Постанова

від 06.12.2022 по справі 526/2771/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/2771/21 Номер провадження 22-ц/814/4583/22Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Абрамов П.С.,

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ряднини І.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням учасниківсправи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 липня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі головного лікаря Центральної Гадяцької районної лікарні, Миргородської РДА, Миргородської районної ради, третя особа Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди

УСТАНОВИВ:

короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав стягнути з держави Україна на його користь суму неотриманої вчасно пенсії та соціальної допомоги у розмірі 2 000 000 грн, а саме 1 500 000 грн майнової шкоди (за 312 місяців, починаючи з 1992 року) та 500 000 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що пенсію та соціальну допомогу він не отримав внаслідок несвоєчасного направлення його на МСЄК для визначення групи інвалідності.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохав рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Вказував, що місцевим судом неповно з`ясовано обставини справи, не враховано його доводи та порушено норми матеріального та процесуального права.

узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

встановлених судомпершої інстанціїта неоспоренихобставин,а такожобставин,встановлених судомапеляційної інстанції,і визначенихвідповідно доних правовідносин;доводів,за якимисуд апеляційноїінстанції погодивсяабо непогодився звисновками судупершої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні в очному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 6 «Медмістечко» з 24 листопада 1987 року, де йому було проведено оперативне втручання 25 листопада 1987 року: ЕКЕК, імплантація ІОЛ, передня УЗХ 1,0 з приводу природної катаракти лівого ока, лист установи № 512 від 20.02.2017. (а.с. 20)

ОСОБА_1 17 березня 2010 року був оглянутий на МСЕК, у зв`язку з чим йому встановлено ІІІ групу інвалідності по зору (загальне захворювання) (а.с. 33).

На засіданні ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» розглянуто звернення ОСОБА_1 з питання зміни причини інвалідності і повідомлено, що враховуючи наявність в медико-експертній справі виписного епікризу з історії хвороби № 13818 (29/11/ - 08,12/1987р) про лікування з приводу вродженої катаракти лівого ока у відділі мікрохірургії ока Київського науково-дослідного інституту, що підтверджується листом Київської міської лікарні № 6 від 23.06.2017 за № 1709, комісія доручила обласній МСЕК повернутися до розгляду порушеного питання про зміну причини інвалідності "загальне захворювання" на категорію "з дитинства".

02 липня 2018 року позивачу встановлено безтерміново другу групу інвалідності по зору з дитинства, що підтверджується актом огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0029204, виданої Полтавською обласною транспортно-радіологічною МСЕК.

З листа Гадяцької центральної лікарні щодо зміни ОСОБА_1 категорії інвалідності з «загального захворювання» на «інвалід з дитинства», яку він мотивував наявністю виписки з історії хвороби № 13818 офтальмологічного відділення мікрохірургії ока Київського НДІ за 1987 рік, вказаний діагноз «Вроджена катаракта», позивачу роз`яснено, що дана виписка була в наявності в посильній документації, що направлялась на офтальмологічну МСЕК. Приймаючи той факт, що згідно військового квитка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 він був визнаний придатним до служби в армії, тому підстав для направлення на МСЕК для зміни категорії інвалідності не було. (а.с. 18)

02 липня 2018 року ОСОБА_1 встановлено безтерміново другу групу інвалідності по зору з дитинства, про що свідчить довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0029204, видана Полтавською обласною транспортно-радіологічною МСЕК.

Відповідно довідки № 253 від 03.08.2020 ОСОБА_1 за станом здоров`я є інвалідом ІІ групи по зору з дитинства. Згідно з ІПРІ № 410 від 10.04.2020 хворий потребує забезпечення біфекальними окулярами та збільшувальною лупою на загальну суму 5 000 грн. (а.с. 34)

На звернення ОСОБА_1 до Гадяцької міської ради щодо виконання індивідуальної програми інваліда № 410 від 10.09.2020, а саме надання матеріальної допомоги на придбання окулярів та лупи, листом від 07.07.2021 повідомлено, що рішенням п`ятої сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання 27.01.2021 № 163 затверджено Положення про комісію з розгляду питань надання матеріальної допомоги населенню Гадяцької міської територіальної громади. Відповідно до Положення фінансування матеріальної допомоги здійснюється за рахунок запланованих асигнувань для виділення матеріальної допомоги населенню Гадяцької міської територіальної громади. Оскільки, ОСОБА_1 є жителем Краснолуцької сільської територіальної громади, йому рекомендовано звернутися до виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради. (а.с. 35)

22 липня 2021 року листом виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради ОСОБА_1 повідомлено, що у сільській раді не передбачена Програма по відшкодуванні вартості квитків за проїзд залізничним, автомобільним транспортом для пільгових категорій громадян на міжміських та міжобласних автобусних маршрутах загального користування за рахунок місцевого бюджету. (а.с. 13)

З висновку лікарсько-консультативної комісії № 127 від 06.04.2022 вбачається, що ОСОБА_1 отримав вироби медичного призначення по діючій ІПРІ № 410 від 10.04.2020: дві пари окулярів від 03.11.2021 та 1 лупу від 03.11.2021. (а.с. 127)

Також, місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону № 2262 з 29.08.2028 за померлого батька інваліда війни. Загальний розмір пенсії станом на 01.03.2022 становить 4 351,50 грн, а також отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства 2 групи: травень 2022 року 2 100 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд дійшов висновку про відсутність винних дій (бездіяльності) відповідачів, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи(стаття 1174 ЦК України).

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між винними діями та наслідками, що настали.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 642/1661/19.

Отже, з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування, матеріальної чи моральної (немайнової) шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи їх посадовою або службовою особою підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, вчиненого саме при виконанні своїх повноважень, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Такі обставини повинні підтверджуватись належними і допустимими доказами саме позивачем, виходячи із загальних засад доказування.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 757/62111/18-ц.

Цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Сторони таінші особи,які берутьучасть усправі,мають рівніправа щодоподання доказів,їх дослідженнята доведенняперед судомїх переконливості.Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, протиправність дій (бездіяльності) відповідачів у справі: головного лікаря Центральної Гадяцької районної лікарні, Миргородської РДА, Миргородської районної ради є недоведеною позивачем.

В матеріалах справи відсутні належні, достовірні та достатні докази, які б свідчили про винні, протиправні дії (бездіяльність) відповідачів, що виключає настання цивільно правової відповідальності у вигляді відшкодування Державою матеріальної та матеріальної шкоди.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого не спростували.

висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного розгляду справи, - відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2022 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді О.А. Лобов

В.М. Триголов