Постанова

від 14.12.2022 по справі 1.380.2019.000810

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.000810 пров. № А/857/16130/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Дутки І.Р.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Карнидал В.В.;

від відповідача - Брона М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2021р. про призначення будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до Обслуговуючого кооперативу «Вілла Варшава», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшава», треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Обслуговуючий кооператив «Пратері Парк», про приведення самочинно збудованого об`єкта до попереднього стану (суддя суду І інстанції: Карп`як О.О.; час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 14 год. 41 хв. 30.11.2021р. м.Львів; дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: 06.12.2021р.),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2021р. задоволено клопотання представника відповідача про призначення експертизи; призначено в адміністративній справі № 1.380.2019.000810 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:

чи наявні істотні порушення будівельних норм та правил, допущених під час реконструкції будівлі з розширенням за рахунок надбудови від житловий будинок на АДРЕСА_1 ?

чи будівля АДРЕСА_1 відповідає конфігурації, розмірам, площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом «Реконструкція будівлі з розширенням за рахунок надбудови під житловий будинок на АДРЕСА_1 ?

чи впливає допущене порушення у вигляді добудови двох поверхів у будівлі АДРЕСА_1 під час виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі з розширенням за рахунок надбудови під житловий будинок з врахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо ? Якщо так, то вказати як саме.

Проведення судової експертизи доручено експертам ТзОВ «Судове експертно-розрахункове бюро», попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України; оплату за проведення судової експертизи покладено на ОСББ «Варшава»; провадження у справі № 1.380.2019.000810 зупинено до одержання результатів судової експертизи (Т.5, а.с.106-110).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив відповідач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю /ДАБК/, який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про призначення експертизи (Т.5, а.с.143-151).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, слід призначити експертизу по справі.

Наголошує на тому, що правовою підставою звернення до суду Інспекції ДАБК є норма ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка виключає розгляд питання щодо проведення перебудови об`єкта самочинного будівництва. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018р. у справі № 826/12543/16.

В розглядуваному випадку замовником будівництва не отримано містобудівних умов та обмежень, відсутня інформація про наявність відповідних технічних умов на збудований об`єкт. У свою чергу, відсутність вихідних даних свідчить про відсутність належним чином розробленого проекту, також апелянт не володіє інформацією про проведення державної експертизи проекту, що вказує на відсутність належним чином затвердженого проекту.

Сукупність вказаних обставин унеможливлює розгляд судом питання про зобов`язання провести перебудову об`єкта самочинного будівництва. У такій ситуації вказане нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво.

Відтак, поставлені на вирішення питання мають значення лише у випадку вирішення можливості перебудови об`єкта самочинного будівництва. Звідси, заявлені питання не мають значення для вирішення справи по суті.

Також доказів затвердження або проведення експертизи проекту «Реконструкція будівлі з розширенням за рахунок надбудови під житловий будинок на АДРЕСА_1 » не представлено.

Із урахуванням наведеного, ухвала суду також вважає невмотивованою.

Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для прийняття судом в порядку ч.1 ст.102, п.4 ч.2 ст.236 КАС України процесуального рішення про призначення по справі будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження до одержання судом її результатів слугував висновок про те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі містобудівної діяльності, існує необхідність призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Апелянт оскаржує вказане процесуальне рішення суду з тих мотивів, що вирішення спору та встановлення дійсних обставин по справі є можливим без проведення такої експертизи, не потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

При цьому, свою позицію апелянт обґрунтовує тим, що питання проведення перебудови об`єкта самочинного будівництва не може розглядатися в рамках заявленого позову, оскільки об`єкт зведений без відповідних дозвільних документів, а тому підлягає знесенню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо призначення експертизи підставними, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, позивач Інспекція ДАБК звернувся 20.02.2019р. до суду із позовом, в якому просив привести самочинно збудований об`єкт: багатоквартирний житловий будинок, що розташований на АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до поверхового плану та експлікації внутрішніх площ на будівлю за вказаною адресою (Т.1, а.с.6-11).

Вимоги позову обґрунтовує тим, що відповідачем Обслуговуючим кооперативом /ОК/ «Вілла Варшава» ведеться будівництво багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 , без документа, що дає право на виконання будівельних робіт та без належним чином затвердженого проекту на будівництво.

28.04.2021р. представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку /ОСББ/ «Варшава» звернувся до суду із клопотання щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи (Т.4, а.с.155-156).

Згідно з ст.1 Закону України № 4038-XII від 25.02.1994р. «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до приписів ч.1 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Як слідує з роз`яснень, наведених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», є неприпустимим призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).

Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затв. наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р., основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:

визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів;

визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів;

визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;

визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Згідно із ч.1 ст.38 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011р. «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.ч.1, 4 та 7 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

Верховний Суд за наслідками розгляду справ №№ 820/3183/16, 813/6426/14, 813/6284/14, 814/2645/15, 813/6423/14 сформулював такі правові висновки:

відповідно до вимог ч.7 ст.376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови;

у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову;

знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020р. у справі № 822/2149/18 зазначив таке.

За змістом ч.7 ст.376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися ч.1 ст.38 Закону № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Отже, зверненню суб`єкта владних повноважень з позовом про зобов`язання знести самочинне будівництво передує саме наявність вищезазначених обставин.

Зміст наведених положень ч.1 ст.38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами ч.1 ст.41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі ч.1 ст.38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Водночас, знесення нерухомості, збудованої з істотним порушенням будівельних норм і правил можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Із змісту матеріалів справи слідує, що відповідачем ОК «Віллі Варшава» проведено реконструкцію будівлі АДРЕСА_1 без відповідних дозвільних документів.

Проведеними позивачем перевірками з`ясовано, що будівельні роботи проводяться без відповідних дозвільних документів.

Під час судового розгляду до матеріалів справи долучено проект «Реконструкція нежитлової будівлі з розширенням за рахунок надбудови та переведенням у багатоквартирний житловий будинок на вул.Варшавській, 54 у м.Львові» (Т.4, а.с.7-74). Про факт замовлення через спеціалізовану ліцензійну організацію проектної документації також зазначено у позовній заяві.

Зміст заявлених позовних вимог Інспекції ДАБК полягає у приведеності самочинно збудованого об`єкта до попереднього стану, а не знесення самочинного будівництва.

За вимогами ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про те, чи є порушення будівельних норм і правил істотними, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки при будівництві об`єкту порушені архітектурні, санітарні, екологічні, протипожежні та інші вимоги і правила, що безпосередньо впливають на міцність і безпечність об`єкту будівництва.

У необхідних випадках для з`ясування цих питань, суд за клопотанням учасника справи чи з власної ініціативи може призначити відповідну експертизу згідно із вимогами статті 102 КАС України.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були достатні і належні підстави для призначення в справі судової будівельно-технічної експертизи, при цьому для з`ясування правильності висновків Інспекції ДАБК або їх документального спростування необхідні спеціальні знання у сфері містобудівної діяльності, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

Також проведення по справі експертизи з наведених питань сприятиме глибшому дослідженню спірних обставин по справі, всебічному дослідженню документів відповідачів, які стосуються здійснення будівництва, висловлення позиції експерта, що в цілому створюватиме передумови для прийняття судом вірного та обґрунтованого рішення по справі.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду від 27.10.2022р. у справі № 300/339/19, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою під час вирішення наведеного процесуального питання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив процесуальне рішення про призначення експертизи та зупинення провадження у справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи результат апеляційного розгляду, та керуючись приписами ст.139 КАС України, понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Інспекцію ДАБК.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2021р. про призначення будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження в адміністративній справі № 1.380.2019.000810 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 19.12.2022р.