Ухвала

від 25.12.2007 по справі 11/223/05

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/223/05

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2007 р. Справа № 11/223/05

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.    

при секретарі судового засідання  Бритавська Ю.С.  

за участю представників сторін у судовому засіданні 18.12.2007р.

від позивача  Сядро О.В. за довіреністю від 24.10.2007р.; Ліптуга Т.І. за довіреністю  від 03.08.2007р.; Авраменко Г.В. за довіреністю від 03.08.2007р.

від відповідача Грінченко В.В. за довіреністю від 12.03.2007р. №318;

Васильєв А.О. за довіреністю від 29.05.2006р.

від третіх осіб Слободяник О.П. за довіреністю від 21.09.2006р. №3024/20/01 представник від виконкому та Миколаївської міської ради;

представник від КП „ММБТІ” –не з'явився

за участю представників сторін у судовому засіданні 25.12.2007р.  

від позивача  Сядро О.В. за довіреністю від 24.10.2007р.

від відповідача Грінченко В.В. за довіреністю від 12.03.2007р. №318;

від третіх осіб не з'явилися  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні заяву Виконавчого комітету Миколаївської міської ради  та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон”  

про перегляд за нововиявленими обставинами  постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р.  у справі №11/223/05

за позовом Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”  

до  відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон”  

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Комунальне підприємство „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”;  2) Виконавчий комітет Миколаївської міської ради; 3) Миколаївська міська рада

про визнання права власності на відрізки автомобільних доріг довжиною105 м інв.№3967 та довжиною 240 м інв. №3970, -

В С Т А Н О В И В:

          ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод” поданий до господарського суду Миколаївської області позов до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсним п.1 рішення Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113 в частині затвердження акту державної технічної комісії від 12.02.2003р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва, а саме відрізків автомобільних доріг інв.№3967 та інв.№3970.

          За позовною заявою ДАКХ „Чорноморський суднобудівний завод” господарський суд Миколаївської області порушив провадження у справі і залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ТОВ СП „Нібулон”, про що 29.06.2005р. виніс відповідну ухвалу.

          В процесі розгляду справи господарський суд Миколаївської області змінив процесуальний статус ТОВ СП „Нібулон” з третьої особи на іншого відповідача у справі, а також залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП   „МБТІ”, про що 08.08.2005р. виніс відповідну ухвалу, із врахуванням ухвали про виправлення описки від 20.09.2005р. Також в процесі розгляду позивач у заяві від 27.09.2005р. за вх.№11191 відмовився від позовних вимог в частині визнання недійним п.1 рішення Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113 щодо  затвердження акту державної технічної комісії від 12.02.2003р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва, а саме відрізків автомобільних доріг інв.№3967 та інв.№3970 та просив суд визнати за позивачем право власності на відрізки автомобільної дороги загальною довжиною 345 м, а саме: довжиною 105 м (інв.№3967) від Каботажного спуску до трейлерної дороги в районі цехів №9 і №16 та довжиною 240 м (інв.№3970) від трейлерної дороги в районі цеху №45 до пристані катерів.

          Ухвалою від 27.09.2005р. господарський суд Миколаївської області прийняв відмову позивачу від позовних вимог про визнання недійним п.1 рішення Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113 щодо  затвердження акту державної технічної комісії від 12.02.2003р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва, а саме відрізків автомобільних доріг інв.№3967 та інв.№3970 та на  підставі п.4 ст.80 ГПК України припинив провадження у справі в цій частині позовних вимог, а також  залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.  Вказана ухвала господарського суду Миколаївської області не оскаржувалася сторонами у справі і у встановленому законом порядку набула законної сили.

          В процесі розгляду справи було проведено судово-економічну експертизу і отриманий відповідний висновок.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25 липня 2007 року у справі №11/223/05 (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Семенов А.К., Смородінова О.Г.)  ДАКХ „Чорноморський суднобудівний завод” відмовлено у задоволені позовних вимог про визнання права власності на відрізки автомобільних доріг загальною довжиною 345 м.

          Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що спірні ділянки автомобільної дороги збудовані відповідачем згідно проекту, узгодженого з позивачем, є новими спорудами та прийняті в експлуатацію з оформленням права власності за відповідачем, а наданий позивачем акт прийому-передачі №5-4/1 від 13.12.2001р., відомість балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р., інвентарна картка обліку основних засобів у розумінні вимог ч.1 ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України та п.7 Роз'яснень ВГСУ від 02.04.1994р. №02-5/225 не є належними доказами існування у позивача права власності. Окрім того, в силу вимог ст.ст.126,141 Земельного кодексу України і п.1.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, на день вирішення спору у ДАХК „ЧСЗ” не має передбачених законом підстав користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній,1 у м. Миколаєві, а тому його права як землекористувача не порушуються.

          Не погоджуючись із судовим рішенням позивач подав до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.          

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача Одеський  апеляційний господарський суд 23 жовтня 2007 року прийняв постанову (головуючий суддя Таценко Н.Б., судді Сидоренко М.В., Мишкіна М.А.), якою  апеляційну скаргу ДАХК „ЧСЗ” задовольнив, рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. у справі №11/223/05 скасував, позов ДАХК „ЧСЗ” задовольнив та  визнав  право власності на відрізки автомобільних доріг довжиною 105 м інв.№3967 та довжиною 240 м інв.№3970 за ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод”.

Приймаючи постанову Одеський апеляційний господарський суд виходив з того, що всі документи, які відповідач надав до матеріалів справи  не спростовують факту передачі спірних відрізків автомобільної дороги –об'єктів за інв.№3967, інв.№3970 позивачу засновником –Міністерством промислової політики України відповідно до Постанови КМУ від 11.12.1998р. №1959, наказу Міністерства промислової політики України від 10.09.1999р., акту прийому-передачі №5-4/1 від 13.12.2001р. та відомості балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р. Також апеляційним господарським судом встановлено, що наразі матеріальні активи спірні відрізки автодоріг –об'єкти за інв.№3967, №3970, які передані до статутного фонду ДАКХ”ЧСЗ” за балансовою вартістю, зазначеною у відомості від 01.07.2001р.,  рахуються в бухгалтерському обліку підприємства в якості основних засобів згідно положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, але враховуючи здійснення їх відчуження з порушенням норм законодавства щодо приватизації державного майна та всупереч існуючим обмеженням і заборонам на розпорядження майном боржника з відповідним оформленням, позовні вимоги про визнання права власності на них підлягають задоволенню.

30.10.2007р. за вх.№2859 Одеський апеляційний господарський суд одержав заяву Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. у справі №11/223/05 за нововиявленими обставинами.

У заяві Виконавчий комітет Миколаївської міської ради просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. у справі №11/223/05 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволені апеляційної скарги ДАХК „ЧСЗ” відмовити повністю, а рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. залишити без змін.

При цьому заявник посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 внесені зміни та доповнення до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2007р. №2033, згідно з якими, до складу майна ДАХК „ЧСЗ”, яке від Міністерства промислової політики України передане ДАХК „ЧСЗ” за актом прийому-передачі від 13.12.2001р. №5-4/1,  не входять автомобільна дорога довжиною 345 м, розташована по вул. Каботажний спуск,1, яка складається з ділянок довжиною 105 м та 240 м та входить до складу перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу відповідача, а тому  за ДАХК „ЧСЗ” вирішено оформити право власності на цілі нежитлові об'єкти за винятком автомобільної  дороги довжиною 345 м.  За доводами заявника саме рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 має істотне значення  для правильного вирішення спору по справі і є нововиявленою обставиною у розумінні ст.112 ГПК України.

Вказана заява виконавчого комітету Миколаївської міської ради прийнята до провадження, про що апеляційним господарським судом 02.11.2007р. винесено відповідну ухвалу. Тією ж датою апеляційний господарський суд виніс ухвалу про прийняття до провадження заяви ТОВ СП „Нібулон” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. у справі №11/223/05.

У заяві ТОВ СП „Нібулон” також просить  постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. у справі №11/223/05 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволені апеляційної скарги ДАХК „ЧСЗ” відмовити повністю, а рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. залишити без змін, з посиланням при цьому на те, що  рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 внесені зміни та доповнення до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2007р. №2033, згідно з якими, до складу майна ДАХК „ЧСЗ”, яке останній передане  від Міністерства промислової політики України за актом прийому-передачі від 13.12.2001р. №5-4/1,  не входять автомобільна дорога довжиною 345 м, розташована по вул. Каботажний спуск,1, яка складається з ділянок довжиною 105 м та 240 м та входить до складу перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу відповідача, а тому  за ДАХК „ЧСЗ” вирішено оформити право власності на цілі нежитлові об'єкти за винятком автомобільної  дороги довжиною 345 м.  За доводами заявника саме рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 має істотне значення  для правильного вирішення спору по справі і є нововиявленою обставиною у розумінні ст.112 ГПК України.

Ухвалою від 02.11.2007р. апеляційний господарський суд приєднав заяву ТОВ СП „Нібулон” до справи з призначенням сумісного розгляду заяв виконавчого комітету Миколаївської міської ради та ТОВ СП „Нібулон”.

У доповненнях до заяви від 05.11.2007р. за вх.№2859-1 виконавчий комітет Миколаївської міської ради посилається на те, що 23.10.2007р. виконавчим комітетом Миколаївської  міської ради, окрім рішення від 23.10.2007р. №2135, було ухвалено також рішення №2212, згідно з яким, за ДАХК „ЧСЗ” оформлено право власності на цілі нежитлові об'єкти розташовані по вул. Індустріальній,1/8 та по вул. Індустріальній,1 у м. Миколаєві, за винятком автомобільної дороги довжиною 345 м, розташованої на земельній ділянці кадастровий №4810136300:07:001:0033 площею 3160  кв.м. та на  земельній ділянці кадастровий №4810136300:07:001:0034 площею 2979 кв.м. по вул. Каботажний спуск,1 а також за винятком залізничної колії довжиною 1208 м від стрілки 35, розташованої на земельній ділянці кадастровий №4810136300:07:001:0032 площею 5432 кв.м. та на земельній ділянці кадастровий №4810136300:07:001:0001 площею 71391 кв.м. по вул. Каботажний спуск,1, які входять до складу перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу ТОВ СП „Нібулон” по вул. Каботажний спуск,1 і належать ТОВ СП „Нібулон” на праві власності. За доводами заявника вказане рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2212 у розумінні вимог ст.112 ГПК України також є нововиявленою обставиною, а тому заявник просить здійснювати розгляд первісної заяви із врахуванням доповнень.

Разом з тим, 05.11.2007р. апеляційний господарський суд одержав клопотання ТОВ СП „Нібулон” за вх.№2859-Д2 та клопотання виконавчого комітету Миколаївської міської ради за вх.№2859-Д3 про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. у справі №11/223/05 до завершення її перегляду Одеським апеляційним господарським судом за нововиявленими обставинами, а також про заборону КП „ММБТІ” здійснювати державну реєстрацію за ДАХК „ЧСЗ” права власності на автомобільну дорогу загальною довжиною 345 м, яка складається з ділянки довжиною 105 м та ділянки довжиною 240 м на підставі постанови Одеського   апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. по справі №11/223/05.

Ухвалою від 27.11.2007р. заява виконавчого комітету Миколаївської міської ради та заява ТОВ СП „Нібулон” прийнята до провадження Одеським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів головуючого судді Журавльова О.О., суддів Тофана В.М., Михайлова М.В., оскільки  розпорядженням голови суду  від 23.11.2007р. №168 „Про передачу справи”, дану господарську справу №11/223/05 передано до розгляду вищевказаної судової колегії.

27.11.2007р. за вх.№2859-Д4 апеляційний господарський суд одержав письмові пояснення КП „ММБТІ”, згідно з якими, КП „ММБТІ” вважає, що заяви виконавчого комітету Миколаївської міської ради та ТОВ СП „Нібулон” про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. у справі №11/223/05 за нововиявленими обставинами є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.  Тією ж датою апеляційний господарський суд за вх.№2859-Д5 одержав клопотання ТОВ СП „Нібулон” про залучення до матеріалів справи листа прокуратури м. Миколаєва від 23.11.2007р. №363-07.  Разом з тим, 10.12.2007р. ТОВ СП „Нібулон” надане клопотання за вх.№2859-Д6  про залучення до матеріалів справи додаткових доказів. Також 27.11.2007р. за вх.№2319-Д7 апеляційний господарський суд одержав заяву позивача, в якій останній просив надати копії документів.

У судовому засіданні представники позивача заперечували проти заяв відповідача та третьої особи, просили залишити їх без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. –без змін, з посиланням при цьому на те, що у  постанові від 23.10.2007р. Одеський апеляційний  господарський суд не посилався на рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради  від 04.10.2007р. №2033 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичною та фізичною особами”, а тому відповідно до  Роз'яснень президії ВГСУ від 21.05.2002р. №04-5/563 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 „Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 04.10.2007р. №2033 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичною та фізичною особами” не можна вважати нововиявленою обставиною.  

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.12.2007р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність винесеної апеляційним господарським судом постанови вимогам закону з урахуванням заявлених нововиявлених обставин, дослідивши документи, що надані заявниками в підтвердження своїх доводів, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для  задоволення вимог одного із заявників –ТОВ СП „Нібулон”,  з огляду на таке:

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, в основу постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. покладені встановлені обставини справи щодо факту  передачі спірних відрізків автомобільної дороги –об'єктів за інв.№3967, інв.№3970 до статутного фонду позивача засновником –Міністерством промислової політики України відповідно до Постанови КМУ від 11.12.1998р. №1959, наказу Міністерства промислової політики України від 10.09.1999р., акту прийому-передачі №5-4/1 від 13.12.2001р. та відомості балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р. При цьому такий факт передачі не спростовує всіх інших встановлених обставин справи щодо набуття  відповідачем права власності на спірні відрізки  автомобільної дороги.

Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Тобто, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, а по-друге, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Більш того, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.  

Так, із заяви виконавчого комітету Миколаївської міської ради та заяви ТОВ СП „Нібулон” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. випливає, що підставою такого перегляду є обставини, які свідчать про те, що за актом прийому-передачі від 13.12.2001р. до статутного фонду ДАХК „ЧСЗ”  було передано будівлі та споруди ДП „ЧСЗ”, за винятком спірних  відрізків  автомобільної дороги довжиною 345 м, які належать ТОВ СП „Нібулон” на праві власності. Такі обставини підтверджується рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 „Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 04.10.2007р. №2033 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичною та фізичною особами”, а також рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2212 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами”.

Таким чином  на момент на момент розгляду справи та винесення  постанови Одеським апеляційним господарським судом  одному із заявників, зокрема ТОВ СП „Нібулон” не було відомо при прийняття виконавчим комітетом Миколаївської міської ради рішення   №2135 „Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 04.10.2007р. №2033 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичною та фізичною особами”. Між тим, саме вказане рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради має істотне значення для вирішення спору у даній справі, оскільки встановлює обставини, які свідчать про те, що за актом прийому-передачі від 13.12.2001р. до статутного фонду ДАХК „ЧСЗ”  були передані будівлі та споруди ДП „ЧСЗ”, за винятком спірних  відрізків  автомобільної дороги довжиною 345 м, які належать ТОВ СП „Нібулон” на праві власності.

З огляду на вищевикладене, рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 має істотне значення для правильного вирішення господарського спору у даній справі,  є нововиявленою обставиною у розумінні вимог ст.112 ГПК України і спростовують висновки суду апеляційної інстанції про те, що на підставі акту прийому-передачі від 13.12.2001р. №5-4/1 ДАХК „ЧСЗ” отримала від Міністерства промислової політики України спірні відрізки автомобільних доріг.

Доказів скасування або визнання недійсним рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 до суду не надано, а тому посилання представника позивача на неправомірність прийняття цих рішень виконавчим комітетом Миколаївської міської ради не заслуговують на увагу.  

За таких підстав постанова  Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. не може залишатися чинною і підлягає скасуванню.

Щодо заяви Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р., то її слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Так, як вище встановлено апеляційним господарським судом,  обставини, які свідчать про те, що за актом прийому-передачі від 13.12.2001р. засновник передав до статного фонду позивача майно, за виключенням спірних відрізків автомобільної дороги, встановлені  рішенням  виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.10.2007р. №2135 „Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 04.10.2007р. №2033 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичною та фізичною особами”.

Тобто, саме заявник 23.10.2007р. прийняв рішення №2135 „Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 04.10.2007р. №2033 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичною та фізичною особами” та  рішення №2212 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами”, а відтак,  на час розгляду справи апеляційним господарським судом заявнику про такі обставини було відомо.

Отже, з огляду на особу заявника, обставини, які свідчать про те, що за актом прийому-передачі від 13.12.2001р. засновник передав до статного фонду позивача майно, за виключенням спірних відрізків автомобільної дороги, не можуть вважатися нововиявленими, оскільки встановлюються на підставі доказів (вищевказані рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради), які не були своєчасно подані до справи.   

За таких підстав заява  виконавчого комітету Миколаївської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. залишається без задоволення.

Між тим, оскільки заява ТОВ СП „Нібулон” про перегляд за новоовиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. задоволена апеляційним господарським судом і вказана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. скасована,  то в силу вимог ч.8 ст.114  ГПК України справа розглядається апеляційним господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Аналогічні положення щодо розгляду справи у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами містяться і у п.5 Роз'яснень ВГСУ від 21.05.2002р. №04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”.

Так, із матеріалів справи випливає, що на підставі укладеного з ДАХК „ЧСЗ” (продавець) договору купівлі-продажу від 05.02.2002р. №0502/1 КП  Спільне українсько-угорсько-англійське сільськогосподарське підприємство „Нібулон”, правонаступником якого є відповідач у справі, що підтверджується Статутними та реєстраційними документами останнього  (покупець)   набуло право власності на об'єкт незавершеного будівництва „Реконструкція Східної добудовної набережної” у складі згідно додатку №1, площа та межі якого визначені планіровкою (додаток №2,№3,№4), який знаходиться на території ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод” за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустраільна,1.

На момент розгляду справи цей договір не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, є чинним, про що також свідчить рішення господарського суду Миколаївської області від 06.08.2002р. №11/22, яким в позові заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до відповідачів - ССП „Нібулон” і ДАХК ЧСЗ” про визнання недійним договору купівлі-продажу від 05.02.2002р. відмовлено. Це судове рішення  залишено без змін як постановою апеляційної інстанції  від 10.09.2002р., так і постановою касаційної інстанції від 12.11.2002р., а отже, у встановленому законом порядку набуло законної сили.

В подальшому відповідач для реконструкції та обслуговування незакінченого будівництвом об'єкта, власником якого останній є на підставі укладеного з позивачем договору купівлі-продажу від 05.02.2002р.  набув також право власності на земельну ділянку площею 71391 кв.м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1, що підтверджується рішенням Миколаївської міської ради від 07.06.2002р. №2/21 „Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Індустрільній,1 спільному українсько-угорсько-англійському сільськогосподарському підприємству „Нібулон””, договором купівлі-продажу земельної ділянки №03 від 27.06.2002р. та Державним актом на право власності на землю серії МК №031310, який 23.08.2002р. виданий Миколаївською міською радою відповідачу у справі. Вказані документи на момент розгляду справи є чинними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

Разом з тим, із матеріалів справи випливає, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.06.2002р. №590 відповідачу   наданий дозвіл на виконання проектних і будівельних робіт по розміщенню перевантажувального терміналу по перевалці зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу по вул. Індустріальній,1.

Проектом перевантажувального терміналу передбачено також будівництво автодороги  (Проект 0474.00-АД Автомобільна дорога), згідно з яким, будівництво автомобільної дороги передбачено впродовж цехів №9 і №16 від залізничного переїзду до будівлі КПП, що проектується, довжиною 91 м; від з'їзду з трейлерної дороги між цехом №3 і залізничними шляхами перевантажувального терміналу, що проектуються впродовж цеха №42 і цеха №44 до території перевантажувального терміналу довжиною 254 м.  Вказаний проект будівництва автодороги (0474.00-АД Автомобільна дорога) відповідач узгодив із позивачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи листуванням сторін, зокрема  листом ДАХК „ЧСЗ”  від 24.07.2002р. №763/2158.  Водночас відповідач одержав дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Миколаєві №1512 від 10.07.2002р. на виконання будівельних робіт з будівництва перевантажувального терміналу по перевалці зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу по вул. Індустріальній,1. Також згідно з довідкою Госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро від 11.02.2003р. №344 перевантажувальному  терміналу по перевалці зернових та олійних культур запропоновано надати адресу м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск,1.

На підставі вказаних документів відповідач здійснив будівництво перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур та маслоекстракційного заводу (І черги), в т.ч. і автомобільної дороги довжиною 345 м., а тому розпорядженням Миколаївського міського голови від 28.12.2002р. №824р призначено державну технічну комісію для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом  перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур та маслоекстракційного заводу (І черги), що відповідає вимогам пп. ”б” п.2 ч.1 ст.31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, згідно з яким, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а також вимогам Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, які не є державною власністю, який затверджений рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.11.2000р. №839.  

За рішенням Державної технічної комісії  перевантажувальний  термінал для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційний  завод відповідача по вул. Каботажній,1, перша черга будівництва прийнятий в експлуатацію, про що 12.02.2003р. складений відповідний акт, згідно з яким, об'єкт має такі показники: №15 –вантажний причал довжиною 350 м (секції №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7); №16 –ділянка сполучення з причалом довжиною 212,5 м; №№11, 12, 13, 14 –залізнична колія довжиною 1208 м, три ваги (вагонні, електронні ВЕФ-150); літ. Г-2 –контрольно-пропускний пункт площею  30,9 кв.м; літ. А-2 –адміністративно-побутовий корпус загальною площею 898,35 кв.м  та споруда навісу №1; літ. В-1 –вагова загальною площею 31,9 кв.м; №№9, 10 –автомобільні ваги (тип ВЕА-60); №№20, 21, 28, 29 –приймальний прилад зерна з автомобільного транспорту автомобілевідвантажувачами У15-УРАГ; літ. Б-1 –очисні споруди загальною площею 113,49 кв.м та споруди №2 та №3-1, №3-0 –насосна станція; №№17, 18, 19 –з'єднувальна крита транспортна галерея зі стрічковими конвеєрами КСТ-175-650-65; №3 –водонапірна вежа Рожновського з оприскувачем; №№24, 25, 26 –норійні вежі з 5-ма норіями У-2-УН-175; літ. Д-1 –пункт відвантаження зерна з вагонів загальною площею 1399,2 кв.м; автомобільна дорога довжиною 345 м; К-1 –піч для спалювання сміття; №4 –водорозбірна свердловина; №№22, 23 –крита транспортна галерея вздовж вантажного причалу з 2-ма стрічковими транспортерами; №27 –внутрішні шляхи; №№30, 31, 32, 33 –зовнішнє огородження території перевантажувального терміналу з гратами; I, II, III, IV, V, VI.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113 затверджений акт державної технічної комісії від 12.02.2003р. про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу по Каботажному спуску,1, а рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №135  за відповідачем оформлено право власності на об'єкти, які розташовані по вул. Каботажний спуск,1. На момент розгляду справи вказані рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради є чинним та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

На підставі вищевказаних документів відповідач оформив  право власності на закінчений будівництвом об'єкт, в тому числі і автомобільну дорогу довжиною 345 м, про що свідчить наявне у матеріалах справи Свідоцтво про право власності від 25.02.2003р. та Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 11.03.2003р. №144449, згідно з якими,  закінчений будівництвом об'єкт, в тому числі і автомобільна дорога довжиною 345 м належить відповідачу на праві колективної власності.

В силу вимог ч.1 ст.20 Закону України „Про власність”, положення якого діяли на момент оформлення права власності на збудований об'єкт  відповідачем,  господарські товариства, які є юридичними особами можуть бути суб'єктами права власності. Об'єктами права власності господарського товариства в силу вимог ст.26 вказаного Закону України можуть бути грошові та майнові внески його членів, а також  майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Таким чином обставини справи свідчать, що відповідач   здійснив  будівництво автомобільної дороги довжиною 345 м та набув право власності на збудований об'єкт, що підтверджується відповідними правовстановлювальними документами, які мають неспростовну юридичну силу доки вони не скасовані або не визнані недійсними.

Факт будівництва відповідачем нової автомобільної дороги довжиною 345 м по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві у складі першої черги перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційого заводу ТОВ СП „Нібулон” по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві підтверджується наступними доказами: проект 0474.00-АД „Автомобільна дорога”; акт №01-547 від 05.08.2002 р. здавання-приймання висновку комплексної державної експертизи; договір №1006-АД від 10.06.2002 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт*/і витратах за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за липень 2002 року від 20.07.2002 р.; акт №19 приймання виконаних підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за липень 2002 року від 20.07.2002 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт*/і витратах за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за липень 2002 року від 20.07.2002 р.; акт №20 приймання виконаних підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за липень 2002 року від 20.07.2002 р.; акт №21 приймання виконаних підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за липень 2002 року від 20.07.2002 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт*/і витратах за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за липень 2002 року від 20.07.2002 р.; акт №22 приймання виконаних підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за липень 2002 року від 20.07.2002 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт*/і витратах за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за серпень 2002 року від 30.08.2002 р.; акт №10 приймання виконаних підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за серпень 2002 року від 30.08.2002 р.; акт приймання виконаних підрядних робіт за договором №2606/5-ЧСЗ від 26.06.2002 р. за жовтень 2002 року від 31.10.2002 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт*/і витратах за договором №0810-ДЕМ від 08.10.2002 р. за жовтень 2002 року від 18.10.2002 р.; акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2002 року від 18.10.2002 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт*/і витратах за договором №2010-КОЛ від 20.10.2002 р. за жовтень 2002 року від 08.11.2002 р.; акт приймання виконаних підрядних робіт за договором №2010-КОЛ від 20.10.2002 р. за жовтень 2002 року від 08.11.2002 р.; акт №16 від 12.09.2002 р. здачі-приймання проектно-пошукової, науково-технічної продукції; накладна №18 від 12.09.2002 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт*/і витратах за договором №2210-ЧСЗ від 22.10.2002 р. за січень 2003 року від 28.01.2003 р.; акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за договором №2210-ЧСЗ від 22.10.2002 р. за січень 2003 року від 28.01.2003 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт*/і витратах за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за грудень 2002 року від 28.12.2002 р.; акт №5 приймання виконаних підрядних робіт за договором №1006-АД від 10.06.2002 р. за грудень 2002 року від 28.12.2002 р.; платіжне доручення №3537 від 14.06.2002 р.; платіжне доручення №3770 від 04.07.2002 р.; платіжне доручення №5403 від 28.08.2002 р.; рахунок №15146 від 09.07.2002 р.; платіжне доручення №3864 від 11.11.2002 р.; рахунок №63 від 21.08.2002 р.; платіжне доручення №5315 від 23.08.2002 р.; рахунок-фактура №21 від 01.11.2002 р.; платіжне доручення №7186 від 11.11.2002 р.

Вказані обставини підтверджуються також висновком судово-економічної експертизи №4124-4126 від 16.04.2007р., складеним Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Опосередкованими доказами здійснення відповідачем будівництва нової автомобільної дороги довжиною 345 м є також договір про встановлення  земельного сервітуту  №2402/13С від 24.02.2004р., який рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.04.2003р. по справі №3/102 визнаний укладеним між позивачем і відповідачем з 24.02.2003р. в редакції позивача. Так, у п.6.1. цього договору сторонами встановлено, що на узгодженому маршруті силами та за рахунок відповідача збудовані дільниці автомобільної дороги, які є частинами узгодженого маршруту та контрольно-перепускний пункт, проект будівництва якого узгоджений з позивачем та Інспекцією з державного архітектурно-планувального контролю при Миколаївському міськвиконкомі. У п.6.2. цього договору встановлено, що збудовані споруди є власністю відповідача. Водночас відповідно до п.7 угоди про порядок врегулювання розбіжностей між відповідачем та позивачем, яка останніми укладена 07.04.2004р., позивач визнає право власності відповідача на збудовані за його рахунок ділянки автомобільної дороги загальною довжиною 345 м.  

Між тим, саме на вищевказані ділянки автомобільної дороги загальною довжиною 345 м позивач просить визнати право власності, з посиланням при цьому на те, що по-перше,  зазначені ділянки автомобільної дороги передані засновником  –Міністерством промислової політики України до статутного фонду позивача відповідно до Постанови КМУ від 11.12.1998р. №1959, наказу Міністерства промислової політики України від 10.09.1999р., акту прийому-передачі №5-4/1 від 13.12.2001р. та відомості балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р. По-друге, на те, що відповідач здійснював будівництво автодороги саме на ділянках автомобільних доріг, які передані позивачу засновником, а тому це будівництво не є новим будівництвом. По-третє, позивач посилається на порушення його права, як землекористувача земельної ділянки, оскільки згоди на відведення земельної ділянки під будівництво автомобільної дороги позивачем не надано.

Так, згідно з наявною у матеріалах справи інвентарною карткою – актом прийому і обліку основних засобів ДП „ЧСЗ”, яка затверджена 01.01.1971р. за інв.№04007 (виправлений на інв.№03970) обліковується автодорога 1945 року побудови, цех №29. Інвентарна картка, що також складена 1971р. свідчить, що  за інв.№04004 (виправлений на інв.№-3967) обліковується автодорога „Д-4” 1945 року побудови, цех №29.    

Відповідно до Постанови КМУ „Про утворення ДАХК „ЧСЗ” від 11.12.1998р. на базі ДП „ЧСЗ” утворено ДАКХ „ЧСЗ”, засновком якої виступило Міністерство промислової політики України. На виконання Наказу Міністерства промислової політики України від 17.08.2001р. №51 „Щодо  оформлення  передачі до статутного фонду ДАХК „ЧСЗ” майна ДП „ЧСЗ” складений акт прийому-передачі від 13.12.2001р. №5-4/1, згідно з яким,  Міністерство промислової політики України передає, а ДАХК „ЧСЗ” приймає майно у складі активів станом на 30.04.99р. та 01.07.2001р.  

Додатком до цього акту є відомість балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р., згідно з якою, позивачу передані тротуари асфальтові по щебеневій основі - 17389 кв.м., 1945 року побудови, розташовані за адресою м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1 (цех №29), первісна  вартість яких становить 201567 грн., а залишкова вартість 0 грн. –за інв.№3967,  а також за інв.№3970 передані  тротуари асфальтові по щебеневій основі - 3774 кв.м., 1945 року побудови, розташовані за адресою м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1 (цех №29), первісна  вартість яких становить 85694 грн., а залишкова вартість 0 грн.

Також згідно з витягом з масиву наявності основних засобів по цеху 29 станом на 01.10.2001р., за інв.№3967 обліковуються  споруди асфальтові тротуари 1945 року побудови, вартість -  201567 грн., зношеність - 201567 грн., залишкова вартість -  0 грн.; за інв.№3979 обліковуються споруди асфальтові тротуари 1945 року побудови, вартість 85694 грн., зношеність - 85694 грн., залишкова вартість –0 грн. Такі ж дані містяться і у витягу з масиву наявності основних засобів по цеху №29 станом на 01.01.2002р., за винятком назви об'єктів, які обліковуються за позивачем. а саме у цьому витягу ці об'єкти зазначені як автомобільні дороги асфальтові.

Таким чином із наданих позивачем документів випливає, що передані позивачу за актом прийому-передачі від 13.12.2001р. об'єкти (інв.№3967, №3970) по-перше, мають залишкову вартість –0 грн., по-друге,   не є  автодорогами, а по-третє, розташовані в зовсім іншому місці (цех №29), ніж автомобільна дорога, що збудована відповідачем (цех №9 і №16 –ділянка автомобільної дороги довжиною 91 м, цех  №42  №44 –ділянка  автомобільної дороги довжиною 245 м). Тому в силу вимог ч.2 ст.34 ГПК України, згідно з якою, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, вищевказані документи не є доказом передачі до статутного фонду позивача спірних ділянок автомобільної дороги, а відтак, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом.

Будь-яких інших документів в підтвердження доводів щодо передачі засновником позивачу автомобільних доріг, які є предметом спору у даній справі, останнім до суду не надано, а згідно з листом Міністерства агропромислової політики України від 07.12.2005р. №20/5-1-499, який наданий за запит суду першої інстанції, документи, які підтверджують передачу до статного фонду позивача автомобільних доріг за інв.№3967 та №3970 у Міністерства відсутні. За такими підтверджуючими документами запропоновано звернутися до самого позивача.

 Водночас акт  державної технічної комісії від 12.02.2003р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу по Каботажному спуску,1, рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113, яким цей акт затверджений, а також рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №135, яким за відповідачем оформлено право власності на об'єкти, які розташовані по вул. Каботажний спуск,1 свідчать, що будівництво відповідачем спірних ділянок автомобільної дороги є саме новим будівництвом і не здійснювалося останнім на старих ділянках автомобільної дороги.

Більш того, згідно з наявним у матеріалах справи рішенням Миколаївської міської ради від 23.12.2005р. №40/27 право ДАХК „ЧСЗ” постійного користування земельною ділянкою площею 191,0518 га по вул. Індустріальній, 1 у м. Миколаєві припинено, а рішенням Миколаївської міської ради від 25.04.2007р. №12/66 скасовано: п. 1.1 рішення виконкому Миколаївської міської Ради народних депутатів від 27.01.1995 р. №17; п. 2.4.1 рішення Миколаївської міської ради від 04.03.1999 р. № 8/5; п. 3.1 рішення міської ради від 04.03.1999 р. №8/5 в частині надання у сумісне часткове користування державному підприємству “Чорноморський суднобудівний завод” земельної ділянки загальною площею 301,1454 га по вул. Індустріальній, 1 в розмірі 7261/10000 частки (площа земельної ділянки 218,6366 га, у тому числі земель водного фонду - 28,9528 га); п. 4.24 рішення Миколаївської міської ради від 21.03.2002 р. №41/10 в частині залишення ДАХК „ЧСЗ” у частковому сумісному постійному користуванні земельної ділянки площею 2150518 м2, у тому числі земель водного фонду –289528 м2 (землі промисловості), що складе частку земельної ділянки ДАХК „ЧСЗ” 7141/10000 із земельної ділянки загальною площею 3011454 м2 для обслуговування виробничих будівель по вул. Індустріальній, 1 (Заводський район); п. 7.43 рішення Миколаївської міської ради від 21.03.2002 р. №41/10; запис від 03.03.95 № 371 про реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею державного акта на право постійного користування землею ІІ-МК №001382, виданого виробничому об'єднанню “Чорноморський суднобудівний завод”; Державний акт на право постійного користування землею ІІ-МК №001382, реєстраційний №371 від 03.03.1995 р., виданий виробничому об'єднанню “Чорноморський суднобудівний завод”.

Доказів скасування або визнання недійсними (нечинними) рішень Миколаївської міської ради від 23.12.2005 р. №40/27 та від 25.04.2007 р. №12/66 позивачем не надано.

Тобто, в силу вимог ст. ст. 126, 141 Земельного кодексу України та  п. 1.1 Інструкції  про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі,  на момент вирішення даного спору у позивача не має передбачених законом підстав користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній, 1 у м. Миколаєві.

Водночас наявні у матеріалах справи Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №593112, який 11.10.2006р. виданий відповідачу свідчить, що останній на підставі договору купівлі–продажу земельної ділянки від 24.07.2006р. №2890 є власником земельної ділянки площею 3160 кв.м., розташованої у м. Миколаєві, вул. Каботажний спуск,1, із цільовим призначенням –обслуговування автомобільної дороги з КПП до перевантажувального терміналу, а Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №593113, виданий відповідачу 11.10.2006р. свідчить, що останній  на підставі договору купівлі–продажу земельної ділянки від 24.07.2006р. №2890  є власником земельної ділянки площею 2979 кв.м., розташованої у м. Миколаєві, вул. Каботажний спуск,1, із цільовим призначенням –обслуговування автомобільної дороги з КПП до перевантажувального терміналу. Докази щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2006р. №2890, на підставі якого відповідач набув права власності на вищевказані земельні ділянки відсутні, а відтак, права позивача як землекористувача земельної ділянки не є порушеними відповідачем на момент розгляду даної справи.

В силу вимог ч.1 ст.392 ЦК України,  власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Отже, виходячи з вимог  вказаної  статті ЦК України, апеляційний господарський суд вважає, що  умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності. У розумінні вимог ст.32 ГПК України такими доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги позивача. Насамперед підтверджувати наявність у позивача права власності на майно в суді можуть правовстановлювальні документи. Перелік таких документів щодо нерухомого майна наведено у додатку №1 до п.2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. №157/644. Водночас право власності на новостворене нерухоме майно може виникати з моменту завершення його будівництва, прийняття його в експлуатацію чи з моменту його державної реєстрації. Не є доказом  права власності юридичної особи на майно факт його перебування на її балансі, оскільки останній є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату і тому не визначає підстав перебування майна у власності. Така ж позиція щодо доказів права власності на майно, яке перебуває на балансі юридичної особи наведена і у роз'ясненнях ВГСУ від 02.04.1994р. №02-5/225.  

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, саме у відповідача наявні всі передбачені законодавством України правовстановлювальні документи на спірні ділянки автомобільної дороги, які є чинними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку, а у позивача,  навпаки, такі документи відсутні.                    Окрім того, згідно з повідомленням Прокуратури м. Миколаєва від 23.11.2007р. №363-07, за результатами проведеної перевірки Прокуратурою м. Миколаєва не встановлено порушень законодавства  при набутті, оформлені та реєстрації права власності за ТОВ СП „Нібулон” на автомобільну дорогу довжиною 345 м, яка розташована по вул. Каботажний спуск,1 у м. Миколаєві

За таких обставин висновок суду першої інстанції про  недоведеність  позовних вимог ДАХК “ЧСЗ” щодо визнання права власності на відрізки автомобільної дороги  є обґрунтованим і відповідає закону, оскільки позивач не надав доказів набуття ним права власності на спірний об'єкт (створення, придбання, прийняття в експлуатацію тощо),  як і доказів незаконності набуття цього права ТОВ СП “Нібулон”,  а тому апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування  рішення господарського суду Миколаївської області від 25 липня 2007 року у справі №11/223/05.

Клопотання відповідача від 05.11.2007р. за вх.№2859-Д2 про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. 05.11.2007р. відхилено апеляційним господарським судом, з огляду на чинні положення ГПК України, згідно з якими, право щодо зупинення виконання судового рішення надане суду касаційної інстанції.

З огляду на вимоги ч.1 ст.101 ГПК України апеляційним господарським судом задоволені клопотання відповідача за вх.№2859-Д5 від 27.11.2007р. та за вх.№2859-Д6  від 10.12.2007р. про залучення до матеріалів справи додаткових документів. Водночас апеляційним господарським судом задоволено клопотання позивача від 27.11.2007р. за вх.№2319-Д7 про надання документів.

Керуючись ст.ст.99,101-105,112-114 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон”  про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року у справі №11/223/05 задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року у справі №11/223/05 скасувати.

3. Рішення господарського суду Миколаївської області від 25 липня 2007 року у справі №11/223/05 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної акціонерної холдінгової компанії „Чорноморський суднобудівний завод” –без задоволення.

4. Заяву Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року у справі №11/223/05 залишити без задоволення.

Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

О.О. Журавльов

Судді

В.М. Тофан

М.В. Михайлов