Постанова

від 04.09.2007 по справі 13/34

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

04.09.2007  року                                                                     

Справа № 13/34

Луганський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                                 

Бойченка К.І.

суддів                                                            Єжової

С.С.

Парамонової Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                                        

Наумова Б.Є.

та за участю

представників сторін:         

від заявника позову                                        -

Подгорна Г.В., помічник прокурора м. Луганська,

посвідчення 16.11.04 № 878;

від

позивача                                                 

- Бунєєва О.Г., довіреність № 912 від 24.07.07;

від 

відповідача                                         -

ОСОБА_2 довіреність № 3070 від 04.08.06; 

розглянувши у відкритому

судовому засіданні 

апеляційну скаргу                                        Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, м. Луганськ

на рішення         

господарського суду                                       

Луганської області

від                                                            

12.04.07

по справі                                                  № 13/34 (суддя

Яресько Б.В.)

за позовом                                                 

Прокурора м. Луганська в інтересах держави в

особі Управління архітектури та

містобудування Луганської міської ради,

м. Луганськ

до відповідача                                                 

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про                                                                  

стягнення 58354 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В

И В:

Прокурор м. Луганська в інтересах

держави в особі Управління архітектури та містобудування Луганської міської

ради, м. Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом

до відповідача -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ  про стягнення 55692 грн. 00 коп.

заборгованості, яка, як вказано у позові, утворилась за договором від 01.12.03

№ 119, укладеному між сторонами, та 2662 грн. 60 коп. пені за тимчасове

користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються

для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності

територіальної громади м. Луганська.

Первісно, а саме 12.01.07, прокурор

м. Луганська звертався до господарського суду Луганської області з позовною

заявою в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради

за таким же номером 05/1585 вих. і з тих же підстав, у якій також відповідачем

був зазначений приватний підприємець ОСОБА_1.

Ухвалою місцевого господарського

суду від 12.01.07 заявлений прокурором м. Луганська позов                № 05/1585 вих. від 29.12.06 в

інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради про

стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 58354 грн. 60 коп. (55692 грн. 00

коп. -борг, 2662 грн. 60 коп. - пеня) повернутий заявнику згідно з п. 9 ст. 63

Господарського процесуального кодексу України.

Як свідчать матеріали даної справи,

копія позовної заяви прокурора № 05/1585 вих. від 29.12.06 в інтересах держави

в особі Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради

направлена відповідачу 23.01.07. 

Рішенням господарського суду

Луганської області від 12.04.07 позов задоволений повністю, стягнуто з

відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 55692 грн. 00 коп., пеню

в сумі 2662 грн. 60 коп. та судові витрати, оскільки позовні вимоги визнані

судом обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи; відповідач

не надав суду доказів сплати боргу.  

Не погоджуючись з рішенням суду від

12.04.07, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до Луганського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 11.06.07 № 2, якою

просить скасувати оскаржуване рішення та залишити позов прокурора без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги

заявник посилається на те, що:

- згідно довідки державного

реєстратора № 539753 від 06.02.07 датою державної реєстрації ОСОБА_1 як

приватного підприємця є 18.07.06;

- місцевим господарським судом не

було встановлено дату ліквідації приватного підприємця, що має суттєве значення

для висновків суду про дострокове припинення дії договору оренди з цієї дати

згідно з                 п. 5.3.2

договору оренди від 01.12.03 № 119 та припинення провадження по справі на

підставі п. п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України;

- судом першої інстанції не

з'ясовувалось питання видачі відповідачу дозволів та спеціальних конструкцій;

- в порушення вимог ст. 18 Закону

України „Про оренду землі” не здійснено державну реєстрацію договору оренди від

01.12.03 № 119;

- суд не прийняв до уваги ст. 21

Закону України „Про оренду землі” щодо внесення плати не позивачу, а

відповідному бюджету;

- прокурором був заявлено позов в

інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради, а

рішення прийнято на користь Управління архітектури та містобудування Луганської

міської ради;

- прокурором та позивачем по справі

допущені помилки стосовно встановлення періоду виникнення заборгованості,

розміру пені та при розрахунку заборгованості за 2003-2006 р. р., які не були

виправлені судом першої інстанції.  

Відзивом № 913 від 24.07.07

Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради вимоги апеляційної

скарги відхилило, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Заявник позову відзивом від

17.08.07 № 05/164 (06) також відхилив доводи апеляційної скарги через їх

необґрунтованість.  

У зв'язку з відпускним періодом

склад судової колегії по розгляду апеляційної скарги фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 на рішення суду від 12.04.07 по справі № 13/34 неодноразово змінювався,

отже остаточною судовою колегією по даній справі відповідно до   розпорядження першого заступника голови

Луганського апеляційного господарського суду від 17.08.07 є головуючий суддя -

Бойченко К.І., судді -Єжова С.С., Парамонова Т.Ф. Тому, розгляд скарги по даній

справі декілька разів відкладався; 04.09.07 приймається постанова.

Відповідно до ст. 101

Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими

доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний

доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції (ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу

України).

Заслухавши представників сторін,

обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і

встановлено господарським судом Луганської області, між Управлінням архітектури

та містобудування Луганської міської ради як „Робочим органом” з однієї сторони

та приватним підприємцем ОСОБА_1як „Користувачем” з другої сторони 01.12.03 був

укладений договір № 119 тимчасового користування місцями розташування

спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які

перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська (далі

за текстом - договір).

Компетенція Управління архітектури

та містобудування Луганської міської ради щодо укладання договорів тимчасового

користування місцями розташування рекламних засобів визначена згідно рішення

виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.09.02 № 215 „Про порядок

плати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій

(що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у

комунальній власності територіальної громади міста Луганська”, та Правил

розміщення зовнішньої реклами на території м. Луганська, затверджених

розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 25.06.99

№ 466, згідно якого Управління архітектури та містобудування Луганської міської

ради визначено робочим органом.

Порядок розміщення зовнішньої

реклами регулюється окремим нормативним актом - Типовими правилами розміщення

зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, який

затвердив ці правила на виконання вимог двох законів України „Про місцеве

самоврядування в Україні”  (п. 13 ст. 30)

та „Про рекламу” (п. 1 ст. 15).

Відповідно до абз. 10 п. 2 Типових

правил розміщення зовнішньої реклами спеціальні конструкції -тимчасові та

стаціонарні, наземні та не наземні, плоскі та об'ємні стенди, щити, пано,

транспаранти, троли, таблички, короб, механічні, динамічні, електронні табло,

екрани, панелі. Тумби, складні просторові конструкції аеростати, повітряні кулі

тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Рішенням від 10.09.03 № 326/75 „Про

надання дозволів на розміщення (без права здійснення будівельних робіт)

зовнішньої реклами у м. Луганську приватному підприємцю ОСОБА_1”, яке було

прийнято виконавчим комітетом Луганської міської ради відповідно до

компетенції, визначеної Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”

(п. п. 13 п. „а” ст. 30) та у відповідності до вимог ст. 15 Закону України „Про

рекламу” (в редакції на момент прийняття вказаного рішення), Типових правил

розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

від 23.09.98 № 1511, Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг,

вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198 (в

редакції на момент прийняття вказаного рішення) на підставі Правил розміщення

зовнішньої реклами на території м. Луганська, вищевказаному суб'єкту

господарювання (ПП ОСОБА_1) було вирішено видати дозволи на розміщення (без

права здійснення будівельних робіт) зовнішньої реклами у м. Луганську (спеціальні

конструкції -тимчасові світлові щити розміром 3, 0 х 6, 0) терміном на 5 років

за наступними адресами: вул. А. Ліньова (в районі будинку № 85); вул.

Павловська (в районі кв. Ленінського комсомолу); вул. Ломоносова (в районі

будинку № 89); вул. Ломоносова (в районі будинку № 89); вул. Лиховида (район

будинку № 5); вул. Комінтерна (в районі гаражів); вул. Совєтська (біля

перехрестя вул. Мергельна); вул. Совєтська 

(в районі будинку № 10); вул. А. Ліньова (район зупинки кв. ім.

Гайового).

На виконання п. 1 рішення

виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.09.03 № 326/75 відповідачу

по справі були видані відповідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами.

На підставі вищевказаного рішення,

зазначених дозволів, між Управлінням архітектури та містобудування Луганської

міської ради і приватним підприємцем ОСОБА_1на виконання п. 25 Типових правил

розміщення зовнішньої реклами та Правил розміщення зовнішньої реклами на

території м. Луганська, які у відповідності до п. 1 ст. 73 Закону України „Про

місцеве самоврядування в Україні” є обов'язковими для виконання всіма

розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями

громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а

також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній

території, і був укладений договір, згідно якого відповідачу були передані

місця для розташування на них спеціальних конструкцій, які перебувають у

комунальній власності територіальної громади м. Луганська за вищевказанами

адресами, що і відображено у п. 1.1 договору.

          Так, згідно умов п. 1.1 договору

„Робочий орган” надає „Користувачу” у тимчасове платне користування місця,

визначені у рішенні виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.09.03                      № 326/75, що перебувають у

комунальній власності територіальної громади м. Луганська, а „Користувач”

використовує ці місця для розташування спеціальних конструкцій та здійснює

плату за користування місцем згідно розділу 2 договору.

Розділ 2 договору регламентує

порядок оплати за користування місцями розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно Типовим правилам та

Правилам розміщення зовнішньої реклами на території                            м. Луганська до

повноважень робочого органу не відноситься надання розповсюджувачу реклами

спеціальних конструкцій та їх встановлення.

За умовами п. 1.4 договору місця

для розташування спеціальних конструкцій передаються „Користувачу” протягом 5

днів з моменту підписання цього договору згідно акту приймання -передачі.

Сторони склали та підписали

01.12.03 акт приймання -передачі місць розташування спеціальних конструкцій (що

використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній

власності територіальної громади м. Луганська (а. с. 13), у п. 1 якого вказано,

що „Робочий орган” передає, а „Користувач” приймає місця для розташування на

них спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності

територіальної громади м. Луганська згідно з договором від 01.12.03 № 119.

Згідно з п. 2.1 договору розмір

плати за всі надані у користування місця визначається відповідно до Порядку

плати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій

(що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній

власності територіальної громади м. Луганська, що затверджений рішенням

виконавчого комітету Луганської міської ради 26.09.02 № 215, і складає 1591

грн. 20 коп. на місяць (у т. ч. ПДВ 265 грн. 20 коп.) та у подальшому

становить, якщо не змінюється рекламний сюжет. 

Умовами п. 2.3 договору сторони за

ним встановили, що плата за тимчасове користування місцем розташування

спеціальних конструкцій сплачується з моменту отримання у встановленому порядку

дозволу або дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Луганську щомісячно

до 5-го числа звітного календарного місяця шляхом перерахування на

розрахунковий рахунок: Управління архітектури та містобудування Луганської

міської ради, р/р 35423002001616 в УДК у Луганській області, МФО 804013,   код 26130094.

Відповідачем не надано доказів

здійснення оплат за оспорюваємий період.

Відповідно до умов п. 2.7 договору

усі розрахунки по даному договору здійснюються згідно з рішенням виконавчого

комітету Луганської міської ради від 26.09.02 № 215.

Згідно п. 3.1 Порядку плати за

тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що

використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній

власності територіальної громади м. Луганська, плата розповсюджувачем

зовнішньої реклами вноситься на спеціальний рахунок робочого органу, яким

відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 01.09.00

№ 278/8 є Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, на

підставі договору, що укладається між ним та робочим органом, з моменту

отримання у встановленому порядку дозволу або дозволів на розміщення зовнішньої

реклами у м. Луганську щомісячно до 05 числа звітного календарного місяця.

Відповідно до умов п. п. 4.1.1 п.

4.1 договору у випадку несвоєчасної або неповної сплати за місця розташування

спеціальних конструкцій, „Користувач” сплачує пеню у розмірі 120% річних

облікової ставки НБУ, яка діяла у термін прострочення.

Згідно з п. 5.1 договору строк дії

договору сторони встановили з 01.12.03 до 10.11.08.

За умовами п. п. 5.3.2 п. 5.3

договору сторони передбачили дострокове припинення договору у разі ліквідації

юридичної особи -„Користувача”.

Відповідно до ст. 121 Конституції

України на органи прокуратури України покладається представництво  інтересів громадянина або держави в суді у

випадках, визначених законом.

Статтею 20 Закону України „Про

прокуратуру” передбачено, що прокурор або його заступник при виявлені порушень

закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних

інтересів держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно зі ст. 36 1

вказаного Закону підставою представництва прокуратурою в суді інтересів держави

є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших

державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або

юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до п. 4 Рішення

Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого

арбітражного суду України та Генеральної прокуратури щодо офіційного тлумачення

положень             ст. 2 Арбітражного

процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою

України  інтересів держави в арбітражному

суді від 08 квітня 1999 року справа № 1-1/99) прокурор чи його заступник у

кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство,

на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися

порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній

заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою

здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Управління архітектури та

містобудування Луганської міської ради на підставі ст. 30 Закону України „Про

місцеве самоврядування в Україні” стягує плату за тимчасове користування

місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для

розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності

територіальної громади м. Луганська, яка перераховується в міський бюджет.

Прокурор у позові наполягає на

стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 55692 грн. 00

коп., утвореної за період користування вищевказаними місцями за договором у

період з грудня 2003 року по жовтень 2006 року (включно), а також пені в сумі

2662 грн. 60 коп., розрахованої за період з 11.04.04 до 10.10.06.

Під час розгляду справи в місцевому

господарському суді позивач 08.02.07 надав до справи уточнений розрахунок пені,

а саме: за період з 31.07.06 по 01.02.07, розмір якої склав 2914 грн. 79 коп., заяви

про збільшення розміру позовних вимог не надійшло.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу

України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов

договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598

Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному

обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

          Статтею 609 Цивільного кодексу

України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи

(боржника або кредитора).

При розгляді справи в апеляційній

інстанції встановлено, що відповідач по справі був зареєстрований як суб'єкт

підприємницької діяльності 20.06.01 і на день укладання договору ОСОБА_1 був

зареєстрований як приватний підприємець.

Також встановлено, що 04.07.06 до

Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (ЄДР)

державним реєстратором було внесено запис про проведення державної реєстрації

припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

(відповідача по справі).

У подальшому, а саме 18.07.06,

відповідач знов був зареєстрований як приватний підприємець.

Умовами договору сторони не

обумовили, що у випадку вторинної реєстрації „Користувача” (відповідача у

справі) дія договору поновлюється.

За таких обставин, у частині

стягнення боргу позовні вимоги обґрунтовані за період фактичного користування

місцями за договором, тобто за період з грудня 2003 року по червень 2006 року

(включно).

Обґрунтовуючи поважність пропуску

на апеляційне оскарження, відповідач у заяві № 1 від 11.06.07 стверджує, що про

оскаржуване рішення йому стало відомо випадково та що він не отримував ухвал

суду першої інстанції.

З цього приводу судова колегія

зазначає нижчевикладене.

Згідно положення п. 3.5.1

Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом

голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, ухвала про

порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається

службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням

про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів

справи, а факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим

повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та

конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та

залучення до справи.

У матеріалах даної справи відсутні

зазначені докази про вручення відповідачу ухвали місцевого господарського суду

від 25.01.07, якою порушено провадження у справі, а також ухвал від 08.02.07,

26.02.07, 15.03.07, 26.03.07, якими розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 04.09.07

представник відповідача звернувся до Луганського апеляційного господарського

суду з клопотанням про застосування позовної давності щодо стягнення боргу за

користування місцями для розташування спеціальних конструкцій у грудні 2003

року і січні 2004 року             (по

1591 грн. 20 коп.).

Пунктом 3 ст. 267 Цивільного

кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується  судом 

лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до

винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про

застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові

(п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

За положенням п. 5 ст. 267

Цивільного кодексу України вбачається, що якщо суд визнає поважними причини

пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи відсутність доказів

повідомлень відповідачу про відповідний день і час розгляду справи і,

відповідно, відсутність можливості заявити таке клопотання в суді першої

інстанції, а також відсутність обґрунтованості прокурором та позивачем

поважності причин пропуску строку позовної давності, судова колегія задовольняє

згадане клопотання.

Інші доводи відповідача, що

викладені в апеляційній скарзі з урахуванням вищезазначеного, судовою колегією

залишаються поза увагою. 

Відповідач по справі у судовому

засіданні 04.09.07 заявив клопотання № 5 про витребування від позивача

правовстановлюючих документів на місця розташування спеціальних конструкцій,

вказаних у позові, та про призначення судово -будівельної експертизи з питанням

щодо можливості користування відповідачем місць розміщення спеціальних

конструкцій, вказаних в матеріалах справи відповідно до рішення виконавчого

комітету Луганської міської ради від 10.09.03 № 326/75, яке за результатами

розгляду судовою колегією відхиляється через безпідставність та

необґрунтованість.  

Отже, до стягнення підлягає борг в

сумі 46144 грн. 60 коп. за період користування відповідачем місцями для

розташування спеціальних конструкцій за договором від 01.12.03 № 119 з лютого

2004 року по червень 2007 року (включно).

Приймаючи до уваги вищевказаний

уточнений розрахунок періоду нарахування пені (31.07.06 -01.02.07), до

стягнення підлягає пеня в сумі 2351 грн. 54 коп., що розрахована від боргу в

сумі 46144 грн. 60 коп. за 182 дні -з 04.08.06 по 01.02.07 (включно).

Таким чином, оскаржуване рішення

підлягає скасуванню і судова колегія приймає нове рішення про задоволення

позову частково, зі стягненням з відповідача на користь позивача боргу в сумі

46144 грн.               60 коп., пені в

сумі 2351 грн. 54 коп., та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

За позовом з відповідача в доход

Державного бюджету України слід стягнути державне мито в сумі 484 грн. 96 коп.

Враховуючи те, що позов заявлено прокурором,

з відповідача стягуються також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно

-технічне забезпечення судового процесу.

З позивача на користь відповідача

слід стягнути 44 грн. 10 коп. судових витрати зі сплати державного мита за

апеляційною скаргою.                                                              

          У судовому засіданні за згодою

представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99,

101, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального

кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів

П О С Т А Н О

В И В:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ № 2 від 11.06.07 на рішення господарського

суду Луганської області від 12.04.07 по справі № 13/34 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду

Луганської області від 12.04.07 по справі № 13/34 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.

5. Стягнути з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1, на користь:

- Управління архітектури та

містобудування Луганської міської ради, м. Луганськ,                                 вул.

Коцюбинського, 14, іден. код 26130094, р/р 35423002001616 в УДК у Луганській

області, МФО 804013, заборгованість в сумі 46 144 грн. 60 коп., пеню в сумі

2351 грн. 54 коп.;

- Державного бюджету України на

рахунок № 31118095700006, банк - ГУДКУ в Луганській області, одержувач - УДК у

м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, іден. код 24046582,                       код бюджетної

класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито за позовом в

сумі                    484 грн. 96 коп.;

- Державного підприємства

„Інформаційні судові системи”, м. Київ, р/р 26000300036851 в АКБ „Форум”,  МФО 322948, код 34614292, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

6. В решті позову відмовити.

7. Стягнути з Управління

архітектури та містобудування Луганської міської ради, м. Луганськ,                вул. Коцюбинського, 14, іден.

код 26130094, р/р 35423002001616 в УДК у Луганській області, МФО 804013, на

користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1, державне

мито за апеляційною скаргою в сумі 44 грн.              10 коп.

Доручити господарському суду

Луганської області видати відповідні 

накази.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      

К.І. Бойченко

Суддя                                                                                         

С.С. Єжова

Суддя                                                                     

Т.Ф. Парамонова