Рішення

від 22.12.2022 по справі 200/18130/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року Справа№200/18130/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

13 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий на адресу суду 09 грудня 2021 року, в якому позивач просила:

1.визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії»;

2.зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року № 813 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи в колгоспі «Расвет», колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» Ясинуватського району Донецької області з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

20 грудня 2021 року суд постанов ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі; задовольнив клопотання позивача та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребував у відповідача 1 докази; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

01 червня 2022 року суд постановив ухвалу, якою повторно витребував у відповідача 1 докази.

14 липня 2022 року суд постановив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання відповідача 1 та залучив до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ у Львівській області); встановив відповідачу 2 строк для подання відзиву на позовну заяву; після залучення другого відповідача розгляд справи розпочато спочатку.

06 грудня 2022 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі як відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 3, ГУ ПФУ в Чернігівській області); встановив відповідачу 3 строку для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

На час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 16 листопада 2021 року вона звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

22 листопада 2021 року пенсійний орган прийняв рішення № 056950001040, яким відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач доводила, що пенсійний орган протиправно не зарахував до її страхового стажу період роботи в колгоспі з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року, покликаючись на те, що відсутні дані про відпрацьовані вихододні та встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві.

Позивач доводила, що періоди її роботи в колгоспі «Расвет» та колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року відображені в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж, а тому мали бути зараховані до страхового стажу.

Просила задовольнити позов.

Відповідач 1 ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 доводив, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, під час його прийняття пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначив, що 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначений структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а саме ГУ ПФУ в Чернігівській області.

Відповідач 1 покликався на норми п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 та зазначав, що працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058: жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

До досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року і старші після досягнення ними такого віку 54 роки 06 місяців з 01 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року.

Відповідач 1 вказував на те, що на дату звернення за призначенням пенсії позивач досягла віку 52 роки.

До страхового стажу позивача не зарахований період роботи в колгоспі з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року, оскільки відсутня довідка про фактичні вихододні та про встановлений мінімум трудової участі у колгоспі.

За розрахунком пенсійного органу страховий стаж позивача складає 19 років 04 місяці 12 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 2 10 років 01 місяць 06 днів, (набутий після 01 квітня 2015 року).

Відповідач 1 зазначив, що 22 листопада 2021 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів ГУ ПФУ в Чернігівській області прийняло рішення № 056950001040, яким відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Відповідач 1 стверджував, що не розглядав заяву про призначення пенсії, не приймав рішення, яке є предметом спору, та не порушував прав позивача.

Просив відмовити в позові.

Відповідач 2 ГУ ПФУ у Львівській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проте повідомив, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки рішення, яке є предметом спору, прийнято ГУ ПФУ в Чернігівській області.

Відповідач 3 ГУ ПФУ в Чернігівській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 04 грудня 1996 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

16 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Відповідач 3 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ідентифікаційний код 21390940) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснював структурний підрозділ ГУ ПФУ в Чернігівській області.

22 листопада 2021 року ГУ ПФУ в Чернігівській області прийняло рішення № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії».

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого:

Вік заявника 52 роки 03 місяці.

Пенсійний вік, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, становить 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

56 років 6 місяців з 01 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року.

Необхідний страховий стаж, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 2), з квітня 2023 року по 31 березня 2024 року становить 24 роки 6 місяців.

Пільговий стаж за Списком № 2 10 років 01 місяць 06 днів.

Страховий стаж особи становить 19 років 04 місяці 12 днів.

Результат розгляду документів, доданих до заяви:

До страхового стажу не зарахований період роботи в колгоспі з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року, оскільки відсутня довідка про фактично відпрацьовані вихододні та про встановлений мінімум трудової участі у колгоспі.

Страховий стаж з 01 січня 1999 року по 31 січня 2000 року обчислений згідно з даними персоніфікованого обліку.

Для зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі необхідно надати уточнюючу довідку про кількість відпрацьованих вихододнів та встановлений мінімум трудової участі у колгоспі та довідку про реорганізацію колгоспу.

Працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Листом від 30 листопада 2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивачу, що за наслідками розгляду її заяви від 16 листопада 2021 року № 813 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до страхового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_3 свідчать про таке:

Розділ «Членство в колгоспі»:

Запис 1 26 січня 1989 року на підставі протоколу від 11 лютого 1989 року № 2 ОСОБА_1 була прийнята в члени колгоспу «Расвет» Ясинуватського району Донецької області.

Запис 2 21 лютого 2000 року на підставі протоколу від 29 лютого 2000 року № 16 у зв`язку з реорганізацією колективного сільськогосподарського підприємства «Расвет» позивач була виведена з членів колективного сільськогосподарського товариства «Расвет» з 21 лютого 2000 року за переведенням до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Розділ «Відомості про роботу»:

Запис 1 26 січня 1989 року на підставі протоколу від 11 лютого 1989 року № 2 ОСОБА_1 була прийнята на роботу до колгоспу «Расвет» на посаду робочої їдальні.

Запис 2 01 травня 1989 року переведена в польову бригаду робочою.

Запис 3 визнаний недійсним.

Запис 4 21 лютого 2000 року на підставі протоколу від 29 лютого 2000 року № 16 позивач була звільнена у зв`язку з реорганізацією колективного сільськогосподарського підприємства «Расвет» за переведенням до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Розділ «Трудова участь в громадському господарстві» трудової книжки серії НОМЕР_3 містить такі відомості:

Запис 1 1989 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 230; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 205; причина невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві декретна відпустка; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 2 1990 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 230; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 107; причина невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві декретна відпустка; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 3 1991 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 230; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві «-»; причина невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3 років; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 4 1992 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 230; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві «-»; причина невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3 років; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 5 1993 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 230; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 129; причина невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві декретна відпустка, відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3 років; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 6 1994 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 230; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві «-»; причина невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві декретна відпустка, відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3 років; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 7 1995 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 60; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 72; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 8 1996 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 60; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 81; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 9 1997 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 230; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 230; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 10 1998 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 230; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 270; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 11 1999 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 220; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 256; запис внесений на підставі особового рахунку № 739.

Запис 12 2000 рік прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві 220; виконано річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 14; запис внесений на підставі особового рахунку № НОМЕР_4 .

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містить інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин, позначку про сплату страхових внесків починаючи з 1999 року, зокрема за період роботи ОСОБА_1 в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» (ідентифікаційний код 00695686) з лютого 1999 року по березень 2000 року включно.

Згідно з відомостями ЄДР 17 червня 2005 року проведена державна реєстрація припинення колективного сільськогосподарського підприємства «Расвет» (ідентифікаційний код 00695686, місцезнаходження: України, 86024, Донецька обл., Ясинуватський р-н, с. Новоселівка) у зв`язку з визнанням його банкрутом.

Відповідно до довідки Очеретинської селищної військово-цивільної адміністрації від 06 грудня 2021 року № 01-28/3659, місцезнаходження документів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (КСП «Расвет»), які були передані до Трудового архіву Ясинуватського району, невідомо у зв`язку з тим, що документи залишились на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), вирішуючи питання про наявність підстав для призначення позивачу пенсії, пенсійний органа зарахував:

01 вересня 1986 року по 24 жовтня 1989 року навчання у вищих/середніх навчальних закладах 03 роки 01 місяць 24 дні до страхового стажу;

01 лютого 2000 року 31 січня 2000 року 01 рік 00 місяців 00 днів до страхового стажу;

[…].

Періоди роботи з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 2000 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року до страхового стажу не зараховані.

За розрахунком пенсійного органу страховий стаж позивача становить 19 років 04 місяці 12 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 2 10 років 01 місяць 06 днів (з 25 серпня 2011 року по 30 вересня 2021 року).

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Суд зауважує, що ухвалами від 20 грудня 2021 року, від 01 червня 2022 року витребував у відповідача 1 ГУ ПФУ в Донецькій області пенсійну справу ОСОБА_1 з усіма наявними в ній матеріалами; заяву позивача про призначення пенсії від 16 листопада 2021 року та всі документи, що були подані разом з нею; рішення про відмову у призначенні пенсії від 22 листопада 2021 року № 056950001040, та всі документи, що слугували підставою для його прийняття; розрахунок загального та пільгового стажу, проведений пенсійний органом під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії (форма РС-право).

В повному обсязі витребувані докази суду не надані.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначив, що не може надати копію пенсійної справи ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю технічної можливості перегляду сканованих документів в електронній пенсійній справі.

За цих обставин справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі Закон № 2148), що доповнив Закон № 1058 розділом XIV-І, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту:

«2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року».

За приписами ст. 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон № 213), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Законом № 213, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі Рішення КСУ № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 застосуванню підлягають ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а зокрема:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам».

Таким чином, Рішенням КСУ № 1-р/2020 визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.

У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні КСУ № 1-р/2020).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для жінок у 50 років, тоді як другий у 55 років.

Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 за подібних правовідносин:

«Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058».

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20.

Вирішуючи питання про те, норми якого закону слід застосовувати у спірних правовідносинах, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, а також в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20, та зазначає, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійному органу належало застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не норми п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 березня 2021 року.

При цьому 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…].

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків […], або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи: […].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Чернігівській області рішення від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови у призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Чернівецькій області виходило з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуде право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 після досягнення пенсійного віку 54 роки 06 місяців та за наявності страхового стажу 24 роки 06 місяців.

При цьому суд відзначає, що між сторонами відсутній спір з приводу наявності у ОСОБА_1 спеціального (пільгового) стажу, необхідного для призначення пенсії за віком за Списком № 2, а саме 10 років 01 місяць 06 днів.

Щодо досягнення позивачем пенсійного віку суд зазначає таке.

Як вже було вказано судом, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, пенсійний орган мав застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.

З цієї причини суд відхиляє аргументи ГУ ПФУ в Чернігівській області, наведені в рішенні, яке є предметом спору, і які стосуються застосування до спірних правовідносин п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, та вважає безпідставним його висновок, що позивач набуде право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 після досягнення віку 54 роки 06 місяців.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася за призначенням пенсії 16 листопада 2021 року, тобто на день звернення за призначенням пенсії позивач досягла віку 53 роки 06 місяців, що відповідає вимогам п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 26 січня 1989 року по 21 лютого 2000 року працювала в колгоспі «Расвет», який в подальшому реорганізований в колективне сільськогосподарське підприємство «Расвет» (записи №№ 1-4 в трудовій книжці).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року; до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).

Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону № 1788.

Так, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 1788 при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Як свідчить зміст рішення, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовило у зарахуванні періоду роботи в колгоспі з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року, обґрунтовуючи це відсутністю довідки про фактично відпрацьовані вихододні та встановлений мінімум трудової участі в колгоспі.

Однак поза увагою пенсійного органу залишилась та обставина, що розділ «Трудова участь в громадському господарстві» трудової книжки серії НОМЕР_3 , яка є основним документом про стаж, містить записи №№ 1-12 з інформацією про прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві, а також про фактичне виконання позивачем річного мінімуму трудової участі, які внесені до трудової книжки на підставі особового рахунку.

Суд встановив, що в 1989 році ОСОБА_1 відпрацювала 205 при мінімумі 230; в 1990 році відпрацювала 107 при мінімумі 230; в 1991 році відпрацювала «-» при мінімумі 230; в 1992 році відпрацювала «-» при мінімумі 230; в 1993 році відпрацювала 129 при мінімумі 230; в 1994 році відпрацювала «-» при мінімумі 230.

Причина невиконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві в 1989-1994 роках декретна відпустка та відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3 років.

В 1995 році позивача відпрацювала 72 при мінімумі 60; в 1996 році відпрацювала 81 при мінімумі 60; в 1997 році відпрацювала 230 при мінімумі 230; в 1998 році відпрацювала 270 при мінімумі 230; в 1999 році відпрацювала 256 при мінімумі 220.

В 2000 році ОСОБА_1 відпрацювала 14 при мінімумі 220, при цьому в трудових відносинах з колективним сільськогосподарським підприємством «Расвет» вона перебувала неповний рік та була звільнена 21 лютого 2000 року.

Таким чином, у зв`язку з тим, що в 1995-1999 році ОСОБА_1 виконала мінімум трудової участі в громадському господарстві, а невиконання встановленого мінімуму трудової участі в 1989-1994 роках та в 2000 році обумовлено поважними причинами, позивач має право на зарахування до страхового стажу всього періоду роботи в колгоспі «Расвет», а в подальшому в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет», з 26 січня 1989 року по 21 лютого 2000 року.

Додаткового підтвердження трудового стажу в період з 26 січня 1989 року по 21 лютого 2000 року шляхом надання довідок про фактично відпрацьовані вихододні та встановлений мінімум трудової участі в колгоспі позивач не потребує.

Як наслідок, суд відхиляє аргументи пенсійного органу про непідтвердження виконання ОСОБА_1 мінімуму трудової участі в громадському господарстві та про відсутність довідки про реорганізацію колгоспу як підстави для відмови у зарахуванні періоду роботи з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року до страхового стажу.

На підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що період з 26 січня 1989 року по 24 жовтня 1989 року ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувало позивачу до страхового стажу у складі періоду навчання у вищому/середньому навчальному закладі з 01 вересня 1986 року по 24 жовтня 1989 року.

Оскільки в даному випадку законодавство не передбачає кратного (подвійного) зарахування страхового (трудового) стажу, з урахуванням перетину періодів навчання та роботи та відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 суд дійшов висновку про відсутність підстав для додаткового покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду з 26 січня 1989 року по 24 жовтня 1989 року, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також на підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що період роботи з 01 лютого 1999 року по 31 січня 2000 року зарахований до страхового стажу.

Період роботи з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року до страхового стажу не зарахований без будь-якого обґрунтування.

Отже, ГУ ПФУ в Чернігівській області безпідставно не зарахувало ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Расвет» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1999 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Чернігівській області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Расвет» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1989 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Чернігівській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії, здійснював розрахунок стажу та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Чернігівській області суд покладає обов`язок зарахувати вказані вище періоди роботи до страхового стажу позивача та повторно розглянути її заяву про призначення пенсії.

ГУ ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви ОСОБА_1 , не проводило розрахунок її стажу, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для визнання протиправними його рішень, дій чи бездіяльності, а також для покладання на нього обов`язку повторно розглянути заяву позивача.

Суд зауважує, що п. 4.10 Порядку № 22-1 не регулює питання призначення пенсії.

Норми п. 4.10 Порядку № 22-1 передбачають передачу електронної пенсійної справи від «органу, що призначає пенсію», який розглядав заяву про призначення пенсії, до «органу, що призначає пенсію», за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Тобто п. 4.10 Порядку № 22-1 врегульовує відносини щодо виплати пенсії, які виникають після того, як визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, прийняв рішення про призначення пенсії.

Як наслідок, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області слід відмовити.

ГУ ПФУ у Львівській області у спірних правовідносинах жодних рішень не приймало, дій не вчиняло та бездіяльності не допускало, а тому в позовних вимога до цього відповідача належить відмовити.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 26 січня 1989 року по 24 жовтня 1989 року, оскільки цей період вже зарахований до її страхового стажу у складі періоду навчання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (квитанція від 09 грудня 2021 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надала.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ідентифікаційний код: 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ідентифікаційний код: 21390940, місцезнаходження: 14005, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. П`ятницька, буд. 83-а) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Расвет» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1989 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 22 грудня 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко