Ухвала

від 15.12.2022 по справі 369/18162/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/18162/21

Провадження №1-кс/369/2226/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі:

захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 від участі у судовому розгляді кримінальної справи № 369/18162/21 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.12.2022 року захисник адвокат ОСОБА_3 , в процесуальних інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав до канцелярії Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву про відвід судді ОСОБА_5 від участі у судовому розгляді кримінальної справи № 369/18162/21 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Як підставу для відводу судді ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 зазначив, що після початку судового розгляду стороні захисту сталі відомі обставини, які не викликають сумнівів в упередженості головуючого судді ОСОБА_5 при розгляді вказаного кримінального провадження.

По-перше, 05 серпня 2022 р. головуючий суддя ОСОБА_5 у судовому засіданні незаконно скасував арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Звернув увагу, що постановою ст. слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 від 25 лютого 2019 р. вказана квартира була визнана речовим доказам у кримінальному провадженні № 12018110200006921 від 05.12.2018 р.

З метою збереження речового доказу ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_10 від 28 лютого 2019 року на вказану квартиру було накладено арешт.

При розгляді клопотання зацікавленої сторони, а саме потерпілих у даному кримінальному провадженні, про скасування арешту із зазначеної вище квартири у судовому засідання 05 серпня 2022 року, стороною захисту наполегливо зазначалося, що квартири є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, вона жодного разу не було оглянута ані стороною захисту, ані органом досудового розслідування, ані експертами; скасування арешту з вказаної квартири може призвести до її відчуження на користь третіх осіб, що призведене до її знищення як речового доказу.

Крім того, у відповідності до положень ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Усі доводи сторони захисту суд зазначив у своїй ухвалі про скасування арешту, однак не взяв їх до уваги та в порушенні вимог ст. 100 КПК України вирішив долю речового доказу фактично до початку судового розгляду.

Потерпілі у даному кримінальному процесі відразу скористалися порушенням процесуального закону з боку головуючого судді ОСОБА_5 та негайно після скасування арешту з квартири зареєстрували на неї право власності за собою у наступних долях: 390/500 - ТОВ «ОМОКС», 29/500 - ТОВ «КК «Зараз-1», 79/500 - ТОВ «ФКГ «Чайка», 1/500 - ТОВ «КК «Зараз», 1/500 - ОСОБА_11 .

Таким чином, потерпілі у даному кримінальному провадженні фактично розпорядилися на власний розсуд речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вказані грубі порушення кримінального процесуального законодавства з боку головуючого судді ОСОБА_5 , на думку заявника, свідчать про його упередженість, що виключає його подальшу участь, як судді у даному кримінальному провадженні.

По-друге, головуючий суддя ОСОБА_5 незаконно скасував арешт на частку, належну ТОВ «Консент Капітал Менеджмент», код ЄДРПОУ 35575477, у статутному капіталі ТОВ «ОМОКС», код ЄДРПОУ 23154102, що становить 7,78 % статутного капіталу.

Рішення з приводу скасування арешту з корпоративних прав, належних ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» вже вирішувалося у даній справі у судовому засіданні 05 серпня 2022 року, та головуючим суддею ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні такого клопотання потерпілих.

Разом з тим, у наступному ж судовому засіданні 19 жовтня 2022 року при зверненні до суду потерпілими з тотожним клопотанням, за тих же самих обставин, головуючий суддя ОСОБА_5 змінив своє ставлення до даного питання та задовольнив клопотання потерпілих, шляхом постановлення відповідної ухвали.

Разом з тим, постановою ст. слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 від 25 лютого 2019 р. вказана зазначена частка у статутному капіталі ТОВ «ОМОКС», яка належить ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» була визнана речовим доказам у кримінальному провадженні № 12018110200006921 від 05.12.2018 р.

З метою збереження речового доказу ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_10 від 28 лютого 2019 року було накладено арешт на вказані корпоративні права.

Особливу увагу заявник звернув увагу на те, що станом на 19 жовтня 2022 року - дату постановлення ухвали суду про скасування арешту ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» володіло 20 % статутного капіталу.

Скасування головуючим суддею ОСОБА_5 арешту на 7,78 % частки у статутному капіталі ТОВ «ОМОКС», яка належить ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» призвело до того, до 23 листопада 2022 року потерпілі у даному кримінальному провадженні заволоділи усіма 20 % статутного капіталу ТОВ «ОМОКС», які належали ТОВ «Консент Капітал Менеджмент», а вже 25 листопада 2022 р. корпоративні права, які належали ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» було зареєстровані за ТОВ «ОМОКС».

Особливою зухвалістю є той факт, що привласнення ТОВ «ОМОКС» майна, належного ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» за допомогою незаконних рішень головуючого судді ОСОБА_5 , відбувається у час, коли директор ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» ОСОБА_6 був призваний по мобілізації згідно Указу Президента України до Збройних Сил України та боронить вітчизну від воєнних дій держави агресора. Вказана інформація була відома головуючому судді ОСОБА_12 на час розгляду вказаних вище клопотання потерпілих.

З приводу незаконного заволодіння частками товариства ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» через свого представника - адвоката ОСОБА_3 , звернулося 08 грудня 2022 року до Бучанського РУП ГУ НП в Київській області.

Таким чином, на думку заявника, дії головуючого судді ОСОБА_5 фактично до початку розгляду справи по суті направлені не на вирішення справи, а на передачу усіх речових доказів у кримінальному провадженні у власність потерпілим.

По-третє, у судовому засіданні 30 листопада 2022 року стороною захисту було зазначено, що представником потерпілого ОСОБА_13 на підтвердження своїх повноважень були подані недійсні документи.

Так, в матеріалах справи (т. 1, а.с. 208 - 210) перебуває копія статуту ТОВ «ОМОКС», яким ОСОБА_13 підтвердив свої повноваження, як директора товариства.

Як вбачається із вказаного статуту він затверджений Загальними Зборами Учасників ТОВ «ОМОКС», протокол № 04/12 від 27 грудня 2018 р.

У судовому засіданні 30 листопада 2022 року сторона захисту подала суду рішення Господарського суду Київської області від 11 червня 2020 р. по справі № 911/3156/19, яке ухвалене за участю ОСОБА_13 та яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОМОКС», оформлені протоколом № 04/12 від 27 грудня 2018 р.

Також, стороною захисту було надано суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2020 р. та постанову Верховного Суду від 14 січня 2021 року по справі № 911/3156/19, ухвалених також за особистою участю ОСОБА_13 , якими рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, на думку заявника, сторона захисту вмотивовано клопотала головуючого суддю ОСОБА_5 про витребування у ТОВ «ОМОКС» документів на підтвердження повноважень його представників, а саме директора ОСОБА_13 та адвоката ОСОБА_14 .

Незважаючи на те, що стороною захисту у судовому засіданні було доведено, що потерпілі фактично вводять суд в оману, подають скасовані Верховним Судом документи на підтвердження своїх повноважень, головуючий суддя ОСОБА_5 ніяким чином не відреагував на вказані беззаперечні факти, долучив рішення суддів до матеріалів судової справи та зазначив, що суд надасть їм оцінку в нарадчій кімнаті.

Вказані ставлення головуючого судді ОСОБА_5 , на думку заявника, беззаперечно підтверджують його упередженість при розгляді кримінального провадження, однобічність про розгляді клопотання потерпілих, надмірно лояльне відношення головуючого судді до представників потерпілих, грубі порушення вимог кримінального процесуального закону навіть на стадії до фактичного початку розгляду справи по суті, що, на думку сторони захисту, унеможливлює його участь, як судді, у даному кримінальному проваджені.

Враховуючи викладене, заявник просив суд задовільнити заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України, особи, які беруть участь в кримінальному провадженні, до яких відноситься і захисник, мають право подати заяву про відвід судді.

У судовому засіданні 15.12.2022 року адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги заяви про відвід судді підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали заяви про відвід, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Право подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її справи в суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність.

Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «Castillo Algar v. Spain», «Білуха проти України»).

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Враховуючи, висловлену недовіру судді ОСОБА_5 захисником ОСОБА_3 , вважаю за необхідне задовольнити заявлений відвід судді задля усунення можливих сумнівів щодо його неупередженості під час розгляду вказаної кримінальної справи.

Суд звертає увагу захисника ОСОБА_3 , що його доводи викладені в заяві про відвід судді не є такими, що впливають на розгляд справи, проте, заявлений сам сумнів в неупередженості головуючого судді та відповідно сумнів щодо загалом існування та дію справедливого суду в Україні, суд вважає таким, що має бути почутим, а тому відповідно заява про відвід судді підлягає задоволеною, бо "правосуддя має не тільки чинитися, але й таке повинно бути видно, що воно чиниться справедливим та неупередженим судом".

Отже, з метою уникнення можливих сумнівів щодо неупередженості судді при розгляді цієї справи, головуючого суддю ОСОБА_5 слід відвести від розгляду зазначеної вище справи.

Керуючись ст. ст. 80, 81, 82, 372 КПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 від участі у судовому розгляді кримінальної справи № 369/18162/21 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити повністю.

Відвести суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 від розгляду кримінальної справи № 369/18162/21 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч .5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Кримінальну справу № 369/18162/21 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, передати на повторний автоматизований розподіл в порядку, визначеному ст. 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_15 ОСОБА_16