Постанова

від 24.04.2023 по справі 752/15841/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2023 року м. Київ

Унікальний номер справи 752/15841/21

Апеляційне провадження 22-ц/824/5168/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариства з додатковою відповідальністю

«Страхова компанія «ГАРДІАН»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАЖ»,

ОСОБА_2

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через представника ОСОБА_3 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Мазур Ю.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАЖ», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

у червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзДВ «СК «Гардіан», ТОВ «Віраж», ОСОБА_2 в якому просила стягнути з ТзДВ «СК «Гардіан» на її користь невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 22 535,60 грн; стягнути з ТОВ «Віраж», ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 41 405,03 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн; стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що 28.10.2020 о 13 год 40 хв водій ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки як найманий працівник ТОВ «Віраж», здійснюючи керування автомобілем марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Левітна - кут вул. Корольова біля буд. №15/2 у м. Одеса, у порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху України під час зміни напрямку руху не врахував дорожньої обстановки, не впевнився у безпечності свого маневру та допустив зіткнення із автомобілем марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався праворуч у сусідній смузі прямо. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2020 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ТзДВ «СК «Гардіан» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ від 28.05.2020 № АР/4298043. ТзДВ «СК «Гардіан на підставі аварійного сертифікату № 33-D/78/9 їй виплачено 29 655,08 грн страхового відшкодування (без ПДВ). Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , від 10.11.2020 № 574/11-20 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, у зв`язку з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 52 190,60 грн. Отже, з ТзДВ «СК «Гардіан» підлягає стягненню сума невиплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 22 535,60 грн (52 190,60 грн - 29 655,00 грн).

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , від 10.11.2020 № 574/11-20 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у зв`язку з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 93 595,63 грн. Таким чином, у порядку ст. 1172, 1194 ЦК України з ТОВ «Віраж» та ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та належним розміром страхового відшкодування у сумі 41 405,03 грн (93595,63 грн - 52190,60 грн).

Крім того, внаслідок пошкодження автомобіля та участю у дорожньо-транспортній пригоді вона зазнала душевних страждань, відтак з ТОВ «ВІРАЖ» та ОСОБА_2 на її користь підлягає відшкодуванню моральна шкода.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з ТзДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 12 293,20 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 46 402,19 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. Стягнуто з ТзДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 544 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 456 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 . Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідачів станом на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована та розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності, то саме страховик повинен компенсувати завдані збитки. Суд не звернув уваги, що позивачем не була заявлена вимога щодо стягнення шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу та розмір даної шкоди не встановлювався у звіті про оцінку вартості матеріального збитку. Вважає, що ухвалюючи рішення суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки у позовній заяві позивач просив стягнути сукупний розмір в рахунок відшкодування шкоди 41 405, 03 грн, проте судом стягнуто шкоду у розмірі 46 402,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2020 близько 13 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки як найманий працівник ТОВ «Віраж», здійснюючи керування автомобілем марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Левітна - кут вул. Корольова біля буд. №15/2 у м. Одеса, у порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху України під час зміни напрямку руху не врахував дорожньої обстановки, не впевнився у безпечності свого маневру та допустив зіткнення із автомобілем марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , що перебував під керуванням ОСОБА_1 , і який рухався праворуч у сусідній смузі прямо. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2020 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ТзДВ «СК «Гардіан» відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ від 28.05.2020 № АР/4298043. Згідно цього полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн, розмір франшизи становить 00,00 грн.

30.10.2020 позивачка надала ТзДВ «СК «Гардіан» повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку.

23.11.2020 на підставі аварійного сертифікату № 33-D/78/9 ТзДВ «СК «Гардіан» сплачено страхове відшкодування у розмірі 29 655,08 грн (без ПДВ) відповідно до платіжного доручення від 23.11.2020 № 4831. Відповідно до цього аварійного сертифікату значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,609; вартість відновлювального ремонту - 66 515,40 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 33 853,30 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ - 29 655 грн.

09.04.2021 ТзДВ «СК «Гардіан» додатково сплачено страхове відшкодування у розмірі 5 245,16 грн відповідно до платіжного доручення від 09.04.2021 № 12081.

Загалом ТзДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 34 900,24 грн.

При здійсненні вказаного відшкодування ТзДВ «СК «Гардіан» керувалось висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 № 05-D/87/2, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 40 222,69 грн, у тому числі 5 322,45 грн ПДВ на вартість матеріалів та складових.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного від 10.11.2020 № 574/11-20 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу у зв`язку з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 52 190,60 грн (з урахуванням ПДВ), та 47 193,44 грн (без урахування ПДВ); вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу - 93 595,63 грн; коефіцієнт фізичного зносу 0,58.

Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення з ТзДВ «СК «Гардіан» суми невиплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 12 293,20 грн, суд виходив з того, із ремонтної калькуляції висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2021 № 05-D/87/2, складеного ФОП ОСОБА_4 , оцінку проведено 08.04.2021 за цінами станом на 12.10.2020 та наявна суттєва різниця між датою огляду, датою оцінки, датою заподіяння шкоди. Судом враховано, звіт наданий позивачкою.

Судом відмовлено у задоволенні позову до ТОВ «Віраж».

Рішення в частині стягнення страхового відшкодування з ТзДВ «СК «Гардіан» та відмови у позові до ТОВ «Віраж» не оскаржується, а відтак в апеляційному порядку не перевіряється.

Задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є винним у заподіянні позивачці матеріальної шкоди підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням. Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з принципу розумності та справедливості. Стягуючи понесені витрати на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 1187, 1188 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 року № 1961 -IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до ст. 5 цього Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).

За змістом Закону № 1961-IV (ст. 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Отже сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик, а договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961 - IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону № 1961 - IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно із ст. 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961 - IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За матеріалами справи встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , який працює в ТОВ «Віраж» пошкоджено автомобіль «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «МАЗ 6516Е8-522-000», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ТзДВ «СК «Гардіан» відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ від 28.05.2020 № АР/4298043. Згідно цього полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн, розмір франшизи становить 00,00 грн.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що звіт щодо вартості матеріального збитку, який виготовлений на замовлення позивачки 10.11.2020 суттєво відрізняється від аварійного сертифіката, який складно 07.11.2020, як щодо значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, так і щодо розміру матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту.

Суд відхилив висновок, складений 08.04.2021 та наданий ТзДВ «СК «Гардіан» пославшись на те, що оцінка проведена станом на 12.10.2020, тоді як огляд транспортного засобу проведено страховиком 30.10.2020 та у висновку не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Суд не звернув уваги на те, що за вищевказаними доказами вирішується питання не лише про стягнення страхового відшкодування, а й відшкодування шкоди з особи, винної у ДТП.

У позовній заяві позивачка визначає суму страхового відшкодування виходячи з вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 52 190,60 грн, а у вимогах про стягнення шкоди з особи, винної у ДТП виходить від вартості відновлювального ремонту - 93 595,63 грн, при цьому будь - яких доказів щодо проведення ремонту автомобіля не надає та про такі обставини не вказує.

Зазначені розбіжності у доказах щодо вартості відновлювального ремонту та щодо значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля могли бути усунуті шляхом призначення судової автотоварознавчої експертизи з оглядом транспортного засобу, проте заявляючи таке клопотання представник позивачки заперечував проти огляду автомобіля експертом, не зазначив чи знаходиться автомобіль у позивачки, чи проведений його ремонт, а у разі відчуження автомобіля позивачкою не зазначив ціну за якою автомобіль було відчужено.

Суд не звернув уваги на те, що відсутність цих даних є перешкодою у визначенні розміру відшкодування, який має сплатити особа, винна у ДТП.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність зобов`язана сплатити потерпілому лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки ліміт страхового відшкодування перевищує розмір шкоди, а позивачкою не надано доказів, які витрати нею здійснені на відновлювальний ремонт автомобіля суд помилково стягнув різницю між вартістю відновлювального ремонту, який вказаний у звіті про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного від 10.11.2020 № 574/11-20 та страховим відшкодуванням.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вважаючи розбіжності у доказах щодо реального розміру вартості втраченого майна на момент розгляду справи чи виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, колегія суддів виходить з того, що позивачка не довела розмір відшкодування, обов`язок по виплаті якого може бути покладено на особу, винну у вчиненні шкоди.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачка просила стягнути з ТОВ «Віраж» та ОСОБА_2 41 405,03 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, а суд стягнув 46 402,19 грн, вийшовши за межі позовних вимог.

За вказаних обставин рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування 46 402,19 грн підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пошкодження автомобіля позивачки безумовно призвело до істотних змін у її житті та негативно вплинуло на її моральний стан. Вона вимушена була витрачати свій час на звернення до страхової компанія, до суду, до адвокатів за правовою допомогою, була позбавлена можливості використовувати автомобіль.

Відтак доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не довела вчинення їй моральної шкоди суперечать обставинам справи, та в цій частині рішення суду є законним та обгрунтованим.

Враховуючи, що зазначеним рішенням відмовлено у стягненні з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, проте залишено без змін рішення щодо стягнення з нього моральної шкоди, витрати на правничу допомогу слід зменшити до 500 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 46 402,19 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн залишити без змін.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 456 грн змінити зменшивши розмір таких витрат до 500 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду лише з підстав, визначених ст. 389 ЦПК України.

Постанова складена 24.04.2023.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді О. В. Немировська

Т. І. Ящук