Ухвала

від 20.12.2022 по справі 910/12650/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/12650/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс" (далі - ТОВ "Імпорт Транс Сервіс", скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022

у справі №910/12650/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним в частині рішення Антимонопольного комітету України ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Імпорт Транс Сервіс" 02.12.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/12650/18, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Крім того, скаржником в прохальній частині скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Верховний Суд встановив таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, на обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ "Імпорт Транс Сервіс" із посиланням на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України вказує, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме неправильно застосовані норми матеріального права: пункту 1 статті 50 та частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо необхідності доведення об`єктивної сторони правопорушення шляхом проведення такого аналізу ситуації на ринку, який би спростовував наявність об`єктивних причин, що зумовлюють схожість поведінки учасників ринку (паралельна поведінка), зокрема, через проведення аналізу впливу закупівельної вартості СВГ у виробника на формування ціни їх реалізації на АЗС; пункту 1 статті 50 та частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при встановлені негативного впливу схожих дій на конкуренцію, а саме щодо необхідності доведення негативного впливу схожих дій на конкуренцію на підставі аналізу цін фактичної реалізації, встановлення яких впливає на конкуренцію, а не цін на інформаційних табло. Порушення судами норм процесуального права, а саме норм статей 69, 86, 98, 99, 101, 104, 310, 316 ГПК України, статей 7, 10 Закону України "Про судову експертизу".

Також скаржник зазначає, про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування норм пункту 1 статті 50 та частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо необхідності доведення об`єктивної сторони правопорушення шляхом проведення такого аналізу ситуації на ринку, який би спростовував наявність об`єктивних причин, що зумовлюють схожість поведінки учасників ринку (паралельна поведінка), зокрема, через проведення аналізу впливу закупівельної вартості нафтопродуктів у виробника на формування ціни їх реалізації на АЗС та оцінки даних доказів в сукупності відповідно до статті 86 ГПК України; пункту 1 статті 50 та частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при встановлені негативного впливу схожих дій на конкуренцію, а саме щодо необхідності доведення негативного впливу схожих дій на конкуренцію на підставі аналізу цін фактичної реалізації, встановлення яких впливає на конкуренцію, а не цін на інформаційних табло та оцінки даних доказів в сукупності відповідно до статті 86 ГПК України; статей 69, 86, 98, 101, 104 ГПК України, статей 7, 10 Закону України "Про судову експертизу" щодо надання оцінки висновку експерта та оцінки даних доказів в сукупності відповідно до статті 86 ГПК України; статей 86, 99, 104 ГПК України щодо надання оцінки висновку експертів, складеному за результатами проведення експертизи, призначеної судом у справі про оскарження рішень АМКУ та оцінки даних доказів в сукупності відповідно до статті 86 ГПК України; статей 310, 316 ГПК України щодо необхідності врахування під час нового розгляду справи обов`язкових висновків касаційної інстанції. Скаржник також посилається на те, що судами не були враховані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 21.04.2021 у справі №910/701/17, від 07.12.2021 у справі №910/10412/19, від 20.06.2018 у справі №910/18781/15, від 24.04.2018 у справі №910/18410/15, від 20.03.2018 у справі №914/2554/16, від 26.03.2019 у справі №914/2554/16, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17.

Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ "Імпорт Транс Сервіс" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Окрім цього, положенням пункту 4 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються.

Як вбачається з тексту поданої скаржником касаційної скарги та її прохальної частини, ТОВ "Імпорт Транс Сервіс" оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/12650/18.

Верховний Суд звертає увагу, що згідно з відомостями розміщеними в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр), оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/12650/18 переглядалося рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2019. Відомостей щодо наявності рішення суду першої інстанції від 15.03.2019 Реєстр не містить.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

В прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/12650/18, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Як зазначалося вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/12650/18 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2019.

Статтею 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в прохальній частині скарги, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/12650/18, однак вказаного рішення суду першої інстанції, яке б було переглянуте судом апеляційної інстанції, з Реєстру не вбачається.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ "Імпорт Транс Сервіс" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням:

- судових рішень, що оскаржуються (з датами їх прийняття);

- вимог особи, яка подає скаргу, відповідно до повноважень Суду передбачених статтею 308 ГПК України.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, розглядатиметься після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/12650/18 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова