Ухвала

від 19.12.2022 по справі 922/4582/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

19 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/4582/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ", м. Харків (вх. №1068 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 у справі №922/4582/21 (суддя Пономаренко Т.О., повний текст рішення складено 19.09.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмаліт", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ", м. Харків

про стягнення 370 440,00 грн,-

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмаліт", м. Суми

про стягнення 1 014 534,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енмаліт" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ", в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" основний борг у розмірі 370 440,00 грн та судовий збір у розмірі 5 556,61 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару №СЕ-1/0121 від 25.01.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2021 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмаліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4582/21.

17.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмаліт", в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмаліт" суму штрафу у розмірі 1 014 534,00 грн та судовий збір у розмірі 15 218,02 грн.

В обґрунтування зустрічного позову позивач посилався на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань за договором поставки товару №СЕ-1/0121 від 25.01.2021 в частині своєчасної поставки та укомплектованості товару.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 у справі №922/4582/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмаліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмаліт" основний борг у розмірі 370 440,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 556,61 грн.

У задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмаліт" про стягнення штрафу відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" з вищевказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 у справі №922/4582/21 скасувати та прийняти нове, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енмаліт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ЕНЕРДЖИ 1 014 534,00 грн штрафу, 15218,02 грн судового збору. У задоволенні первісного позову ТОВ Енмаліт відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 у справі №922/4582/21 залишено без руху. Встановлено апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 31 161,95 грн;

- доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів (листом з описом вкладення) Товариству з обмеженою відповідальністю "Енмаліт".

Також, вказаною ухвалою апелянту роз`яснено, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Копію зазначеної ухвали у паперовому виді направлено за адресою листування з ТОВ "СІТІ ЕНЕРДЖІ": 610001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 35, що зазначена апелянтом в апеляційній скарзі.

Також, копію ухвали у паперовому виді направлено на адресу представника товариства Скульського С.І., що повідомлена суду в апеляційній скарзі, а саме: 61061, м. Харків, пр. Московський 144, офіс 606.

14.12.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду повернулось рекомендоване поштове відправлення, направлене на адресу представника ТОВ "СІТІ ЕНЕРДЖІ" Скульського С.І. із позначкою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Аналіз статті 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 916/1178/20 від 20.07.2021.

Оскільки копію ухвали від 18.10.2022 у паперовій формі надіслано за адресами скаржника та представника апелянта, повідомлені самим же скаржником, колегія суддів вважає, що судом вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення скаржника про існуюче судове рішення.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали суду апеляційної інстанції від 18.10.2022 доставлено до Електронного кабінету представника ТОВ "СІТІ ЕНЕРДЖІ", що підтверджується довідкою Східного апеляційного господарського суду про те, що документ в електронному вигляді "ЄДРСР ст. 260 Залишення без руху" від 18.10.22 по справі № 922/4582/21 було надіслано одержувачу Скульський Сергій Іванович в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 18.10.22 о 19:33.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Оскільки матеріалами справи підтверджується отримання копії ухвали Східного апеляційного господарського суду представником апелянта в «Електронному кабінеті», копія судового рішення є такою, що вручена ТОВ "СІТІ ЕНЕРДЖІ".

30.10.2022 (отримано судом за вх. №6586 від 31.10.2022), тобто в межах десятиденного строку з дня отримання ухвали суду від 18.10.2022 в «Електронному кабінеті» (з урахуванням дати отримання 19.10.2022 та вихідних днів), до Східного апеляційного господарського суду через «Електронний кабінет» представником ТОВ "СІТІ ЕНЕРДЖІ" було подано клопотання, до якого додано докази направлення копії апеляційної скарги на адресу ТОВ "Енмаліт", про що зазначалось в ухвалі суду від 18.10.2022. В той же час, посилаючись на приписи ст. 8 Закону України «Про судовий збір», апелянт просив звільнити ТОВ "СІТІ ЕНЕРДЖІ" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області, або відстрочити сплату до винесення рішення у справі. У випадку незадоволення вищевказаного клопотання, представник просив надати додатковий строк для сплати судового збору на протязі 30 днів.

В обґрунтування клопотання представник ТОВ "СІТІ ЕНЕРДЖІ" посилається на Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022, яким на території України введено воєнний стан із 05години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та який наразі триває. Заявник зазначає, що на території м. Харків з 24 лютого 2022 року і по цей час тривають активні бойові дії. З 24 лютого 2022 року ТОВ «СІТІ ЕНЕРДЖИ» має складне фінансове становище, пов`язане з фактичним припиненням розрахунків за надані послуги, виконані роботи контрагентами товариства. Додатково товариство має труднощі з відвіданням офісних приміщень, банківських установ, з працівниками ТОВ «СІТІЕНЕРДЖИ» трудові договори призупинені. Також представник звертає увагу на прийняте 24.02.2022 Радою суддів України рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку Російської Федерації», в якому зазначено, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Отже, як вважає заявник, фактично Рада суддів України визнала воєнний стан об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Розглянувши клопотання ТОВ «СІТІ ЕНЕРДЖИ» колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати визначені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка надає суду право з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати лише за наявності викладених у вказаній статті умов, до яких не було внесено змін із введенням в Україні воєнного стану.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, а саме, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

В той же час, предметом позову у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. В той же час, скаржником у клопотанні не наведено наявність умов, передбачених ст. 8 Закону, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини.

Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Колегія суддів, враховуючи доводи апелянта про введення воєнного стану та складне фінансове становище товариства зазначає, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Тому вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Також суд звертає увагу апелянта, що відповідач за зустрічним позовом також вимушений здійснювати свою господарську діяльність в умовах воєнного стану.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, особливості здійснення розрахунково-касового обслуговування бюджетних коштів та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Аналогічні доводи з цього питання викладені в ухвалі Верховного Суду від 19.09.2022 у справі №922/605/15 (922/2689/21), в ухвалі від 31.08.2022 у справі № 910/26972/14, в ухвалі від 12.12.2022 у справі №924/829/21.

Виходячи з наведеного, обставини, на які посилається апелянт, а саме, введення воєнного стану та складний фінансовий стан, що обумовлює неможливість сплатити судовий збір, не можуть бути прийняті судом, оскільки не є підставою для звільнення, відстрочення та зменшення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Зміни до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення, відстрочення та зменшення сплати судового збору у зв`язку із введенням воєнного стану до Закону не вносились.

Враховуючи те, що скаржником у клопотанні не наведено наявність умов, передбачених ст. 8 Закону, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у клопотанні про звільнення або відстрочення сплати судового збору, слід відмовити.

Водночас, не підлягає задоволенню також клопотання скаржника в частині надання додаткового строку для сплати судового збору на протязі 30 днів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

З огляду на викладене, та те, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 18.10.2022 суд встановив скаржнику максимальний десятиденний строк, передбачений ГПК України для усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ «СІТІ ЕНЕРДЖИ» в частині надання додаткового строку для сплати судового збору на протязі 30 днів. Крім того, колегія суддів вважає, що апелянт не був позбавлений можливості сплатити судовий збір у визначеному розмірі, враховуючи дату звернення із клопотанням про надання додаткового строку для сплати судового збору та дату винесення даної ухвали.

Приписами статей 174, 260 ГПК України передбачено механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом апеляційної інстанції. Разом з тим частиною шостою статті 260 ГПК України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді її повернення, про що виноситься ухвала.

Як встановлено колегією суддів, вимоги ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом в повному обсязі не виконано, доказів сплати судового збору до суду не надано.

Відповідно до ч. 3 статті 262 Господарського процесуального кодексу України, питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи те, що заявник у встановлений судом строк не усунув зазначені судом недоліки в повному обсязі, а саме, не надав доказів сплати судового збору, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «СІТІ ЕНЕРДЖИ» підлягає поверненню.

Також, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що у відповідності до частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через «Електронний кабінет», її матеріали судом заявнику не повертаються.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" про звільнення або відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Повернути апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЕНЕРДЖІ" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 у справі №922/4582/21.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко