Ухвала

від 14.12.2022 по справі 914/1123/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/1123/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 (колегія суддів: Галушко Н. А., Желік М. Б., Орищин Г. В.) та рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2022 (суддя Іванчук С. В.) у справі

за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Комплект» про визнання незаконними та скасування ухвал, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Шекшеєва В. С.,

відповідача-1 - Коржевич У. Ф.,

відповідача-2 - Різник О. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Комплект" (далі - ТОВ "Актив-Комплект") про:

- визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 14.02.2019 № 4662 "Про затвердження ТОВ "Актив-Комплект" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ділянки на вул. Липова Алея, 5";

- визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 19.09.2019 № 5521 "Про надання ТОВ "Актив-Комплект" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок на вул. Липова Алея, 5";

- визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6133 "Про погодження ТОВ "Актив-Комплект" технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок на вул. Липова Алея, 5 та затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок на вул. Липова Алея, 5";

- визнання недійсним договору оренди землі від 28.02.2020, укладеного між Львівською міською радою та ТОВ "Актив-Комлект", зареєстрованого у Львівській міській раді 28.02.2020 за № 5-1643, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис;

- скасування державної реєстрації від 24.03.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речового права - права оренди ТОВ "Актив-Комплект" код ЄДРПОУ - 38558370 на земельну ділянку площею 2,8058 га кадастровий номер 4610136600:07:007:0175 за адресою: м. Львів, вул. Липова алея, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2060509446101, номер запису про інше речове право: 36101623, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51798585 від 27.03.2020).

2. Позов мотивований тим, що оскаржувані ухвали Львівської міської ради та договір оренди земельної ділянки не відповідають вимогам статті 2, частини другої статті 16 Закону України "Про оренду землі", статей 116, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки земельна ділянка площею 2,8058 га кадастровий номер 4610136600:07:007:0175 на даний час включає земельну ділянку площею 0,8038 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166), передану в оренду без обов`язкової процедури земельних торгів за відсутності на ній нерухомого майна.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка площею 0,8038 га кадастровий номер 4610136600:07:007:0166 на вул. Липова Алея, 5 не є вільною від об`єктів нерухомого майна, відтак вбачається наявність підстав, визначених частиною другою статті 134 ЗК України, для передачі земельної ділянки в оренду без проведення аукціону (земельних торгів). Розташування охоронних зон на земельній ділянці, площею 0,8038 га унеможливлює виділення її для продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах). За даних обставин спірні земельні ділянки кадастровий номер 4610136600:07:007:0040 та кадастровий номер 4610136600:07:007:0166 не підлягали передачі у користування на конкурсних засадах.

Суд першої інстанції відхилив посилання прокурора на те, що 12.03.2021 під час досудового розслідування кримінального провадження № 42021141040000001 від 12.01.2021, проведено огляд земельної ділянки площею 0.8038 га кадастровий номер 4610136600:07:007:0166 на вул. Липова Алея, 5, за результатами, якого встановлено, що на вказаній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, в підтвердження чого долучено копію протоколу огляду місця події від 12.03.2021, оскільки доказів проведення експертних досліджень в межах зазначеного кримінального провадження № 42021141040000001, суду не представлено. Крім того, згідно з письмовими поясненнями прокурора від 14.03.2022 вх.№ 6082/22 за результатами досудового розслідування зазначеного кримінального провадження слідчим СВ Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області 29.09.2021 прийнято рішення про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Короткий зміст касаційної скарги

5. Заступник керівника Львівської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, ухвалити рішення, яким позов задовольнити. Скарга з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статей 120, 124, 134, 135 ЗК України, статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також ухваленням судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

6. Львівська міська рада у відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, наголошуючи, що оскаржувані в судовому порядку ухвали були прийняті у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позиція Верховного Суду

7. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

9. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

10. Суди попередніх інстанцій, приймаючи судові рішення, виходили з того, що 06.06.2017 ТОВ "Клуб професійного футболу Карпати" (продавець) та ТОВ "Актив-Комплект" (покупець) уклали договір купівлі-продажу торгового комплексу, за умовами якого покупець купив торговий комплекс загальною площею 7 977,7 м2, який складається з: ринкових павільйонів А-1 - шлакоблоки, загальною площею 7 977,7 м2; міжпавільйонної галереї І - мет. колони; адміністративно-торгового корпусу (готовність - 60%) Б-цегла, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Липова алея, буд. 5.

11. 07.06.2018 за зверненням ТОВ "Актив-Комплект" Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3555 "Про надання ТОВ "Актив-Комплект" земельної ділянки та дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Липова Алея, 5", якою ухвалено: вилучити за згодою з користування ТОВ "Клуб професійного футболу Карпати" земельну ділянку площею 2,002 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0040) на вул. Липова Алея, 5. Надати ТОВ "Актив-Комплект": земельну ділянку площею 2,002 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0040) на вул. Липова Алея, 5 в оренду терміном на 10 років для обслуговування торгового комплексу (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови; надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га на вул. Липова Алея, 5 для будівництва та обслуговування багаторівневого паркінгу (код КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель, що не надані у власність або користування (пункти 2.1, 2.2 ухвали).

12. У пояснювальній записці до проекту ухвали зазначено про розташування на даній земельній ділянці нежитлових будівель площею 7 977,7 м2, що знаходяться у власності ТОВ "Актив-Комплект".

13. 26.07.2018 на підставі вищезазначеної ухвали Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Актив-Комплект" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. У пункті 3 договору від 26.07.2018 зазначено, що на земельній ділянці розміщені кам`яні нежитлові будівлі.

14. 14.02.2019 за зверненням ТОВ "Актив-Комплект" Львівською міською радою прийнято ухвалу № 4662 "Про затвердження ТОВ "Актив-Комплект" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ділянки на вул. Липова Алея, 5", якою затверджено ТОВ "Актив-Комплект" проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду земельну ділянку площею 0,8038 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166) на вул. Липова Алея, 5 терміном на 10 років для обслуговування торгового комплексу, будівництва та обслуговування багаторівневого паркінгу (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови.

15. Підпунктом 2.1.1 ухвали зобов`язано ТОВ "Актив-Комплект" у тримісячний термін укласти з міською радою договір оренди землі та зареєструвати його відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

16. У пояснювальній записці до проекту ухвали зазначено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166) площею 0,8038 га на вул. Липова Алея, 5 розташована нежитлова будівля площею 7 977,7 м2, що знаходиться у власності ТОВ "Актив-Комплект".

17. 01.04.2019 Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Актив-Комплект" (орендар) на підставі ухвали укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування торгового комплексу кадастровий номер 4610136600:07:007:0166, площею 0,8038 га на вул. Липова Алея, 5.

18. 3гідно з пунктом 3 договору від 01.04.2019 на земельній ділянці розміщені об`єкти інфраструктури: кам`яні нежитлові будівлі.

19. 19.09.2019 за зверненням ТОВ "Актив-Комплект" Львівською міською радою прийнято ухвалу № 5521, у якій надано ТОВ "Актив-Комплект" дозвіл на об`єднання земельних ділянок площею 0,8038 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166) та площею 2,0020 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0040) у земельну ділянку площею 2,8058 га на вул. Липова Алея, 5. У пояснювальній записці до проекту ухвали зазначено, що на земельних ділянках розташований об`єкт нерухомого майна (торговий комплекс), який знаходиться у власності ТОВ "Актив-Комплект".

20. 26.12.2019 за зверненням ТОВ "Актив-Комплект" Львівською міською радою прийнято ухвалу № 6133, якою, зокрема:

- затверджено ТОВ "Актив-Комплект" технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок площею 0,8038 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166) та площею 2,0020 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0040) у земельну ділянку площею 2,8058 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0175) на вул. Липова Алея, 5;

- надано ТОВ "Актив-Комплект" земельну ділянку площею 2,8058 га, у тому числі площею 0,0262 га у межах червоних ліній, на вул. Липова Алея, 5 (кадастровий номер 4610136600:07:007:0175) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови і багаторівневого паркінгу (код КВІДПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови. У пояснювальній записці до проекту ухвали зазначено, що на земельних ділянках розташований об`єкт нерухомого майна (торговий комплекс), який знаходиться у власності ТОВ "Актив-Комплект".

21. 28.02.2020 Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Актив-Комплект" (орендар) на підставі ухвали від 26.12.2019 № 6133 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з пунктом 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування торгового комплексу (кадастровий номер 4610136600:07:007:0175) у м. Львові на вул. Липова Алея, 5.

22. Відповідно до частини другої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

23. За умовами частин другої, третьої статті 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема будівництва, обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

24. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також при передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

25. Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що на земельній ділянці площею 0,8038 га кадастровий номер 4610136600:07:007:0166 відсутні об`єкти нерухомого майна.

26. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій за умовами положень оскаржуваних договорів оренди, укладених між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Актив-Комплект" (орендар), на земельній ділянці (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166) розміщені кам`яні нежитлові будівлі.

27. Зокрема згідно з кадастровим планом земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166), який є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Липова Алея, 5 на земельній ділянці вказано існування - ЗКЖ та КН - об`єктів нерухомого майна. Вищезазначені об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці площею 2,002 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0040) на вул. Липова Алея, 5 і на земельній ділянці по вул. Липова Алея, 5, площею 0,8 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166), що підтверджується долученими до матеріалів справи кадастровими планами даних земельних ділянок.

28. Таким чином, судами встановлено, що спірні земельні ділянки у тому числі земельна ділянка площею 0,8038 га кадастровий номер 4610136600:07:007:0166 не є вільними від об`єктів нерухомого майна, тому у ради були підстави, визначені частиною другою статті 134 ЗК України, для передачі земельної ділянки в оренду без проведення аукціону (земельних торгів).

29. Судами також взято до уваги, що ухвалою Львівської міської ради від 25.02.2021 № 125 "Про затвердження детального плану території вул. Липова Алея" затверджено детальний план території у районі вул. Липова Алея, в якому зокрема передбачені планувальні обмеження: охоронні зони інженерних мереж, червоні лінії існуючих вулиць та доріг; санітарно-захисна зона від АЗС; санітарно-захисна зона від стадіону Україна. Розташування вищезазначених охоронних зон на земельній ділянці, площею 0,8038 га (кадастровий номер 4610136600:07:007:0166) на вул. Липова Алея, 5 унеможливлює виділення її для продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

30. У справі № 922/443/20, на постанову Верховного Суду від 11.08.2021 міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про визнання незаконним та скасування пунктів додатків до рішень ради з підстав того, що рада ухвалила протиправні рішення щодо надання в користування товариству земельної ділянки під будівництво житлового комплексу без проведення земельного аукціону та площею, яка значно перевищує площу, необхідну для обслуговування нерухомості. У цій справі Верховний Суд зазначив про незаконність оскаржуваних рішень, оскільки формування спірної земельної ділянки, визначення її площі та державна реєстрація здійснювались на підставі заяви товариства та за проектом землеустрою, розробленим і затвердженим на підставі оспорюваних рішень ради, за якими відведення земельної ділянки здійснювалося не для мети, що пов`язана з розміщенням об`єктів нерухомого майна, а для будівництва нового об`єкта нерухомості - житлового комплексу, при цьому за умови знесення вже існуючих об`єктів.

31. У справі № 922/1323/20 на постанову Верховного Суду від 30.03.2021 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про визнання незаконними та скасування рішень ради. Верховний Суд закрив касаційне провадження у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а касаційну скаргу прокурора в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишив без задоволення.

При цьому касаційна інстанція зазначила, що спростовуючи доводи позивача про порушення прав та інтересів держави оспорюваними рішеннями ради, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виходив зі встановлених фактичних обставин розташування на спірній земельній ділянці належного товариству нерухомого майна, що зумовлює застосування щодо процедури надання земельної ділянки в оренду виняткового застереження, передбаченого абзацом 2 частини другої статті 134 ЗК України, та, як наслідок, виключає застосування суб`єктом права комунальної власності на землю конкурентних засад (земельних торгів) при продажу права на оренду спірної земельної ділянки. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем наявності передбачених законом підстав для продажу права оренди спірної земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах (земельних торгах), у зв`язку з чим відсутнє порушення прав та інтересів держави, тому оскаржувану постанову про відмову в позові необхідно залишити без змін.

Суд касаційної інстанції також зазначив, що цільове призначення земельної ділянки визначається відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (далі - Класифікація), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.11.2020 за № 31011/18306. При цьому в багатьох випадках цільове призначення земельних ділянок згідно із Класифікацією містить одночасно посилання як на будівництво, так і на обслуговування будівель, а окремо визначеного виду цільового призначення - лише для обслуговування будівель та споруд Класифікація не містить. Наприклад: "02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"; "03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови"; "06.01 - для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів"; "07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення". Таким чином, визначення компетентним органом цільового призначення земельної ділянки з включенням у тому числі слів "для будівництва" свідчить про те, що цільове призначення було визначено відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, оскільки саме такі коди використовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі і застосовуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями для ведення обліку земель та формування звітності щодо земельних ресурсів.

Звідси органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають можливості визначити цільове призначення земельної ділянки, яке не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель, і надаючи фактично земельну ділянку для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, визначають вид цільового призначення "для будівництва та обслуговування".

Водночас види використання земельної ділянки у межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно у межах вимог, встановлених законом щодо використання земель цієї категорії з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина п`ята статті 20 ЗК України). Тобто, визначаючи вид використання земельної ділянки, органи державної влади і органи місцевого самоврядування можуть зазначати у таких випадках вид її використання саме для обслуговування будівель та споруд, а не для будівництва, зокрема, шляхом зазначення відповідних обмежень при прийнятті відповідних рішень про надання земельної ділянки у власність або користування та/або укладення відповідних договорів".

32. У справі № 910/10500/19, на постанову Верховного Суду від 01.04.2021 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Рішенням суду першої інстанції, з яким погодився касаційний суд, у позові відмовлено повністю з посиланням на те, що з огляду на норми статті 134 ЗК України земельні торги при наданні спірної земельної ділянки не мали проводитись, оскільки внаслідок набуття товариством права власності на нерухоме майно до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться зазначене майно. При цьому надання товариству більшої земельної ділянки є правомірним, враховуючи, що вказана ділянка не є однорідною за своїм складом і її окремі складові не можуть бути самостійними об`єктами оренди. Так, до складу спірної земельної ділянки, крім земельної ділянки, власне на якій знаходиться нерухоме майно товариства, та земельної ділянки, що прилягає до будівлі/споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму, також віднесено ще й земельні ділянки: із земель охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта зв`язку (кабель електрозв`язку); із земель охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (електрокабель низької напруги, 10кВ); із земель охоронної зони навколо інженерних комунікацій (водопровід д100); із земель зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (водогін д600); із земель санітарно-захисної зони навколо об`єкта та із земель зони особливого режиму забудови (червоні лінії).

33. З наведеного вбачається, що судові рішення у справі, яка переглядається, та у зазначених вище справах, наведених скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження, хоча й прийнято за схожого правового регулювання, однак за іншої фактично-доказової бази (інших обставин та поданих на їх підтвердження і досліджених судами доказів), тому посилання скаржника на подібність правовідносин у названих справах є помилковим.

34. У справі № 910/5201/19, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про визнання незаконним та скасування рішення ради про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування СТО з об`єктами дорожнього сервісу з підстав того, що Товариство з обмеженою відповідальністю, будучи власником нерухомого майна площею 12,9 м2, незаконно отримало на підставі рішення ради не на конкурентних засадах в оренду земельну ділянку, площа якої у 410 разів перевищує площу нерухомості, яка на ній розташована.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з апеляційною інстанцією про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що за частинами першою, другою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Таке положення законодавства спрямоване на забезпечення принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована), закріплений у положеннях статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України в редакціях, чинних на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці).

За частинами першою, другою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення містить стаття 377 ЦК України, відповідно до положень якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Суди в цій справі встановили, що на земельній ділянці, переданій в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю на підставі спірного рішення, знаходиться нерухоме майно, придбане товариством у фізичної особи на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Разом із цим доказів надання фізичній особі у встановленому порядку спірної земельної ділянки для зведення такої господарської споруди, як і оформлення за нею права власності або права користування спірною земельною ділянкою, матеріали справи не містять, у договорі купівлі-продажу нерухомого майна також відсутнє посилання на розмір земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, що відчужувався за цим договором.

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за відсутності в попереднього власника належним чином оформлених прав користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, положення статей 120 ЗК України, 377 ЦК України в частині переходу прав на земельну ділянку до нового власника в тому ж обсязі застосуванню не підлягають.

35. У справі № 910/9028/19, на постанову Верховного Суду від 01.07.2020 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуване рішення ради прийнято на підставі статті 120 Земельного кодексу України, тобто у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, однак, у даному випадку право власності чи право користування на спірну земельну ділянку не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права до товариства.

Верховний Суд також зазначив, що частиною другою статті 124, абзацом 13 частини першої статті 134 та частинами першою, другою статті 135 ЗК України в редакції, чинній станом на 04.12.2018, передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) для експлуатації та обслуговування саме об`єктів дорожнього сервісу підлягали виключно продажу на земельних торгах. А у цій справі встановлено факт надання спірної земельної ділянки в т.ч. для експлуатації та обслуговування саме об`єктів дорожнього сервісу, а не інших об`єктів транспортної інфраструктури, що прямо, однозначно і дослівно визначено як виключення наведеним абзацом 13 частини першої статті 134 ЗК України.

36. У справі № 910/4528/15, на постанову Верховного Суду від 09.02.2018 у якій міститься посилання в касаційній скарзі, розглядався позов про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та визнання відсутності прав. Верховний Суд погодився з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та зазначив, що статті 120 ЗК України та стаття 377 ЦК України станом на момент купівлі-продажу прямо передбачали перехід за результатами відчуження до нового власника житлового будинку, будівлі або споруди права користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. В силу положень частини другої статті 124, частини першої статті 134, частин першої, другої статті 135 ЗК України в редакції станом на 22.02.2013 та 23.10.2013, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під звичайне будівництво житлових будинків підлягали виключно продажу на земельних торгах.

Верховний Суд дійшов висновку, що товариство в своєму клопотанні та рада в спірному рішенні незаконно об`єднали в одне ціле земельну ділянку для нового будівництва та земельну ділянку для обслуговування та експлуатації житлового будинку, оскільки отримання права оренди на них, відповідно до вищевказаних норм, мало відбуватися в абсолютно різному порядку.

При цьому колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування є лише технічним документом, який встановлює межі та опис земельної ділянки, розробляється на замовлення особи, яка бажає отримати земельну ділянку та є підставою для прийняття відповідного рішення про виділення у користування земельної ділянки органом місцевого самоврядування. Крім того, вказаний технічний звіт складався у 2006 році для виділення відповідачу земельної ділянки для облаштування рекреаційної та паркової зони, а не для будівництва.

37. У справі № 910/9049/20, на постанову Верховного Суду від 09.09.2021 міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Суди попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд зазначені судові рішення скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на те, що прокурор у судах попередніх інстанцій вказував на те, що рішенням ради спірну земельну ділянку надано для експлуатації та обслуговування автостоянки, яка належить до об`єктів дорожнього сервісу, у зв`язку з чим, право оренди спірної земельної ділянки відповідно до частини другої статті 134 ЗК України товариство могло набути виключно на конкурентних засадах.

Суд першої інстанції зазначених доводів та відповідних доказів не оцінював, а апеляційний господарський суд хоча і посилався на приписи частини другої статті 134 ЗК України і статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги", однак жодних висновків щодо застосування зазначених норм права до спірних правовідносин не викладав. Суди залишили поза увагою доводи позивача у цій частині та не досліджували наявність підстав для застосування частини другої статті 134 ЗК України до спірних відносин.

38. З наведеного вбачається, що у справі, яка переглядається, та у зазначених вище справах, наведених скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження, різні підстави позовів, різна фактично-доказова база, тому посилання скаржника на подібність правовідносин у названих справах є помилковим.

39. Отже, правовідносини у справах на які посилається скаржник, не є подібними правовідносинам у справі, що розглядається і наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

40. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

41. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2022 у справі № 914/1123/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич