Постанова

від 16.12.2022 по справі 922/4869/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/4869/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.,

за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (вх. №963Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 (рішення ухвалене суддею Гребенюк Т.Д. в приміщенні Господарського суду Харківської області о 12:52 год., повний текст складено 16.08.2022) у справі № 922/4869/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Радій, ЛТД" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, місто Мерефа, вул. Дніпровська, будинок 223, кімната 8-9, код ЄДРПОУ:14075757)

до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (61166, Харківська обл., місто Харків, проспект Науки, будинок 9, код ЄДРПОУ:31632138)

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 у справі №922/4869/21 (суддя Гребенюк Т.Д.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РАДІЙ, ЛТД" задоволено. Внесено зміни до Договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р., шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору у редакції зазначеній позивачем, викладеній у Додатковій угоді № 20 від 08.10.2021, а саме:

Додаткова угода № 20

до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р.

м. Харків 08 жовтня 2021 року

Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (далі - Орендодавець), в особі генерального директора Сталінського Дмитра Віталійовича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД" (далі - Орендар), в особі генерального директора Брунь Олексія Миколайовича, діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, які в подальшому іменуються Сторонами, а кожна окремо - Стороною, уклали дану Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р. (далі - Договір) про наступне:

1. Доповнити пункт 1.3. Розділу 1 Предмет договору підпунктом 1.3.2., який викласти у наступній редакції:

1.3.2. В порядку ч. 3 ст. 796 ЦК України, Орендодавець погоджується на надання Орендарю права користування подвір`ям будівлі № 9 по проспекту Науки м. Харків, для забезпечення безперешкодного цілодобового проходу та проїзду від воріт подвір`я до зовнішніх дверей, через які (а також через сходову клітку №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовий марш та сходову клітку №ХVІІІ на 1-му поверсі) здійснюється доступ до орендованих приміщень №№85, 85а на 1-му поверсі.

2. Всі інші умови Договору залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

3. Ця Додаткова угода вступає в силу з дня її підписання.

4. Додаткова угода складена в 4-х примірниках, які мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною Договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р.

Орендодавець: Орендар:

Державного підприємство "Український ТОВ фірма "РАДІЙ, ЛТД"

науково-технічний центр металургійної

промисловості "Енергосталь"

61166, м. Харків, просп. Науки, буд. 9 62472, Харківська область,

Харківський район, м. Мерефа,

код ЄДРПОУ 31632138 вул. Дніпропетровська, 233, кім. 8-9,

Генеральний директор код ЄДРПОУ 14075757

Генеральний директор

---

Д.В. Сталінський

---

О.М. Брунь

Стягнуто з Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "РАДІЙ, ЛТД" 2270,00 грн. судового збору.

ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області скасувати на ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає,зокрема, таке.

Відповідно до договору оренди позивачу у користування передано приміщення №№85, 85а на 1-му поверсі. Вказані приміщення мають самостійний окремий вихід з будівлі, через інші приміщення орендовані позивачем, до проспекту Науки, м. Харків. Протягом 20 років, ТОВ Фірма «Радій, ЛТД» використовує вказаний вихід. Можливість користування іншими не вказаними у договорі оренди приміщеннями та/або виходами, зокрема, до/з подвір`я сторонами не узгоджувалося та фактично не здійснювалося. З моменту укладання договору сторони спільно не користувалися жодними приміщеннями будівлі.

Судом першої інстанції не з`ясовано та не встановлено чи спрямовано надання права користування внутрішнім подвір`ям досягненню мети найму, адже всупереч твердженням, викладеним у запропонованій додатковій угоді, позивач відповідно до договору оренди (з відповідними змінами) не здійснює та не має права здійснювати доступ до орендованих приміщень №№85,85а через зовнішні двері, які ведуть до/з подвір`я. Тобто, опинившись у внутрішньому подвір`ї будівлі відповідача за адресою м. Харків, просп. Науки, 9, представники позивача не зможуть потратити до орендованих приміщень, оскільки не мають права користування тими приміщеннями, які сполучають зовнішні двері з орендованими приміщеннями №85,85а. Такими «проміжними» приміщеннями є сходова клітка №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовий марш та сходова клітка №ХVІІІ на 1-му поверсі.

В провадженні Східного апеляційного господарського суду також перебуває справа №922/3504/21, в межах якої розглядається можливість надання у користування ТОВ Фірма «Радій, ЛТД» шляхом визнання укладеної відповідної додаткової угоди, певних проміжних приміщень відповідача для організації нових виходів з орендованих позивачем приміщень. Остаточне рішення у зазначеній справі не прийнято. Тобто, позивач не має права користування зовнішніми дверима, сходовою кліткою №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовим маршем та сходовою кліткою №ХVІІІ на 1-му поверсі для доступу до орендованих приміщень №№85,85а на 1-му поверсі. А отже, і право користування подвір`ям «для забезпечення безперешкодного цілодобового проходу та проїзду від воріт подвір`я до зовнішніх дверей» не співвідноситься з метою найму приміщень №85,85а на 1-му поверсі.

Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених підстав позову та констатував наявність істотного порушення умов договору відповідачем, як передумову змін до договору оренди в судовому порядку.

На переконання відповідача, не можуть вважатися порушенням умов договору, дії/бездіяльність відповідача, які полягають у не створенні додаткових, розширених порівняно з чинним договором умов для використання орендованого приміщення.

Також відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно встановив доведеним факт обмеження проходу та проїзду від воріт подвір`я до зовнішніх дверей будівлі, оскільки позивач не надав жодних доказів вказаних обставин.

Відповідач стверджує, що в порядку ст. 796 ЦК України не має права погоджуватися чи не погоджуватися на надання прав наймачеві. Вказана стаття не передбачає надання певних прав, а лише встановлює законодавчу презумпцію наявності згоди власника земельної ділянки, ким відповідач не являється.

На думку відповідача, в даному випадку позивач вважає наявним у нього певного права, у реалізації якого йому перешкоджають. Проте, згідно із запропонованою додатковою угодою відповідач не надає/передає права, а лише погоджується на надання таких прав. Отже, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 у справі №922/4869/21, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 01.11.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 розгляд справи відкладено на 06.12.2022; залучено Харківську обласну військову адміністрацію (Харківську обласну державну адміністрацію) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача; зобов`язано позивача та відповідача протягом двох днів з дня вручення даної ухвали надіслати (вручити) Харківській обласній військовій адміністрації та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області відповідно копію позовної заяви / апеляційної скарги з додатками до них. Докази виконання вимог даної ухвали в цей же день надати суду.

14.11.2022 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягав на своїх позовних вимогах та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а також розглядати справу за відсутності представника позивача.

21.11.2022 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа зазначила, що після виділу зі складу Регіонального відділення ФДМУ України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, РВ ФДМУ по Харківській області не є стороною по договору оренди державного майна №107 від 01.04.2001, тому пояснити щодо правомірності дій будь-якої зі сторін спору Регіональне відділення не може.

21.11.2022 від Харківської обласної державної (військової) адміністрації також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить розглядати справу без участі її представника та зазначає про хибність позиції суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та внесення змін до договору оренди державного майна №107 від 01.04.2001 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору у редакції зазначеній позивачем.

Так, Харківська обласна державна (військова) адміністрація посилається, зокрема, на те, що предметом договору оренди державного майна №107 від 01.04.2001 є нежитлові вбудовані приміщення, що знаходяться на балансі відповідача. Отже, об`єктом права власності (користування) у договірних відносинах між позивачем та відповідачем є конкретне майно державної власності (нежитлові вбудовані приміщення), розміщене в будівлі, що знаходиться на балансі відповідача. В свою чергу, за умовами спірної додаткової угоди №20 в редакції від 08.10.2021 до предмету договору позивач додає ще й право користування подвір`ям будівлі №9 по проспекту Науки у м. Харків, що фактично є визнанням за ним права користування земельною ділянкою, що знаходиться в межах земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 6310136300:06:002:0036 та надана у постійне користування відповідачу на підставі розпорядження ХОДА від 03.12.2021 №558.

Крім того, Харківська обласна державна (військова) адміністрація наголошувала на тому, що оформлення права користування земельною ділянкою державної власності, що перебуває в постійному користуванні передбачає необхідність встановлення земельного сервітуту, шляхом звернення заінтересованої особи (в даному випадку позивача) з відповідним клопотанням до органу виконавчої влади, що наділений повноваженнями розпоряджатися даною категорією земельної ділянки (в даному випадку Харківська обласна державна (військова) адміністрація), або до землекористувача.

02.12.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням відзиву Харківської обласної державної (військової) адміністрації.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

01.04.2001 між ДП Інститут "ДІПРОСТАЛЬ" (орендодавець) та ТОВ фірмою "Радій ЛТД" (орендар) укладено договір оренди державного майна №107, відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення кімнати №81-85, б/н площею 93,20 м2 на 2-му поверсі та кімнати №81-90, XVII площею 486,6м2 на 1-му поверсі дворового корпусу, загальною площею 579,8 кв.м, за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9, що знаходиться на балансі ДП Інститут "ДІПРОСТАЛЬ". Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою і становить 543000,00грн.

Орендар використовує надані в оренду приміщення для організації торгівлі непродовольчими товарами дитячого асортименту, торгівля товарами дитячого харчування.

За змістом пункту 5.4. договору №107 обов`язком орендаря, зокрема, є утримання приміщення, що орендується, в чистоті, дотримуючись всіх правил технічної експлуатації будівлі, санітарних та протипожежних норм.

Цей договір було укладено строком на 5 (п`ять) років до 01.04.2006 (п. 10.1 договору).

01.04.2001 сторонами складено акт прийому-передачі вищевказаного майна у строкове платне користування ТОВ фірма Радій.

Додатковою угодою № 1 від 01.07.2001 термін дії договору оренди державного майна №107 від 01.04.2001 продовжено до 01.04.2016.

Додатковою угодою № 2 від 05.10.2001 до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р. внесені зміни, в тому числі до п.п. 1.1., 1.2, 3.1 договору оренди в частині площі об`єкту оренди та мети використання орендованого майна.

Додатковою угодою № 4 від 01.12.2004 у зв`язку із передачею нерухомого майна від НДПІ "ДІПРОСТАЛЬ" відповідно до наказу Мінпромполітики України від 15.10.2004 № 536 на баланс УкрДНТЦ "Енергосталь" змінено орендодавця за договором оренди державного майна від 01.04.2001 на УкрДНТЦ "Енергосталь". Встановлено, що починаючи з 01.12.2004 щомісячні платежі у 100% обсязі зараховуються на рахунок орендодавця.

Додатковою угодою № 7 від 25.12.2006 внесені зміни до п.п. 1.1 та 3.1. договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 в частині площі об`єкту оренди та орендної плати, зокрема, визначено такий предмет оренди: окреме індивідуально визначене нерухоме майно: приміщення №85, 85а на першому поверсі, №81, 82, 84, 85 на другому поверсі площею 554,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, Дзержинський р-н, пр. Леніна, 9 в будинку, що знаходиться на балансі УкрДНТЦ "Енергосталь". Вартість майна визначена згідно експертною оцінкою станом на 01.12.2006 і становить 3229042,03 грн.

Додатковою угодою № 8 від 01.06.2007 внесені зміни до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001, щодо розрахунку орендної плати та прав орендаря.

Додатковою угодою № 9 від 05.11.2010 викладені в новій редакції реквізити орендодавця та орендаря.

Додатковою угодою № 12 від 21.05.2012 в Преамбулі договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р. найменування Орендодавця - Український державний науково- технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" викладено в такій редакції: "Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь". Викладені в новій редакції також реквізити Орендодавця та Орендаря.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.01.2016 у справі №922/6473/16, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду 29.02.2016, позов орендаря - ТОВ фірми "Радій ЛТД" до орендодавця - ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" задоволено повністю та визнано укладеною додаткову угоду № 13 від 14.12.2015р. в такій редакції:

"1. Продовжено строк дії Договору на 15 років до 01.04.2031 року включно.

2. Пункт 1.1 розділу 1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції:

Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення №№85, 85а на першому поверсі, №№81, 82 на другому поверсі (надалі - Майно), загальною площею 554,5 кв. м., розташоване за адресою: м. Харків, Дзержинський район, просп. Леніна, 9 (літера А-2), в будівлі, що знаходиться на балансі ДП "УкрНТЦ "Енергосталь".

Вартість майна, визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 30.11.2015, складає 2465900,00 грн..

Вказаним рішенням також визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті за користування орендованим майном.

Додатковою угодою № 15 від 06.04.2020 внесені зміни до договору оренди державного майна № 107 під 01.04.2001 в частині мети використання орендованих приміщень та орендної плати, а саме: викладено пункт 1.2 договору оренди в такій редакції: Орендар використовує приміщення, що орендується для розміщення (відповідно до "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 із змінами та доповненнями): кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи" (нежитлові вбудовані приміщення № 85 на першому поверсі, площею 475,8 кв.м., № 85а на першому поверсі, площею 12,8 м2); підсобні приміщення (нежитлові вбудовані приміщення № 81, 82 на другому поверсі площею 65,9 кв.м.). А також визначено розмір орендної плати.

У жовтні 2021 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією в порядку ч. 3 ст. 796 ЦК України погодити надання орендарю права користування подвір`ям будівлі №9 по проспекту Науки м. Харків для забезпечення безперешкодного цілодобового проходу та проїзду від воріт подвір`я до зовнішніх дверей, через які здійснюється доступ до орендованих приміщень №№85, 85а на 1-му поверсі. До пропозиції були надані примірники додаткової угоди №20 від 08.10.2021 до договору оренди державного майна №107 від 01.04.2001.

У відповідь на пропозицію відповідач зазначив, що орендовані приміщення мають достатні входи/виходи, що забезпечують вільний доступ орендаря приміщень, а посилання орендаря на неможливість використовувати орендовані приміщення за договором приміщення без права користування земельною ділянкою внутрішнього двору будівлі, що належать державному підприємству, є необґрунтованими. Крім того, відповідач не вбачав будь-яких підстав для передачі земельної ділянки, що знаходиться у комунальній власності і використовується державним підприємством у власній виробничій діяльності, у безоплатне користування юридичній особі приватного права для обслуговування орендованих приміщень, які знаходяться на цій земельній ділянці. Зважаючи на викладене відповідач відмовився від укладання додаткової угоди №20 від 08.10.2021 до договору оренди державного майна №107.

У грудні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", в якому просив внести зміни до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору у редакції зазначеній позивачем, викладеній у Додатковій угоді № 20 від 08.10.2021, а саме:

Додаткова угода № 20

до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р.

м. Харків 08 жовтня 2021 року

Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (далі - Орендодавець), в особі генерального директора Сталінського Дмитра Віталійовича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД" (далі - Орендар), в особі генерального директора Брунь Олексія Миколайовича, діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, які в подальшому іменуються Сторонами, а кожна окремо - Стороною, уклали дану Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р. (далі - Договір) про наступне:

1. Доповнити пункт 1.3. Розділу 1 Предмет договору підпунктом 1.3.2., який викласти у наступній редакції:

1.3.2. В порядку ч. 3 ст. 796 ЦК України, Орендодавець погоджується на надання Орендарю права користування подвір`ям будівлі № 9 по проспекту Науки м. Харків, для забезпечення безперешкодного цілодобового проходу та проїзду від воріт подвір`я до зовнішніх дверей, через які ( а також через сходову клітку №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовий марш та сходову клітку №ХVІІІ на 1-му поверсі) здійснюється доступ до орендованих приміщень №№85, 85а на 1-му поверсі.

2. Всі інші умови Договору залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

3. Ця Додаткова угода складено в 4-х примірниках, які мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною Договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р.

Орендодавець: Орендар:

Державного підприємство "Український ТОВ фірма "РАДІЙ, ЛТД"

науково-технічний центр металургійної

промисловості "Енергосталь"

61166, м. Харків, просп. Науки, буд. 9 62472, Харківська область,

Харківський район, м. Мерефа,

вул. Дніпропетровська, 233, кім. 8-9,

код ЄДРПОУ 31632138 код ЄДРПОУ 14075757

Генеральний директор Генеральний директор

---

Д.В. Сталінський

---

О.М. Брунь

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач позбавлений можливості використовувати орендовані приміщення за їх цільовим призначенням. Так, за змістом договору оренди позивач використовує приміщення, що орендується для розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи" (нежитлові вбудовані приміщення № 85 на першому поверсі, площею 475,8 кв.м, № 85а на першому поверсі, площею 12,8 м2); підсобні приміщення (нежитлові вбудовані приміщення № 81, 82 на другому поверсі площею 65,9 кв.м). В кафе, що буде розміщено в цих приміщеннях, планується знаходження одночасно більш ніж 50 осіб.

Разом з тим, основний вхід до орендованих приміщень №85, 85а здійснюється через сходову клітку (приміщення XVIII та №ХХХІІ, які належать ДП УкрНТЦ Енергосталь), по якій до приміщень №85, 85а можливо потрапити з подвір`я (внутрішнього двору) будівлі №9 по проспекту Науки. Оскільки основний вихід з приміщень веде до подвір`я будівлі №9 по проспекту Науки м. Харків, то ТОВ фірма Радій, ЛТД для того, що вийти (проїхати) на сусідню вулицю Бакуліна, використовує це подвір`я. Проте, працівники ДП УкрНТЦ Енергосталь постійно зачиняють ворота до подвір`я з вулиці Бакуліна м. Харків, що перешкоджає орендарю належним чином використовувати орендовані приміщення.

Позивач наголошує, що у вказаній справі наявні підстави для застосування ч.3 ст. 796 ЦК України для забезпечення безперешкодного цілодобового проходу та проїзду від воріт подвір`я до зовнішніх дверей будівлі, які ведуть до орендованих приміщень №85, 85а. Але положення договору не передбачають будь-якого обов`язку орендодавця надавати позивачу доступ до орендованих приміщень через подвір`я будівлі №9 по проспекту Науки в м. Харків.

На переконання позивача, враховуючи положення ч. 3 ст. 796 та ст. 767 ЦК України орендодавець зобов`язаний забезпечити повноцінне використання переданих в оренду за договором №107 приміщень за їх цільовим призначенням, тобто для розміщення кафе та підсобних приміщень. Оскільки без дотримання цих норм позивач не зможе повноцінно користуватись орендованими приміщеннями. Отже, в даній ситуації, на думку позивача, наявні підстави для застосування с. 2 ст. 651 ЦК України.

Позивач зазначає, що орендовані за договором приміщення №85, 85а технічно мають два виходи через приміщення відповідача, які є місцями загального користування: основний вихід через сходову клітку до подвір`я та запасний вихід через хол відповідача до проспекту Науки. Необхідність двох входів/виходів до кафе обумовлена як необхідністю забезпечення повноцінної роботи кафе, так і вимогами Правил пожежної безпеки.

Позивач наголошує, що не підписання відповідачем додаткової угоди № 20 до договору № 107 перешкоджає реалізації позивачем своїх прав за договором та прямо порушує положення п. 1.3. договору, оскільки подальша реалізація прав та інтересів позивача за договором неможлива без законного врегулювання питання щодо використання проходу до орендованих приміщень через подвір`я будівлі №9 по проспекту Науки в м.Харків, а при досудовому врегулюванні спору (шляхом направлення відповідачу листа та додаткової угоди для підписання) сторони не досягли згоди, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про захист своїх порушених прав відповідно ст.16 ЦК України та ст. 5 ЦПК України.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження орендаря в користуванні отриманим в оренду майном (задля чого він і вступав у договірні правовідносини) за умови відсутності між сторонами домовленості про таке часткове обмеження, - буде безсумнівно істотним порушенням договору, оскільки не дозволяє орендареві отримати очікуване від договору, що означає неможливість досягнення цілей договору.

Оскільки позивач посилається і відповідачем не спростовано твердження позивача про наявність перешкод у здійсненні ним права користування орендованим приміщенням обмеження проходу та проїзду від воріт подвір`я до зовнішніх дверей, через які (а також через сходову клітку №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовий марш та сходову клітку №ХVІІІ на 1-му поверсі) здійснюється доступ до орендованих приміщень №85, 85а на 1-му поверсі, та враховуючи, що користування приміщенням означає можливість використання всіх його корисних властивостей, зокрема, і використання всіх конструктивних елементів будівлі (якими є в тому числі двері, сходи тощо) та за умови відсутності відповідних договірних обмежень, створені відповідачем обмеження у використанні входу до орендованих приміщень з подвір`я є істотним порушенням договору оренди, що укладений між сторонами спору.

В свою чергу істотність порушення відповідачем умов договору є підставою для внесення змін до Договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у редакції, зазначеній позивачем та викладеній у додатковій угоді № 20 від 08.10.2021.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є вимоги про укладення додаткової угоди до договору оренди у редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.

У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина 3 статті 626 ЦК України).

У пункті 3 частини 1 статті 3 ЦК України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

У статті 627 ЦК України також закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд зазначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 1, 2 статті 651 ЦК України).

У розумінні положень наведеної норми істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частини 1, 3 статті 653 ЦК України).

Відповідно до положень статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Ураховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди державного та комунального майна, на принципах рівності сторін, свободи договору з урахуванням обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Варто зауважити, що відповідно до положень статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 2269-ХІІ у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У статті 10 Закону №2269-ХІІ визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Отже, за змістом статей 632, 638, 651 ЦК України та Закону № 2269-ХІІ зміна умов договору оренди державного та комунального майна здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Як свідчать матеріали справи, підставою для зміни умов спірного договору оренди позивач вказує обставини неможливості повноцінного користування орендованими приміщеннями, не маючи до них вільного цілодобового доступу. При цьому позивач посилається на положення ст. 767, ч. 3 ст. 796 ЦК України та на п. 1.3 договору.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову є внесення змін до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у редакції викладеній позивачем у додатковій угоді № 20 від 28.10.2021.

Предметом договору оренди державного майна №107 від 01.04.2001 (в редакції додаткової угоди №15) є нежитлові вбудовані приміщення № 85 на першому поверсі, площею 475,8 кв.м., № 85а на першому поверсі, площею 12,8 м2; підсобні приміщення (нежитлові вбудовані приміщення № 81, 82 на другому поверсі площею 65,9 кв.м.) (далі- майно), розташоване за адресою: м. Харків, Дзержинський район, просп. Науки, 9, в будівлі, що знаходиться на балансі відповідача.

Таким чином, об`єктом права користування у договірних відносинах між позивачем та відповідачем є конкретне майно державної власності розміщене в будівлі, що знаходиться на балансі відповідача.

Власником орендованого майна є Держава Україна в особі уповноваженого державного органу управління - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області. Вказані обставини встановлені, зокрема, рішенням Господарського суду Харківської області від 05.01.2016 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі №922/6473/15.

В свою чергу, відповідно до умов спірної додаткової угоди до договору оренди державного майна у редакції, викладеній позивачем у додатковій угоді № 20 від 28.10.2021, до предмету договору позивач просить включити ще й право користування подвір`ям будівлі № 9 по проспекту Науки м. Харків, для забезпечення безперешкодного цілодобового проходу та проїзду від воріт подвір`я до зовнішніх дверей, через які (а також через сходову клітку №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовий марш та сходову клітку №ХVІІІ на 1-му поверсі) здійснюється доступ до орендованих приміщень №85, 85а на 1-му поверсі, тобто фактично просить визнати за ним право користування земельною ділянкою.

Разом з тим, вказана позивачем частина земельної ділянки, а саме подвір`я будівлі № 9 по проспекту Науки м. Харків знаходиться в межах земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 6310136300:06:002:0036 та надана у постійне користування ДП «УКРНТЦ «ЕНЕРГОСТАЛЬ» на підставі розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 03.12.2021 № 588.

Проте, судом першої інстанції не було з`ясовано правовий статус спірного подвір`я та вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:06:002:0036, їх співвідношення, а також власника відповідної земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наданих до позову інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:06:002:0036 від 10.09.2021 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:06:002:0036 від 10.09.2021 інформація про зареєстроване право власності на вказану земельну ділянку була відсутня.

Проте, з відкритих джерел, зокрема, сайту Харківської обласної військової адміністрації колегією суддів встановлено, що розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації №588 від 03.12.2021 (яке існувало на час подання позову) відповідно до статей 17, 38, 92, 122, 125, 126 Земельного кодексу України, пунктів 4, 7 розділу I Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, статей 6, 21, 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації надано Державному підприємству Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь в постійне користування земельну ділянку площею 0,7632 га, кадастровий номер 6310136300:06:002:0036, із земель житлової та громадської забудови державної власності без зміни цільового призначення (код цільового призначення 03.11, для будівництва і обслуговування будівель і споруд закладів науки) для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських будівель і споруд), розташовану на території міста Харкова за адресою: проспект Науки.

Відповідна інформація про перебування земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:06:002:0036 у державній власності (за умов обмеженого доступу до певних державних реєстрів в умовах воєнного стану) також наявна й в інших загальнодоступних джерелах, зокрема, Опендатабот.

Отже, земельна ділянка кадастровий номер 6310136300:06:002:0036, яка перебуває у постійному користуванні відповідача, є державною власністю, а права власника від імені Держави Україна реалізує Харківська обласна державна адміністрація.

Водночас, Указом Президента України Про утворення військових адміністрацій від 24.02.2022 №68/2022 на виконання Закону України Про правовий режим воєнного стану для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено, зокрема, Харківську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Згідно з положеннями ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями ст. 373 Цивільного кодексу України також визначено поняття землі (земельної ділянки) як окремого об`єкта права власності.

Отже, земельна ділянка є самостійним (окремим) об`єктом нерухомого майна, з приводу якого виникають суб`єктивні права та обов`язки і стосовно якого проводиться державна реєстрація прав.

Таким чином, аналізуючи умови запропонованої додаткової угоди №20 до договору оренди державного майна, в редакції позивача від 08.10.2021, та положення норм земельного законодавства, вбачається, що ТОВ «Радій, ЛТД» фактично намагається набути нове право користування частиною земельної ділянки державної форми власності, яка за своєю правовою природою є окремим об`єктом нерухомого майна, та щодо якого існує окремий законодавчо-визначений порядок встановлення (набуття) права користування.

У відповідача, як постійного користувача спірної земельної ділянки, відсутні повноваження на розпорядження нею, які в свою чергу належать до виключної компетенції власника - Держави, від імені якої виступає Харківська обласна державна (військова) адміністрація.

Водночас, позивач не звертався до уповноваженого органу в установленому порядку для оформлення відповідного права на спірну земельну ділянку, а в свою чергу, судом першої інстанції всупереч положень ст. 50 ГПК України не було залучено Харківську обласну військову адміністрацію (Харківську обласну державну адміністрацію) та Регіональне відділення Фонду державного майна України у Харківській області у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, що є підставою для скасування рішення суду.

Приймаючи нове рішення, апеляційний господарський суд також враховує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 796 ЦК України якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Згідно зі ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Права власників земельних ділянок визначені статтею 90 Земельного кодексу України, а обов`язки статтею 91 цього Кодексу.

Так, за приписами ст. 90 Земельного кодексу України саме власникам земельних ділянок належить право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За змістом ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Перелік осіб, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, є вичерпним.

Права землекористувачів земельних ділянок визначені статтею 95 Земельного кодексу України, а обов`язки статтею 96 цього Кодексу.

Так, згідно ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.

До обов`язків землекористувачів статтею 96 Земельного кодексу України віднесено зокрема обов`язок забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до норм чинного земельного законодавства, землекористувач, зокрема особа, якій земельна ділянка належить на праві постійного користування, позбавлений права розпоряджатися земельною ділянкою на свій розсуд, в тому числі передавати в користування іншим особам, а має право самостійно господарювати на землі та має обов`язок забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Тобто у відповідача, як постійного користувача спірної земельної ділянки, відсутні повноваження на розпорядження цією ділянкою, оскільки ця земельна ділянка залишається у державній власності, і особа, якій земельна ділянка надана у постійне користування із земель державної форми власності наділяється лише правомочностями володіння і користування нею, а право розпорядження - виключна компетенція власника.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за умовами додаткової угоди №20 від 08.10.2021 безперешкодний цілодобовий прохід та проїзд від воріт подвір`я до зовнішніх дверей, через які здійснюється доступ до орендованих приміщень №85, 85а на 1-му поверсі, має здійснюватися також через сходову клітку №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовий марш та сходову клітку №ХVІІІ на 1-му поверсі.

При цьому, до предмету договору не входить право користування сходовою кліткою №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовим маршем та сходовою кліткою №ХVІІІ на 1-му поверсі.

Водночас колегією суддів встановлено, що у провадженні Східного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промиловості "Енергосталь", м. Харків (вх. №225 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 у справі №922/3504/21 за позовом ТОВ Фірма "Радій, ЛТД" до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" про внесення змін до договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди у редакції позивача.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області 22.12.2021 у справі №922/3504/21 позов задоволено частково, внесено зміни до Договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р., шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору у наступній редакції:

Додаткова угода № 19

до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р.

м. Харків

Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (далі - Орендодавець), в особі генерального директора Сталінського Дмитра Віталійовича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД" (далі - Орендар), в особі генерального директора Брунь Олексія Миколайовича, діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, які в подальшому іменуються Сторонами, а кожна окремо - Стороною, уклали дану Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) до договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р. (далі - Договір) про наступне:

1. Доповнити пункт 1.3. Розділу 1 Предмет договору підпунктом 1.3.1., який викласти у наступній редакції:

1.3.1. З метою забезпечення використання орендованих приміщень за їх цільовим призначенням, Орендодавець забезпечує Орендарю безперешкодне цілодобове використання технічних входів та виходів, які передбачені Технічним паспортом на громадський будинок № 9 по проспекту Леніна міста Харків, виготовленим Харківським БТІ 04.12.2006 р., інвентаризаційна справа № 73477/81783, для виходу на подвір`я та на проспект Науки в м. Харкові, а саме:

а) проходу з орендованих приміщень №№ 85, 85а, через вихідні двері, через приміщення ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" (сходову клітку № XVIII на 1-му поверсі, сходовий марш та сходову клітку № XXXII на цокольному поверсі), і далі, через зовнішні двері, до подвір`я;

б) проходу з орендованих приміщень №№ 85, 85а, через вихідні двері, через приміщення ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" (сходову клітку № VII на 1-му поверсі, сходовий марш, хол № II на 1- му поверсі, та тамбур № І на 1-му поверсі), і далі, через зовнішні двері, до проспекту Науки м. Харків

в) проходу з орендованих приміщень №№ 81, 82 на другому поверсі, через вихідні двері, через приміщення ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" сходовий марш з 2-го до 1-го поверху, сходову клітку № VII на 1-му поверсі.

Обидві сторони зобов`язуються дотримуватись всіх Правил протипожежної безпеки в Україні та інших норм чинного законодавства України стосовно зазначених евакуаційних протипожежних виходів.

2. Всі інші умови Договору залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

3. Ця Додаткова угода вступає в силу з дня її підписання.

4. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди державного майна № 107 від 01.04.2001 р.

Орендодавець: Орендар:

Державного підприємство "Український ТОВ фірма "РАДІЙ, ЛТД"

науково-технічний центр металургійної

промисловості "Енергосталь"

61166, м. Харків, просп. Науки, буд. 9 62472, Харківська область,

Харківський район, м. Мерефа,

вул. Дніпропетровська, 233, кім. 8-9,

код ЄДРПОУ 31632138 код ЄДРПОУ 14075757

Генеральний директор Генеральний директор

---

Д.В. Сталінський

---

О.М. Брунь

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.20221 у справі №922/3504/21 відкладено розгляд справи на 15.12.2022.

Отже, рішення Господарського суду Харківської області 22.12.2021 у справі №922/3504/21 на даний час не набрало законної сили , а спір щодо набуття позивачем права проходу з орендованих приміщень №85, 85а, через вихідні двері, через приміщення ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" (сходову клітку № XVIII на 1-му поверсі, сходовий марш та сходову клітку № XXXII на цокольному поверсі), і далі, через зовнішні двері, до подвір`я; проходу з орендованих приміщень №85, 85а, через вихідні двері, через приміщення ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" (сходову клітку № VII на 1-му поверсі, сходовий марш, хол № II на 1- му поверсі, та тамбур № І на 1-му поверсі), і далі, через зовнішні двері, до проспекту Науки м. Харків; проходу з орендованих приміщень №№ 81, 82 на другому поверсі, через вихідні двері, через приміщення ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" сходовий марш з 2-го до 1-го поверху, сходову клітку № VII на 1-му поверсі не вирішено.

Таким чином, у позивача на час розгляду даної справи відсутнє право користування сходовою кліткою №ХХХІІ на цокольному поверсі, сходовим маршем та сходовою кліткою №ХVІІІ на 1-му поверсі, які ведуть до подвір`я будівлі №9 по проспекту Науки у м. Харкові, доступ до якого фактично і просить надати позивач, що свідчить про передчасність звернення з даним позовом.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивачем не доведено обставини неможливості користуванням орендованими приміщеннями або наявності перешкод належним чином використовувати орендовані приміщення, а також наявність шкоди, завданої порушенням другою стороною, яка виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє йому отримати очікуване при укладенні договору, а також не доведено чи є справді істотною різниця між тим, на що він розраховував, укладаючи договір, і тим, що в дійсності зміг отримати, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 у справі № 922/4869/21 та прийняття нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 у справі № 922/4869/21 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити в позові повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.12.2022.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель