Постанова

від 06.09.2023 по справі 761/26231/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 761/26231/19

провадження № 61-13032св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест»,

відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» Рашков Андрій Георгійович, ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солом Регіон Плюс», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендбуд» на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» до державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» Рашкова Андрія Георгійовича, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Регіон Плюс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарини Геннадіївни про визнання рішення незаконним та скасування реєстраційних записів,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» (далі - ТОВ «Укржитлоінвест») звернулося до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» Рашкова А. Г. (далі - державний реєстратор Рашков А. Г.), ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення та скасування реєстраційного запису.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 11 червня 2019 року державний реєстратор Рашков А. Г. здійснив реєстраційну дію із реєстрації права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 % готовності, загальною площею 2 400,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1851233480000, літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нерухоме майно, незавершене будівництво), індексний номер рішення - 47333901.

Зазначені дії відповідачів позивач вважав незаконними, протиправними та такими, які порушують законні права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Укржитлоінвест», як власника цього майна.

Позивач вказував, що указані дії державного реєстратора суперечать вимогам закону, зокрема, частині другій статті 19 Конституції України, пунктам 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Під час вчинення таких реєстраційних дій щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний вище об`єкт нерухомого майна державний реєстратор не перевірив, що станом на 11 червня 2019 року право власності на цей об`єкт вже було зареєстровано за позивачем державним реєстратором Київської філії КП Вишенківської сільської ради «Добробут-Гарант» за індексним номером рішення 42638026. При цьому, про вказану обставину державному реєстратору було відомо ще з 24 квітня 2019 року від представника позивача, що свідчить про наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, у зв`язку із чим державний реєстратор повинен був відмовити ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на підставі пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, відповідно до відомостей бази даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Державний реєстр) станом на 10 червня 2019 року відповідно до статей 16, 25 вказаного вище Закону, а також пункту 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2017 року (далі - Порядок № 1127), діяла заборона вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового будинку (літера «К») АДРЕСА_1 , яка була внесена до Державного реєстру приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О. А. на підставі заяви директора ТОВ «Укржитлоінвест».

Таким чином, державний реєстратор Рашков А. Г. здійснив оскаржувану реєстраційну дію 11 червня 2019 року за наявності у Державному реєстрі зареєстрованої заяви власника об`єкта нерухомого майна від 10 червня 2019 року про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна, що в свою чергу є порушенням вимог абзаців 2, 3 пункту 17 Порядку № 1127.

У зв`язку із викладеним, з метою відновлення свого порушеного права, яке полягає у реєстрації за відповідачем права власності на належний позивачу спірний об`єкт нерухомого майна, ТОВ «Укржитлоінвест» просило суд:

- визнати незаконним рішення державного реєстратора Рашкова А. Г. від 11 червня 2019 року, індексний номер - 47333901, номер запису про право власності - 31981138;

- скасувати у Державному реєстрі запис № 31981138 від 11 червня 2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 % готовності, загальною площею 2 400,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1851233480000, літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що було вчинено державним реєстратором Рашковим А. Г.

У червні 2020 року під час розгляду справи судом першої інстанції позивач подав до суду клопотання про залучення до участі у справі як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендбуд» (далі - ТОВ «Лендбуд»).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року до участі у справі залучено як відповідача ТОВ «Лендбуд».

У листопаді 2020 року під час розгляду цієї справи місцевим судом ТОВ «Укржитлоінвест» також подало клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Солом Регіон Плюс» (далі - ТОВ «Солом Регіон Плюс») та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., а також ТОВ «Укржитлоінвест» подало уточнену позовну заяву, згідно з вимогами якої визначило остаточне коло відповідачів у справі - державного реєстратора Рашкова А. Г., ОСОБА_1 , ТОВ «Солом Регіон Плюс», ТОВ «Лендбуд» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г.

В уточненій позовній заяві, крім викладених у первинно поданій позовній заяві обставин та нормативно-правового обґрунтування, позивач також вказав на те, що 15 липня 2019 року державний реєстратор здійснив нову реєстраційну дію з реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Солом Регіон Плюс» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу, індексний номер рішення - 47806228. У подальшому, 22 жовтня 2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 49283243 було зареєстровано право власності на це майно за ТОВ «Лендбуд» на підставі акта оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу цього товариства, виданого 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 .

За таких обставин позивач вважав, що в ході послідовних дій, які вчиняє ОСОБА_1 за допомогою державного реєстратора Рашкова А. Г. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., відбувається подальше порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Укржитлоінвест», направлене на позбавлення останнього належного йому на праві власності майна. У зв`язку із зазначеним позивач остаточно просив суд:

- визнати незаконним рішення державного реєстратора Рашкова А. Г. від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення - 47333901, номер запису про право власності - 31981138;

- скасувати у Державному реєстрі запис № 31981138 від 11 червня 2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомого майна, який вчинено державним реєстратором Рашковим А. Г.;

- скасувати у Державному реєстрі запис № 32417430 від 15 липня 2019 року про реєстрацію права власності за ТОВ «Солом Регіон Плюс» на спірний об`єкт нерухомого майна, який вчинено державним реєстратором Рашковим А. Г.;

- скасувати у Державному реєстрі запис № 33781434 від 22 жовтня 2019 року про реєстрацію права власності за ТОВ «Лендбуд» на спірний об`єкт нерухомого майна, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року залучено до участі у справі ТОВ «Солом Регіон Плюс» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. як співвідповідачів, а також прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «Укржитлоінвест» у новій редакції від 03 листопада 2020 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 22 вересня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Укржитлоінвест» відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного об`єкта нерухомого майна, яке у подальшому ним відчужено на користь ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд», що не спростовано позивачем. Крім того, позивач не надав доказів оскарження ним правочинів щодо набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт. Також суд дійшов висновку, що спірний об`єкт нерухомого майна та об`єкт нерухомого майна щодо якого у реєстрі містилися відомості про право власності позивача, за своїми характеристиками не є тотожними, оскільки відповідно до витягів з Державного реєстру об`єкт нерухомого майна, який належав позивачу, мав реєстраційний номер 1626670680000, та з урахуванням останніх змін, будівництво якого на той час вже було завершено та прийнято в експлуатацію з посиланням на акт державної приймальної комісії про прийняття у експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, серії та номер 129 від 18 травня 2015 року, тоді як спірним майном, на яке за відповідачами було зареєстрована право власності, було саме незавершене будівництво за реєстраційним номером - 1851233480000. При цьому, суд врахував, що станом на час звернення до суду із позовом та до дня ухвалення судового рішення у цій справі відомості про право власності позивача на спірний об`єкт у Державному реєстрі відсутні.

Тому, у зв`язку із тим, що спірний об`єкт нерухомого майна, власником якого є ТОВ «Лендбуд» як добросовісний набувач, та об`єкт, який був зареєстрований за позивачем, за своїми характеристиками є різними об`єктами, а державним реєстратором під час вчинення оспорюваних реєстраційних дій не було порушено норми законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укржитлоінвест».

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд постановою від 23 листопада 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Укржитлоінвест» задовольнив, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Укржитлоінвест» задовольнив.

Визнав незаконним рішення державного реєстратора Рашкова А. Г. від 11 червня 2019 року, індексний номер - 47333901, номер запису про право власності - 31981138.

Скасував у Державному реєстрі запис № 31981138 від 11 червня 2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво підземної частини головного корпусу училища, 39 % готовності, загальною площею 2 400,00 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1851233480000, літера «К», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1851233480000), який було вчинено державним реєстратором Рашковим А. Г.

Скасував у Державному реєстрі запис № 32417430 від 15 липня 2019 року про реєстрацію права власності за ТОВ «Солом Регіон Плюс» на вказаний об`єкт нерухомого майна, який було вчинено державним реєстратором Рашковим А. Г.

Скасував у Державному реєстрі запис № 33781434 від 22 жовтня 2019 року про реєстрацію права власності за ТОВ «Лендбуд» на спірний об`єкт нерухомого майна, який було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «Укржитлоінвест» до державного реєстратора Рашкова А. Г., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. про визнання рішення незаконним та скасування реєстраційного запису відмовив.

Стягнув з ОСОБА_1 , ТОВ «Лендбуд» на користь ТОВ «Укржитлоінвест» з кожного по 2 682,00 грн понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду та по 4 023,00 грн судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач у встановленому законом порядку набув право власності на спірний об`єкт нерухомості, а саме: на підставі договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2003 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Укржитлоінвест», посвідченого на Товарній біржі «Ольвія». Доказів на підтвердження факту оспорення вказаного договору купівлі-продажу, а також визнання його недійсним у судовому порядку як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду надано не було.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що спірний об`єкт незавершеного будівництва, який належить на праві власності позивачу та зареєстрований за відповідачами, є різними об`єктами, оскільки відповідно до договорів, на підставі яких державними реєстраторами були зареєстровані такі об`єкти нерухомого майна, можна встановити, що вони стосувалися одного й того самого нерухомого майна й першочергового правочину про набуття ОСОБА_2 права власності на це нерухоме майно.

У зв`язку із зазначеним, апеляційний суд дійшов висновку, що під час прийняття державним реєстратором Рашковим А. Г. оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт незавершеного будівництва було порушено вимоги законодавства, а саме: не перевірено відповідність заявлених прав і поданих документів, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, щодо наявності зареєстрованого права власності на це майно за іншою особою - ТОВ «Укржитлоінвест», а тому таке рішення державного реєстратора підлягає визнанню недійсним. Оскільки суд дійшов висновку, що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 була проведена з порушенням вимог законодавства, то відповідно, не може вважатися законною і наступна реєстрація права власності на це майно за ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до державного реєстратора Рашкова А. Г. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., апеляційний суд виходив з того, що такі вимоги не можуть бути заявлені до державного реєстратора та приватного нотаріуса, яких позивач визначив відповідачами. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

23 грудня 2022 року ТОВ «Лендбуд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме: суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17, від 26 червня 2019 року в справі № 669/927/16, від 01 квітня 2020 року в справі № 610/1030/18, від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); суд апеляційної інстанції не дослідив докази, які підтверджують добросовісність набуття заявником права власності на спірне нерухоме майно (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу - копії договору купівлі-продажу, виданого 01 жовтня 2003 року Товарною біржою «Ольвія», оригінал якого витребовувався судом першої інстанції (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що на підтвердження свого права власності позивач не надав суду оригінал договору купівлі-продажу, серія та номер: 2025, виданого 01 жовтня 2003 року Товарною біржею «Ольвія», а надана ним копія цього договору не може бути належним доказом, який підтверджував би набуття права власності нерухомого майна незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, вказує на те, що ОСОБА_2 , який є продавцем спірного майна за вказаним договором, заперечував укладання ним цього договору та відчуження належного йому нерухомого майна на користь позивача через Товарну біржу «Ольвія».

Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив та не врахував докази, які підтверджують, що ТОВ «Лендбуд» є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна та факт його володіння не порушує права позивача у зв`язку з тим, що об`єкт, який знаходиться у його власності, та об`єкт, який знаходиться у власності позивача, є різними об`єктами нерухомого майна. Крім того, вказує на те, що як на час звернення до суду з позовною заявою та на час подачі касаційної скарги відомості про право власності позивача на спірний об`єкт у Державному реєстрі відсутні.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2022 року справу № 761/26231/19 (провадження № 61-13032ск22) призначено судді-доповідачеві Усику Г. І.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із Шевченківського районного суду міста Києва. Задоволено клопотання ТОВ «Лендбуд» та зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року до закінчення касаційного провадження у справі № 761/26231/19.

Справа надійшла до Верховного Суду у лютому 2023 року.

Розпорядженням від 24 січня 2023 року № 100/0/226-23 Верховний Суд призначив повторний автоматизований розподіл судової справи № 761/26231/19 (провадження № 61-13032св22) у зв`язку з відрядженням судді Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року справу № 761/26231/19 (провадження № 61-13032св22) призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. та цього ж дня передано судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно з копією витягу з Державного реєстру від 21 серпня 2018 року № 135062815 за ТОВ «Укржитлоінвест» було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1626670680000. За указаними відомостями з Державного реєстру підставою виникнення за позивачем права власності на це майно є договір купівлі-продажу від 01 жовтня 2003 року серії та номер 2025, посвідчений Товарною біржею «Ольвія» (т.1 а. с. 8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру від 07 грудня 2018 року № 148633723 щодо відомостей про вказаний вище об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1626670680000 були внесені уточнення щодо опису цього майна та його адреси, а саме вказано, що загальна його площа складає 3 208,9 кв. м, адреса - АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 9, 10).

Відповідно до довідки з Державного реєстру від 25 червня 2019 року № 171578553 11 червня 2019 року державним реєстратором Рашковим А. Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 червня 2019 року з індексним номером 47333901 було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища, загальною площею 2 400 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна зазначений як 1851233480000, а у розділі «Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна» зазначено, що це є незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища (39 % готовності), літера «К».

Підставою виникнення у ОСОБА_1 права власності на це майно у Державному реєстрі зазначено такі документи: інформаційна довідка про підтвердження права власності, серія та номер 1844, видана 06 листопада 2018 року КП КМР «Київське міське БТІ»; акт прийому-передачі нерухомого майна, виданий 06 травня 2005 року ТОВ «Агротехпостач»; договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництвом, серія та номер 1257 від 06 травня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б. П.

У розділі «Деталізована інформація про об`єкт нерухомого майна» указаної довідки містяться відомості про те, що об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1626670680000, а саме: нежитловий будинок (літ «К») загальною площею 3 208,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , значиться закритим 20 червня 2019 року (т. 1 а. с. 11).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру від 29 серпня 2019 року за № 179015519 15 липня 2019 року до реєстру був внесений запис № 32417430 про реєстрацію права власності на вказаний вище об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 185123348000 за ТОВ «Солом Регіон Плюс». Підставою виникнення права власності вказано: акт приймання-передачі нерухомого майна як внесок до статутного капіталу від 11 липня 2019 року, виданий ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Л. О. (т.1 а. с. 56-66).

22 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. було вчинено реєстраційну дію з реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1851233480000 за ТОВ «Лендбуд». Підставою набуття вказаною особою права власності на це нерухоме майно зазначено: акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Лендбуд», виданий 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ «Лендбуд», справжність підписів на якому засвідчено 22 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. за реєстровим №№ 4605, 4606; рішення серія та номер 2, видане 22 жовтня 2019 року єдиним учасником ТОВ «Лендбуд», справжність підпису на якому засвідчено 22 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. (т. 1 а. с. 155).

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 16 грудня 1974 року № 1479/14 «Про додаткове відведення земельної ділянки Київському мотоциклетному заводу на АДРЕСА_2 під будівництво профтехучилища та одного підземного мазутосховища заводу» Київському мотоциклетному заводу відведено додатково земельну ділянку площею близько 1,6 га на АДРЕСА_2 , під будівництво профтехучилища та одного підземного мазутосховища для котельної заводу в Шевченківському районі. Земельну ділянку відведено за рахунок території ремонтно-будівельного управління № 1 Київзеленбуду на вул. Мельникова, 87 (т. 2 а. с. 46, 47).

04 вересня 2002 року згідно з протоколом № 100561/1 проведені прилюдні торги щодо реалізації майна ВАТ «Київський мотоциклетний завод», до складу якого входило, зокрема, спірне нерухоме майно, а саме: підземна частина головного корпусу училища (літера «К»).

Переможцем за результатами проведення вказаних торгів щодо нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (лот № 3) (будівля з/б виробів (літера «В»)), № 7 (прохідна (літера «Ж»)) та № 8 - підземна частина головного корпусу училища (літера «К») став ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 90, 91).

13 грудня 2002 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д. Д. видав свідоцтво про право власності на майно серії 796267, яке зареєстровано в реєстрі за № 7516-к, згідно з яким ОСОБА_2 належить на праві власності нерухоме майно, яке складається з підземної частини головного корпусу училища, літера «К», що входить до цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , основною площею 2 400,00 кв. м (розрахункова величина). Незавершена будівництвом підземна частина головного корпусу раніше належала на праві власності ВАТ «Київський мотоциклетний завод» на підставі наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 1720 від 26 грудня 1994 року, зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації 17 серпня 2000 року за № 686 «З» (т. 1 а. с. 89).

Відповідно до довідки від 20 квітня 2004 року № 71, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна - підземна частина головного корпусу училища, літера «К», що знаходиться в АДРЕСА_1 , складає 39 % (т. 1 а. с. 93).

На підтвердження належності саме позивачеві вказаного вище майна останнім було надано суду копію договору купівлі-продажу, укладеного 01 жовтня 2003 між ОСОБА_2 та ТОВ «Укржитлоінвест», посвідченого на Товарній біржі «Ольвія», за умовами якого ОСОБА_2 продав ТОВ «Укржитлоінвест» нерухоме майно незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом указаного договору нерухоме майно, що продається, належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д. Д. за реєстраційним № 7516-к від 13 грудня 2002 року. Готовність нерухомого майна незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 39 %, і його вартість з урахуванням діючої індексації становить 4 147 200,00 грн. Цей продаж вчинено за 4 100 000,00 грн, які покупець за домовленістю сторін може сплатити продавцеві грошовими коштами шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок продавця, вказаний ним додатково, або у вексельній формі протягом трьох днів після підписання договору.

У пунктах 4, 5 цього договору вказано, що за ствердженням продавця відчужуване нерухоме майно незавершеного будівництва на момент укладення цього договору нікому іншому не відчужене, під заставою, у тому числі податковою, не перебуває, прав щодо нього у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як вклад до статутного капіталу не передане, під забороною (арештом) відчуження нерухоме майно не перебуває, та згідно з витягами з Державного реєстру застав рухомого майна податкова застава відсутня. Відповідно до статті 227 Цивільного кодексу України покупцю належить зареєструвати чинний договір у Київському міському бюро технічної інвентаризації. Цей договір укладено у виконанні біржового контракту, зареєстрованого на біржі 01 жовтня 2003 року за № 2025 (т. 2 а. с. 148).

Також встановлено, що відповідно до довіреності від 24 травня 2004 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д. Д., ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти, здавати в оренду, передавати в заставу в забезпечення його власних зобов`язань тощо) на умовах, йому відомих, належних йому на підставі свідоцтв про право власності на майно, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д. Д. 13 грудня 2002 року за № 7516-к, та від 10 грудня 2002 року за № 7418-к, майном, яке складається з підземної частини головного корпусу училища (літера «К»), прохідної (літера «Ж»), будівлі з/б виробів (літера «В»), які входять до складу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 51).

16 липня 2004 року між ОСОБА_2 , від імені якого на підставі вказаної вище довіреності діяв ОСОБА_3 , та з другої сторони - ТОВ «Агротехпостач» в особі генерального директора ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва. За умовами цього договору ОСОБА_2 продав, а ТОВ «Агротехпостач» купило нерухоме майно незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухоме майно, що продається, належало продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д. Д. за реєстраційним № 7516-к від 13 грудня 2002 року.

Готовність нерухомого майна незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 39 % і його вартість з урахуванням діючої індексації становить 4 147 200,00 грн згідно з довідкою № 71, виданою Київським міським бюро технічної інвентаризації 20 квітня 2004 року. Цей продаж вчинено за 410 000,00 грн, які покупець за домовленістю сторін міг сплатити продавцеві грошовими коштами шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок продавця вказаний ним додатково, або у вексельній формі протягом трьох днів після підписання договору.

У пунктах 4, 5 цього договору зазначено, що за ствердженням продавця відчужуване нерухоме майно незавершеного будівництва на момент укладення цього договору нікому іншому не відчужене, під заставою, у тому числі податковою, не перебуває, прав щодо нього у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як вклад до статутного капіталу не передане, під забороною (арештом) відчуження згідно з довідкою від 16 липня 2004 року, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П. нерухоме майно не перебуває, та згідно з витягами з Державного реєстру застав рухомого майна від 16 липня 2004 року податкова застава відсутня. Право власності на відчужуване нерухоме майно незавершеного будівництва у покупця виникає з моменту укладення цього договору та державної реєстрації (т. 2 а. с. 52, 53).

Вказаний вище договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва від 16 липня 2004 року, який укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агротехпостач», був лише нотаріально посвідчений, державну реєстрацію не пройшов, право власності на спірне нерухоме майно за покупцем не було зареєстровано.

У подальшому, 06 травня 2005 року, між ТОВ «Агротехпостач» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б. П. За умовами пункту 1 цього договору визначено, що ТОВ «Агротехпостач» передає у власність ОСОБА_1 , а останній приймає у власність і зобов`язується оплатити на нижчевикладених умовах нерухоме майно незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухоме майно, що продається, належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва від 16 липня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 2156-п. Готовність нерухомого майна незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , основною площею 2 400,00 кв. м, складає 39 % готовності. Продаж вчинено за погодженою сторонами сумою 3 000 000,00 грн, яку продавець вважає вигідною для продавця, її розмір не пов`язаний із збігом якихось важких обставин. Вказану суму покупець передав продавцю до укладення цього договору. Право власності на відчужуване приміщення переходить до покупця після підписання договору та акта прийому-передачі. Продавець стверджував, що відчужуване нерухоме майно незавершеного будівництва, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нікому не продане, не подароване, в оренду не передано, в податковій заставі, спорі і під забороною (арештом) не перебуває, прав щодо нього у третіх осіб і судового спору немає. Продавець зобов`язався передати покупцю всі документи, що пов`язані з правом власності, його експлуатацією, охоронні свідоцтва, паспорти, дозволи тощо (т. 3 а. с. 138).

На другому аркуші вказаного договору міститься відмітка про його реєстрацію у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за реєстровим № 30483 від 20 травня 2005 року.

Згідно з інформаційною довідкою від 06 листопада 2018 року НП-2018 № 1844, виданою Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», згідно з даними реєстрових книг Бюро, нерухоме майно незавершене будівництвом, яким є підземна частина головного корпусу училища (літера «К») на АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництвом, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06 травня 2005 року та зареєстровано в Бюро 20 травня 2005 року за реєстровим № 30483, реєстрова книга № 363 (т. 3 а. с. 121).

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії інформаційної довідки від 15 травня 2019 року НЖ-2019 № 755, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», згідно з даними реєстрових книг Бюро підземна частина головного корпусу училища (в складі майна згідно з актом) на АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за: ВАТ «Київський мотоциклетний завод» на підставі наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України «Мінмашпром України» від 26 грудня 1994 року № 1720, та акта інвентаризації майна ДП «Київський мотоциклетний завод» від 20 січня 1994 року (т. 3 а. с. 83).

Відповідно до відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12 грудня 2019 року за вих. № 062/14-16896 (И-2019), згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства, реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (підземна частина головного корпусу училища)) відсутня. У Бюро відсутня інформація щодо площі об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 оскільки згідно з матеріалами інвентаризаційної справи цей об`єкт є об`єктом незавершеного будівництва. Бюро було присвоєно літерну нумерацію нежитлових приміщень, які розташовані за вказаною адресою (т. 3 а. с. 84).

Згідно з наданою під час апеляційного розгляду копії відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 07 жовтня 2022 року за вих. № 062/14-9144 (И-2022) Бюро повідомило, що згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (підземна частина головного корпусу училища) відсутня. Також повідомлено, що Бюро не виготовляло та не видавало інформаційну довідку від 06 листопада 2018 року НП-2018 № 1844 на замовлення ОСОБА_1 щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (підземна частина головного корпусу училища). У реєстровій книзі № 363 відсутній реєстровий № 30483, за реєстровим № 30483 зареєстрований інший об`єкт нерухомого майна. Бюро виготовляло та надавало інформаційну довідку від 15 травня 2019 року НЖ-2019 № 755 на замовлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А., також Бюро надавало відповідь від 12 грудня 2019 року № 062/14-16896 (И-2019) на адвокатський запит адвоката Кушніренко І. О. щодо надання інформації про реєстрацію об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому відповідач ОСОБА_1 передав спірне майно до статутного капіталу ТОВ «Солом Регіон Плюс», а далі - ТОВ «Лендбуд».

Відповідно до акта приймання-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу ТОВ «Солом Регіон Плюс» від 11 липня 2019 року, ОСОБА_1 як засновник (учасник) ТОВ «Солом Регіон Плюс», від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_5 на підставі нотаріальної довіреності, передав, а директор ТОВ «Солом Регіон Плюс» Лук`янов С. А. прийняв нерухоме майно як внесок засновника (учасника) до статутного капіталу ТОВ «Солом Регіон Плюс», що належить засновнику (учаснику) на праві приватної власності, вільне від заборгованості та обтяжень, вартістю 12 341 472,00 грн, а саме - незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища, літера «К», площею 2 400 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер - 1851233480000, номером запису про право власності - 31981138 (т. 3 а. с. 119).

У вказаному акті зазначено, що останній передав, а

Відповідно до заяви від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 , адресованої державному реєстратору та ТОВ «Солом Регіон Плюс» і всім кого це стосується, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В., останній як учасник ТОВ «Солом Регіон Плюс» повідомив про свій вихід зі складу учасників товариства та просив здійснити розрахунок (т. 3 а. с. 120).

11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 , та ТОВ «Солом Регіон Плюс» було складено акт оцінки вартості приймання-передачі вказаного вище майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В. (т. 3 а. с. 122).

У наданій суду копії рішення № 2 єдиного учасника ТОВ «Лендбуд» - ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 , яке посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., зазначено про те, що вирішено визначити, що відповідно до статті 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вкладом учасника є вклад у негрошовій формі у вигляді нерухомого майна, а саме: незавершене будівництво, підземна частина головного корпусу училища, літера «К», площею 2 400 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна - 1851233480000 (т. 3 а. с. 107).

Відповідно до акта оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Лендбуд», складеного ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 , та ТОВ «Лендбуд», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., було передано спірне майно (т. 3 а. с. 107 зворотна сторона).

На підставі указаних вище документів державним реєстратором та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. були вчинені оскаржувані позивачем реєстраційні дії з реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ «Солом Регіон плюс» та ТОВ «Лендбуд».

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Укржитлоінвест» просило суд визнати незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасувати записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , ТОВ «Соломон Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд» на спірний об`єкт нерухомого майна, посилаючись на те, що воно є власником такого майна.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач у встановленому законом порядку набув право власності на спірний об`єкт нерухомості, а саме: на підставі договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2003 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Укржитлоінвест», посвідченого на Товарній біржі «Ольвія». Право власності ТОВ «Укржитлоінвест» було зареєстровано у Державному реєстрі та спірному об`єкту присвоєно реєстраційний номер 1626670680000. Доказів на підтвердження факту оспорення вказаного договору купівлі-продажу, а також визнання його недійсним у судовому порядку надано не було.

Позивач не може належним чином використовувати і розпоряджатися спірним майном у зв`язку із тим, що право власності на таке майно було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 червня 2019 року, індексний номер - 47333901, прийнятого державним реєстратором Рашковим А. Г. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна зазначений як 1851233480000. Підставою виникнення у ОСОБА_1 права власності на це майно у Реєстрі були зазначені: договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництвом від 06 травня 2005 року, укладений між ТОВ «Агротехпостач» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б. П. та зареєстрований у реєстрі за № 1257; інформаційна довідка про підтвердження права власності, серія та номер 1844, видана 06 листопада 2018 року КП КМР «Київське міське БТІ»; акт прийому-передачі нерухомого майна, виданий 06 травня 2005 року ТОВ «Агротехпостач».

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, ТОВ «Агротехпостач» не мало права продавати спірний об`єкт незавершеного будівництва, 39 % готовності ОСОБА_1 , оскільки товариство не набуло такого права власності на нього з огляду на таке.

Так, 16 липня 2004 року між ОСОБА_2 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 , та з другої сторони - ТОВ «Агротехпостач» в особі генерального директора ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна незавершеного будівництва.

Відповідно до положень частини першої статті 655 ЦК України (у редакції, яка була чинною на дату укладення вказаного вище договору від 16 липня 2004 року) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами статті 657 ЦК України було визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з вимогами частини третьої статті 640 ЦК України (в редакції, чинній станом на 16 липня 2004 року) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна незавершеного будівництва від 16 липня 2004 року лише нотаріально посвідчений, державну реєстрацію не пройшов, право власності на спірне нерухоме майно за покупцем ТОВ «Агротехпостач» не було зареєстровано. У зв`язку з чим у товариства не виникло право власності на спірний об`єкт, тому воно не мало права продавати цей об`єкт ОСОБА_1 , а він, у свою чергу, передавати спірне нерухоме майна до статутного капіталу ТОВ «Солом Регіон Плюс» та далі - ТОВ «Лендбуд».

Однак на підставі вказаних документів було зареєстровано право власності за відповідачами у Державному реєстрі на спірний об`єкт незавершеного будівництва, 39 % готовності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з частиною другою статті 18 якого порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі - в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення від 11 червня 2019 року) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 4 частини першої статті 3 вказаного Закону).

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачений певний порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з частиною четвертою статті 18 цього Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначаються Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає суб`єкту державної реєстрації прав або нотаріусу заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені пунктами 6-9 Порядку № 1127.

За правилами пункту 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; або подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; або наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (частина друга статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, з наведених вище норм матеріального права можна дійти висновку про важливість дотримання і неухильного виконання процедури державної реєстрації виключно на підставі вимог закону, оскільки невиконання суб`єктом влади вимог законодавства призводить до незаконність всієї процедури державної реєстрації.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб`єкта, наділеного Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо перевірки поданих для цього документів та наявності в Державному реєстру речових прав відомостей про зареєстроване право власності на спірний об`єкт нерухомого майна за позивачем.

Як було зазначено вище, на час прийняття державним реєстратором рішення від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення - 47333901, та вчинення ним реєстраційного запису № 31981138 від 11 червня 2019 року про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 (під реєстраційним номером нерухомого майна 1851233480000), у Державному реєстрі містився запис № 27578971 від 20 серпня 2018 року про реєстрацію права власності на цей же об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Укржитлоінвест» (під реєстраційним номером нерухомого майна 1626670680000).

Крім того, у Державному реєстрі містилася заява власника ТОВ «Укржитлоінвест»про заборону вчинення реєстраційних дій щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

Оскільки на час прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення - 47333901, та вчинення ним реєстраційного запису № 31981138 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 (під реєстраційним номером нерухомого майна 1851233480000) у Державному реєстрі містився запис № 27578971 від 20 серпня 2018 року про право власності на цей же об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Укржитлоінвест» (під реєстраційним номером нерухомого майна 1626670680000), а тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що прийняте рішення державного реєстратора є незаконним. Так, державним реєстратором не було належним чином перевірено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності зареєстрованого права власності на спірне майно за іншою особою, а саме - за ТОВ «Укржитлоінвест». Крім того, оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором з порушенням норм законодавства, у зв`язку з тим, що на час його прийняття у Державному реєстрі містилася заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій щодо такого майна.

Отже, висновки апеляційного суду про те, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення - 47333901, прийняте державним реєстратором Рашковим А. Г., є протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм Закону є правильними та обґрунтованими, з такими висновками погоджується й колегія суддів Верховного Суду.

Державним реєстратором здійснено повторну державну реєстрацію права власності на майно, власником якого вже значилось ТОВ «Укржитлоінвест», тому такі дії є протиправними, а рішення про державну реєстрацію - таким, що підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив набуття позивачем права власності на спірний об`єкт, оскільки суд встановив, що право власності ТОВ «Укржитлоінвест» виникло на підставі договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2003 року, укладеного з ОСОБА_2 та посвідченого на Товарній біржі «Ольвія», недійсність якого у судовому порядку визнана не була.

Отже, законність набуття права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Укржитлоінвест» відповідачами в судовому порядку не спростована.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про

визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 червня 2019 року, індексний номер рішення - 47333901, та скасування запису № 31981138 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 .

Також колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про скасування у Державному реєстрі записів про реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд», оскільки така реєстрація права власності є похідною від державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 , яка була проведена з порушенням вимог законодавства, то відповідно, не може вважатися законною і наступна реєстрація права власності на це майно за ТОВ «Солом Регіон Плюс» та ТОВ «Лендбуд».

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України, Верховний Суд поновлює дію постанови Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, що зупинена ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендбуд» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: С. О. Карпенко

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк