Постанова

від 16.12.2022 по справі 515/1943/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1688/22

Справа № 515/1943/18

Головуючий у першій інстанції Варгаракі С. М.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 5

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 07 липня 2020 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Татарбунарської міської ради Одеської області, за участю третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 318646 від 03.11.2008 року, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Татарбунарської міської ради від 15.04.2008 року № 347-М, кадастровий номер 5125010100:02:004:0080, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач посилається на те, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідачка є власником сусіднього житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на підставі зазначеного державного акту. З метою ремонту тильної сторони житлового будинку, який розміщений на межі земельної ділянки, належної відповідачці, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 для врегулювання питання, однак відповідачка відмовила у доступі до її земельної ділянки. Крім того, позивач звернувся до землевпорядника для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі, однак після її виготовлення державний кадастровий реєстратор 12.07.2018 року прийняв рішення № РВ-5100854542018 про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру з підстав перетину ділянок з ділянкою 5125010100:02:004:0080, площа співпадає на 0,9091%, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом (а.с т.1, а.с 2-59).

07 липня 2020 року рішенням Арцизького районного суду Одеської області (головуючий-суддя Варгаракі С.М.) у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Татарбунарської міської ради Одеської області, за участю третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовлено (т.3, а.с 14-17).

05 серпня 2020 року канцелярією Арцизького районного суду Одеської області зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення від 07 липня 2020 року. На думку апелянта, вказане рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Апелянт пояснює, що на адвокатський запит була видана технічна документація із землеустрою, яка розроблена фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 у 2008 році. При цьому, з витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5106612712018 вбачається, що на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 згідно державного акту від 03.11.2008 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлений 10.10.2010 товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор» ОСОБА_5 . Апелянт зазначає, що мається розбіжність, що не дає можливості установити реального суб`єкта, який виготовляв технічну документацію. Крім того, апелянт вказує на відсутність рішення Татарбунарської міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою відповідачки ОСОБА_2 . Крім зазначеного, апелянт звертає увагу суду на те, що ним було подано докази в суді першої інстанції, а саме висновок судового експерта про проведення земельно-технічної експертизи, яким підтверджується порушення його права. Допитаний в судовому засіданні судовий експерт та спеціаліст, який розробляв технічну документацію, щодо землеустрою на земельну ділянку, підтвердили факт накладення на фактичні межі земельної ділянки АДРЕСА_2 , на якій знаходиться його житловий будинок. Тому апелянт просить скасувати рішення Арцизького районного суду Одеської області від 07.07.2020 року, постановити нове, яким задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 в повному обсязі. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені судові витрати на проведення експертизи та судовий збір (т. 3, а.с. 42-55).

22.01.2021 канцелярією апеляційного суду зареєстрований відзив на апеляційну скаргу, поданий ОСОБА_3 . Третя особа зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими оскільки право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку відповідного розміру та в межах набуто в порядку, встановленому законом. Доказів порушення Татарбунарською міською радою вимог чинного законодавства та прав суміжних користувачів спірної земельної ділянки не доведено. Крім того, ОСОБА_3 не погоджується з висновком експерта, який міститься в матеріалах справи, оскільки містить недостовірні відомості щодо наявності огорожі земельної ділянки по периметру, адже огородження, яке є проходиться лише по АДРЕСА_2 , інше загородження відсутнє. А загородження, які експерт надає у вигляді фото таблицю належать ОСОБА_2 . Також ОСОБА_3 зазначає, що висновок експерта не відповідає вимогам, встановленим законом для такого виду висновків. ОСОБА_3 просить залишити без змін оскаржуване рішення (т. 3, а.с. 95-100).

22.01.2021 канцелярією апеляційного суду зареєстрований відзив на апеляційну скаргу, поданий ОСОБА_2 , в якому відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції (т. 3, а.с. 107-112).

Крім іншого, в процесі розгляду справи сторони подавали до суду відповідь на відзив, письмові пояснення проти апеляційної скарги (т. 3, а.с. 126-130, 140-143)

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

11.07.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача (т. 3, а.с. 183-186). Таке ж клопотання надійшло від позивача на електронну пошту апеляційного суду 30.11.2022.

Судове засідання на 01.12.2022 було призначено в режимі відеоконференції, яка не відбулась з технічних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що

під час виготовлення ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у 2008 році суміжні землекористувачі погодили межі земельної ділянки, про що свідчать їх підписи на додатках до акту прийому-передачі межових знаків земельної ділянки відповідача. Тобто, суміжні землекористувачі надали свою згоду на приватизацію земельної ділянки відповідачем за визначених у технічній документації межах та не мали з цього приводу будь-яких зауважень чи заперечень;

ОСОБА_2 отримано у власність земельну ділянку у відповідності до норм закону, при цьому не порушено вимоги статтей 116, 118 ЗК України;

доказів, що Татарбунарськю міською радою Одеської області, як розпорядником земель, порушено вимоги чинного законодавства та прав землекористувачів спірної земельної ділянки позивачем суду не надано;

площа земельної ділянки АДРЕСА_2 під час надання її для індивідуального будівництва та під час придбання житлового будинку позивачем становила 400 кв. м., а вже після виготовлення технічної документації збільшилася до 427 кв.м., тому суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав внаслідок видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 318646 від 03.11.2008 року;

вимога про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку є похідною й залежить від законності рішення органу, на підставі якого його видано;

ОСОБА_1 стало відомо про порушення свого права після виготовлення технічної документації із землеустрою та прийняття рішення державного кадастрового реєстратора 12.07.2018 року про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом 18.11.2018 року, а про порушення свого права дізнався у липні 2018 року, тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на таке.

Фактичні обставини справи та оцінка апеляційного суду

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 1201 м. кв., що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.10.2004 року (т. 1, а. с. 46-47).

З метою приватизації зазначеної земельної ділянки на замовлення ОСОБА_2 на підставі висновків Відділу земельних ресурсів у Татарбунарському районі Одеської області виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т. 1, а. с. 111-118).

Відділ будівництва, розвитку інфраструктури та ЖКГ Татарбунарської районної державної адміністрації надали висновок № 135 від 04.04.2008, яким погодили технічну документацію ОСОБА_2 щодо надання у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 114 оборот).

Відділ земельних ресурсів в Татарбунарському районі Одеської області склали висновок № 96 від 09.04.2008, яким погодили технічну документацію ОСОБА_2 щодо надання у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 114).

Рішенням Татарбунарської міської ради № 347-V від 15.04.2008 року ОСОБА_2 передано у власність, зокрема, земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 25).

На підставі вказаного рішення Татарбунарської міської ради, ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 318646 від 03.11.2008 року для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 (т. 1, а. с. 13, 25). Крім того, ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0138 га для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а. с. 51).

25.03.2008 був складений акт прийому-передачі межових знаків земельної ділянки № НОМЕР_1 . Відповідно до вказаного акту будь-яких претензій при прийомі-передачу межових знаків земельної ділянки не виявлено (т. 1, а.с. 115).

Відповідно до ст. 126 ЗК України в редакції на момент набуття відповідачкою ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 118 ЗК України в тій же редакції громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Отже, з врахуванням наведеного, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 була надана у власність ОСОБА_2 у порядку та відповідно до вимог законодавства, діючого на момент ухвалення відповідного рішення міською радою. Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарчими будівлями та дворовими спорудами АДРЕСА_2 , розташованого на земельній ділянці площею 400 кв.м., що підтверджується договорами купівлі-продажу житлового будинку від 19.08.2014 року та від 30.08.2016 року (т. 1, а. с. 7-8, 9-10), Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 67095133 від 01.09.2016 року (т. 1, а. с. 11-12), технічного паспорту на житловий будинок від 14.08.2014 року (т. 1, а. с. 14-16).

З рішення № РВ-5100854542018 від 12.07.2018 року вбачається, що державним кадастровим реєстратором Відділу у Татарбунарському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Держаного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою 5125010100:02:004:0080 площа співпадає на 0,9091% (т. 1, а.с. 24). Відповідно до плану перетину земельної ділянки ОСОБА_1 (кадастровий номер відсутній) з ділянкою ОСОБА_2 (кадастровий номер 5125010100:02:004:0080) земельні ділянки перетинаються на 0,0004 га (т. 1, а. с. 102).

ОСОБА_3 звертався із заявою про створення комісії для встановлення спірних межових знаків, в результаті обстеження комісією було встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 довжина фасадної лінії, яка проходить вздовж домоволодіння ідентична даним зазначеним в державному акті на землю, виданого ОСОБА_2 . Актом обстеження № 2 встановлена довжина тильної сторони межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 ідентичним даним на державному акті з кадастровим актом 5125010100:02:004:0079 (т. 2, а. с. 5, 6-7, 18). Згідно витягу № 2 з протоколу засідання постійної діючої комісії по вирішенню земельних спорів при виконавчому комітеті Татарбунарської міської ради від 30.06.2016 року комісія вирішила, зокрема, рекомендувати заявнику для відновлення меж земельної ділянки звернутись до землевпорядної організації, після відновлення меж звернутися до суду (т. 2, а. с. 8-9, 19).

Відповідно до ст. 120 ЗК України, в редакції на момент набуття позивачем права власності на будинок АДРЕСА_2 , у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За ст. 377 ЦК України у відповідній редакції, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Як вбачається з договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.08.2014, а саме відповідно до п. 1.4, житловий будинок АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці площею 400 кв.м., яка належить Татарбунарській міській раді, відповідно до довідки № 603 від 04.08.2014 земельна ділянка не приватизована, державний акт не виготовлявся (т. 1, а.с. 7).

ОСОБА_1 просив присвоїти кадастровий номер та передати йому у власність земельну ділянку в розмірі 0,0427 га (т. 1, а.с. 23, 102).

Таким чином, площа земельної ділянки АДРЕСА_2 під час надання її для індивідуального будівництва та під час придбання житлового будинку позивачем становила 400 кв. м., а вже після виготовлення технічної документації збільшилася до 427 кв.м.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Татарбінарської міської ради № 1227/1454 від 20.12.2018 земельна ділянка площею 0,04 га за адресою АДРЕСА_2 - форма власності комунальнаю Вказана земельна ділянка у приватну власність або в користування (на праві оренди землі) фактичному власнику нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці не передавалась (т. 1, а.с. 52).

При цьому, апеляційний суд зауважує, що з моменту передання земельної ділянки ОСОБА_2 у власність (15.04.2008) та до звернення ОСОБА_1 до суду з позовом спорів щодо меж та розмірів земельної ділянки ОСОБА_2 не існувало, в тому числі з моменту набуття ОСОБА_1 права власності на будинок АДРЕСА_2 . Доказів, які б свідчили про існування інших обставин матеріали справи не містять та сторонами до суду не подавались.

Тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо того, що позивачем не доведено порушення його прав внаслідок видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 318646 від 03.11.2008 року. Так апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги.

Посилання апелянта на невідповідність відомостей технічної документації земельної ділянки відповідачки ОСОБА_2 спростовується матеріалами справи, оскільки в процесі відведення земельної ділянки відповідачкою була надана технічна документація із землеустрою, виготовлена ФОП ОСОБА_6 в 2008 році, копія якої приєднана до матеріалів справи (т. 3, а.с. 58-71), а відомості щодо технічної документації як підстави для реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі були уточнені на підставі заяви відповідачки, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5115769922021 від 15.01.2021 (т. 3, а.с. 101). Вказані обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо розбіжностей в документації на земельну ділянку.

Інші доводи апеляційної скарги не пливають на вирішення спору по суті заявлених позовних вимог та відхиляються апеляційним судом.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростували висновків суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 07 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький