Рішення

від 22.12.2022 по справі 200/9241/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року Справа№200/9241/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов`янської міської ради, Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, стягнення коштів, стягнення моральної шкоди,-

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Слов`янської міської ради (далі відповідач № 1), Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» (далі відповідач № 2), в якому, з урахуванням заяви від 09.12.2021 р. про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 07.10.2020 р. №1288 «Про демонтаж самовільно тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Батюка, м. Слов`янськ»;

- визнати протиправними дії комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» з демонтажу тимчасової споруди фізичної особи підприємця ОСОБА_1 що була розташована АДРЕСА_1 ;

- стягнути солідарно з виконавчого комітету Слов`янської міської ради та комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 329 651 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної їх протиправними рішенням та діями;

- стягнути солідарно з виконавчого комітету Слов`янської міської ради та комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.10.2020 року Слов`янською міською радою було прийнято рішення №1288 «Про демонтаж самовільно тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності», яким вирішено провести примусовий демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди, яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . 6 листопада 2020 року працівниками комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» було здійснено демонтаж його тимчасової споруди по АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що рішення Слов`янської міської ради від 07.10.2020 №1288 суперечить діючому законодавству України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а дії КП «Благоустрій» з демонтажу споруди протиправними, у зв`язку з чим, змушений був звернутися до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 року справа передана в провадження судді Загацькій Т.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2021 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, ухвалою суду заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

1 вересня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем 1 надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що підставою для прийняття рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 07.10.2020 №1288 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул.Батюка м.Слов`янськ» стало анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул.Батюка м.Слов`янськ від 25.09.2019 №176 на підставі п.2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року №1330/20068 (не встановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки). Також, зазначає, що оскільки рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 07.10.2020 №1288 є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, то відсутні правові підстави для подальшого скасування цього акту. Окрім того, звертає увагу суду на те, що строк дії паспорту прив`язки виданий ФОП ОСОБА_1 на тимчасову споруду, яка була розташована по АДРЕСА_1 закінчився 25 вересня 2020 року. Щодо стягнення коштів зазначає, що п.4.4 Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та подальшого розпорядження ними, затвердженого рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 12.09.2016 №632, встановлено процедуру повернення демонтованих ТС. Тобто, позивач протягом шести місяців з дати демонтажу повинен був звернутися за поверненням будівельних матеріалів. При цьому, позивачем не надано розгорнутих розрахунків завданої шкоди, взагалі не надано розрахунків, які підтверджують понесені ним витрати стосовно встановлення тимчасової споруди. Також, зазначає, що моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами, чого позивачем не було надано.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

1 вересня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем 2 надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що 29.10.2021 року КП «Благоустрій» отримало листа від заступника міського голови з проханням здійснити примусовий демонтаж тимчасової споруди по вул.Батюка м.Слов`янськ. Демонтаж було заплановано на 02.11.2020 року. До листа було додано копію рішення виконкому Слов`янської міської ради №1288 від 07.10.2020 року. Враховуючи, що КП «Благоустрій» засноване Слов`янською міською радою, здійснює господарську діяльність за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янської міської ради, тому рішення, прийняті засновником - Слов`янською міською радою та її виконавчим органом в межах своїх повноважень, підлягають виконанню КП «Благоустрій». Оскільки, здійснюючи демонтаж тимчасової споруди КП «Благоустрій» виконувало законне рішення виконкому Слов`янської міської ради, такі дії не можуть бути визнані протиправними. Окрім того, зазначає, що після демонтажу тимчасової споруди, всі її складові зберігаються на території КП «Благоустрій», проте з моменту демонтажу споруди він не звертався до КП «Благоустрій» з питанням про повернення йому матеріалів, з яких було змонтовано тимчасову споруду.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

10 вересня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано до суду відповідь на відзив відповідача 1, в якому позивач не погоджується з запереченнями відповідача 1, викладеними у відзиві. Заперечення на відзив мотивовані недоречним посиланням відповідача 1 на Порядок виявлення, демонтажу, обліку, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та подальшого розпорядження ними, затвердженого рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 15.08.2018 №625, оскільки вказаний Порядок скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 №200/309/21-а. Також, зазначає, що жодних доказів існування (прийняття) рішення про анулювання паспорту прив`язки №176 від 25.09.2019 року відповідачем не було надано. Окрім того, вказаний припис інспекції міської ради з благоустрою м.Слов`янська скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №200/7441/20-а та було встановлено відсутність прийняття Управлінням містобудування та архітектури Слов`янської міської ради рішення про анулювання паспорту прив`язки. Щодо посилання відповідача 1 на безпідставність позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди, зазначив про те, що оскільки самостійно розрахувати вартість встановлення такої споруди він не має можливості, тому звернувся до судового експерта за висновком будівельно-технічної експертизи з питанням «яка вартість відтворення тимчасової споруди, яка була розташована в АДРЕСА_1 та була зруйнована внаслідок механічного впливу».

10 вересня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано до суду відповідь на відзив відповідача 2, в якому позивач не погоджується з запереченнями відповідача 2, викладеними у відзиві. Заперечення на відзив мотивовані тим, що оскільки Слов`янська міська рада була стороною у справі 200/7441/20-а та була належним чином проінформована про протиправність підстав для демонтажу, при цьому КП СМР «Благоустрій» виконує завдання в межах повноважень та у спосіб погоджений міською радою, тому як і Слов`янська міська рада так і КП «Благоустрій» станом на 09.10.2020 року мали відомості про те, що підстави для знесення тимчасової споруди вже визнані судом незаконними, у зв`язку з чим були наявні всі підстави для зупинення дій з демонтажу. Також, позивач вважає неналежним доказом Акт, наданий відповідачем 2 до відзиву, з огляду на те, що останній складено не під час демонтажу, з тексту акту незрозуміло куди, чим і навіщо завезено вказані матеріали, відсутні докази, що це елементи тимчасової споруди позивача, всі підписанти акта є зацікавленими особами (працівниками КП «Благоустрій»). Також, зазначає, що загальна вартість виготовлення такої тимчасової споруди складається не лише з вартості витрачених будівельних матеріалів, а й витрат на оплату праці працівників, витрат понесених на виготовлення дозвільних документів, витрат на проведення систем водопостачання, каналізації, енергопостачання та відповідного обладнання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року розгляд справи призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/9241/21 на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України та призначено підготовче засіданняна 26.10.2021 о 11:30 год.

26 вересня 2021 року відкладено розгляд справи у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

9 листопада 2021 року відкладено розгляд справи у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

15 листопада 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем 2 надані заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких зазначає, що на адресу КП «Благоустрій» жодних повідомлень із суду щодо заборони здійснення демонтажу споруди не надходило. При цьому зазначає, що оскільки КП «Благоустрій» не є суб`єктом владних повноважень, то і не може виступати в даній справі у якості відповідача. Також, зазначив, що спір між позивачем та КП «Благоустрій» підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У судовому засіданні 17 листопада 2021 року судом оголошено перерву до 23 листопада 2021 року о 10:30 год.

19 листопада 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду представником позивача надані письмові пояснення щодо обґрунтування отримання позивачем моральної шкоди.

23 листопада 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду представником відповідача 1 надано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в обґрунтування якого зазначає, що проведення демонтажу тимчасової споруди по вул.Батюка м.Слов`янськ, яка належить ФОП ОСОБА_1 було здійснено КП «Благоустрій» 6 листопада 2020 року відповідно до Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та подальшого розпорядження ними, затвердженого рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 12.09.2016 №632, при цьому, даний Порядок визнаний протиправним з 17.08.2021 року. Окрім того, зазначив, що позивач впродовж шести місяців з дати демонтажу ТС повинен був звернутися за поверненням будівельних матеріалів, з яких було виготовлено тимчасову споруду до КП «Благоустрій», чого ним здійснено не було. Також, зазначає, що оскільки об`єкт експертизи-тимчасова споруда демонтована та відповідно змінив свої властивості, тому висновок судового експерта від 08.09.2021 року №323/6 не може бути прийнятий судом до уваги. При цьому, вважає висновок експерта необґрунтованим та таким, що викликає сумніви у його вірності та достовірності його висновків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2021 о 14:00 год.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2021 суддею Загацькою Т.В. заявлено самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду № 200 від 07 грудня 2021 року зобов`язано здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 200/9241/21.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07 грудня 2021 року, справа передана на розгляд судді Логойда Т.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2021 суддею Логойдою Т.В. заявлено самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду № 201 від 09 грудня 2021 року зобов`язано здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 200/9241/21.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 грудня 2021 року, справа передана на розгляд судді Черниковій А.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року суддею Черниковою А.О. прийнято до свого провадження адміністративну справу №200/9241/21, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 січня 2022 року об 11:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи призначеної на 26 січня 2022 року відкладено до 1 лютого 2022 року.

14 лютого 2022 року через відділ документообігу та архівної роботи суду представником Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області до суду надійшло клопотання щодо залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача по справі - Виконавчого комітету Слов`янської міської ради.

14 лютого 2022 року представником Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області надані пояснення, в яких зазначив, що підставою для анулювання паспорту прив`язки стало рішення Слов`янської міської ради від 24.06.2020 №38-LXXXIV-7 «Про призупинення дії рішення Слов`янської міської ради від 29.05.2019 року №46-LXV Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська». На підставі вищезазначених законодавчих актів України, міська рада п.3.3 рішення 24.06.2020 №38-LXXXIV-7 зобов`язала Управління містобудування та архітектури анулювати паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди по вул.Батюка у місті Слов`янську Донецької області, що наданий фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 25 вересня 2019 року. При цьому, зазначає, що на момент прийняття рішення виконавчого комітету від 07.10.2020 №1288, паспорт прив`язки на тимчасову споруду вже вичерпав свою дію 25.09.2020 року, тобто споруда на період прийняття оскаржуваного позивачем рішення виконкому знаходилася без дозвільних документів. Окрім того, Порядок виявлення, демонтажу, обліку, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та подальшого розпорядження ними, визнаний протиправним з 17.08.2021 року, між тим на момент проведення дій з демонтажу тимчасової споруди, даний порядок був дійсним, і відповідачі керувалися ними правомірно. Також, зазначає, що позивач з моменту проведення демонтажу не звертався до КП «Благоустрій» з питання повернення йому матеріалів, з яких було змонтовано тимчасову споруду. При цьому, висновок, викладений у судовій експертизі вважає необґрунтованим, здійсненим з порушенням встановлених діючим законодавством вимог. Водночас зазначив, що позивачем не наведено, в чому саме полягає моральна шкода позивача, не зазначено, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

На підставі зазначеного просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 1 лютого 2022 року відкладено розгляд справи до 15 лютого 2022 року об 11:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи призначеної 15 лютого 2022 року відкладено до 1 березня 2022 року об 11:00 год.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року відкладено підготовче засідання по справі № 200/9241/21 до закінчення воєнного стану.

19 вересня 2022 року на підставі протоколу Донецького окружного адміністративного суду Щодо повторного автоматичного розподілу справи та у зв`язку з перебуванням судді Черникової А.О. у відрядженні, адміністративну справу № 200/9241/21 передано на розгляд судді Абдукадировій К.Е.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року прийнято до провадження адміністративну справу 200/9241/21, запропоновано розгляд справи проводити в письмовому провадженні без виклику учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року залучено до участі у справі №200/9241/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Виконавчого комітету Слов`янської міської ради) Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року провадження у справі № 200/9241/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов`янської міської ради, Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, стягнення коштів, стягнення моральної шкоди, в частині позовних вимог до Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» - закрито.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.87).

Листом від 21.08.2019 року №26286-01-10, Слов`янською міською радою повідомлено позивача про погодження розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , запропоновано надати до Управління містобудування та архітектури Слов`янської міської ради документи та матеріали, необхідні для оформлення паспорту прив`язки тимчасових споруд (т.1 а.с.19).

25 вересня 2019 року Управлінням містобудування та архітектури Слов`янської міської ради видано ФОП ОСОБА_1 паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди (торговий павільйон) для провадження підприємницької діяльності під реєстраційним №176 строком дії до 25 вересня 2020 року (т.1 а.с.8).

23.04.2020 року між позивачем та КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» укладено договір щодо пайової участі в утримані об`єкту благоустрою. (Згідно зі ст. 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об`єкта благоустрою державної або комунальної власності, на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем об`єкта благоустрою, може фінансувати утримання прилеглої до тимчасової споруди території шляхом оплати пайової участі з утримання в належному стані об`єкта благоустрою.) (т.1 а.с.23-25).

Управлінням житлово-комунального господарства Слов`янської міської ради видано позивачу дозвіл від 08.04.2020 року №100 на проведення водоводу та каналізації для потреб тимчасової споруди (т.1 а.с.26).

05.03.2020 року між позивачем та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 50221950, а також отримано технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок (т.1 а.с.27-35).

За замовленням позивача виготовлено та погоджено робочий проект зовнішніх мереж водопостачання та каналізації та технічні умови №7 від 10.03.2020 року на водопостачання та водовідведення торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.36-41).

Позивачем отримано технічні умови №9 від 10.03.2020 року на установку водомірного вузла при підключенні вводу водопроводу на торгівельний повільно розташованого у АДРЕСА_1 (т.1 а.с.42-43).

24.06.2020 року Слов`янською міською радою прийнято рішення №38-LХХХIV-7 «Про призупинення дії рішення Слов`янської міської ради від 29.05.2019 № 46-LХV-7 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська» (нова редакція) (т.1 а.с.6-7).

Пунктом 1 вказаного рішення вирішено призупинити дію рішення Слов`янської міської ради від 29.05.2019 року № 46-LXV-7 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська» з дня прийняття цього рішення до затвердження «Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська» в новій редакції.

Вказане рішення прийнято з метою вивчення питання актуальності визначення місць тимчасових споруд та впорядкування затвердженої «Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська», враховуючи звернення депутатів Слов`янської міської ради про перегляд розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та внесення змін до «Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська», а також звернення мешканців вул. Бульварна м. Слов`янська щодо недоцільності встановлення додаткових стаціонарних торгівельних закладів з товарами різного призначення розташованих по АДРЕСА_1 , крім вже існуючих, керуючись ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 1.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1330/20068, п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 2 вказаного рішення доручено депутатам Слов`янської міської ради: провести на округах роботу з населенням для визначення громадської думки щодо необхідності встановлення або заборони встановлення тимчасових споруд у мікрорайонах міста; узагальнити пропозиції від населення та надати впорядковані пропозиції щодо кількості та місць розташування тимчасових споруд управлінню містобудування та архітектури до 30.08.2020 року (пп. 2.1 та 2.2).

Підпунктами 3.2 та 3.3. пункту 3 вказаного рішення Управлінню містобудування та архітектури Слов`янської міської ради (Руденко), відповідно до наданих пропозицій депутатів наказано:

- замовити розробку «Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська»в новій редакції (пп. 3.1 п. 3);

- виключити з комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська, що розробляється, об`єкт А23 позиція 2 (пп. 3.2 п. 3);

- анулювати паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_2 , наданий фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 25 вересня 2019 року (пп. 3.3 п. 3).

Листом від 03.07.2020 року №01.01-12/1020 Управління містобудування та архітектури Слов`янської міської ради (яке є структурним підрозділом відповідача без статусу юридичної особи) повідомило позивача про анулювання виданого йому паспорту прив`язки відповідно до вказаного рішення Слов`янської міської ради. Також роз`яснило, що відповідно до вимог законодавства у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (т.2 а.с.11).

Даний лист позивачем отриманий особисто 03.07.2020 року.

Листом від 03.08.2020 року № 08.04-2/62 Управління містобудування та архітектури Слов`янської міської ради повідомило Інспекцію з благоустрою м.Слов`янська про анулювання паспорту прив`язки, що виданий позивачу. В листі також, з посиланням на те, що тимчасова споруда не демонтована, містилося прохання вручити позивачу припис про добровільний демонтаж його тимчасової споруди (т.2 а.с.10).

7 жовтня 2020 року Виконавчим комітетом Слов`янської міської ради прийнято рішення №1288 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул.Батюка, м.Слов`янськ» (т.1 а.с.92).

Пунктом 1 вказаного рішення вирішено здійснити примусовий демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул.Батюка, м.Слов`янськ.

Пунктом 2 вказаного рішення визначено склад робочої комісії з проведення демонтажу (згідно додатку).

Пунктом 3 вказаного рішення вирішено доручити «КП «Благоустрій» (Глушковський) провести демонтаж тимчасової споруди та забезпечити її зберігання.

Вказане рішення прийнято з підстави анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул.Батюка, м.Слов`янськ, від 25.09.2019 №176 на підставі п.2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068 (не встановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки), а також відповіднодо п.п.3.3 рішення Слов`янської міської ради від 24.06.2020 №38-LХХХIV-7 «Про призупинення дії рішення Слов`янської міської ради від 29.05.2019 № 46-LХV-7 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська» (нова редакція)» та невиконання припису Інспекції міської ради з благоустрою м.Слов`янська від 04.08.2020 №984/23-09 з вимогою демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності упродовж десяти календарних днів, який був винесений та направлений власнику тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 , керуючись ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.4.4 Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та подальшого розпорядження ними, затвердженого рішенням виконкому Слов`янської міської ради від 12.09.2016 №632 (зі змінами), ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року у справі № 200/7441/20-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради, Інспекції міської ради з благоустрою м. Слов`янська, третя особа Управління містобудування та архітектури Слов`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині та припису задоволено повністю.

Визнано неправомірним та скасовано пункт 3.2 рішення Слов`янської міської ради від 24.06.2020 року № 38-LXXXIV-7 «Про призупинення дії рішення Слов`янської міської ради від 29.05.2019 № 46-LXV-7 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська».

Визнано неправомірним та скасовано пункт 3.3 рішення Слов`янської міської ради від 24.06.2020 року № 38-LXXXIV-7 «Про призупинення дії рішення Слов`янської міської ради від 29.05.2019 № 46-LXV-7 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська».

Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції міської ради з благоустрою м. Слов`янська від 04.08.2020 року №984/23-09 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди».

Листом від 06.11.2020 року №796 Комунальним підприємством Слов`янської міської ради «Блогоустрій» повідомлено заступника Слов`янського міського голови про те, що на виконання рішення виконавчого комітету Словянської міської ради №1288 від 07.10.2020 року «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 » завершено 06.11.2020 року демонтаж вказаного об`єкту (т.1 а.с.89).

11.06.2021 року Слов`янською міською радою за результатом розгляду звернення представника позивача, повідомлено останнього листом №01.01.07/2174 про те, що тимчасова споруда за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ФОП ОСОБА_1 демонтована на виконання рішення виконкому Слов`янської міської ради від 07.10.2020 року №1288, про що робочою комісією з проведення демонтажу складено Акт №3 про демонтаж (знесення) тимчасової споруди від 06.11.2020 року (т.1 а.с.88).

Матеріали справи містять Висновок будівельно-технічної експертизи судового експерта №323/6 складеного 8 вересня 2021 року, відповідно до якого, вартість відтворення тимчасової споруди, яка була розташована в АДРЕСА_1 та була зруйнована внаслідок механічного впливу (демонтажу) становить 329 651 (триста двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят одна гривня) (т.1 а.с.146-167).

Вважаючи рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 07.10.2020 р. №1288 «Про демонтаж самовільно тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Батюка, м. Слов`янськ» та дії комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» з демонтажу тимчасової споруди фізичної особи підприємця ОСОБА_1 що була розташована м. Слов`янськ, вул. Батюка протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження відповідача у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (далі також - Закон №2807-IV, в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону № 2807-IV).

Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі також - в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною другою статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка підписана від імені України 06 листопада 1996 року в м. Страсбурзі, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування та відповідно до частин першої, п`ятої статті 6 КАС України є міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Частинами 6 та 7 статті 59 цього закону визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

Згідно із частиною десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно частини дванадцятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

У статті 4 КАС України визначено поняття "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Регуляторна діяльність в Україні регламентується нормами спеціального законодавства - Законом України від 11.09.2003 №1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №1160-IV).

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта також викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

За унормуванням статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам`ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

За приписом пункту 5 частини 1 статті 16 Закону № 2807-IV на об`єктах благоустрою забороняється: самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Відповідно до частин першої, другої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Частина третя статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі також - Закон №3038-VI, в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

На підставі аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що порядок та реалізація повноважень суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об`єкта, що підлягає демонтажу.

Орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

Якщо об`єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено в порядку, встановленому Законом №3038-VI, за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №465/249/15-а, від 13.03.2020 у справі №161/14543/16-а, від 28.05.2020 у справі №644/3036/17, від 10.08.2020 у справі № 161/13062/18, від 11.08.2020 у справі № 161/13492/16-а, від 03.12.2020 у справі №161/13645/16-а.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону №3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Частиною 3 статті 41 Конституції України унормовано: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким положенням Конституції України кореспондують приписи статей 319, 328 Цивільного кодексу України, за змістом яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписами частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Об`єктами ж будівництва у розумінні абзацу 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Системний аналіз цих правових норм дає підстави для висновку, що нерухоме майно, в тому числі новостворений об`єкт будівництва, стосовно якого здійснена державна реєстрація права власності, набуває певного правового статусу і перебуває під захистом держави, яка офіційно визнала і підтвердила факт набуття речових прав на таке нерухоме майно.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 465/249/15-а.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

Згідно із пунктом 1.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (на час вчинення спірних правовідносин) цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Пунктами 1.3 та 1.4 розд. І вказаного Порядку визначено, що:

тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту;

архітектурний тип ТС (далі - архітип) - зовнішній архітектурний вигляд ТС із розміщенням інформації про її власника (користувача), назви продукції та/або послуг, які надаються. При розташуванні ТС відповідно до схеми розміщення ТС застосовуються типові ТС;

замовник - суб`єкт господарювання, який має намір розмістити ТС на підставі паспорта прив`язки ТС;

комплексна схема розміщення ТС - схема розміщення ТС на території населеного пункту або його частині;

паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території;

пересувна ТС - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності;

схема благоустрою ТС - схема, виконана замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 із зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення території, прилеглої до ТС (розташування квітників, під`їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами мощення тощо);

стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.;

типові ТС - види ТС, виконані за проектами повторного використання.

Пункт 1.6 Порядку, визначав, що комплексна схема розміщення ТС та архітип розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення ТС та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до п. 2.1, п.п. 2.20 та 2.21 розд. ІІ вказаного Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1). Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається.

Згідно з п.п. 2.2 та 2.6 розд. ІІ вказаного Порядку замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС.

Відповідно до п.п. 2.7 та 2.10 розд. ІІ вказаного Порядку паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання заяви.

Пунктом 2.11 розд. ІІ Порядку визначено, що паспорт прив`язки включає:

схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;

ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС);

технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;

реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Згідно з п.п. 2.17 та 2.18 розд. ІІ Порядку строк дії паспорта прив`язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень.

Продовження строку дії паспорта прив`язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

Відповідно до п. 2.19 розд. ІІ цього Порядку у разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб`єкта господарювання, паспорт прив`язки може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив`язки або на новий строк.

Згідно з п.п. 2.20 2.22 розд. ІІ вказаного Порядку встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається.

Відновлення благоустрою замовником є обов`язковим.

Пунктами 2.24 та 2.25 розд. ІІ Порядку визначено, що паспорт прив`язки виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури.

Відомості паспорта прив`язки вносяться органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або відповідної районної державної адміністрації в інформаційну базу містобудівного кадастру (для стаціонарних ТС).

Згідно з п. 2.23 розд. ІІ Порядку після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки.

Відповідно до п. 2.26 розд. ІІ вказаного Порядку дія паспорта прив`язки призупиняється за таких умов:

необхідність проведення планових ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов`язковим попередженням власника ТС за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС;

необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження.

Відповідно до п. 2.27 розд. ІІ вказаного Порядку дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов:

недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні;

невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки;

надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.

Згідно з п. 2.30 розд. ІІ вказаного Порядку у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється (п. 2.31 розд. ІІ Порядку).

Враховуючи приписи Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 21.10.2011 №244, суд дійшов висновку, що без відповідної заяви замовника про продовження строку дії паспорта прив`язки, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації, така споруда підлягає демонтажу.

Судом встановлено, що 25 вересня 2019 року Управлінням містобудування та архітектури Слов`янської міської ради видано ФОП ОСОБА_1 паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди (торговий павільйон) для провадження підприємницької діяльності під реєстраційним №176 строком дії до 25 вересня 2020 року.

Станом на час прийняття відповідачем рішення від 07 жовтня 2022 року №1288 «Про демонтаж самовільно тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Батюка, м. Слов`янськ», строк строк дії паспорту прив`язки розміщення тимчасової споруди (торговий павільйон) для провадження підприємницької діяльності під реєстраційним №176 виданого ФОП ОСОБА_1 сплинув 25 вересня 2020 року.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вчинялися будь-які дії щодо продовження строку дії паспорта прив`язки, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації

Зважаючи на розміщення тимчасової споруди без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, така в силу приписів законодавства вважається самочинно розміщеною тимчасовою спорудою, яка підлягає демонтажу.

Такий самий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 161/13645/16-а.

Сам факт використання тимчасової споруди значний проміжок часу без відповідних дозвільних документів не легітимізує таке користування та не може бути підставою для унеможливлення ініціювання процедури її знесення.

Аналогічний висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 910/810/18.

Щодо доводів позивача на те, що підстави визначені у рішенні від 07 жовтня 2022 року №1288 «Про демонтаж самовільно тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Батюка, м. Слов`янськ» визнані неправомірними та скасовані судовим рішенням у справі №200/7441/20-а, суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 05.08.2020 року ним було отримано припис Інспекції міської ради з благоустрою м.Слов`янська від 04.08.2020 року №984/23-09 про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди. Згідно вказаного припису, на території Слов`янської міської ради по вул.Г.Батюка позивачем самовільно (без паспорта прив`язки ТС, строк дії паспорта прив`язки закінчився, паспорт прив`язки 03.07.2020 анульовано) розміщено тимчасову споруду, чим порушено відповідні нормативно правові акти.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року у справі №200/7441/20-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради, Інспекції міської ради з благоустрою м. Слов`янська, третя особа Управління містобудування та архітектури Слов`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині та припису задоволено повністю.

Визнано неправомірним та скасовано пункт 3.2 рішення Слов`янської міської ради від 24.06.2020 року № 38-LXXXIV-7 «Про призупинення дії рішення Слов`янської міської ради від 29.05.2019 № 46-LXV-7 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська».

Визнано неправомірним та скасовано пункт 3.3 рішення Слов`янської міської ради від 24.06.2020 року № 38-LXXXIV-7 «Про призупинення дії рішення Слов`янської міської ради від 29.05.2019 № 46-LXV-7 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська».

Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції міської ради з благоустрою м. Слов`янська від 04.08.2020 року №984/23-09 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди».

Водночас, суд зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року у справі №200/7441/20-а набрало законної сили 27 квітня 2021 року та на момент прийняття відповідачем -1 рішення від 07.10.2020 року № 1288 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Батюка, м. Слов`янськ», підстави його прийняття були чинними.

Окрім того, за результатом огляду інформації наявної у Діловодстві спеціалізованого суду (ДСС), судом не встановлено, що позивач звертався до суду з заявою про забезпечення позову у справі №200/7441/20-а.

Щодо доводів позивача про те, що окремою підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 07.10.2020 року №1288 слугував п.4.4. «Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та подальшого розпорядження ними», затвердженого рішенням виконкому Слов`янської міської ради від 12.09.2016 року №631, яке було скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/309/21-а, суд не бере їх до уваги, з огляду на те, що скасування рішення «Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та подальшого розпорядження ними» не впливає на законність прийнятого виконавчим комітетом Слов`янської міської ради оскаржуваного рішення № 1288 від 07.10.2020, оскільки, насамперед, дія скасованого рішення направлена на реалізацію даного оскаржуваного рішення, тобто визначає процедурні умови та не є єдиною безпосередньою правовою підставою для його винесення, а також не носить причинно-наслідкового зв`язку з прийнятим оскаржуваним рішенням та законністю дій відповідача при його прийнятті.

Крім того, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі 200/309/21 набрало законної сили 17 серпня 2021.

На момент прийняття рішення № 1288 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Батюка, м. Слов`янськ» «Порядок виявлення, демонтажу, обліку, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Слов`янська та подальшого розпорядження ними" із змінами, був чинний.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99надано офіційне тлумачення принципу дії закону в часі.

Так, в цьому рішенні, зокрема, зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, у вказаному рішенні зокрема, зазначається, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи пом`якшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб.

Водночас, суд зауважує, що на момент винесення рішення від 07.10.2020 року № 1288 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Батюка, м. Слов`янськ», у відповідача були окремі підстави для демонтажу ТС в силу приписів Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 21.10.2011 №244.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач при винесенні рішення від 07.10.2020 року № 1288 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Батюка, м. Слов`янськ» діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені діючим законодавством України, тому такі дії є законними та обгрунтованими.

Таким чином, оскільки решта позовних вимог є похідними від вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 07.10.2020 № 1288, суд також не вбачає підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов`янської міської ради, Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, стягнення коштів, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 грудня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Е. Абдукадирова