Укржитлоінвест».

Окрім того, сама по собі державна реєстрація не є способом набуття права власності, державній реєстрації передують документи на підставі яких особа набуває права власності, а державна реєстрація є етапом визнання права власності за особою з боку держави.

Саме до вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, звернувши увагу в п.4.17.,4.18. на те, що сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи. Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

За висновками даної постанови факт державної реєстрації не є безспірним підтвердженням права власності у особи на вказане майно та може бути оскаржене і може бути спростоване за рішенням суду.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо», м.Київ, Рашкова А.Г. від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення 47333901, номер запису про право власності 31981138, який здійснено незаконну та подвійну державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірне майно.

Доводи представника відповідача щодо законності реєстрації права власності за відповідачем є помилковими, оскільки перед проведенням реєстрації державний реєстратор не встановив відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а саме правом позивача на підставі договору купівлі-продажу номер 2025 від 01.10.2003, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Укржитлоінвест» та посвідченого на Товарній біржі «Ольвія», яке було зареєстровано первинно 20.08.2018. Державний реєстратор усупереч вимог закону не надіслав запитів до відповідних органів з метою перевірки наявності вже зареєстрованих прав на вказане майно, що призвело до подвійної реєстрації прав на дане нерухоме майно.

Крім того, не може бути взята як доказ на підтвердження законності державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 надана ним копія заяви попереднього власника ОСОБА_2 від 24.05.2019 щодо неукладення останнім з ТОВ «Укржитлоінвест» договору купівлі-продажу від 01.10.2003 року, посвідченого на Товарній біржі «Ольвія», оскільки такий договір у судовому порядку недійсним не визнавався.

Отже, оскільки з урахуванням установлених у справі обставин апеляційний суд дійшов висновку, що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 була проведена з порушенням вимог законодавства, то відповідно, не може вважатися законною і наступна реєстрація права власності на це майно за ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд».

Згідно положень частини другої статті 26 Закону 1952-IV, у редакції, яка була чинною на момент прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, а також звернення позивача до суду із позовом у справі, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, ст.26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч.3 ст.26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від ч.2 ст. 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» встановлено, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

З урахуванням істотної зміни у законодавстві з 16 січня 2020 року, колегія суддів доходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності відповідає вимогам закону та є ефективним.

А тому, встановивши, що у державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашкова А.Г. були відсутні передбачені законом підстави для проведення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 , то колегія суддів доходить до висновку про необхідність визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашкова А.Г. від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення 47333901, номер запису про право власності 31981138, про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - незавершеного будівництва підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1851233480000, літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , та відповідно скасовує наступні записи про реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд», яким останнім було передане це майно до їх статутного капіталу.

Разом із тим, у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №304/284/18 (провадження №14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.

Отже, позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 , вчинену на його підставі реєстраційну дію з реєстрації такого права, а також вчинені у подальшому державним реєстратором та приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. записи про реєстрацію права власності на це майно за ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд», не можуть бути звернені до державного реєстратора та приватного нотаріуса, яких позивач визначив відповідачами. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19).

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи підтверджують, що спір у ТОВ «Укржитлоінвест» фактично виник з відповідачем ОСОБА_1 з приводу права власності на спірне нерухоме майно щодо якого було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію цього майна за відповідачами.

За вказаних обставин, звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та здійснених записів про реєстрацію права власності на спірне майно, позивач правильно визначив ОСОБА_1 , ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд» як осіб, щодо яких були здійснені оскаржувані записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, оскільки державний реєстратор та приватний нотаріус КМНО Шевченко Д.Г. не можуть виступати належними відповідачем у такому спорі, відтак вимоги ТОВ «Укржитлоінвест» про визнання рішення незаконним та скасування реєстраційного запису, пред`явлені до цих відповідачів, задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду із позовом у цій справі ТОВ «Укржитлоінвест» сплатило судовий збір у розмірі 8046 грн, а за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року сплатило 12069 грн.

Отже, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання позову підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_1 , ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд» по 2682 грн з кожного (8046 грн / 3), а також за подання апеляційної скарги по 4023 грн (12069 / 3).

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, п.2 ч.1 ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Регіон Плюс» про визнання рішення незаконним та скасування реєстраційного запису задовольнити.

Визнати незаконним рішення Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо», м.Київ, в особі державного реєстратора Рашкова Андрія Георгійовича, 04119, м.Київ, вул.Сім`ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3, код ЄДРПОУ 23505151, від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення 47333901, номер запису про право власності 31981138.

Скасувати у державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис №31981138 від 11 червня 2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1851233480000, Літера «К», який знаходиться за адресою: 04119, м.Київ, вул.Мельникова, 89-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1851233480000), який було вчинено Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо», м.Київ, 04119, м.Київ, вул.Сім`ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3, код ЄДРПОУ 23505151, в особі державного реєстратора Рашкова Андрія Георгійовича.

Скасувати у державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис №32417430 від 15 липня 2019 року про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Солом Регіон Плюс» на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1851233480000, Літера «К», який знаходиться за адресою: 04119, м.Київ, вул.Мельникова, 89-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1851233480000), який було вчинено Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо», м.Київ, 04119, м.Київ, вул.Сім`ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3, код ЄДРПОУ 23505151, в особі державного реєстратора Рашкова Андрія Георгійовича.

Скасувати у державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис №33781434 від 22 жовтня 2019 року про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендбуд» на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 відсотків готовності, загальною площею 2400,00 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1851233480000, Літера «К», який знаходиться за адресою: 04119, м.Київ, вул.Мельникова, 89-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1851233480000), який було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Дариною Геннадіївною.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» до державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» Рашкова Андрія Георгійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарини Геннадіївни про визнання рішення незаконним та скасування реєстраційного запису - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Регіон Плюс» (Код ЄДРПОУ - 43294127, адреса місцезнаходження: 04108, м.Київ, пр-т Правди, 35, кв.121), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендбуд» (Код ЄДРПОУ - 43294127, адреса місцезнаходження: 01030, м.Київ, вул.Пирогова, 2/37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» (Код ЄДРПОУ - 32343590, адреса місцезнаходження: 03049, м.Київ, вул.Курська, 4, корпус 1) з кожного по 2682 грн понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду та по 4023 грн судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 14 грудня 2022 року.

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна