Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/1794/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 910/1794/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Апостолова В.В. - адвокат, ордер серії ВE №1072897 від 04.10.2022;

від відповідача за первісним позовом: Сергєєв П.О. - адвокат, довіреність від 10.01.2022.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр"

до Державного підприємства "Сервіс"

про стягнення 1 165 318, 00 грн.

та за зустрічним позов Державного підприємства "Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр"

про визнання договору припиненим шляхом розірвання в певну дату, визнання договору недійсним, стягнення коштів

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (позивач за первісним позовом) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Сервіс" (відповідач за первісним позовом) про стягнення 1165318,00 грн. заборгованості за Договором №19/02/2020-1 від 19.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач (за первісним позовом) зазначив, що ДП "Сервіс" неналежним чином виконує покладені на нього договором № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 зобов`язання в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16.03.2021 до Господарського суду м. Києва від Державного підприємства "Сервіс" надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої відповідач просить суд:

- визнати що Договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та Державним підприємством "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756) є розірваним на підставі Угоди від 30.06.2020 про розірвання договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020;

- визнати недійсним Договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та Державним підприємством "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) 566234,46 грн. виконаних за недійсним правочином;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) 1268537,60 грн. реальних збитків.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом зазначив, що ним на адресу ТОВ "Донфільтр" було направлено лист за вих. № 20-83 від 24.06.2020 із доданим проектом угоди від 30.06.2020 про розірвання договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020. В такому разі ДП "Сервіс" вважає згадане господарське зобов`язання припиненим у відповідності до положень ч. 2 ст. 202 ГК України.

Крім цього, ДП "Сервіс" відзначало, що ТОВ "Донфільтр" в порушення умов договору оренди № 41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 06.12.2019 (укладеного між РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях та ТОВ "Донфільтр") та положень ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Також ДП "Сервіс" в обґрунтування вимоги щодо стягнення 566234,46 грн. виконаних за недійсним правочином посилався на норми ч. 1 ст. 530, ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Водночас відповідач (за первісним позовом) просив стягнути з позивача 1268537,60 грн. реальних збитків. Такими збитками ДП "Сервіс" вважає витрати, понесені ним, на закупівлю мальки для зариблення нагульного ставка, який є предметом оренди згідно договору № 19/02/2020-1 від 19.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 прийнято зустрічний позов Державного підприємства "Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" про визнання договору припиненим шляхом розірвання в певну дату, визнання договору недійсним, стягнення коштів переданих за недійсним правочином та відшкодування реальних збитків до розгляду з первісним позовом у справі № 910/1794/21.

16.03.2021 до Господарського суду м. Києва від ДП "Сервіс" надійшов відзив на первісний позов, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні первісного позову, а також просить стягнути з ТОВ "Донфільтр" суму витрат на професійну правничу допомогу.

22.03.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач за первісним позовом зазначив, що суду слід звернути увагу на лист ДП "Сервіс" від 04.06.2020 за вих. № 20-77, яким останній відмовився від пропозиції ТОВ "Донфільтр" розірвати договір № 19/02/2020-1 від 19.02.2020. Відносно отримання Акту приймання-передачі орендованого майна до договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 від 28.02.2020 позивач за первісним позовом заперечував факт отримання такого Акту, оскільки такий відсутній в переліку додатків до листа за вх. № 20-83 від 24.06.2020.

Відносини ж між сторонами у справі щодо розірвання договору № 19/02/2020-1 від 19.02.2020, на думку ТОВ "Донфільтр" мають врегульовуватись положеннями ст. 188 ГК України.

Крім наведеного вище позивач за первісним позовом просив визнати витрати ДП "Сервіс" на професійну правничу допомогу визнати неспівмірними з складністю справи, обсягом наданих послуг та часом, якого потребував адвокат для виконання таких робіт, тому вважав їх такими, що підлягають зменшенню.

08.04.2021 від ДП "Сервіс" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В ході розгляду справи Господарським судом м. Києва за клопотанням ТОВ "Донфільтр" з метою з`ясування обставин справи, пов`язаних з закупівлею малька ухвалами від 28.04.2021, 26.05.2021 витребовувались належним чином завірені копії договорів № 16/04/2020 від 16.04.2020 (укладеного з ФОП Тимошенко Іриною Олександрівною) та № 04/04/2020 від 07.04.2020 (укладений з ФОП Комаровою Ганною Станіславівною).

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.07.2021 до суду від ДП "Сервіс" надійшли додаткові пояснення, згідно яких не визнає вимоги зустрічного позову.

В послідуючому Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.07.2021 передав матеріали справи №910/1794/21 за виключною підсудністю на розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 справу розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.09.2021 справу №910/1794/21 прийнято до свого провадження; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

28.09.2021 до Господарського суду Житомирської області від ДП "Сервіс" надійшла відповідь на відзив, згідно якого останній просить задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволенні первісного.

Ухвалою суду від 25.11.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Могили Петра, будинок 24).

19.01.2022 до суду від третьої особи надійшли пояснення, згідно яких останній просить прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.

08.02.2022 до суду від ТОВ "Донфільтр" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до яких останній просив стягнути з ДП "Сервіс" 2196052,51 грн., з яких:

- 1845247,51 грн. - заборгованості по сплаті орендної плати;

- 294512,38 грн. - пені;

- 56292,62 грн. - 3% річних.

Згадана заява надійшла до суду на електронну пошту, але без доказів сплати судового збору, який мав бути додатково сплачений в сумі 15461,01 грн. та належних доказів направлення такої заяви ДП "Сервіс" та третій особі у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні первісні позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав, просив задовольнити, а в задоволенні зустрічного відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та задовольнити зустрічний позов.

Третя особа уповноваженого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" укладено договір оренди №41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, що належить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та перебуває на балансі ДП "Укрриба" (Балансоутримувач), а саме:

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 134,4997 га в тому числі водного дзеркала 112,46 га в руслі р. Унава, права притока р. Ірпінь, басейн р. Дніпро, що знаходяться за межами с. Романівна Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ854;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 91,6335 га в тому числі водного дзеркала 80,5106 га в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с.Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ847;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - риборозплідника площею 12,6699 га в складі: виросних ставків №№1,2,3,5, зимувального ставка №1, нерестового ставка №1, водопостачального каналу в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с. Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ888 (далі - Майно), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.07.2019 і становить за незалежною оцінкою 1442131,00 грн. без ПДВ.

Майно не підлягає передачі в суборенду.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою риборозведення (розміщення рибних господарств).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) та за результатами конкурсу, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2019 року 54500,00 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди грудень 2019 встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад, грудень 2019.

Згідно п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди.

Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 06 грудня 2019 року до 04 грудня 2022 року включно (п. 10.1 договору).

Пунктом 10.7 договору сторони визначили, що цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар: користується майном не відповідно до умов цього договору; погіршує стан майна; не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд; не застрахував об`єкт оренди та не надав копії договору страхування та платіжного доручення про сплату страхових платежів; не сплатив завдаток; не робить згідно договору поточний ремонт майна; без письмового дозволу орендодавця передав майно, його частину у користування іншій особі; перешкоджає співробітникам орендодавця та/або уповноваженого органу управління здійснювати контроль за використанням майна , виконанням умов цього договору.

Пунктом 10.10 договору сторони визначили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає орендодавцю/балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець).

В послідуючому 19 лютого 2020 року між та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (орендодавець/позивач) та Державним підприємством "Сервіс" (орендар/відповідач) укладено Договір оренди комплексу риборозведення №19/02/2020-1, за умовами якого ДП "Сервіс" отримало в оренду наступне майно:

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 134,4997 га в тому числі водного дзеркала 112,46 га в руслі р. Унава, права притока р. Ірпінь, басейн р. Дніпро, що знаходяться за межами с. Романівка Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ854;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 91,6335 га в тому числі водного дзеркала 80,5106 га в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с. Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ847;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - риборозплідника площею 12,6699 га в складі: виросних ставків №№ 1,2,3,5, зимувального ставка №1, нерестового ставка №1, водопостачального каналу в руслі р.Унава, права притока р.Ірпінь, басейн р.Дніпро, що знаходяться за межами с.Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ888;

- нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: село Кошляки Попільнянського району Житомирської області по вулиці Шевченка, будинок номер 63 (будинок рибалки цегляний площею 18,1 кв.м. позначений на плані літ. "А"; склад комбікормовий цегляний площею 260,4 кв.м. позначений на плані літ. "Б"; трансформаторна підстанція цегляна площею 4,0 кв.м. позначена на плані літ "В";

- рухоме майно: діжка пластикова 1 штука; човни дюралеві 3 штуки; човен пластиковий (потребує ремонту); кормороздатчик; підйомний кран "Піонер"; метелаві кунги 2 штуки; вантажні рампи 2 штуки; насосну станцію; навантажувач зерновий 2 штуки; ковші навантажувальні до "Піонера" 2 штуки; зерноподрібнювач (млин); електрогенератори 2 штуки.

В Додатку № 3 до Договору № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 сторонами погоджено кошторис вартості оренди гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, що знаходяться за межами с.Кошляки та с.Романівка Попільнянського району та надання супутніх послуг в загальній сумі - 115826,51 грн. за базовий місяць (п. 3.1. Договору) та інші видатки по факту використання: податок за користування земельною ділянкою, податок за користування водою, плата за користування електричною енергією, плата за користування водою, плата за поточне обслуговування та ремонт гідротехнічних споруд, плата за страхування нежитлових приміщень, інші додаткові витрати Орендодавця, які за окремим погодженням Сторін підлягають компенсації з боку Орендаря.

Строк оренди визначений п. 9.1. Договору № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 - до 04.12.2022.

На виконання вказаного Договору ДП "Сервіс" сплатило ТОВ "Донфільтр" 556234,46 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 120-125 том 1).

Згідно розділу 1 вказаного договору, перелічене вище майно передається в оренду з метою риборозведення та не підлягає передачі в суборенду.

Згідно п. 9.4 Договору оренди №19/02/2020-1, Договір припиняє свою дію достроково за взаємною згодою сторін.

27.02.2020 сторони оформили Акт приймання-передачі майна в оренду.

Листом від 01.06.2020 року ТОВ "Донфільтр" запропонував відповідачу розірвати договір оренди на підставі п. 9.3 договору, за погодженням сторін, оскільки гідротехнічні споруди не можуть бути об`єктами оренди.

У відповідь на вказану пропозицію, листом №2077 від 04.06.2020, ДП "Сервіс" запропонувало позивачу внести зміни в договір шляхом виключення з об`єктів оренди гідротехнічні споруди.

В послідуючому листом №20-83 від 24.06.2020, ДП "Сервіс" погодилось з пропозицією ТОВ "Донфільтр" щодо розірвання договору оренди. До листа додані Угода про розірвання договору та Акт приймання-передачі орендованого майна з оренди, у двох примірниках, які підписані з боку відповідача, були отримані позивачем 26.06.20, однак не були підписані ним.

Як зазначив ДП "Сервіс" з цього часу було припинено користування об`єктом оренди.

Разом з тим, позивач за первісним позовом направив ДП "Сервіс" лист №04/12-1 від 04.12.2020 з вимогою сплатити заборгованість ДП "Сервіс" по Договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 в сумі 972942,67 грн. та штрафні санкції 6068,40 грн. за прострочення платежу.

У відповідь на вказаний лист ДП "Сервіс" повідомило ТОВ "Донфільтр" листом № 20-190 від 14.12.2020 про те, що Договір оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19 02 2020 вже є розірваним на підставі Угоди від 30.06.2020 про розірвання вказаного Договору (а.с. 114-115 том 1).

Позивач за первісним позовом, не погоджуючись з такою позицією ДП "Сервіс", направив лист за вх. № 16/02-1 від 16.02.2021 про розірвання Договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020, до якого додав відповідним проект Угоди від 16.02.20201 про розірвання Договору оренди комплексу риборозведення (а.с. 116-119 том 1).

За наведених обставин ТОВ "Донфільтр" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендним платежам згідно Договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 в сумі 1111934,50 грн. основного боргу, 42680,01 грн. пені та 10704,29 грн. 3% річних.

ДП "Сервіс" в свою чергу звернулося до суду з зустрічним позовом, яким просить:

- визнати що Договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та Державним підприємством "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756) є розірваним на підставі Угоди від 30.06.2020 про розірвання договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020;

- визнати недійсним Договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та Державним підприємством "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) 566234,46 грн. виконаних за недійсним правочином;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) 1268537,60 грн. реальних збитків.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, відповідно до с. 86 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи з правової природи даного спору, суд надасть оцінку спочатку зустрічним позовним вимогам.

Щодо вимоги, якою ДП "Сервіс" просить визнати що Договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 є розірваним на підставі Угоди від 30.06.2020 про розірвання договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020, суд зазначає наступне.

Законодавчими актами України, що передбачають порядок та підстави дострокового розірвання договору оренди державного майна, є Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів відповідно до якого зміна та розірвання договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір. надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про результати її розгляду. у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштового обігу. заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін, а на вимогу однієї з сторін може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За статтею 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Суд, в чергове зазначає, що листом від 01.06.2020 ТОВ "Донфільтр" запропонував відповідачу розірвати договір оренди на підставі п. 9.3 договору, за погодженням сторін, оскільки гідротехнічні споруди не можуть бути об`єктами оренди.

У відповідь на вказану пропозицію, листом №2077 від 04.06.2020, ДП "Сервіс" запропонувало позивачу внести зміни в договір шляхом виключення з об`єктів оренди гідротехнічні споруди.

В послідуючому листом №20-83 від 24.06.2020, ДП "Сервіс" погодилось з пропозицією ТОВ "Донфільтр" щодо розірвання договору оренди. До листа додані Угода про розірвання договору та Акт приймання-передачі орендованого майна з оренди, у двох примірниках, які підписані з боку відповідача, були отримані позивачем 26.06.2020, однак не були підписані ним.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що Договір оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 є розірваним в силу положень ст. 188 ГК України з 30.06.2020.

Посилання ТОВ "Донфільтр" на те, що ДП "Сервіс" надсилаючи лист №2077 від 04.06.2020, яким відмовилось від пропозиції щодо розірвання договору, скористалось можливістю надати відповідь згідно ст. 188 ГК України, суд оцінює критично. А також відзначає, що лист №20-83 від 24.06.2020 (яким ДП "Сервіс" погоджено розірвання Договору від 19.02.2020) направлений ТОВ "Донфільтр" у двадцятиденний строк і є реалізацією права на погодження надісланої раніше пропозиції у встановлений законодавством строк.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що вимога щодо визнання договору таким, що є розірваним є за своєю правовою природою вимогою про встановлення факту.

Однак, в силу норм ст.ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, не може бути предметом спору в господарських судах і самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення факту, що має юридичне значення може бути лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 ГК України як способи захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначає: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

Зазначений у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України перелік способів захисту не є вичерпним, з огляду на вміщене у вказаних нормах положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом чи договором. Однак, у разі порушення права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.

Підсумовуючи вищенаведе, господарський суд прийшов до висновку про невідповідність обраного позивачем способу захисту нормам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, тому відмовляє в задоволенні даної вимоги.

Щодо вимоги про визнання недійсним Договору № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та Державним підприємством "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756), суд зазначає слідуюче.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Статтею 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до п. 2 вказаної постанови судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний Договір за своєю правовою природою є договором суборенди.

Так, в суборенду ТОВ "Донфільтр" передане майно, орендарем якого останній є згідно договору оренди №41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 06.12.2019, укладеному між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр".

Проте, згідно умов Договору №41-у від 06.12.2019 орендоване майно не підлягає передачі в суборенду.

Частина 1 ст. 774 ЦК України також передбачає, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містить і Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Крім цього, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних погоджень на передачу майна в суборенду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним Договору № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" 1268537,60 грн. реальних збитків, суд відзначає наступне.

Згадану суму ДП "Сервіс" обґрунтовує тими, що Договір № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 оренди комплексу риборозведення було укладено для зариблення водойм, вирощування риби, її продаж та отримання прибутку. Для реалізації комерційної мети та отримання прибутку, того ж дня - 19.02.2020 ДП "Сервіс" уклав з ТОВ "Перша аквапромислова компанія" Попередній договір №19/02-2020 купівлі-продажу, предметом якого є укладення в майбутньому договору купівлі-продажу малька дволітки білого товстолоба в обсязі 400000 екземплярів, середньою наважкою 500 г., загально вагою 200000 кг., орієнтованою ціною договору купівлі-продажу 5 000 000 грн.

В подальшому, ТОВ "Перша аквапромислова компанія", як постачальник, на ДП "Сервіс", як покупця, були виписані видаткові накладні, як зазначив відповідач за первісним позовом на 458093,09 грн.

В подальшому, ДП "Сервіс" зазначено, що придбаним мальком було зариблено ставки, що підтверджується відповідними актами про зариблення ставків (а.с. 137-140 том 1).

Крім цього, ДП "Сервіс" в обґрунтування суми понесених збитків зазначив, що підприємством на купівлю малька понесено витрати, які складають 1268537,60 грн. та підтверджуються відповідними платіжними дорученнями (а.с. 125-132 том 1).

Саме цю суму ДП "Сервіс" вважає реальними збитками, які просить стягнути в ТОВ "Донфільтр".

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Способи захисту, які можуть використовуватись при захисті прав на чуже майно, можуть бути згруповані у три групи: 1) зобов`язально-правові (способи, які витікають із порушення не самого речового права, а з порушення умов зобов`язання, наприклад, позов про застосування наслідків нікчемного правочину); 2) речово-правові (віндикаційний та негаторний позови, а також позови про визнання права на чуже майно); 3) загальноцивілістичні способи захисту, передбачені ст.16 Цивільного кодексу України (припинення правовідношення, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та інші).

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 ГК України, згідно якої під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка заподіяла шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідно довести, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.

Таким чином, предметом доказування у справах про стягнення збитків є: по-перше, наявність збитків і визначення правових підстав їх виникнення, по-друге, наявність вини особи, яка заподіяла ці збитки, по-третє, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і нанесеними збитками.

Судом встановлено, що ТОВ "Донфільтр" дійсно в порушення вимог закону та положень договору оренди №41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 06.12.2019 передано майно в суборенду, ДП "Сервіс" в свою чергу понесло витрати на закупівлю малька в сумі 1268537,60 грн.

Але проаналізувавши подані суду докази та обставини справи, суд не вбачає наявного причинно-наслідкового зв`язку між діями ТОВ "Донфільтр" щодо укладення договору № 19/02/2020-I оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 та понесеними витратами на закупівлю малька, оскільки суд не має можливості достеменно встановити, що чи поставлений оплачений мальок та чи саме ним зариблено нагульні ставки.

За наведених обставин, суд вважає вимогу про стягнення 1268537,60 грн. реальних збитків необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.

Щодо вимоги ДП "Сервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" 566234,46 грн. виконаних за недійсним правочином, суд відзначає наступне.

Внаслідок укладення договору №19/02/2020-I оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 ДП "Сервіс" сплатило ТОВ "Донфільтр" 566234,46 грн.

Відповідач за первісним позовом посилаючись на недійсність Договору №19/02/2020-I оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020, просить стягнути 566234,46 грн. відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення змісту наведеної норми свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину.

Водночас частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 зазначеного Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Системне тлумачення зазначених норм законодавства свідчить про те, що правила частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція, а в тому разі, коли тільки одна зі сторін недійсного правочину здійснила його виконання, для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 зазначеного Кодексу.

Разом з тим, суд зауважує, що власником орендованого майна є Держава.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Отже, відносини з користування об`єктом оренди згідно договору оренди, який визнано в послідуючому недійсним та недоотримання його власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. ТОВ "Донфільтр", який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Державі на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

За наведених обставин, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення з ТОВ "Донфільтр" на користь ДП "Сервіс" 566234,46 грн. виконаного за недійсним правочином.

Щодо вимог первісного позову про стягнення заборгованості з орендної плати та нарахувань у вигляді пені та 3% річних, слід відзначити.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, суд враховуючи, що підставою для стягнення заборгованості є договір №19/02/2020-I оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020, який визнаний судом недійсним, суд дійшов висновку, що вимога первісного позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання договору № 19/02/2020-I оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 недійсним обґрунтована, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В інших вимогах зустрічного позову та в задоволенні первісного позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на ТОВ "Донфільтр" пропорційно задоволеним позовним вимогам зустрічного позову.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає слідуюче.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

В матеріалах справи міститься ордер серії АА № 1088619 Старости І.І., виданий АО "Клочков та партнери".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

01.02.2021 між Адвокатським об`єднанням "Клочков та партнери" (виконавець) та державним підприємством Сервіс" (клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 01/2 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а об`єднання приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в будь-яких судових установах, підприємствах, установах, комісіях та організаціях будь-якої форми власності, у тому числі, але не виключно: судах загальної юрисдикції, адміністративних, господарських судах всіх інстанцій; органах служби безпеки України; органах Національної поліції України; органах державної виконавчої служби України та приватних виконавчих інституціях; органах Державної фіскальної служби України; органах прокуратури, Національному антикорупційному бюро України; нотаріальних конторах, банках та інших фінансових установах; Державній реєстраційній службі та її територіальних органах; інших організаціях, підприємствах і установах як на території України так і за її межами з будь-яких правових питань, які виникають в процесі господарської діяльності клієнта.

За цим договором вчиняються юридичні дії в усній або письмовій формах у вигляді регламентуючих положень, методичних рекомендацій і консультацій, шляхом складання необхідних заяв, скарг, звернень, письмових консультацій та інших процесуальних документів, а також шляхом представництва інтересів клієнта в організаціях, зазначених в п. 1.1 договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору вартість правової (правничої) допомоги, що надається на підставі даного договору та порядку проведення розрахунків визначається сторонами в додатковому договорі до договору.

Відповідно до п. 4.1. договору за результатом надання правової (правничої) допомоги об`єднання складає та надає клієнту для підпису акти приймання-передачі правової (правничої) допомоги.

Даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року.

Додатковим договором № 1 від 01.02.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/02 від 01.02.2021 сторони погодили, що вартість однієї нормо-години правової допомоги одного адвоката об`єднання, яка надається членами та/або співробітниками об`єднання становить 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп. (без урахування ПДВ).

Згідно п. 5 додаткового договору № 1 від 01.02.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/02 від 01.02.2021 клієнт зобов`язаний сплатити виставлений рахунок на оплату протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги та рахунку на оплату.

23.02.2021 між Адвокатським об`єднанням "Клочков та партнери" (виконавець) та державним підприємством Сервіс" (клієнт) укладено Додатковий договір №3 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/02 від 01.02.2021, з якого вбачається, що сторони погодили, що на підставі Договору та цього Додаткового договору виконавець надає клієнту правову допомогу у вирішенні господарського спору, який виник між клієнтом та ТОВ "Донфільтр" з приводу виконання Договору оренди комплексу риборозведення №19/02/2020-1 від 19.02.2020 (справа № 910/1794/21).

Згідно п.п. 4.2.10. якого сторони погодили, що клієнт має сплатити грошову винагороду, що складає 10% від заявленої до стягнення ДП "Сервіс" сум.

Розмір такої винагороди складає 183477,21 грн.

Вищезазначений договір та додаткові договори до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Разом з тим, суд зауважує, що зустрічні позовні вимоги задоволені частково (1 вимога з чотирьох).

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати (в т. ч. на професійну правничу допомогу), пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проаналізувавши вищевикладене, суд покладає витрати по оплаті професійної правничої допомоги на ТОВ "Донфільтр" в сумі 45869,30 грн.

Також суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним договір № 19/02/2020-I оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та Державним підприємством "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756).

4. В решті вимог зустрічного позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (юридична адреса: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, 141 А; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 21Б, код ЄДРПОУ 32322188)

- на користь Державного підприємства "Сервіс" (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А, код ЄДРПОУ 25139756) 2270,00 грн. сплаченого судового збору та 45869,30 грн. витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.12.22

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - ТОВ "Донфільтр" на поштову адресу: 01054, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 21-Б (рек.)

+ на електронну адресу директора Орловського С.В.: ІНФОРМАЦІЯ_1

+ на електронну адресу представника - адвоката Апостолової В.В : ІНФОРМАЦІЯ_2

3- ДП "Сервіс" (рек.)

+ на електронну адресу: office@seservis.com.ua

+ представнику ДП "Сервіс" на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3

4 -третій особі - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях на адресу: 33001, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Могили Петра, будинок 24 (рек.)

+ на електронну адресу: rivne@spfu.gov.ua