Ухвала

від 31.10.2023 по справі 200/18130/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про виправлення описки в рішенні суду

31 жовтня 2023 року Справа №200/18130/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку письмового провадження заяву відповідача 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виправлення описки в рішенні суду від 22 грудня 2022 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

13 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому позивач просила:

1. визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії»;

2. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року № 813 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи в колгоспі «Расвет», колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» Ясинуватського району Донецької області з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року.

20 грудня 2021 року суд постанов ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі.

14 липня 2022 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ у Львівській області).

06 грудня 2022 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі як відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 3, ГУ ПФУ в Чернігівській області).

22 грудня 2022 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, а саме:

- визнав протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії»;

- зобов`язав ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Расвет» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1999 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року;

- зобов`язав ГУ ПФУ в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

31 жовтня 2023 року до суду надійшла заява відповідача 3 ГУ ПФУ в Чернігівській області про виправлення описки в рішенні суду.

Заява обґрунтована тим, суд допустив описку в написанні дати задоволення позовних вимог, а саме замість правильного: «зарахувати до страхового стажу періодів роботи в колгоспі «Світанок», колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок» Ясинуватського району Донецької області з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року» помилково зазначив: «зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Расвет» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1989 року».

Розглядаючи заяву по суті, суд виходить з такого.

Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні регламентовано положеннями ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

Згідно з ч. 1 ст. 253 КАС суд, який постановив рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відповідно до ч. 2 ст. 253 КАС питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Ч. 4 ст. 253 КАС установлено, що ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , серед іншого, суд виходив з таких міркувань, які наведені в мотивувальній частині рішення від 22 грудня 2022 року:

«[…]

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 26 січня 1989 року по 21 лютого 2000 року працювала в колгоспі «Расвет», який в подальшому реорганізований в колективне сільськогосподарське підприємство «Расвет» (записи №№ 1-4 в трудовій книжці).

[…]

Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року; до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).

Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону № 1788.

Так, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 1788 при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Як свідчить зміст рішення, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовило у зарахуванні періоду роботи в колгоспі з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року, обґрунтовуючи це відсутністю довідки про фактично відпрацьовані вихододні та встановлений мінімум трудової участі в колгоспі.

Однак поза увагою пенсійного органу залишилась та обставина, що розділ «Трудова участь в громадському господарстві» трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка є основним документом про стаж, містить записи №№ 1-12 з інформацією про прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі в громадському господарстві, а також про фактичне виконання позивачем річного мінімуму трудової участі, які внесені до трудової книжки на підставі особового рахунку.

Суд встановив, що в 1989 році ОСОБА_1 відпрацювала 205 при мінімумі 230; в 1990 році відпрацювала 107 при мінімумі 230; в 1991 році відпрацювала «-» при мінімумі 230; в 1992 році відпрацювала «-» при мінімумі 230; в 1993 році відпрацювала 129 при мінімумі 230; в 1994 році відпрацювала «-» при мінімумі 230.

Причина невиконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві в 1989-1994 роках декретна відпустка та відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3 років.

В 1995 році позивача відпрацювала 72 при мінімумі 60; в 1996 році відпрацювала 81 при мінімумі 60; в 1997 році відпрацювала 230 при мінімумі 230; в 1998 році відпрацювала 270 при мінімумі 230; в 1999 році відпрацювала 256 при мінімумі 220.

В 2000 році ОСОБА_1 відпрацювала 14 при мінімумі 220, при цьому в трудових відносинах з колективним сільськогосподарським підприємством «Расвет» вона перебувала неповний рік та була звільнена 21 лютого 2000 року.

Таким чином, у зв`язку з тим, що в 1995-1999 році ОСОБА_1 виконала мінімум трудової участі в громадському господарстві, а невиконання встановленого мінімуму трудової участі в 1989-1994 роках та в 2000 році обумовлено поважними причинами, позивач має право на зарахування до страхового стажу всього періоду роботи в колгоспі «Расвет», а в подальшому в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет», з 26 січня 1989 року по 21 лютого 2000 року.

Додаткового підтвердження трудового стажу в період з 26 січня 1989 року по 21 лютого 2000 року шляхом надання довідок про фактично відпрацьовані вихододні та встановлений мінімум трудової участі в колгоспі позивач не потребує.

Як наслідок, суд відхиляє аргументи пенсійного органу про непідтвердження виконання ОСОБА_1 мінімуму трудової участі в громадському господарстві та про відсутність довідки про реорганізацію колгоспу як підстави для відмови у зарахуванні періоду роботи з 26 січня 1989 року по 31 січня 1999 року до страхового стажу.

На підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що період з 26 січня 1989 року по 24 жовтня 1989 року ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувало позивачу до страхового стажу у складі періоду навчання у вищому/середньому навчальному закладі з 01 вересня 1986 року по 24 жовтня 1989 року.

Оскільки в даному випадку законодавство не передбачає кратного (подвійного) зарахування страхового (трудового) стажу, з урахуванням перетину періодів навчання та роботи та відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 суд дійшов висновку про відсутність підстав для додаткового покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду з 26 січня 1989 року по 24 жовтня 1989 року, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також на підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що період роботи з 01 лютого 1999 року по 31 січня 2000 року зарахований до страхового стажу.

Період роботи з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року до страхового стажу не зарахований без будь-якого обґрунтування.

Отже, ГУ ПФУ в Чернігівській області безпідставно не зарахувало ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Расвет» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1999 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

[…]

Оскільки рішення від 22 листопада 2021 року № 056950001040 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Расвет» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Расвет» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1999 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

[…]

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 26 січня 1989 року по 24 жовтня 1989 року, оскільки цей період вже зарахований до її страхового стажу у складі періоду навчання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

[…]».

Отже, за наслідками розгляду справи по суті суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Чернігівській області безпідставно не зарахувало ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Світанок» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1999 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року.

Однак внаслідок технічної помилки в абзаці 43 розділу «Висновки суду по суті позовних вимог» мотивувальної частини та в пункті 3 резолютивної частини рішення суду від 22 грудня 2022 року допущена описка, а саме замість періоду «з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1999 року» помилково вказаний період «з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1989 року».

Враховуючи викладене, описка, допущена в абзаці 43 розділу «Висновки суду по суті позовних вимог» мотивувальної частини та в пункті 3 резолютивної частини рішення суду від 22 грудня 2022 року, підлягає виправленню, а заява ГУ ПФУ в Чернігівській області в цій частині задоволенню.

Крім того, в тексті рішення суду від 22 грудня 2022 року допущена помилка під час зазначення назв підприємств, в трудових відносинах з якими перебувала позивач, а саме замість назви «Світанок» помилково вказана назва «Расвет».

Незважаючи на те, що ця помилка не впливає на суть і зміст ухваленого судом рішення та можливість його виконання, суд вважає за доцільне цю помилку виправити.

Водночас суд зауважує, що за наслідками розгляду справи по суті відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання пенсійного органу зарахувати до її страхового стажу період роботи з 26 січня 1989 року по 24 жовтня 1989 року, оскільки цей період вже був зарахований до її страхового стажу у складі періоду навчання.

Таким чином, під зазначення дати початку періоду, який підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 , а саме «25 жовтня 1989 року», описка допущена не була.

За цих обставин заява ГУ ПФУ в Чернігівській області про виправлення описки в рішенні суду від 22 грудня 2022 року в частині зазначення дати початку періоду, що підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, не підлягає задоволенню, оскільки фактично змінює суть ухваленого судом рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Заяву відповідача 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виправлення описки в рішенні суду задовольнити частково.

2. Виправити описки, допущені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року шляхом:

2.1 заміни слова «Расвет» в тексті рішення на слово «Світанок»;

2.2 викладення абзацу 43 розділу «Висновки суду по суті позовних вимог» мотивувальної частини рішення в наступній редакції:

«- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Світанок» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1999 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року»;

2.3 викладення пункту 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі «Світанок» та в колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок» з 25 жовтня 1989 року по 31 січня 1999 року та з 01 лютого 2000 року по 20 лютого 2000 року».

3. В іншій частині заяву відповідача 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

5. Повний текст ухвали складений і підписаний суддею 31 жовтня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко