Постанова

від 27.03.2008 по справі 11/223/05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/223/05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 березня 2008 р.                                                                                    № 11/223/05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Гончарука П.А.Харченка В.М.

розглянувши касаційні скаргиДержавної акціонерної холдинговоїкомпанії "Черноморський суднобудівний завод"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 року

у справі за позовом

до

треті особи

проДержавної акціонерної холдинговоїкомпанії "Черноморський суднобудівний завод"

ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

1) КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації"2) Виконавчий комітет Миколаївської міської ради3) Миколаївська міська рада

визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

у червні 2005 року, державна акціонерна холдінгова компанія «Чорноморський суднобудівний завод»(надалі - ДАХК «ЧСЗ») звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому з урахуванням подальших уточнень позовних вимог (т.1, а.с.97, 122), просила визнати за нею право власності на відрізок автомобільної дороги довжиною 105м. (інв.№ 3967) та довжиною 240м. (інв.№ 3970), а загальною довжиною - 345 м.

Позивач зазначав, що спірні відрізки автомобільних доріг загальною довжиною 345м. на теперішній час перебувають в складі перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур маслоекстракційного заводу по вул.Каботажний спуск, 1 в м.Миколаєві, який введений відповідачем в експлуатацію, але були не побудовані, а лише реконструйовані відповідачем, знаходяться на інвентарному обліку позивача, оскільки, передані до його статутного фонду Міністерством промислової політики України в складі майна ДП «Чорноморський суднобудівний завод»відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»від 11.12.1998р. № 1959, наказу Міністерства промислової політики України від 10.09.1999р., за актом приймання-передачі № 5-4/1 від 13.12.2001р., знаходиться на його балансовому обліку, а тому, позивач вважає, що є їх власником.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. в задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. апеляційну скаргу ВАТ «ЧСЗ»задоволено, рішення  господарського суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове рішення про задоволення позову.

За наслідками перегляду справи за нововиявленими обставинами, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. заяву ТОВ СП «Ніблуон»задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. скасовано, а рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. залишено без змін.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.2008 року порушено касаційне провадження у справі за касаційними скаргами представників позивача, у яких вони посилаються на безпідставність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, неправильну правову оцінку обставин справи, неправомірність відмови їм у позові і просять постнову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 року скасувати, а постанову цього ж суду від 23.10.2007 року –залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, і не вважаючи можливим прийняти відмову від касаційних скарг за заявою позивача від 26.03.2008 року №412/319 із-за недотримання ним вимог ст.249 ЦК України щодо довіреностей представників, які подали і підтримують касаційну скаргу, судова колегія вважає, що наведені у касаційних скаргах доводи не дають підстав для зміни чи скасування судових рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до  ст.  112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як зазначається у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику перегляду судами у зв‘язку з нововиявленими обставинами, рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” від 27.02.1981 року №1, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що на час прийняття Одеським апеляційним господарським судом постанови від 23.10.2007 року, ні суду, ні сторонам не було відомо про рішення виконкому Миколаївської міської ради від 23.10.2007 року №2135 про внесення змін та доповнень до рішення того ж органу від 04.10.2007 року №2033, яким за позивачем не визнано право на спірні земельні ділянки автомобільної дороги, що, з огляду на визначений законодавчо порядок, набуття права власності, у разі приватизації майна та обов'язкової державної реєстрації нерухомого майна, з моментом здійснення якої пов'язано виникнення права власності, є суттєвим для правильного вирішення даного спору, а тому, апеляційний господарський вправі був переглянути прийняті ним рішення у порядку глави ХІІІ ГПК України і доводи щодо протилежного –безпідставні.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, з урахуванням наведеного вище, апеляційним господарським судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 05.02.2002 №0502/1 КП спільне українсько-угорсько-англійське сільськогосподарське підприємство "Нібулон" купило у Державної акціонерної холдингової компанії "Черноморський суднобудівний завод" об'єкт незавершеного будівництва "Реконструкція Східної добудовної набережної" по вул. Індустріальній, 1.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.04.2003 року (справа №3/102) за відповідачем визнано право земельного сервітуту на земельну ділянку, де розташовані ділянки спірної автомобільної дороги, а до цього, листами від 24.04.2002 року №778/40-258,  від 24.07.2002 року №763/2158, від 20.09.2002 року №767/2804 позивач надав дозвіл відповідачу на будівництво нової автомобільної дороги.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003 року №113 затверджено акт державної технічної комісії від 12.02.2003 року про прийняття відповідачем в експлуатацію закінченого будівництвом перевантажувального терміналу для перевалки зернових  та олійних культур і маслоекстракційного заводу по Каботажному спуску, 1 (І черга) - №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), №16 - ділянка сполучення з причалом довжиною 212,5 м., №№11, 12, 13, 14 - залізнична колія довжиною 1208 м., три ваги (вагонні, електронні ВЕФ-150), літ.Г-2 –контрольно-пропускний пункт площею 30,9 м2., літ.А-2 –адміністративно-побутовий корпус загальною площею 898,35 м2 та споруда навісу №1, літ.В –вагова загальною площею 31,9 м2, №№9, 10 –автомобільні ваги (тип ВЕА-60), №№20, 21, 28, 29 –приймальний прилад зерна з автомобільного транспорту автомобілевідвантажувачами  У15-УРАГ, літ.Б-1 –очисні споруди загальною площею 113,49 м2 та споруди №2 та №3-1, №3-0 –насосна станція, №№17, 18, 19 –з'єднувальна крита транспортна галерея зі стрічковими конвеєрами КСТ-175-650-65, №3 –водонапірна вежа Рожновського з оприскувачем, №№24, 25, 26 –норій ні вежі з п'ятьма норіями У-2-УН-175, літ.Д-1 –пункт відвантаження зерна з вагонів загальною площею 1 399,2 м2, автомобільна дорога довжиною 345 м., К-1 –піч для спалювання сміття, №4 - водорозбірна свердловина, №№22, 23 –крита транспортна галерея вздовж вантажного причалу з двома стрічковими транспортерами, №27 –внутрішні шляхи, №№30, 31, 32, 33 –зовнішнє огородження території перевантажувального терміналу з гратами, І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VI.

На підставі п.п."а" п.6.1, 6.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №75, рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 21.12.2003 року №135 за ТОВ СП "Нібулон" було оформлено право власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна та видане свідоцтво про право власності  від 25.02.2003 року.

Автомобільна дорога довжиною 345 м по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві, яка на праві власності на лежить ТОВ СП "Нібулон" і входить до складу перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу ТОВ СП "Нібулон", розташована на земельній ділянці кадастровий №4810136300:07:001:0033 площею 3160 м.кв та на земельній ділянці кадастровий № №4810136300:07:001:0034 площею 2979, які належать ТОВ СП "Нібулон" на праві власності, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку №020600100028 від 11.10.2006 року і №020400100029 від 11.10.2006 року відповідно, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.206 року та рішенням Миколаївської міської ради від 30.06.2006 року №2/32.

На теперішній час, ТОВ СП "Нібулон" є власником перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур та маслоекстракційного заводу по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві в цілому, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.05.2007 року, рішенням виконавчого комітету Миколаївськоїміської ради від 27.04.2007 року №816 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.05.2007 року №14520471.

Зазначені вище обставини, які підтверджують згоду позивача на здійснення відповідачем будівництва нових відрізків автомобільної дороги і за рахунок останнього, що позивачем не оспорюється, здійснення будівництва на земельній ділянці, яка перебувала у правомірному користуванні, а на теперішній час –і у власності відповідача, надавали апеляційному господарському суду право для висновків щодо відсутності у позивача права на новозбудоване без його затрат майно, а тому, апеляційний господарський суд правомірно постановив про відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача, залишивши без змін рішення господарського суду першої інстанції, і підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 року, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

      П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 року –без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             П.А. Гончарук                                                                                                        

                                                                                                      В.М. Харченко