Постанова

від 06.12.2022 по справі 914/693/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2022 р. Справа №914/693/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддів Марко Р.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Галміра б/н від 29.08.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/2143/22 від 31.08.2022)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 02.08.2022 (суддя Запотічняк О.Д., повний текст складено 04.08.2022)

у справі № 914/693/22

за позовом:Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління, м. Миколаїв, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Галміра, м.Миколаїв, Львівська область

простягнення 18 948,08 грн.

за участю учасників справи:

від позивача: Царик М.І. - представник;

від відповідача: Маркевич Л.П. - директор

ВСТАНОВИВ:

13.04.2022 Миколаївське комунальне підприємство Житлово-комунальне управління звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Галміра про стягнення заборгованості в розмірі 18 948,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору від 01.04.2011 № 41 про надання послуг з вивезення, розміщення та захоронення побутових відходів, ТзОВ «Галміра» не виконало свого обов`язку щодо своєчасної оплатити послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачені договором. Також позивач вважає, що у відповідності до пункту 10.3 договору договір № 41 від 01.04.2011 року є продовженим на той самий строк та на тих же умовах до 01.04.2017 року, надалі до 01.04.2021 року та до 01.04.2024 року. На виконання домовленостей, за період дії договору, а саме з 01.07.2021 по 28.02.2022 ТзОВ «Галміра» надано послуги згідно договору в сумі 18 948,08 грн. Однак, ТзОВ «Галміра» не оплатило надані послуги. Відтак, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 18 948,08 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2022 року у справі №914/693/22 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галміра» на користь Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» - 18 948,08 грн. заборгованості та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. (а.с. 94-99).

Рішення суду мотивоване тим, що в зв`язку з неналежним виконання відповідачем взятих а себе зобов`язань щодо оплати послуги з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 18 948,08 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТзОВ «Галміра»» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає оскаржуване рішення прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, вважає помилковим висновок місцевого господарського суду, що відбулася пролонгація договору № 41 від 01.04.2011 на підставі до п. 10.3 договору. Скаржник зазначає, що в п. 10.3 договору не вказано про продовження договору на ті самі терміни, а зазначено на той самий термін, тобто на один раз (один термін) 3 роки до 01.04.2017. В договорі не вказано, і сторони не обумовили, і зі змісту п.10.3 договору це не випливає, що сторони погодили постійну неодноразову пролонгацію дії такого договору. Відтак, у відповідача не було підстав та обов`язку за 30-ть днів до 01.04.2017 повідомляти позивача про відмову від договору або про його перегляд, оскільки строк дії вказаного договору закінчився 01.04.2017. Скаржник наголошує, що в платіжних дорученнях №12377 від 14.04.2021, №12555 від 25.05.2021, №12799 від 03.08.2021, № 12799 від 05.08.2021, на які суд покликається в рішенні, в графі «призначення платежу» не зазначено номера та дати договору. Тобто, не вказано, що така оплата здійснена саме за договором №41 від 01.04.2011 про надання послуг з вивезення, розміщення та захоронення побутових відходів. У вказаний платіжних дорученнях є покликання на номери рахунків. Номери рахунків до оплати, також не містять покликання на договір №41 від 01.04.2011 Скаржник стверджує, що послуги у період з 01.07.2021 року по 28.02.2022 року, за вказаним договором, який закінчився, припинив свою дію ще 01.04.2017, відповідачу не надавалися, а свої позовні вимоги позивач щодо договірних зобов`язань заявив за період з 01.07.2021.

Також апелянт стверджує, що не підписував актів наданих послуг та не отримував рахунків. Квитанції поштового відправлення, на які покликаєтьсяся суд в рішенні, не містять переліку документів, які надсилалися позивачем на адресу відповідача. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що місцевим судом не з`ясовувано, за яким тарифом та на підставі яких розрахунків позивач нараховував відповідачу суми до оплати за послуги, яких не надавав та ще й до того за період, який не охоплювався договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 справу №914/693/22 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С. та Марко Р.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ Галміра на рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2022 у справі № 914/693/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.10.2022.

18.10.2022 судове засідання по розгляду справи №914/693/22 не відбулось, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Скрипчук О.С.

Ухвалою суду від 07.11.2022 розгляд справи № 914/693/22 призначено на 21.11.2022.

В судовому засіданні 21.11.2022 було оголошено перерву у розгляді справи до 06.12.2022.

В судових засіданнях представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним, прийнятим у відповідності до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що жодних заяв від ТзОВ «Галміра» про припинення дії договору відповідно до п. 10.3 договору на адресу Підприємства не надходило. А відтак, відповідачем не було належним чином та у визначені договором строки повідомлено про відмову від пролонгації договору, у зв`язку з чим договір № 41 від 01.04.201І року є продовженим на той самий строк та на тих же умовах до 01.04.2017 року та надалі до 01.04.202І року, до 01.04.2024 року. Стверджує, що відповідач своїми діями вказував на дійсність договору, а саме після 01.04.2021 року здійснював оплату за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від: 14.04.2021, 25.05.2021, 03.08.2021р, 05.08.2021, в яких зазначено в призначенні платежу оплата за вивезення побутових відходів згідно рахунку, дата та сума. Щодо відсутності у договорі порядку складання актів надання послуг, позивач зазначив, що усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Підставою для бухобліку господарських операцій акти наданих послуг є первинними документами. Позивач зазначає, що у п.п. 3.7-3.10 договору визначені вартість послуг, одиниця розрахунку та вказано, що при зміні ціни договір залишається в силі. Звертає увагу, що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Львівської області від 29.03.2018 року за № 30 «Про визначення виконавця послуги з вивезення твердих побутових відходів на території м. Миколаєва» визначено Миколаївське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління» виконавцем послуги із вивезення твердих побутових відходів на території м. Миколаєва. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2022 у справі № 914/693/22 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

01.04.2011 року між Миколаївським комунальним підприємством «Житлово- комунальне управління» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галміра» (Замовник) укладено договір № 41 про надання послуг з вивезення, розміщення та захоронення побутових відходів. Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Виконавець надає Споживачеві послуги з вивезення, розміщення побутових відходів (п. 2.1 договору) (а.с. 4).

Вартість послуг визначається тарифом, погодженим органом місцевого самоврядування, та державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору виконані згідно договору послуги протягом одного місяця вважаються переданими Виконавцем і прийнятими Споживачем, якщо до 7-го числа наступного місяця Споживач письмово не заявить вмотивованої претензії Виконавцю з приводу недоліків у роботі.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що оплату за надані послуги Замовник здійснює до 25-го числа наступного місяця.

Вартість послуг з вивезення побутових відходів за 1 м. куб становить 16,88 грн. Вартість обробки побутових відходів за 1 м. куб становить 7,20 грн. При зміні ціни договір залишається в силі. Одиниця розрахунку 6 м3 в місяць (п.п. 3.7-3.10 договору).

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.1 договору визначено, що Замовник зобов`язується оплачувати у встановлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Договір діє з 01.04.2011 до 01.04.2014 і набирає чинності з дня його укладення (п. 9.1 договору).

Згідно з п.п. 10.1, 10.3 договору зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Договір вважається таким, що продовжений на той самий термін, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд.

Дія договору припиняється у разі, коли: закінчився строк, на який його укладено. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених діючим законодавством (підпункти 10.4.1, 10.4.2 пункту 10.4 договору).

Позивач вважає, що він належним чином виконував взяті на себе зобов`язання та надавав відповідачу обумовлені договором №41 від 01.04.2011 послуги у період з липня 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 18 948,08 гривень.

За вищевказаний період МКП «Житлово-комунальне управління» на адресу ТзОВ «Галміра» надіслано поштовим відправленням акти надання послуг, згідно договору № 41 від 01.04.2011 та рахунки на загальну суму 18 948,08 грн. (а.с. 5-12, 13-20). Відповідачем акти надання послуг та рахунки позивачу не повернуті.

У зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 49 102-2 від 17.02.2022, яка останнім залишена без відповіді та задоволення (а.с. 23).

Вищевказані обставини стали підставою звернення позивача до відповідача з даним позовом.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як встановлено судом, Миколаївське КП «Житлово-комунальне управління» на підставі договору № 41 від 01.04.2011 року, надавало послуги з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових ТзОВ «Галміра».

За приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Як зазначалось вище, п. 10.3 договору № 41 про надання послуг з вивезення, розміщення та захоронення побутових відходів від 01.04.2011 сторони погодили, що договір вважається таким, що продовжений на той самий термін, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд.

Пролонгація договору може бути автоматичною в разі, якщо це передбачено договором і жодна із сторін не висловила бажання його розірвати.

Водночас, матеріали даної господарської справи не містять жодних заяв чи письмових пропозицій від відповідача щодо припинення дії договору № 41 про надання послуг з вивезення, розміщення та захоронення побутових відходів від 01.04.2011.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про відмову від пролонгації договору, у зв`язку з чим договір № 41 від 01.04.2011 року є продовженим на той самий строк та на тих же умовах до 01.04.2017 року, надалі до 01.04.2021 року та до 01.04.2024 року.

Твердження скаржника про те, що оскільки в п. 10.3 договору не вказано про продовження договору на ті самі терміни, а зазначено лише на той самий термін, тобто, на один раз (один термін) 3 роки до 01.04.2017, не заслуговує на увагу суду з врахуванням умов договору та чинного законодавства.

Окрім того, як зазначалося вище, відповідач своїми діями схвалив вказаний договір а саме після 01.04.2021 року здійснював оплату за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями: від 14.04.2021, від 25.05.2021, від 03.08.2021, від 05.08.2021, в яких зазначено в призначенні платежу оплата за вивезення побутових відходів згідно рахунку, дата та сума.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті наданих послуг, зокрема з 01.07.2021 по 28.02.2022 не оплачував надані послуги з вивезення та захоронення ТВП, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 18 948,08 грн., про що свідчать акти надання послуг згідно договору № 41 від 01.04.2011 та рахунки на оплату послуг.

Щодо покликань скаржника на відсутність у договорі порядку складання актів надання послуг, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Чинним законодавством не передбачені будь-які типові документи для оформлення операцій з надання (отримання) послуг. Як правило, таким документом є акт (акти) наданих послуг, який (які) надсилаються підприємством до 10 числа кожного місяця.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що оплату за надані послуги Замовник здійснює до 25-го числа наступного місяця.

Щодо тверджень скаржника про те, що товариство відповідача не отримувало ні актів наданих послуг, ні рахунків на оплату, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи містяться копії фіскальних чеків надсилання рекомендованої кореспонденції на адресу відповідача. Будь-яких спростувань, що було отримано останнім у вказаній кореспонденції відповідачем не надано.

Враховуючи вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 18 948,08 грн. за надані послуги на підставі договору № 41 про надання послуг з вивезення, розміщення та захоронення побутових відходів від 01.04.2011.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи усе вищевказане, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні правових норм та не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 02.08.2022 року у справі № 914/693/22.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) та у справі Трофимчук проти України (Рішення ЄСПЛ від 28.10.2010), в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галміра» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2022 року у справі №914/693/22 без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

Судді О.С. Скрипчук

Р.І. Марко