Рішення

від 06.12.2022 по справі 752/15841/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cправа № 752/15841/21

провадження №: 2/752/2752/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2022 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАЖ», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 , звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом, у якому просить стягнути з ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на її користь суми невиплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 22535,60 грн., стягнути з ТОВ «ВІРАЖ», ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 41405,03 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.; стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. та судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2020 близько 13 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки як найманий працівник ТОВ «ВІРАЖ», здійснюючи керування автомобілем марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Левітна - кут вул. Корольова біля буд. №15/2 у м. Одеса, у порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху України під час зміни напрямку руху не врахував дорожньої обстановки, не впевнився у безпечності свого маневру та допустив зіткнення із автомобілем марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , що перебував під керуванням ОСОБА_1 , і який рухався праворуч у сусідній смузі прямо. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2020 у справі 3947/34168/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» згідно Полісу ОСЦПВВНТЗ від 28.05.2020 №АР/4298043. Відповідачем ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на підставі аварійного сертифікату №33-D/78/9 було сплачено на користь позивача 29655,08 грн. страхового відшкодування (без ПДВ). Разом з тим, відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , від 10.11.2020 №574/11-20 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу у зв`язку з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 52190,60 грн. Таким чином, з ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на користь позивача підлягає стягненню сума невиплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 22535,60 грн. (52190,60 грн. - 29655,00 грн.).

Крім того, відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , від 10.11.2020 №574/11-20 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у зв`язку з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 93595,63 грн. Таким чином, у порядку ст. ст. 1172, 1194 ЦК України з ТОВ «ВІРАЖ» та ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача різниця між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та належним розміром страхового відшкодування у розмірі 41405,03 грн. (93595,63 грн. - 52190,60 грн.).

Разом з тим, позивач зазначає, що у зв`язку з участю у дорожньо-транспортній пригоді та пошкодженням власного майна вона зазнала душевних страждань, відтак з ТОВ «ВІРАЖ» та ОСОБА_2 на її користь підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2021 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.09.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.09.2021 зобов`язано надати суду інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків, працевлаштування, роботодавця та отримані доходи фізичної особи ОСОБА_2 за період із 01.01.2020 по 31.12.2020.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

05.11.2021 до суду від відповідача ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» надійшов відзив на позовну заяву, у якому товариство заперечило проти задоволення позовних вимог про стягнення з нього невиплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 22535,60 грн., оскільки ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на підставі аварійного сертифікату №33-D/78/9 було сплачено на користь позивача 29655,08 грн. страхового відшкодування (без ПДВ) та з урахуванням Висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 №05- D/87/2 на користь позивача було здійснено доплату у розмірі 5245,16 грн. Таким чином, товариство здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 34900,24 грн. (без ПДВ) та виконало свої зобов`язання у повному обсязі. Крім того, зазначив, що наданий позивачем Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 10.112020 №574/11-20 не є належним та допустимим доказом у справі, так як складений із порушенням норм законодавства.

08.11.2021 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ «ВІРАЖ» та ОСОБА_2 шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 41405,03 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., оскільки цивільно-правова відповідальність відповідачів станом на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована та розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» у розмірі 130000,00 грн., відтак страховик повинен компенсувати завдані збитки.

18.11.2021 від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзиви відповідачів, у якій останній позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. Зазначив, що наданий відповідачем ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» Висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 №05- D/87/2 є неналежним та недопустимим доказом та подав клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач ТОВ «ВІРАЖ» не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 28.10.2020 близько 13 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки як найманий працівник ТОВ «ВІРАЖ», здійснюючи керування автомобілем марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Левітна - кут вул. Корольова біля буд. №15/2 у м. Одеса, у порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху України під час зміни напрямку руху не врахував дорожньої обстановки, не впевнився у безпечності свого маневру та допустив зіткнення із автомобілем марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , що перебував під керуванням ОСОБА_1 , і який рухався праворуч у сусідній смузі прямо. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2020 у справі 3947/34168/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Право власності на транспортний засіб марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ від 28.05.2020 №АР/4298043. Згідно цього полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 130000,00 грн., розмір франшизи становить 00,00 грн.

30.10.2020 позивач надала ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку.

23.11.2020 на підставі аварійного сертифікату №33-D/78/9 ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 29655,08 грн. (без ПДВ), що підтверджується копією платіжного доручення від 23.11.2020 №4831.

09.04.2021 ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» було додатково сплачено на корить позивача страхове відшкодування у розмірі 5245,16 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 09.04.2021 №12081.

Таким чином, у зв`язку з настанням страхового випадку від 28.10.2020 ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» здійснив виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 34900,24 грн.

При здійсненні вказаного відшкодування ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» керувалось Висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 №05-D/87/2, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 40222,69 грн.,у тому числі 5322,45 грн. - ПДВ на вартість матеріалів та складових.

Разом з тим, суд не може прийняти вказаний висновок, як належний та допустимий доказ розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) (далі - Методика), технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, Висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 №05-D/87/2 складений ФОП ОСОБА_4 , проте Протокол огляду транспортного засобу від 30.10.2020 №1, який став підставою складення висновку та є додатком до нього, складений іншою особою. Таким чином, всупереч вимогам Методики, ФОП ОСОБА_4 особисто не оглядав транспортний засіб.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Частинами 1 та 2 статті 11 Закону України «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Між тим, як вбачається із Висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 №05-D/87/2, складеного ФОП ОСОБА_4 , правовою підставою для проведення оцінки була заявка №G-3391 ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН».

Таким чином, зазначений Висновок складений із порушенням ст. 11 Закону України «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» без укладення договору на проведення оцінки майна із власником транспортного засобу марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 32 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду заподіяно 28.10.2020, огляд транспортного засобу представником ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» було проведено 30.10.2020, проте, як вбачається із ремонтної калькуляції Висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 №05-D/87/2, складеного ФОП ОСОБА_4 , оцінку проведено 08.04.2021 за цінами станом на 12.10.2020, тобто наявна суттєва різниця між датою огляду, датою оцінки, датою заподіяння шкоди та датою, станом на яку було враховано ціни.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з приписів ч. ч. 5, 6 ст. 106 ЦПК України висновок експертного дослідження, в якому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду, не може бути визнаний належним та допустимий доказом.

У Висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 №05-D/87/2, складеного ФОП ОСОБА_4 , не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок

За наведених обставин у суду відсутні підстави вважати, що вказаний Висновок експертного автотоварознавчого дослідження був складений із врахуванням усіх необхідних обставин події, та додержанням прав обох сторін.

Таким чином, Висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 №05-D/87/2, складений ФОП ОСОБА_4 не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу.

Разом з тим, суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ на підтвердження розміру збитків, завданих власнику транспортного засобу марки засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , наданий позивачем Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного від 10.11.2020 №574/11-20, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу у зв`язку з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 52190,60 грн. (з урахуванням ПДВ), та 47193,44 грн. (без урахування ПДВ).

Оскільки наданий позивачем Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного від 10.11.2020 №574/11-20 складений із дотриманням вимог законодавства та надає можливість встановити розмір збитків, завданих власнику транспортного засобу марки засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , суд приходить до висновку, що відсутня необхідність у призначенні додаткової судової автотоварознавчої експертизи, відповідно у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.

У ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З огляду на наведене, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, що свідчать про проведення відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , на СТО, що є платником ПДВ, із відповідача ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума недоплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 12293,20 грн. (47193,44 грн. (вартість матеріального збитку (без урахування ПДВ) завданого власнику транспортного засобу) - 34900,24 грн. (сума сплаченої частини страхового відшкодування)).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів ТОВ «ВІРАЖ», ОСОБА_2 шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 41405,03 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Власник транспортного засобу може передавати його у користування іншій особі, що має посвідчення водія направо керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа є відповідальною за завдання шкоди.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.02.2019 у справі №757/15735/15-ц та є обов`язковими для врахування судом відповідно до положень ст. 263 ЦПК України.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Встановлено, що позивачу завдано шкоду з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди належав ТОВ «ВІРАЖ».

Так, матеріали справи не містять доказів у розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВІРАЖ» та виконував свої трудові обов`язки, тому відповідальним за шкоду, завдану позивачу пошкодженням його автомобіля, є ОСОБА_2 .

У ст. 1192 ЦК України зазначено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 , як з винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 46402,19 грн. (93595,63 грн. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного від 10.11.2020 №574/11-20) - 47193,44 грн. (розмір належного страхового відшкодування)).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 цієї статті передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судом обставини, які підтверджують факт пошкодження майна позивача в дорожньо-транспортній пригоді з вини ОСОБА_2 , завдання їй збитків, не можливості користуватися своїм майном, а також порушення нормальних життєвих зав`язків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 5000,00 грн., що відповідає вимогам розумності і справедливості.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. та судового збору у розмірі 908,00 грн., суд прийшов до наступного.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,0 грн. згідно з Договором про надання правової допомоги від 22.12.2020 №31/12/20-ЮП/ІL, представником позивача надано до суду копії Акта виконаних робіт від 15.06.2021 №1 та квитанції до прибуткового касового ордера від 15.06.2021 №№31/12/20-ЮП/ІL.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (витрати на правничу допомогу), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у порядку ст. ст. 133, 141 ЦПК України на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути з відповідача ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1544,00 грн. та судовий збір у розмірі 175,24 грн.; із відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6456,00 грн. та судовий збір у розмірі 732,76 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАЖ», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (ідентифікаційний код: 35417298, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму невиплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 12293,20 грн. (дванадцять тисяч двісті дев`яносто три гривні 20 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 46402,19 грн. (сорок шість тисяч чотириста дві гривні 19 коп.) та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (ідентифікаційний код: 35417298, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1544,00 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок чотири гривні 00 коп.) та судовий збір у розмірі 175,24 грн. (сто сімдесят п`ять гривень 24 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6456,00 грн. (шість тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 732,76 грн. (сімсот тридцять дві гривні 76 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Мазур