Рішення

від 29.05.2023 по справі 760/9685/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/9685/22

2/760/1285/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 284 821,02 грн.

Позов обґрунтовується тим, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у цивільній справі № 760/29713/21 визнано протиправним та скасовано наказ Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва від 12.03.2021 року за № 42-к про звільнення ОСОБА_1 з посади соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома «Поділ» та поновлено її на цій посаді з 12.03.2021 року. Допущено негайне виконання рішення суду в цій частині.

Позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач у вказаній цивільній справі не заявляла.

Позивач звільнена з 12.03.2021 року, поновлена на роботі наказом від 20.07.2022 року № 322- к.

Оскільки позивач була звільнена у березні 2021 року, отже, базовими місяцями для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду є січень та лютий 2021 року.

Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей від 28.01.2021 року та від 25.02.2022 року, виданих бухгалтером відповідача ОСОБА_2 , позивачу нарахована за січень та лютий 2021 року заробітна плата розмірі 15 681,60 грн. та 11 204,16 грн. відповідно, сумарно 26 885,76 грн., а фактична кількість відпрацьованих днів за аналогічний період 20 та 12 відповідно, сумарно 32 робочих дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача обчислюється шляхом ділення сумарної заробітної плати (26 885,76 грн.) за січень та лютий 2021 року на сумарну кількість відпрацьованих робочих днів (32 робочих дні) у цей період, що дорівнює 840,18 грн.

Загальна кількість днів вимушеного прогулу, в т.ч. затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі, за період з 15.03.2021 року по 19.07.2022 року, тобто, до дня фактичного поновлення на роботі з 20.07.2022 року, становить 339 робочих днів (число робочих днів у зазначеному періоді, які мають бути оплачені за середнім заробітком).

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача з урахуванням затримки у виконанні рішення суду про поновлення на роботі становить: 840,18 грн. х 339 робочих днів = 284 821,02 грн.

Враховуючи викладене, сторона позивача просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.08.2022 року позовну заяву залишено без руху. 24.08.2022 року на виконання вимог ухвали до суду надійшла заява про усунення недоліків з платіжним дорученням про сплату судового збору.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.12.2022 року ухвалу від 09.08.2022 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали справи повернулися до суду 30.12.2022 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.02.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (викликом) сторін та визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи електронною поштою шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі, що згідно висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13.07.2022 року (справа № 761/14537/15) є належним повідомленням, відзив у встановлені судом строки не подав.

Так, згідно з даними довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття провадження у справі» доставлено до електронної скриньки 15.02.2023 року .

Крім того, представник відповідача ознайомлювався з матеріалами справи 21.02.2023 року, про що свідчить відповідна заява та розписка представника.

Положеннями ч. 8 ст. 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/29713/21) визнано протиправним і скасовано наказ Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва від 12.03.2021 року за № 42-к про звільнення ОСОБА_1 з посади соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома «Поділ» та поновлено її на цій посаді з 12.03.2021 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на роботі.

За правилами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем та була протиправно звільнена з займаної посади, на якій її рішенням суду поновлено з 12.03.2021 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення, зокрема, про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справи про поновлення на роботі позивачки питання щодо стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу не було вирішено, так як такої вимоги не заявлялося.

Між тим, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно із ч. 2 ст. 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі надалі звернутися до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного ч. 2 ст. 235 КЗпП України.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду від 08.02.2022 року (справа № 755/12623/19), де зазначила, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як складової належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Також, позивач не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, якщо такі вимоги не розглянуті у справі про поновлення на роботі.

За з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, згідно з п.п. з), за п. 1 якого Порядок застосовується у випадках оплати вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду, а таке нарахування обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи та провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин (абз. 1 п 8).

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації (абз. 5 п. 4, абз. 2 п. 8 Порядку).

За розрахунково-платіжними відомостями відповідача про доходи позивачки із розрахунку нарахованої заробітної плати за січень-лютий 2021 року, які передували звільненню (а.с. 34), встановлено, що середньоденна заробітна плата позивачки становить - 840,18 грн. ((15 681,60 + 11 204,16)/32).

Сторона позивача вказує, що число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком за період з 15.03.2021 року по 19.07.2022 року становить 339, до якого включено також затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно з положеннями ст. 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Разом з тим, суд не погоджується з таким розрахунком, враховуючи те, що хоч рішення суду в частині поновлення позивачки на роботі й підлягало негайному виконанню, однак це не є тотожним щодо обов`язку його добровільного виконання.

З матеріалів справи слідує, що виконавче провадження № 69410522 з примусового виконання виконавчого листа № 760/29713/21, виданого 07.07.2022 року, щодо виконання рішення суду, було відкрите головним державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савченко Ю.Й. 19.07.2022 року (а.с. 31). Наказом (розпорядженням) № 322-К від 20.07.2022 року ОСОБА_1 поновлено на роботі з 12.03.2021 року (а.с. 24).

Вбачається, що рішення суду від 20.07.2022 року було виконано негайно після звернення його до виконання в примусовому порядку, отже, обставини щодо затримки його виконання не відповідають дійсності.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 26.08.2020 року (справа № 501/2316/15-ц), вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

За змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона відповідача жодних пояснень та доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин суду не надала.

Таким чином, час вимушеного прогулу за період з дня звільнення - 12.03.2021 року по день поновлення на посаді за рішенням суду - 22.06.2022 року становить робочих днів - 320 (339 - 19), отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивачки, складає 277 259,40 грн.

Суд звертає увагу, що при виплаті стягнутої судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідач до проведення фактичної виплати зобов`язаний нарахувати й утримати з цієї суми прибутковий податок та інші обов`язкові платежі, оскільки такий обов`язок по їх нарахуванню покладений на підприємство, а не на суд, який під час ухвалення рішення не може вираховувати та утримувати ці платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, з урахуванням часткового задоволення позову стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2772,59 грн. Сума ж сплаченого позивачкою судового збору може бути повернута за її клопотанням у визначеному законодавством порядку.

Керуючись ст.ст. 233, 235, 236 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-89, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва (м. Київ, вул. Братська, буд. 15/9, код ЄДРПОУ 19361841) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 277 259,40 грн. за вирахуванням обов`язкових платежів.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва (м. Київ, вул. Братська, буд. 15/9, код ЄДРПОУ 19361841) на користь держави судовий збір в розмірі 2772,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: