Постанова

від 14.12.2022 по справі 910/14134/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р. Справа№ 910/14134/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.12.2022 у справі №910/14134/21(в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, повний текст якого складений 15.09.2022

у справі № 910/14134/21 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа»

про захист особистого немайнового права на недоторканність ділової репутації та спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» у якому просив:

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», інформацію, яка була поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет у публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», яка була поширена на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет у публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс», шляхом розміщення в мережі Інтернет на головній сторінці веб-сайту «https://focus.ua» повного тексту судового рішення у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком: «Спростування як недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані» (GlobalMoney), висвітленої (поширеної) Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» 07.04.2021», який (заголовок) має бути виконаний таким же самим шрифтом, як назва вищевказаної публікації (статті).

Позовні вимоги мотивовані тим, що вищевказана інформація щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет необмеженому колу осіб, не є оціночними судженнями, а містить конкретні фактичні дані щодо позивача, які не відповідають дійсності, є неправдивими та такими, що завдають шкоди діловій репутації останнього.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн.; витрати на оплату послуг з видачі звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет у розмірі 3 600,00 грн.; витрати на видачу довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення у розмірі 1 500,00 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 540,00 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що більшість оспорюваної інформації висловлена у формі оціночних суджень та на те, що наданими позивачем доказами не підтверджується те, що власником веб-сайту «https://focus.ua» є саме відповідач.

Крім того відповідач не погодився із розміром заявлених позивачем судових витрат та навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очкує понести, згідно з яким розмір таких витрат становить 35 000,00 грн., а вказані витрати є витратами на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/1193/22 позов задоволено частково:

- визнано недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», інформацію, яка була поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет у публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс»;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» у даній справі спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», яка була поширена на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет у публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс», у такий же спосіб, у який вона була поширена;

- в іншій частині у задоволенні позову відмовлено;

- до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено судовий збір у розмірі 4 540,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн. та інші судові витрати у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) грн 00 коп.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що:

- поширена відповідачем у спірній публікації (статті) недостовірна інформація щодо позивача викладена у стверджувальній формі (щодо участі ТОВ «Глобалмані» в легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом; ухилення ТОВ «Глобалмані» від сплати податків за допомогою використання електронних гаманців GlobalMoney; використання електронних гаманців GlobalMoney для продажу наркотичних засобів; підозри в тому, що ТОВ «Глобалмані» та «Банк Альянс» причетні до протиправної діяльності, слугували причиною позапланових перевірок регулятора тощо) та завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки викликає негативну оцінку у відвідувачів https://focus.ua про господарську діяльність позивача, створює у суспільства переконання у протиправності дій позивача та причетності його останнього до злочинної діяльності, наслідком чого є зниження престижу позивача та формування у суспільства, діючих та потенційних клієнтів негативного ставлення до діяльності ТОВ «Глобалмані» та його електронної платіжної системи GlobalMoney, а відтак вимоги позивача про визнання спірної інформації недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», а також зобов`язання відповідача спростувати таку інформацію, є обґрунтованими;

- у позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмані» шляхом розміщення в мережі Інтернет на головній сторінці веб-сайту «https://focus.ua» повного тексту судового рішення у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком: «Спростування як недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані» (GlobalMoney), висвітленої (поширеної) Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» 07.04.2021», який (заголовок) має бути виконаний таким же самим шрифтом, як назва вищевказаної публікації (статті), проте за приписами ч. 1 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, а жодних норм, якими би передбачався обов`язок відповідача спростувати недостовірну інформацію у спосіб, про який зазначено в прохальній частині позовної заяви, позивач суду не навів, а відтак вимоги в частини зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», яка була поширена на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет у публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс», у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Також при розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції встановив, що:

- у спірній публікації міститься посилання, зокрема, на інтернет-ресурс Лента.юа, а також на ЗМІ (без конкретизації), а зміст вказаної публікації повністю дублює зміст публікації (статті), розміщеної на веб-сайті ://lenta.ua за посиланням https://lenta.ua/scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glava-pravleniya-banka-alyans-93871 під заголовком «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс»;

- 29.11.2021 інтернет-виданням «Lenta.UA» на веб-сайті https://lenta.ua розміщено спростування такого змісту: «Спростування як недостовірної інформації щодо ТОВ «Глобалмані» (GlobalMoney), висвітленої (поширеної) на веб-сайті «https://lenta.ua» 06.04.2021.

Спростування як недостовірної інформації щодо ТОВ «Глобалмані». Lenta.UA повідомляє, що поширена нею на веб-сайті «https://lenta.ua» у мережі Інтернет інформація про нібито наявність порушень у роботі, незаконну діяльність та кримінальні переслідування ТОВ «Глобалмані» (GlobalMoney), є недостовірною, у зв`язку з чим інформація видалена з веб-сайту «https://lenta.ua». (публікації (статті) від 06.04.2021 під назвами «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс» та «Счета GlobalMoney были арестованы, как вещдок в уголовном производстве, - глава правления «Банка Альянс»)»;

- особою, яка поширила інформацію на веб-сайті https://lenta.ua за посиланням https://lenta.ua/scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glava-pravleniya-banka-alyans-93871 (яка фактично була продубльована позивачем у спірній публікації) самою було визнано факт недостовірності такої інформації та спростовано її.

Суд першої інстанції встановив, що твердження відповідача про відсутність доказів того, що саме він є власником веб-сайту «https://focus.ua» спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: наданими позивачем довідкою Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 25.08.2021 №281/2021-Д та отриманими на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Онлайн» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Телеком» інформацію стосовно реєстранта (власника) доменного імені focus.ua.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, суд першої інстанції зазначив про те, що:

- наданими позивачем документами підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000 00 грн., вказані витрати відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою:

- також наданими позивачем документами (рахунки на оплату №2-2470 від 06.08.2021, №1-2415 від 26.08.2021 та платіжні доручення №1675 від 09.08.2021, №1700 від 26.08.2021) підтверджується, що у зв`язку із розглядом справи позивачем понесено інші судові витрати у розмірі 5 100,00 грн., а саме: витрати на оплату послуг ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з видачі звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет у розмірі 3 600,00 грн. та витрати на видачу довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення у розмірі 1 500,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/14134/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що не було доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та про те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неправильно застосовано норми процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- більшість оспорюваної інформації висловлена у формі оціночних суджень;

- за змістом положень ст. 302 ЦК України та ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» особа не несе відповідальність за поширену інформацію, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього, проте, суд першої інстанції, встановивши, що зміст спірної публікації повністю дублює зміст публікації (статті), розміщеної на веб-сайті ://lenta.ua за посиланням https://lenta.ua/scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glava-pravleniya-banka-alyans-93871 під заголовком «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс», вказаних положень законодавства не врахував;

- суд першої інстанції, в порушення положень ГПК України, частково задовольнивши позовні вимоги, судові витрати позивача поклав на відповідача у повному обсязі;

- позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт поширення спірної інформації.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2022, справу №910/14134/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи №910/14134/21, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/14134/21.

02.11.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

У період з 26.10.2022 по 10.11.2022 судді Яковлєв М.Л. та Шаптала Є.Ю. перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/14134/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2022 о 10:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3628/22 від 21.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14134/21.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/14134/21, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю..

23.11.2022 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що:

- оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, поширена відповідачем у спірній публікації (статті) недостовірна інформація щодо позивача викладена у стверджувальній формі;

- підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають. При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування,

просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 по справі №910/14134/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2022 о 10:40 год.

Станом на 14.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

В судовому засіданні представник позивача подав до суду заяву про вирішення питання про судові витрати після прийняття судом апеляційної інстанції постанови по справі № 910/14134/21.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

07.04.2021 в мережі Інтернет на веб-сайті https://focus.ua за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans розміщено публікацію (статтю) під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс» такого змісту:

«Фінустанови підозрюються в легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Рахунки ТОВ «Глобалмані» в «Банку Альянс» були заблоковані відповідно до судової ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року. Однак «Банк Альянс» відкрив нові рахунки для проведення транзакцій GlobalMoney, передає Лента.юа.

«Установа обслуговує безліч транзакцій за добу, і припиняти цю діяльність було дуже проблематично», - пояснила такі дії глава правління АТ «Банк Альянс» Юлія Фролова.

Таким чином, Фролова фактично підтвердила порушення торішнього рішення Печерського райсуду, пише ЗМІ.

«Власне рішення [про блокування рахунків] було про арешт коштів як доказ в кримінальному провадженні, але порядок відкриття рахунків регулюється зовсім іншим законодавством. Банк діяв у рамках закону», - підкреслила глава правління «Банку Альянс».

Юлія Фролова також зазначила, що Банк проводить ідентифікацію користувачів системи GlobalMoney відповідно до норм НБУ, в той час як, за інформацією ЗМІ, в останні роки гаманці GlobalMoney широко використовуються в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом. Фролова також підкреслила наявність цієї проблеми:

«Існують процедури блокування гаманців, які використовуються у протиправній діяльності. Але її основне джерело - це телеграм-канали, до яких ні «Банк Альянс», ні «Глобалмані» ніяк не стосуються. Потрібно всім об`єднати зусилля, щоб ці операції не проводилися», - зазначила Фролова.

Підозри в тому, що ТОВ «ГлобалМані» і «Банк Альянс» причетні до протиправної діяльності, слугували причиною позапланових перевірок регулятора. Так, у період з 11 грудня 2020 по 11 лютого 2021 року Нацбанк проводив позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГлобалМані» за період з 1 травня 2019 по 10 грудня 2020 року. Аналогічна перевірка наразі проводиться щодо емітента GlobalMoney АТ «Банк Альянс». Про їх результати поки офіційно не повідомлялося.

Раніше в ЗМІ з`явилася інформація про те, що у вересні минулого року за запитом Київської прокуратури був накладений арешт на кошти ТОВ «Глобалмані», які знаходяться на рахунках в АТ «Банк Альянс». Після розгляду клопотання Київської прокуратури Голосіївського районного суду міста Києва в рамках справи №752/19100/20 зобов`язав АТ «Банк Альянс» розкрити рух за рахунком платіжної системи GlobalMoney і надати доступ слідчим і прокурорам до банківської документації. Незважаючи на це, посадові особи АТ «Банк Альянс» відкрили ТОВ «ГлобалМані» новий гривневий рахунок, що може вказувати на неналежне виконання посадовими особами АТ «Банк Альянс» своїх обов`язків, або є пособництвом у відмиванні доходів.

У грудні 2020 року, за інформацією ЗМІ, з`ясувалося, що чеки в магазині мережі «Алло» містять інформацію про придбання електронних грошей GlobalMoney. У зв`язку з чим, правоохоронці запідозрили оператора електронних грошей та її емітента банк «Альянс» у змові з метою ухилення від сплати податків за допомогою використання електронних гаманців, а також ігнорування перевірки клієнтів та проведенні операцій без їх згоди. За даними правоохоронців, за чотири місяці компанія «Алло» провела через GlobalMoney понад 800 млн грн. Компанія також згадувалася в сюжеті телеканалу ICTV «Скільки коштує замовити наркотики через телеграм-канал?», автори якого отримали підтвердження, що анонімні Telegram-канали продають наркотичні засоби, використовуючи для розрахунків саме електронні гаманці GlobalMoney.».

Звертаючись до суду з цим позовом позивач просить:

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», інформацію, яка була поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет у публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», яка була поширена на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет у публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс», шляхом розміщення в мережі Інтернет на головній сторінці веб-сайту «https://focus.ua» повного тексту судового рішення у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком: «Спростування як недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані» (GlobalMoney), висвітленої (поширеної) Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» 07.04.2021», який (заголовок) має бути виконаний таким же самим шрифтом, як назва вищевказаної публікації (статті).

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вищевказана інформація щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет необмеженому колу осіб, містить конкретні фактичні дані щодо позивача, які не відповідають дійсності, є неправдивими та такими, що завдають шкоди діловій репутації останнього.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України «Про інформацію» встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно з частиною 2 вказаної статті ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦК України, суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Статтею 277 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірна інформація була поширена у мережі Інтернет на веб-сайті https://focus.ua у вигляді публікації статті під заголовком «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс».

Статтею 22 Закону України «Про інформацію» встановлено, що масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

За змістом ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про інформацію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією, а інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, є засобом масової інформації.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У п. 12 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено про те, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

За визначенням, наведеним у. ст. 1 Закону України «Про авторські та суміжні права» власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Як встановлено вище, матеріалами справи підтверджується факт поширення спірної інформації на веб-сайті https://focus.ua в мережі Інтернет, автор спірної статті не вказаний, проте відповідач заперечує той факт, що він є власником вказаного веб-сайту https://focus.ua.

Позивачем було надано довідку Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» вих.№281/2021-Д від 25.08.2021 з якої слідує, що доменне ім`я focus.ua було зареєстровано на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг №76695, власником згідно з відомостями Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа». У вказаній довідці зроблено висновок, що власником веб-сайту «https://focus.ua» є володілець облікового запису - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа», якщо інше не визначено умовами договору між останнім та отримувачем послуг хостингу та/або реєстрантом доменного імені focus.ua, або якщо такий договір відсутній.

Як вірно зазначив позивач, згідно до доступної для публічного ознайомлення у мережі Інтернет інформації, реєстратором доменного імені focus.ua є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Онлайн», а інформація про реєстранта відповідного доменного імені в службі WHOIS є скритою.

Поряд з цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 задоволено клопотання позивача та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Онлайн» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Телеком» інформацію стосовно реєстранта (власника) доменного імені focus.ua, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я по батькові) для фізичних осіб заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти.

На виконання вказаної ухвали суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Онлайн» повідомило, що доменне ім`я focus.ua обслуговується на замовлення реєстратора системи DRS - ТОВ «Ван Телеком».

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ван Телеком» на виконання ухвали суду про витребування доказів повідомило, що доменне ім`я focus.ua зареєстровано та обслуговується згідно з договором №067-11/2013 від 04.11.2013 між ТОВ «Ван Телеком» та ТОВ «Фокус Медіа».

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає доведеним, що матеріалами справи підтверджується (та відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано), що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» є власником веб-сайту https://focus.ua, на якому було опубліковано спірну інформацію.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в тексті спірної публікації використовувалися найменування ТОВ «Глобалмані», «GlobalMoney», «Глобалмані», тому, враховуючи те, що позивач є власником знаку для товарів і послуг GlobalMoney, спірна інформація стосується саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані».

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів, серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/679/18.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією і відповідно до усталеної та послідовної практики Верховного Суду у цій категорії спорів, саме на відповідача покладається обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною. При цьому, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Поряд з цим, позивач має право подати докази, які свідчать про недостовірність поширеної інформації, що є його процесуальним правом, а інша сторона, відповідно, має право, як надавати пояснення та заперечення стосовно них, наводити свої доводи, міркування, так і подавати свої докази.

У спірній публікації міститься посилання, зокрема, на інтернет-ресурс Лента.юа, а також на ЗМІ (без конкретизації).

Як встановлено судом першої інстанції, зміст спірної публікації повністю дублює зміст публікації (статті), розміщеної на веб-сайті https://lenta.ua за посиланням https://lenta.ua/scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glava-pravleniya-banka-alyans-93871 під заголовком «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс».

Факт розміщення вказаної публікації підтверджується Звітом Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» вих..№332/2021-ЗВ від 03.09.2021, додатком до якого є роздруківка файлу фіксації, що містить зображення відповідної веб-сторінки.

Таким чином, саме вказана вище публікація, розміщена на веб-сайті ://lenta.ua за посиланням https://lenta.ua/scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glava-pravleniya-banka-alyans-93871, фактично є першоджерелом спірної публікації (статті), поширеної відповідачем.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 29.11.2021 інтернет-виданням «Lenta.UA» на веб-сайті https://lenta.ua розміщено спростування такого змісту: «Спростування як недостовірної інформації щодо ТОВ «Глобалмані» (GlobalMoney), висвітленої (поширеної) на веб-сайті «https://lenta.ua» 06.04.2021.

Спростування як недостовірної інформації щодо ТОВ «Глобалмані».

Lenta.UA повідомляє, що поширена нею на веб-сайті «https://lenta.ua» у мережі Інтернет інформація про нібито наявність порушень у роботі, незаконну діяльність та кримінальні переслідування ТОВ «Глобалмані» (GlobalMoney), є недостовірною, у зв`язку з чим інформація видалена з веб-сайту «https://lenta.ua».

(публікації (статті) від 06.04.2021 під назвами «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс» та «Счета GlobalMoney были арестованы, как вещдок в уголовном производстве, - глава правления «Банка Альянс»)».

Таким чином, особою, яка поширила інформацію на веб-сайті https://lenta.ua за посиланням https://lenta.ua/scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glava-pravleniya-banka-alyans-93871 (яка фактично була продубльована позивачем у спірній публікації) самою було визнано факт недостовірності такої інформації та спростовано її.

При цьому, суд першої інстанції цілком вірно погодився з доводами позивача про те, що поширена відповідачем у спірній публікації (статті) недостовірна інформація щодо позивача викладена у стверджувальній формі (щодо участі ТОВ «Глобалмані» в легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом; ухилення ТОВ «Глобалмані» від сплати податків за допомогою використання електронних гаманців GlobalMoney; використання електронних гаманців GlobalMoney для продажу наркотичних засобів; підозри в тому, що ТОВ «Глобалмані» та «Банк Альянс» причетні до протиправної діяльності, слугували причиною позапланових перевірок регулятора тощо) та завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки викликає негативну оцінку у відвідувачів https://focus.ua про господарську діяльність позивача, створює у суспільства переконання у протиправності дій позивача та причетності його останнього до злочинної діяльності, наслідком чого є зниження престижу позивача та формування у суспільства, діючих та потенційних клієнтів негативного ставлення до діяльності ТОВ «Глобалмані» та його електронної платіжної системи GlobalMoney.

Щодо посилань відповідача на те, що наразі спірна публікація на веб-сторінці в мережі Інтернет відсутня, колегія суддів зазначає про те, що матеріалами справи підтверджується, що така інформація певний час перебувала у вільному доступі та була доступна необмеженому колу осіб, які могли ознайомлюватися з її змістом. Так, зі змісту долученого до позову скріншоту (зафіксованого ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у звіті від 30.08.2021 №322/2021-ЗВ) публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс», розміщеної на веб-сайті https://focus.ua, вбачається, що на момент його виконання (створення скріншоту) відповідна публікація була переглянута 384 рази, тобто мало місце поширення наведеної у статті інформації серед суспільства.

Щодо посилань відповідача на те, що за змістом положень ст. 302 ЦК України та ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» особа не несе відповідальність за поширену інформацію, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього, проте, суд першої інстанції, встановивши, що зміст спірної публікації повністю дублює зміст публікації (статті), розміщеної на веб-сайті ://lenta.ua за посиланням https://lenta.ua/scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glava-pravleniya-banka-alyans-93871 під заголовком «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс», вказаних положень законодавства не врахував, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 2 ст. 302 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:

1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);

2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;

4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;

6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Отже, положеннями статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» визначено вичерпний перелік випадків для звільнення журналіста та редакції від відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що наведені у статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають.

При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом від 10.02.2021 у справі № 753/338/19.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача про визнання спірної інформації недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», а також зобов`язання відповідача спростувати таку інформацію, є обґрунтованими.

При цьому, у позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмані» шляхом розміщення в мережі Інтернет на головній сторінці веб-сайту «https://focus.ua» повного тексту судового рішення у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком: «Спростування як недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмані» (GlobalMoney), висвітленої (поширеної) Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на веб-сайті «https://focus.ua» 07.04.2021», який (заголовок) має бути виконаний таким же самим шрифтом, як назва вищевказаної публікації (статті), проте за приписами ч. 1 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, а жодних норм, якими би передбачався обов`язок відповідача спростувати недостовірну інформацію у спосіб, про який зазначено в прохальній частині позовної заяви, позивач суду не навів.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком вірно частково задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, а саме в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмані», яка була поширена на веб-сайті «https://focus.ua» у мережі Інтернет у публікації (статті) від 07.04.2021 за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс», у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Щодо розподілу судом першої інстанції судових витрат позивача, понесених в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає про таке.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн.; витрати на оплату послуг з видачі звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет у розмірі 3 600,00 грн.; витрати на видачу довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення у розмірі 1 500,00 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 540,00 грн.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді першої інстанції є позовна заява, відзив на позов, а докази понесення таких витрат - до судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

З матеріалів справи слідує, що розрахунок витрат позивачем наведено у позовній заяві, а докази їх понесення подані до закінчення судових дебатів.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

З наданих позивачем доказів слідує, що 04.01.2018 між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобалмані» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (далі Договір) за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 01.08.2021 до Договору сторони дійшли згоди, що окрім доручень, наведених у п. 1.2, адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу, пов`язану із відновленням у судовому порядку права ТОВ «Глобалмані» на недоторканість ділової репутації, порушеного шляхом поширення у мережі Інтернет на веб-сайті «https://focus.ua» недостовірної інформації у публікації (статті) під назвою «Рахунки GlobalMoney були арештовані, як речовий доказ у кримінальному провадженні, - глава правління «Банку Альянс» за посиланням https://focus.ua/uk/ukraine/479336-scheta-globalmoney-byli-arestovany-kak-veshchdok-v-ugolovnom-proizvodstve-glаvа-рrаvlеniya-banka-alyans.

У п.п. 3, 4 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання клієнту правової допомоги, передбаченої пунктами 1 і 2 цієї додаткової угоди, становить 50 000,00 грн; оплата послуг адвоката здійснюється на підстав рахунку-фактури, протягом 5 календарних днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

У п. 5 додаткової угоди від 01.08.2021 до Договору сторони дійшли згоди, що всі судові витрати, які будуть здійснені Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека», в інтересах ТОВ «Глобалмані», під час підготовки до розгляду (у тому числі, до моменту безпосереднього звернення із позовом до суду) та безпосередньо розгляду судом справи за позовом ТОВ «Глобалмані» про захист особистого немайнового права на недоторканість ділової репутації та зобов`язання вчинити певні дії, клієнт зобов`язується компенсувати адвокату протягом 10 днів з моменту набрання рішенням у відповідній справі законної сили, шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката.

З наданої позивачем копії акту приймання-передачі наданих послуг від 20.06.2022 по Договору слідує, що адвокат надав клієнту такі послуги з правничої (правової) допомоги:

- замовлення та отримання в Дочірньому підприємстві «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» довідки від 25.08.2021 №281/2021-Д з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення;

- замовлення та отримання в Дочірньому підприємстві «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» звіту від 30.08.2021 №322/2021-3В за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет;

- підготовка та подання в інтересах ТОВ «Глобалмані» до Господарського суду міста Києва позовної заяви №3008/83 від 30.08.2021 до ТОВ «Фокус Медіа» про захист особистого немайнового права на недоторканість ділової репутації та спростування недостовірної інформації;

- підготовка та подання в інтересах ТОВ «Глобалмані» до Господарського суду міста Києва клопотання №0511/2 від 05.11.2021 по справі №910/14134/21;

- підготовка та подання в інтересах ТОВ «Глобалмані» до Господарського суду міста Києва відповіді №0911/5 від 09.11.2022 на відзив ТОВ «Фокус Медіа» на позовну заяву по справі №910/14134/21;

- підготовка та подання в інтересах ТОВ «Глобалмані» до Господарського суду міста Києва клопотання №0712/1 від 07.12.2021 по справі №910/14134/21;

- підготовка та подання в інтересах ТОВ «Глобалмані» до Господарського суду міста Києва клопотання №0712/2 від 07.11.2021 по справі №910/14134/21;

- підготовка та подання в інтересах ТОВ «Глобалмані» до Господарського суду міста Києва клопотання №2012/9 від 20.12.2021 по справі №910/14134/21;

- участь у судових засіданнях під час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/14134/21 за позовом ТОВ «Глобалмані» до ТОВ «Фокус Медіа» про захист особистого немайнового права на недоторканість ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позивач на підставі рахунку на оплату №44 від 27.08.2021 платіжним дорученням №fp59339 від 28.08.2021 перехував АО «Правова та економічна безпека» суму коштів у розмірі 50 000,00 грн в рахунок оплати за надання правової допомоги за Договором.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання АО «Правова та економічна безпека» позивачу правової допомоги на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач у відозві на позов не погодився із заявленим позивачем до стягнення розміром судових витрат, проте жодних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката суду не надав.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем до стягнення судові витрати на правову допомогу відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою.

Крім того, наданими позивачем документами (рахунки на оплату №2-2470 від 06.08.2021, №1-2415 від 26.08.2021 та платіжні доручення №1675 від 09.08.2021, №1700 від 26.08.2021) підтверджується, що у зв`язку із розглядом справи позивачем понесено інші судові витрати у розмірі 5100,00 грн, а саме: витрати на оплату послуг ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з видачі звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет у розмірі 3600,00 грн та витрати на видачу довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення у розмірі 1500,00 грн.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Частина 9 ст. 129 ГПК України встановлює, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір у цій справі виник внаслідок неправомірний дій відповідача, суд першої інстанції незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, цілком вірно поклав всі судові витрати позивача на відповідача.

Вказаним спростовуються послання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розподілу судових витрат.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 910/14134/21, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Медіа» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 910/14134/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 910/14134/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14134/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 15.12.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала