Ухвала

від 20.12.2022 по справі 910/2958/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

20 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/2958/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РСК Парус" (далі - ТОВ "РСК Парус", скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022

у справі №910/2958/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РСК Парус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейрклім Україна"

про визнання договору недійсним та стягнення 303 838,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "РСК Парус" 06.12.2022, через систему "Електронний cуд", подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20, та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, скаржником в прохальній частині скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Верховний Суд встановив таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, на обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ "РСК Парус" із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме норм статей 92, 241 ЦК України, статті 2, частини другої статі 86 ГПК України; з неправильним застосуванням доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Окремо скаржник посилається на те, що судами не були враховані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №906/100/17, від 12.06.2018 у справі №927/976/17, від 23.11.2021 у справі №911/604/19, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20, від 20.03.2018 у справі №910/8794/16, від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, від 05.07.2022 у справі №910/2958/20, від 13.09.2017 у справі №910/28080/14, від 16.10.2018 у справі №910/20790/17, від 21.12.2021 у справі №910/10699/21, від 30.11.2022 у справі №925/2/22.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ "РСК Парус" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Окрім цього, положенням пункту 4 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються.

Як вбачається з тексту поданої скаржником касаційної скарги та її прохальної частини, ТОВ "РСК Парус" оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20.

Верховний Суд звертає увагу, що згідно з відомостями розміщеними в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр), оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20, відповідно до її резолютивної частини, залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2021. Відомостей щодо наявності рішення суду першої інстанції від 21.12.2021 Реєстр не містить.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

В прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20, та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Як зазначалося вище, в резолютивній частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20 зазначено, що нею залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2021.

Статтею 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в прохальній частині скарги, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20, однак з Реєстру не вбачається, що оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції переглянуте вказане рішення суду першої інстанції.

Окрім цього, положенням пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру було встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час подання позову статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 було встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Звертаючись з касаційною скаргою у даній справі, ТОВ "РСК Парус" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20, та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги про визнання договору поставки недійсним та стягнення 303 838,00 грн.

Абзацом першим частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий та немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 13 319,14 грн [(303 838,00 грн х 1,5 % + 2 102,00 грн) х 200%].

До касаційної скарги, в якості доказу сплати судового збору, додана платіжна інструкція від 30.05.2022 №369 про сплату судового збору у сумі 13 319,14 грн.

Проте зазначена платіжна інструкція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку з огляду на наступне.

Як вбачається з інформаційної бази "Діловодство спеціалізованого суду" ТОВ "РСК Парус" вже зверталося до Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі №910/2958/20 у квітні 2022 року та в якості доказів сплати судового збору надавало платіжне доручення від 30.05.2022 №369 про сплату судового збору у сумі 13 319,14 грн.

За наслідками розгляду вказаної касаційної скарги Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 05.07.2022 ухвалив постанову, якою касаційну скаргу ТОВ "РСК Парус" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі №910/2958/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Таким чином судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення від 30.05.2022 №369 у сумі 13 319,14 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України (відповідно до Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України) за розгляд касаційної скарги ТОВ "РСК Парус" саме на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі №910/2958/20.

З огляду на ідентичну дату, номер та суму сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення вказаного вище (від 30.05.2022 №369 у сумі 13 319,14 грн), додана до касаційної скарги платіжна інструкція від 30.05.2022 №369 про сплату судового збору у сумі 13 319,14 грн не може бути доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги ТОВ "РСК Парус" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 13 319,14 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102 ;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 ;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-код банку отримувача (МФО) 899998 ;

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 ;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Разом з тим, Суд звертає увагу, що відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Водночас скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надсилання учасникам справи копії скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення, що підтверджується переліком додатків до скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ "РСК Парус" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням:

- судових рішень, що оскаржуються (з датами їх прийняття);

- вимог особи, яка подає скаргу, відповідно до повноважень Суду передбачених статтею 308 ГПК України;

також потрібно надати Суду:

- документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 13 319,14 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом;

- належні докази на підтвердження надсилання учасникам справи копії скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, розглядатиметься після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292, 308 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РСК Парус" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №910/2958/20 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "РСК Парус" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "РСК Парус", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова