Постанова

від 23.10.2007 по справі 11/223/05

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/223/05

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" жовтня 2007 р. Справа № 11/223/05

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Н.Б.Таценко

суддів М.В.Сидоренко, М.А. Мишкіної

секретар судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Ліптуга Т.І., Авраменко Г.В., Сядро О.В.;

від відповідача: Грінченко В.В., Васильєв А.О.;

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) КП „ММБТІ” –не з'явився;

2) Виконавчий комітет Миколаївської міської ради –не з'явився;

3) Миколаївська міська рада –не з'явився

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 25.07.2007р.

по справі № 11/223/05

за позовом: Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)          Комунальне підприємство „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”;

2)          Виконавчий комітет Миколаївської міської ради;

3)          Миколаївська міська рада

про визнання права власності на відрізки автомобільних доріг довжиною 105 м інв. № 3967 та довжиною 240 м інв. № 3970

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. по справі                          № 11/223/05 (судді: Філінюк І.Г., Семенов А.К., Смородінова О.Г.) в задоволенні уточнених позовних вимог Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод” (далі ДАХК „ЧСЗ”) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон” (далі ТОВ СП „Нібулон”) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунального підприємства „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” (далі КП „ММБТІ”) та Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі виконком Миколаївської міськради) про визнання за  ДАХК „ЧСЗ” права власності на відрізки автомобільної дороги довжиною 105 м від Каботажного спуску до трейлерної дороги в районі цехів №  9 і 16 та 240 м від трейлерної дороги в районі цеху № 45 до пристані катерів (загальною довжиною 345 м), які входять до основних засобів за інв. №№ 3967, 3970, що існували з 1945р. і проходять по території ДАХК „ЧСЗ”, знаходяться в статутному фонді холдингу та на його балансовому обліку, відмовлено  по ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України, п. 2.10 Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету у справах містобудування і архітектури України від 23.09.1996р. № 127/201/173, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.1996р. за № 588/1613, пп. „б” п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, всупереч ч. 1 ст. 33, ч.2 ст. 34 ГПК України надані позивачем акт прийому-передачі № 5-4/1 від 13.12.2001р., відомість балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р., інвентарна картка обліку основних засобів не являються належними доказами існування права власності, не доводять точного місцезнаходження відрізків дороги і їх довжину, відповідно до п. 7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994р. № 02-5/225 знаходження майна на балансі (тобто на інвентарному обліку) підприємства не є ознакою його права власності, ділянки автомобільної дороги збудовані ТОВ СП „Нібулон” згідно проекту, узгодженого з  ДАХК „ЧСЗ”, являються новими спорудами, прийняті в експлуатацію з оформленням права власності за ТОВ СП „Нібулон”, відсутність порушення права позивача на землекористування згідно ст. ст. 126, 141 Земельного кодексу України, п. 1.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі.

Не погоджуючись з названим рішенням господарського суду ДАХК „ЧСЗ” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 412/517 від 02.08.2007р., в якій просить скасувати рішення господарського суду від Миколаївської області від 25.07.2007р. по справі № 11/223/05, прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити, т. я. спірні відрізки автомобільної дороги передані йому засновником Міністерством промислової політики України відповідно до Постанови КМУ „Про утворення Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод” від 11.12.1998р. № 1959, наказу Міністерства промислової політики України від 10.09.1999р., акту приймання-передачі № 5-4/1 від 13.12.2001р. та відомості балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р., по п. 5.5 та п. 11.2 договору № 0502/1 КП покупець зобов'язаний провести модернізацію залізничних шляхів, а не побудувати нові та зареєструвати за собою право власності, відсутність згоди ДАХК „ЧСЗ”  на нове будівництво згідно ДБН А.2.2-3-2004 „Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004р. № 8, неврахування п. 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України внаслідок наявності частки держави в статутному фонді позивача (3,84 %), посилаючись на вимоги ст. ст. 20, 21, 25 Закону України „Про власність”, п. 3 ст. 319, ст. 321 ЦК України.

В поясненнях від 15.10.2007р. Миколаївська міська рада просить розглядати справу без участі її представника за наявними матеріалами, вважає, що правомірність набуття  ТОВ СП „Нібулон” права власності на спірне майно підтверджується матеріалами справи і позивачем не спростована, позовні вимоги є необґрунтованими і недоведеними, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Усне клопотання ТОВ СП „Нібулон” про залучення Фонду державного майна України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в ході апеляційного засідання відхилено як необґрунтоване. Наступне клопотання ТОВ СП „Нібулон” про відкладення розгляду апеляційної скарги для можливості надання додаткових доказів в підтвердження чинності договору № 0502/1 КП від 05.02.2002р. відмовлено у зв'язку з невиконанням заявником вимог п. 1 ст. 101 ГПК України щодо обґрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів,  –

В с т а н о в и л а:  

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської Ради народних депутатів від 27.01.1995р. № 17 Виробничому об'єднанню „ЧСЗ” надано у постійне користування 302,3267 га землі для виробничої діяльності, на підставі якого видано Державний акт на право постійного користування землею від 03.03.1995р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 371.

          05.02.2002р. ДАХК „ЧСЗ” (продавець) і Спільне українсько-угорське-англійське сільськогосподарське підприємство „Нібулон” (далі СУУА СП „Нібулон”),  правонаступником якого являється ТОВ СП „Нібулон”, (покупець) уклали договір № 0502/1 КП купівлі-продажу, предметом якого являється зобов'язання продавця передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва „Реконструкція Східної добудовної набережної” (надалі об'єкт) у складі згідно додатку № 1, в котрому будь-які відрізки автомобільних доріг чи тротуари не зазначені, з визначенням площі та меж планіровкою (додаток № 2, 3, 4), що знаходиться на території ДАХК „ЧСЗ” за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, вартістю 79817160 грн.,  в т. ч. ПДВ –13302860 грн., а покупець зобов'язаний прийняти об'єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених в цьому договорі, з переходом права власності на об'єкт до покупця з моменту його передачі по акту прийому-передачі (п. п. 1.1, 1.2). Згідно п. 5.5 вказаного договору з метою забезпечення майбутніх перевезень вантажу, спланованих покупцем, останній зобов'язується фінансувати модернізацію залізничних та автомобільних шляхів за окремою угодою. Невходження ніяких доріг, тротуарів до об'єкта незавершеного будівництва підтверджується змістом  п. п. „в” п. 6.1 договору № 0502/1, яким продавець зобов'язується надати покупцю шляхи для проходження вантажного автомобільного та залізничного транспорту по території продавця до території  об'єкту (схема транспортних розв'язок визначена у додатку № 3) за окремою угодою.

          01.04.2002р. Миколаївська міська рада та СУУА СП „Нібулон” уклали договір оренди землі № 973, згідно якого Миколаївська міська рада на підставі рішення № 41/10 від 21.03.2002р. передає, а СУУА СП „Нібулон” приймає у спільну часткову оренду строком на 25 років із співвласниками приміщень та споруд земельну ділянку загальною площею 3011454 кв. м., визначивши частку СУУА СП „Нібулон” –237/10000, що складає 71391 кв. м., із земель міста, не наданих у власність або користування, залишивши її в землях промисловості, для реконструкції та обслуговування незакінчених будівництвом приміщень та споруд по вул. Індустріальній, 1. По п. 4 (цільове призначення) вказаного договору земельна ділянка передається в оренду для реконструкції та обслуговування незакінчених будівництвом приміщень та споруд по вул. Індустріальній, 1 (Заводський район, м. Миколаєва).

          Пунктом 1 рішення Миколаївської міської ради від 07.06.2002р. № 2/21 здійснено продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Індустріальна, 1, площею 71391 м2, СУУА СП „Нібулон” для реконструкції та обслуговування незакінчених будівництвом приміщень та споруд, договір оренди земельної ділянки від 01.04.2002р. № 973 по п. 3 останнього вважається розірваним, а пунктом 4.24 рішення Миколаївської міської ради від 21.03.2002р. № 41/10 на підставі клопотання ДАХК „ЧСЗ” у зв'язку з продажем компанією частки майна СУУА СП „Нібулон” вилучено у  ДАХК „ЧСЗ” земельну ділянкою площею 71391 м2, залишивши у частковому сумісному постійному користуванні 2150518 м2, у т. ч. земель водного фонду –289528 м2 (землі промисловості), що складе частку земельної ділянки ДАХК „ЧСЗ” 7141/10000 із земельної ділянки загальною площею 3011454 м2 для обслуговування виробничих будівель по вул. Індустріальній, 1, з внесенням зміни до Державного акту на право постійного користування землею від 03.03.1995р., зареєстрованого за № 371. Викладене свідчить, що зміст договору оренди землі № 973 від 01.04.2002р. щодо надання орендодавцем СУУА СП „Нібулон” 71391 кв. м. із земель міста, не наданих у власність або користування, суперечить тексту п. 4.24 рішення Миколаївської міської ради № 41/10 від 21.03.2002р. про вилучення у ДАХК „ЧСЗ” 71391 м2 земельної ділянки і спростовує висновок суду першої інстанції про відсутність порушення прав позивача на землекористування, але правова характеристика вказаному договору оренди землі № 973 від 01.04.2002р. і рішенню Миколаївської міської ради № 41/10 від 21.03.2002р., застосуванню термінів „спільна часткова оренда” і „часткове сумісне постійне користування землею” апеляційною інстанцією не надається виходячи з предмету спору.  

14.02.2003р. ТОВ СП „Нібулон” (СП), що володіє земельною ділянкою площею 71391 м2 по Державному акту на право власності на землю серії МК № 031310 від 23.08.2002р., виданого Миколаївською міською радою, та ДАХК „ЧСЗ” (Компанія), що володіє земельною ділянкою площею 2150518 м2 відповідно до Державного акту на землю № 371 від 03.03.1995р., виданого Миколаївською міською радою, уклали договір № 1402/13С про встановлення права земельного сервітуту, згідно п. 6.1 котрого на узгодженому маршруті силами та за рахунок СП збудовані дільниці автомобільної дороги, які є частиною узгодженого маршруту, та  контрольно – перепустний пункт, проект будівництва якого узгоджений з Компанією та Інспекцією з державного архітектурно-будівельного контролю при Миколаївському міськвиконкомі, по п. 6.2 названого договору збудовані споруди є власністю СП.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.06.2002р. № 590, тобто вже після продажу 71391 м2 земельної ділянки відповідачу, дозволено СУУА СП „Нібулон” виконання проектних і будівельних робіт по розміщенню перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу по вул. Індустріальна, 1, (п. 1). В подальшому 21.02.2003р. рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської Ради № 113 затверджено акт державної технічної комісії від 12.02.2003р. про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу по Каботажному спуску, 1 (І черга), а п. 1, п. п. 1.2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської Ради за № 135 оформлено право власності на  об'єкти, які розташовані по вул. Каботажний спуск, 1, на земельній ділянці 71391 м2 за ТОВ СП „Нібулон”, включаючи автомобільну дорогу довжиною 345 м. Між тим, рішенням Миколаївської міської ради № 2/32 від 30.06.2006р. здійснено продаж відповідачу земельних ділянок площею 3160 м2 та площею 2979 м2 для обслуговування автомобільної дороги з контрольно-пропускним пунктом до виробничого комплексу перевантажувального терміналу для зернових та олійних культур по вул. Каботажний спуск, 1 у Заводському районі м. Миколаєва з укладенням 24.07.2006р. договору купівлі-продажу цих земельних ділянок та видачею відповідних Державних актів на право власності на земельні ділянки.

Однак вищевикладені обставини жодним чином не спростовують факту передачі спірних відрізків автомобільної дороги –об'єктів за інв. № 3967, інв. № 3970 позивачу засновником –Міністерством промислової політики України відповідно до Постанови КМУ „Про утворення Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод” від 11.12.1998р. № 1959 в складі переданого майна Державного підприємства „Чорноморський суднобудівний завод” до статутного фонду новоствореної компанії, по наказу Міністерства промислової політики України від 10.09.1999р., акту приймання-передачі № 5-4/1 від 13.12.2001р. та відомості балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р. Згідно п.5 складеного на виконання наказу Міністерства промислової політики України від 17.08.2001р. № 51 „Щодо оформлення передачі до статутного фонду ДАХК „ЧСЗ” майна ДП „Чорноморський суднобудівний завод” акту прийому-передачі № 5-4/1 від 13.12.2001р. про передачу Міністерством промислової політики України ДАХК „ЧСЗ” майна у складі активів за станом на 30.04.1999р. та 01.07.2001р. відомість балансової вартості незавершеного будівництва та устаткування для монтажу за станом на 01.07.2001р. являється додатком до останнього, але об'єкти за вказаними інвентарними номерами тротуари асфальтові по щебеневій основі віднесені до балансової вартості споруд за станом на 01.07.2001р. згідно відомості від 13.12.2001р. (додаток до акту № 5-4/1 від 13.12.2001р.).

Наказом Фонду Державного майна України № 88 від 21.01.2003 р. прийнято рішення про приватизацію ДАХК „ЧСЗ”, наказом останнього № 1-ПРА від 04.04.2003 р. затверджений план розміщення акцій ДАХК „ЧСЗ”, який виконано частково, приватизація ДАХК „ЧСЗ” не завершена, державі в статутному фонді ДАХК „ЧСЗ” належить 3,84%, акт про виконання плану приватизації не складений. Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України „Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992р. № 2163-ХІІ з змінами проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову ціну об'єкта приватизації (розмір статутного фонду господарського товариства). Згідно п. 4 ст. 12 Закону України № 2163-ХІІ з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства стосовно цього підприємства припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону України "Про підприємства в Україні" в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації (відсутні в матеріалах справи). З врахуванням викладеного, факт передачі об'єктів за інв. № 3967, інв. № 3970, які є предметом спору, засновником до статутного фонду відповідача являється базовим в даному випадку, т. я. згідно ст. 12 Закону України „Про господарські товариства” товариство є власником майна, переданого йому засновниками і власниками у власність, по ст. 85 ГК України господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, а особливості правового статусу акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних підприємства, встановлюються законом згідно п. 4 ст. 152 ЦК України. Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції про недоведення позивачем  існування у нього права власності на предмет спору.

Крім того, на момент укладення сторонами договору № 0502/1 КП від 05.02.2002р. про передачу у власність об'єкта незавершеного будівництва діяли обмеження та заборона на здійснення будь-яких дій щодо відчуження, передачі майна боржника, де б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було згідно п. 4 ухвали Арбітражного суду Миколаївської області від 10.09.1997р. про порушення справи № 1506/2 про визнання Державного підприємства „Чорноморський суднобудівний завод” банкрутом. Вказані обмеження і заборона щодо розпорядження майном боржника скасовані лише ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2004р. по справі № 10/112. За загальним правилом правові підстави для можливості укладення договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 0502/1 КП від 05.02.2002р. і інших угод перелічених видів за умови чинності п. 4 ухвали  арбітражного суду від 10.09.1997р. щодо обмежень і заборони боржнику та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження і передачі майна відсутні. Вищевикладеним спростовуються посилання ТОВ СП „Нібулон” на дійсність вказаного договору № 0502/1 КП від 05.02.2002р. Наразі матеріальні активи спірні відрізки автодоріг - об'єкти  за інв. № 3967, № 3970 передані до статутного фонду ДАХК „ЧСЗ” за балансовою вартістю, зазначеною в відомості від 01.07.2001р., рахуються в бухгалтерському обліку підприємства в якості основних засобів згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, але враховуючи здійснення їх відчуження з порушенням норм законодавства щодо приватизації державного майна та всупереч існуючим обмеженням і заборонам на розпорядження майном боржника з відповідним оформленням, позовні вимоги про визнання права власності на них підлягають задоволенню.

          За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню шляхом скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. по даній справі з задоволенням позову щодо визнання права власності на відрізки автомобільних доріг довжиною 105 м інв. № 3967 та довжиною 240 м інв. № 3970 згідно відомості від 01.07.2001р. за ДАХК „ЧСЗ”.

         Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а:

1.          Апеляційну скаргу  задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. по справі                          № 11/223/05 скасувати.

3.          Позов Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод” задовольнити.

4.          Визнати право власності на відрізки автомобільних доріг довжиною 105 м інв. № 3967 та довжиною 240 м інв. № 3970 за Державною акціонерною холдинговою компанією „Чорноморський суднобудівний завод”.

5.          Стягнути з п/р Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон” на користь Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод” 144,5 грн. державного мита, сплаченого за подачу позову і апеляційної скарги.

Головуючий суддя                                                                           Таценко Н.Б.

Суддя                                                                                                Сидоренко М.В.

Суддя                                                                                                 Мишкіна М.А.

Постанова підписана 29.10.2007р.