Постанова

від 20.12.2022 по справі 760/9685/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2022 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 760/9685/22

Номер провадження 22-ц/824/13219/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю.

вивчивши апеляційну скаргу Чехонадського Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року, постановлену під головуванням судді Калініченко О.Б., у справі ОСОБА_2 до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У липні 2022 року Чехонадський Андрій Олексійович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року (а.с. 41-42) позовну заяву ОСОБА_2 до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишено без руху, надано строк на усунення недоліків (сплати судового збору та надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів), терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду в частині визначення розміру судових витрат, 04 серпня 2022 року Чехонадський А.О. в інтересах ОСОБА_2 направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року в частині визначення розміру судових витрат скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що позовна заява подана за допомогою системи «Електронний суд», при визначенні розміру судового збору у розмірі 2848 грн. 21 коп. не застосував передбачений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2022 року апеляційну скаргу Чехонадського Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року, повернуто особі, що її подала.

Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року скасовано та передано справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Відзиву подано не було.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Чехонадський А.О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Відповідач до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про доставлення судової повістки повідомлення на його електронну адресу, у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи у відсутність останнього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника скаржника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року оскаржується в частині залишення позовної заяви без руху з підстави несплати судового збору та переглядається судом апеляційної інстанції лише у зазначеній частині.

Залишаючи позовну заяву без руху в частині несплати судового збору, суд першої інстанції виходи з того, що при зверненні до суду з даним позовом позивач судовий збір не сплатила, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Разом з тим, з позову вбачається, що позивач звернулася з вимогою майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є мірою відповідальності і до якої звільнення від сплати судового збору в порядку пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не застосовується. Таким чином, з огляду на те, що вимога позивача є майновою, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір», суд вважав, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2848,21 грн. та надати докази його сплати до суду.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

За змістом ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону № 108/95-ВР Конституційний Суд України вказав, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зроблено висновок про те, що середній заробіток за за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових правовідносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У даній справі позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з чим, з огляду на імперативно встановлені законом пільги щодо сплати судового збору, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21), позивач є звільненою від сплати судового збору за подання даного позову.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без руху з підстави несплати судового збору, є помилковим.

Згідно п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року в частині визначення розміру судових витрат та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367-368, 369, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Чехонадського Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2022 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: Т.О. Невідома

В.А. Нежура