Постанова

від 12.12.2022 по справі 2-428/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4790/22

Справа № 2-428/11

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Цюри Т.В.,

суддів: Сегеди С.М., Комлевої О.С.,

За участю секретаря судового засідання: Мілєвої М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 30 серпня 2021 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулось до Іллічівського міського суду Одеської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання (а.с.1-2).

30 серпня 2021 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково (а.с.39-41).

Замінено сторону стягувача - ПАТ «УкрСиббанк» у цивільній справі №2-428/11 на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (код ЄДРПОУ 38004195).

В іншій частині відмовити.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулось із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд ухвалу Іллфчівського міського суду Одеської області від 30 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання задовольнити (а.с.43-51).

21 січня 2022 року Одеським апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 в якому він вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ДельтаБанк» або інші правонаступники, в тому числі заявник, звертались до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції правильно встановлено відсутність підстав для поновлення пропущеного строку та видачі дублікатів виконавчих листів. З огляду на вказане, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі (а.с.82-83).

Судове засідання призначено на 01 грудня 2022 року об 14 год 30 хв.

Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справі від сторін до суду не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, ненадання жодних доказів щодо існування підстав для відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутності сторін.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Слід зазначити, що апелянтом в прохальній частині апеляційної скарги зазначено про скасування оскаржуваної ухвали повністю та ухвалення нового судового рішення по справі, в свою чергу доводи апеляційної скарги стосуються оскаржуваної ухвали лише в частині незадоволених вимог.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на вказане та керуючись ч.1 ст.367 ЦПК України, апеляційний суд переглядає оскаржувану ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 30 серпня 2021 року в межах доводів апеляційної скарги, а саме в частині незадоволених вимог ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» стосовно видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пре`явлення його до виконання.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що обставини вказані стягувачем в заяві не свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача та заважали йому вчасно звернутись до державного виконавця для примусового виконання рішення суду, а тому у суду відсутні підстави вважати, що строк для пред`явлення виконавчого листа по даній цивільній справі до виконання пропущений з поважних причин та враховуючи, що суд не вбачає підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, вимога заявника про видачу дублікату виконавчого листа також не може бути задоволена, оскільки із такою заявою можливо звернутись лише до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає вірними висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2011 Іллічівський міський суд Одеської області ухвалив рішення по справі №2-428/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11306374000 від 27.02.2008 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (а.с.20-21).

Згідно довідки керівника апарату Іллічівського міського суду Одеської області №2-428/11/6399/2021 від 23.06.2021, цивільна справа №2-428/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості знищена по закінченню терміну зберігання (а.с.19).

07.06.2019 ПАТ «Дельта банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відповідно до результатів відкритих торгів (аукціон) уклали Договір про відступлення права вимоги №1496/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №11306374000 від 27.02.2008 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (а.с.8-9).

Звертаючись із апеляційною скаргою, апелянт вказує, що у зв`язку з відмовою у задоволенні частини вимог, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» наразі не може реалізовувати свої права як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Апеляційний суд, відхиляючи вказані доводи виходить з такого.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла на момент набрання рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не

передбачено законом.

Як на підставу втрати виконавчого листа та поважності пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів, заявник посилається на те, що виконавчі листи не були передані, згідно даних АСВП відкритих виконавчих проваджень на сьогодні по даній справі відсутні.

Відповідно до ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, тому суд відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

З наданих суду доказів встановлено, що попередній стягувач протягом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не вживав жодних дій для пред`явлення цього листа до виконання.

З огляду на вказане, апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах заяви відсутні докази того, що ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк», або інші правонаступники, в тому числі заявник звертались до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Більш того, судом встановлено, що заявником отримано право вимоги через три роки після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а попередній стягувач протягом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не вживав жодних дій для пред`явлення цього листа до виконання.

Таким чином, обставини вказані стягувачем в заяві не свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача та заважали йому вчасно звернутись до державного виконавця для примусового виконання рішення суду, а тому у суду відсутні підстави вважати, що строк для пред`явлення виконавчого листа по даній цивільній справі до виконання пропущений з поважних причин.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).

Щодо вимог апеляційної скарги про видачу дубліката виконавчого листа, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно вказано, що так як судом не вбачається підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, вимога заявника про видачу дублікату виконавчого листа також не може бути задоволена, оскільки із такою заявою можливо звернутись лише до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла станом на час винесення рішення по справі) виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в результаті розгляду справи, заявником не надано вмотивованих пояснень щодо пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому підстави для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання відсутні.

З огляду на вказане, приймаючи до уваги висновки Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги щодо видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у вказаній справі, у зв`язку із чим, ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 30 серпня 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 30 серпня 2021 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 12.12.2022 року.

Головуючий суддя Цюра Т.В.

Судді: Сегеда С.М.

Комлева О.С.