Постанова

від 27.04.2023 по справі 910/1794/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року Справа № 910/1794/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Цвіркун О.О.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Сергєєв П.О. (адвокат)

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 28.11.2022 (суддя Кудряшова Ю.В., повний текст складено 16.12.2022) у справі № 910/1794/21

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр"

до Державного підприємства "Сервіс"

про стягнення 1 165 318, 00 грн

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр"

про визнання договору припиненим шляхом розірвання в певну дату, визнання договору недійсним, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Донфільтр" (позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Сервіс" (відповідач за первісним позовом) про стягнення 1165318,00 грн заборгованості за Договором № 19/02/2020-1 від 19.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач (за первісним позовом) зазначав, що ДП "Сервіс" неналежним чином виконує покладені на нього Договором № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 зобов`язання в частині сплати орендних платежів.

Від ДП "Сервіс" надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої просив суд:

- визнати Договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між ТОВ "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та ДП "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756) розірваним на підставі Угоди від 30.06.2020 про розірвання Договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020;

- визнати недійсним Договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між ТОВ "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та ДП "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756);

- стягнути з ТОВ "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) 566234,46 грн виконаних за недійсним правочином;

- стягнути з ТОВ "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) 1268537,60 грн реальних збитків.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом зазначав, що ним на адресу ТОВ "Донфільтр" було направлено лист за вих. № 20-83 від 24.06.2020 із доданим проектом угоди від 30.06.2020 про розірвання Договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020. В такому разі ДП "Сервіс" вважає згадане господарське зобов`язання припиненим у відповідності до положень ч. 2 ст. 202 ГК України.

Крім цього, ДП "Сервіс" відзначало, що ТОВ "Донфільтр" в порушення умов договору оренди № 41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 06.12.2019 (укладеного між РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях та ТОВ "Донфільтр") та положень ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Також ДП "Сервіс" в обґрунтування вимоги щодо стягнення 566 234,46 грн виконаних за недійсним правочином посилався на норми ч. 1 ст. 530, ст. 1212, 1214 ЦК України.

Водночас відповідач (за первісним позовом) просив стягнути з позивача 1 268 537,60 грн реальних збитків. Такими збитками ДП "Сервіс" вважає витрати, понесені ним на закупівлю малька для зариблення нагульного ставка, який є предметом оренди згідно договору № 19/02/2020-1 від 19.02.2020.

Разом з цим, просив стягнути з ТОВ "Донфільтр" суму витрат на професійну правничу допомогу.

В послідуючому Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.07.2021 передав матеріали справи № 910/1794/21 за виключною підсудністю на розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.09.2021 справу № 910/1794/21 прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 25.11.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022 в задоволенні первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним договір № 19/02/2020-I оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020, укладений між ТОВ "Донфільтр" та ДП "Сервіс". В решті вимог зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Донфільтр" на користь ДП "Сервіс" 2 270,00 грн сплаченого судового збору та 45 869,30 грн витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Донфільтр" (відповідач за зустрічним позовом) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022 в частині задоволених зустрічних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним Договір № 19/02/2020-I оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 в частині оренди гідротехнічних споруд. Також просить здійснити розподіл судових витрат по справі з урахуванням додаткових пояснень.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що відповідно до договору оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 № 19/02/2020-1, укладеному між ТОВ "Донфільтр" та ДП "Сервіс", останньому по акту приймання-передачі було передано не тільки державне окреме індивідуально визначене майно згідно договору від 06.12.2019 № 41-у, а й інше майно, отримане ТОВ "Донфільтр" від ФОП Казімірова Андрія Володимировича на підставі договору оренди майнового комплексу № 27/02/2020 від 27.02.2020. Таким чином вважає, що оспорюваний договір може бути тільки частково визнаний недійсним відповідно до ст. 217 ЦК України, а саме в частині оренди гідротехнічних споруд. Вважає, що підстави для визнання договору від 19.02.2020 № 19/02/2020-1 недійсним в повному обсязі відсутні.

Щодо суми відшкодування понесених ДП "Сервіс" витрат на надання правової допомоги апелянт вказує, що судом помилково задоволено стягнення у розмірі 45 869,30 грн, як за одну задоволену вимогу, із заявленої суми - 183 477,21 грн та не взято до уваги платіжне доручення № 618 фактично оплаченої суми у розмірі 135 000,00 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Донфільтр" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.22 у справі № 910/1794/21; справу постановлено розглянути в судовому засіданні.

Від представника ДП "Сервіс" 30.03.2023 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, серед іншого, просить поновити строк на його подання.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення ухвала про відкриття апеляційного провадження від 07.03.2023 вручена ДП "Сервіс" 15.03.2023, відтак останній має право подати відзив на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання зазначеної ухвали суду, тобто до 28.03.2023 (враховуючи, що останнім днем є вихідний день).

Згідно ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути поновлений тільки строк, який встановлений законом. Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про поновлення встановленого судом процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Разом з цим, частина 2 ст. 119 ГПК України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи незначний пропуск встановленого судом строку (2 дні) для подання відзиву на апеляційну скаргу та з метою забезпечення відповідного процесуального права учасника справи колегія суддів дійшла висновку про можливість прийняття поданого відзиву до розгляду.

У поданому відзиві ДП "Сервіс" доводи апелянта заперечує, вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині законним та обґрунтованим, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Витрати на професійну правову допомогу, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції просить покласти на апелянта. Відповідні докази таких витрат будуть надані суду апеляційної інстанції в порядку ст. 129 ГПК України.

Від апелянта надійшли заперечення на відзив, згідно яких підтримав аргументи апеляційної скарги та просив її задоволити. Розгляд апеляційної скарги просив здійснювати за відсутності представника ТОВ "Донфільтр".

В судовому засіданні у режимі відеоконференцзв`язку присутній представник ДП "Сервіс" проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить в її задоволенні відмовити.

Третя особа явку свого представника не забезпечила, про дату, час та місце судового розгляду апеляційної скарги учасник справи повідомлений належним чином засобами електронного зв`язку на офіційну електронну адресу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для своєчасного та належного повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За умовами ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи та явка сторін обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для її розгляду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи № 910/1794/21, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши та проаналізувавши наявні докази, колегія суддів встановила наступне.

06.12.2019 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та ТОВ "Донфільтр" укладено договір оренди № 41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, що належить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та перебуває на балансі ДП "Укрриба" (Балансоутримувач), а саме:

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 134,4997 га в тому числі водного дзеркала 112,46 га в руслі р. Унава, права притока р. Ірпінь, басейн р. Дніпро, що знаходяться за межами с. Романівна Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ854;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 91,6335 га в тому числі водного дзеркала 80,5106 га в руслі р. Унава, права притока р. Ірпінь, басейн р. Дніпро, що знаходяться за межами с. Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ847;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - риборозплідника площею 12,6699 га в складі: виросних ставків № 1,2,3,5, зимувального ставка № 1, нерестового ставка № 1, водопостачального каналу в руслі р. Унава, права притока р. Ірпінь, басейн р. Дніпро, що знаходяться за межами с. Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ888 (далі - Майно), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.07.2019 і становить за незалежною оцінкою 1 442 131,00 грн без ПДВ.

Майно не підлягає передачі в суборенду.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою риборозведення (розміщення рибних господарств).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 06 грудня 2019 року до 04 грудня 2022 року включно (п. 10.1 договору).

В послідуючому 19 лютого 2020 року між та ТОВ "Донфільтр" (орендодавець/позивач) та ДП "Сервіс" (орендар/відповідач) укладено договір оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1, за умовами якого ДП "Сервіс" отримало в оренду наступне майно:

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 134,4997 га в тому числі водного дзеркала 112,46 га в руслі р. Унава, права притока р. Ірпінь, басейн р. Дніпро, що знаходяться за межами с. Романівка Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ854;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу площею 91,6335 га в тому числі водного дзеркала 80,5106 га в руслі р. Унава, права притока р. Ірпінь, басейн р. Дніпро, що знаходяться за межами с. Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ847;

- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - риборозплідника площею 12,6699 га в складі: виросних ставків № 1,2,3,5, зимувального ставка № 1, нерестового ставка № 1, водопостачального каналу в руслі р. Унава, права притока р. Ірпінь, басейн р. Дніпро, що знаходяться за межами с. Кошляки Попільнянського району, реєстровий номер 25592421.23.ААЕЖАГ888;

- нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: село Кошляки Попільнянського району Житомирської області по вулиці Шевченка, будинок номер 63 (будинок рибалки цегляний площею 18,1 кв.м. позначений на плані літ. "А"; склад комбікормовий цегляний площею 260,4 кв.м. позначений на плані літ. "Б"; трансформаторна підстанція цегляна площею 4,0 кв.м. позначена на плані літ "В";

- рухоме майно: діжка пластикова 1 штука; човни дюралеві 3 штуки; човен пластиковий (потребує ремонту); кормороздатчик; підйомний кран "Піонер"; металеві кунги 2 штуки; вантажні рампи 2 штуки; насосну станцію; навантажувач зерновий 2 штуки; ковші навантажувальні до "Піонера" 2 штуки; зерноподрібнювач (млин); електрогенератори 2 штуки.

Відповідно до п. 1.2 договору комплекс передається в оренду з метою риборозведення (розміщення рибних господарств).

Комплекс не підлягає передачі в суборенду.

В додатку № 1 сторони погодили перелік індивідуально визначеного майна з якого складається комплекс для риборозведення.

В додатку № 3 до договору № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 сторонами погоджено кошторис вартості оренди гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, що знаходяться за межами с. Кошляки та с. Романівка Попільнянського району та надання супутніх послуг в загальній сумі - 115 826,51 грн за базовий місяць (п. 3.1. Договору) та інші видатки по факту використання: податок за користування земельною ділянкою, податок за користування водою, плата за користування електричною енергією, плата за користування водою, плата за поточне обслуговування та ремонт гідротехнічних споруд, плата за страхування нежитлових приміщень, інші додаткові витрати орендодавця, які за окремим погодженням сторін підлягають компенсації з боку орендаря.

27.02.2020 сторони оформили Акт приймання-передачі майна в оренду.

Листом від 01.06.2020 ТОВ "Донфільтр" запропонувало відповідачу розірвати договір оренди № 19/02/2020-1 на підставі п. 9.3 договору, за погодженням сторін, оскільки гідротехнічні споруди не можуть бути об`єктами оренди.

У відповідь на вказану пропозицію, листом № 2077 від 04.06.2020, ДП "Сервіс" запропонувало позивачу внести зміни в договір шляхом виключення з об`єктів оренди гідротехнічні споруди.

В послідуючому листом № 20-83 від 24.06.2020, ДП "Сервіс" погодилось з пропозицією ТОВ "Донфільтр" щодо розірвання договору оренди. До листа додані Угода про розірвання договору та Акт приймання-передачі орендованого майна з оренди, у двох примірниках, які підписані з боку відповідача, були отримані позивачем 26.06.2020, однак не були підписані ним.

Як зазначає ДП "Сервіс", з цього часу було припинено користування об`єктом оренди.

Разом з тим, позивач за первісним позовом направив ДП "Сервіс" лист № 04/12-1 від 04.12.2020 з вимогою сплатити заборгованість ДП "Сервіс" по договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 в сумі 972 942,67 грн та штрафні санкції 6 068,40 грн за прострочення платежу.

У відповідь на вказаний лист ДП "Сервіс" повідомило ТОВ "Донфільтр" листом № 20-190 від 14.12.2020 про те, що договір оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 вже є розірваним на підставі Угоди від 30.06.2020 про розірвання вказаного Договору.

Позивач за первісним позовом, не погоджуючись з такою позицією ДП "Сервіс", направив лист за вх. № 16/02-1 від 16.02.2021 про розірвання договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020, до якого додав відповідним проект Угоди від 16.02.2021 про розірвання Договору оренди комплексу риборозведення.

За наведених обставин ТОВ "Донфільтр" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендним платежам згідно договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 в сумі 1 111 934,50 грн основного боргу, 42 680,01 грн пені та 10 704,29 грн 3% річних.

ДП "Сервіс" в свою чергу звернулося до суду з зустрічним позовом, яким просить:

- визнати що договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між ТОВ "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та ДП "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756) є розірваним на підставі Угоди від 30.06.2020 про розірвання договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020;

- визнати недійсним договір № 19/02/2020-1 оренди комплексу риборозведення, укладений 19.02.2020 між ТОВ "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) та ДП "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25139756);

- стягнути з ТОВ "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) 566 234,46 грн виконаних за недійсним правочином;

- стягнути з ТОВ "Донфільтр" (код ЄДРПОУ 32322188) 1 268 537,60 грн реальних збитків.

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина перша статті 202 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Статтею 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно ч. 1 ст. 217 ЦК України, встановлює, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У межах розгляду цієї справи підлягають оцінці доводи скаржника щодо задоволеної судом першої інстанції вимоги про визнання недійсним договору оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 № 19/02/2020-1.

В додатку № 1 сторони погодили перелік індивідуально визначеного майна з якого складається комплекс для риборозведення.

Судами встановлено, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є договором суборенди майна.

Так, в суборенду ДП "Сервіс" було передане майно, орендарем якого є ТОВ "Донфільтр" згідно договору оренди № 41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 06.12.2019, укладеного між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфільтр".

Проте, згідно умов договору № 41-у від 06.12.2019 орендоване майно не підлягало передачі в суборенду.

Частина 1 ст. 774 ЦК України передбачає, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містить і Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Проте, як вірно вказав місцевий господарський суд, в порушення вимог закону та положень договору оренди № 41-у індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 06.12.2019, таке майно було передано в суборенду ДП "Сервіс". Докази погодження Регіональним відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях на передачу такого майна в суборенду в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зазначена обставина існувала на момент укладення договору оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 № 19/02/2020-1, що є підставою для визнання його недійсним.

Твердження апелянта про те, що спірний договір може бути визнаний недійсним лише в частині фактично спростовуються його умовами, оскільки предметом договору є саме комплекс майна для риборозведення в цілому та саме щодо комплексу майна були узгоджені істотні умови договору.

При цьому, скаржником не обґрунтовано можливості досягнення мети, для якої було укладено спірний договір оренди комплексу майна для риборозведення без включення до нього недійсної частини, а саме гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм - нагульних ставів та риборозплідника, а отже неможливим є припущення, що такий правочин був би взагалі вчинений.

З огляду на відсутність доказів протилежного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання договору оренди комплексу риборозведення від 19.02.2020 № 19/02/2020-1 недійсним повністю.

При цьому, дослідивши матеріали справи щодо стягнення з апелянта витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів встановила таке.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2 - 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

01.02.2021 між АО "Клочков та партнери" (виконавець) та ДП Сервіс" (клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 01/2 (далі - договір).

За цим договором вчиняються юридичні дії в усній або письмовій формах у вигляді регламентуючих положень, методичних рекомендацій і консультацій, шляхом складання необхідних заяв, скарг, звернень, письмових консультацій та інших процесуальних документів, а також шляхом представництва інтересів клієнта в організаціях, зазначених в п. 1.1 договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору вартість правової (правничої) допомоги, що надається на підставі даного договору та порядку проведення розрахунків визначається сторонами в додатковому договорі до договору.

Відповідно до п. 4.1. договору за результатом надання правової (правничої) допомоги об`єднання складає та надає клієнту для підпису акти приймання-передачі правової (правничої) допомоги.

Даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року.

Додатковим договором № 1 від 01.02.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/02 від 01.02.2021 сторони погодили, що вартість однієї нормо-години правової допомоги одного адвоката об`єднання, яка надається членами та/або співробітниками об`єднання становить 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп. (без урахування ПДВ).

Згідно п. 5 додаткового договору № 1 від 01.02.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/02 від 01.02.2021 клієнт зобов`язаний сплатити виставлений рахунок на оплату протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги та рахунку на оплату.

23.02.2021 між АО "Клочков та партнери" (виконавець) та ДП Сервіс" (клієнт) укладено додатковий договір № 3 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/02 від 01.02.2021, з якого вбачається, що сторони погодили, що на підставі договору та цього додаткового договору виконавець надає клієнту правову допомогу у вирішенні господарського спору, який виник між клієнтом та ТОВ "Донфільтр" з приводу виконання договору оренди комплексу риборозведення № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 (справа № 910/1794/21).

Згідно п.п. 4.1.10 та 4.2.10 додаткового договору сторони погодили, що клієнт сплачує грошову винагороду (Гонорар успіху) у розмірі:

- 10 % від розміру грошової суми, у стягненні якої із ДП "Сервіс" на користь ТОВ "Донфільтр" буде відмовлено а також:

- 10% від розміру грошової суми, яка в рамках розгляду справи буде стягнута із ТОВ "Донфільтр" на користь ДП "Сервіс" (згідно позовної заяви розмір такої винагороди складає 183 477,21 грн.).

Вищезазначений договір та додаткові договори до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

При визначенні суми відшкодування витрат на надання правової допомоги місцевий господарський суд виходив із розподілу пропорційно задоволених позовних вимог ДП "Сервіс" та заявленого розміру винагороди в сумі 183477,21 грн.

Однак судом не було враховано, що винагорода в сумі 183477,21 грн залежить від того, чи будуть стягнуті з ТОВ "Донфільтр" грошові кошти в заявленому розмірі. Рішенням суду в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 1834772,06 грн, з яких: 566234,46 грн виконаних за недійсним правочином та 1268537,60 грн реальних збитків відмовлено, а тому відсутні підстави для врахування зазначеної 10-відсоткової винагороди під час розподілу судових витрат.

Як зазначено вище, згідно п. 5 додаткового договору № 1 від 01.02.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/02 від 01.02.2021 клієнт зобов`язаний сплатити виставлений рахунок на оплату протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги та рахунку на оплату.

При цьому, судом першої інстанції не надано належної оцінки наявній в матеріалах справи копії платіжного доручення № 618 на суму 135 000,00 грн за надання правової допомоги (згідно виставленого рахунку № 21 від 01.03.2021 року).

Шляхом пропорційного відшкодування судових витрат відносно розміру задоволених вимог, суд мав би розділити підтверджену оплату - 135 000,00 грн на чотири заявлені ДП "Сервіс" позовні вимоги, що становить 33 750,00 грн - суму правової допомоги із розрахунку на одну задоволену позовну вимогу.

Таким чином, колегія суддів вважає вказане платіжне доручення достатнім доказом на підтвердження наявності підстав для зміни розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 33 750,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений документально.

Відповідно доводи скаржника в цій частині суд вважає обгрунтованими та підставними, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України). Твердження ТОВ "Донфільтр" про завищення та неспівмірність витрат ДП "Сервіс" на правову допомогу необґрунтованим.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Судова колегія вважає, що апелянт частково підтвердив свої вимоги в частині задоволеної суми витрат ДП "Сервіс" по оплаті професійної правничої допомоги, в інших частинах вимог апеляційної скарги слід відмовити.

З огляду на вищезазначене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022 у справі № 910/1794/21 підлягає зміні в частині стягнення витрат на правову допомогу відповідно до висновків суду апеляційної інстанції. Разом з цим судова колегія відмічає, що зміна судового рішення в даному випадку не тягне за собою перерозподіл судових витрат, оскільки не стосується позовних вимог. Понесені апелянтом судові витрати за подання апеляційної скарги залишаються за ним, оскільки доводи на спростування позовних вимог за зустрічним позовом залишені судом без задоволення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28 листопада 2022 року у справі №910/1794/21 змінити в частині задоволеної суми витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

Викласти пункт 5 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфільтр" (юридична адреса: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, 141 А; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 21Б, код ЄДРПОУ 32322188) на користь Державного підприємства "Сервіс" (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А, код ЄДРПОУ 25139756) 2270,00 грн сплаченого судового збору та 33750,00 грн витрат по оплаті професійної правничої допомоги."

В інших частинах рішення залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу № 910/1794/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "02" травня 2023 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.