Рішення

від 09.11.2022 по справі 361/973/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/973/22

провадження № 2/361/2482/22

09.11.2022

РІШЕННЯ

(Заочне)

Іменем України

09 листопада 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді:Петришин Н.М.,за участю секретаря: Руминіна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати,-

вс та но ви в :

Стислий виклад позиції позивача

У лютому 2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Мостобудівельний загін 112».В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 11.07.2006 року прийнятий на роботу до ВАТ «Мостобуд» Мостобудівельний загін № 112., яке перейменоване на ДП ПАТ «Мостобуд» Мостозагін №112. ДП ПАТ «Мостобуд» Мостозагін №112 реорганізоване шляхом перетворення в ТОВ «Мостобудівельний загін 112». На підставі наказу №117-к від 29.09.2017 року позивач звільнений за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП. Але, ОСОБА_1 після звільнення не отримав нараховану заробітну плату за період з січня 2011 року по вересень 2017 року, що разом становить 86, 227,87 гривень. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2021 року стягнуто із відповідача 86227, 87 грн. Вказане рішення набрало законної сили, однак заробітна плата не виплачена. За таких обставин, позивач просить стягнути із відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 373891, 80 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати у розмірі 30757, 48 грн., та судові витрати, що складаються із витрат на правничу допомогу в розмірі 168859, 71 грн., та судовий збір в розмірі 4046, 50 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду (а.с. 55).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час повідомлений належним чином. До початку судового засідання представник позивача ОСОБА_2 подав заяву, в якій позов просив задовольнити у повному обсязі, розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Обставини справи, що встановлені судом

11 липня 2006 року позивач прийнятий на посаду електрика 5 розряду до дочірнього підприємства ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельного загону № 112 на підставі наказу № 234-к від 11 липня 2006 року, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці (а.с.16).

29 квітня 2010 року ДП ВАТ "Мостобуд" Мостозагін № 112 перейменоване в ДП ПАТ "Мостобуд" Мостозагін № 112 на підставі наказу № 75/1-к від 29.04.2010.

25 травня 2011 року ДП ПАТ "Мостобуд" Мостозагін № 112 реорганізоване шляхомперетворення в ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" на підставі наказу № 66-п від 25.05.2011.

30 вересня 2017 року ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін на підставі наказу № 117-к від 29 вересня 2017 року, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці. (а.с.16)

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін 112» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін 112» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 86 227 (вісімдесят шість тисяч двісті двадцять сім) гривень 87 копійок (сума визначена без відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2021 року залишено без змін.

26 січня 2022 ОСОБА_1 звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул І.І. із заявою про примусове виконання судового рішення.

Із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування видно, що ОСОБА_1 мав такі доходи за роки для пенсії: 1999 рік 1670, 45 грн., 2000 рік 1606, 60 грн., 2001 рік 1965, 59 грн., 2002 рік 2428, 90 грн., 2003 рік 1362, 76 грн., 2004 рік 1991, 86 грн., 2005 рік 2475, 66 грн., 2006 9882, 51 грн., 2007 рік 19521, 40 грн., 2008 рік 23753, 40 грн., 2009 рік 13632, 83 грн., 2010 рік 15591, 66 грн., 2011 рік 19739, 17 грн., 2012 рік 19385, 40 грн., 2013 рік 24011, 38 грн., 2014 рік 3853, 76 грн., 2016 рік 1388, 16 грн., 2017 рік 17950, 00 грн., 2018 рік 24765, 13 грн., 2019 рік 64944, 28 грн., 2020 рік 20243, 58 грн.

Установлено, що кількість робочих днів за період із 01.10.2017 року по 03.02.2022 року становить 1090 робочих днів.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства,

установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника звільненому працівникові належних йому сум, підприємство зобов`язано виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Щодо судових витрат

Позивач просить стягнути із відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн. за підготовку позовної заяви та представництво в суді та 40 % від суми, яка буде стягнута на користь позивача, тобто 161859, 71 грн.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час .

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У договорі про надання правової допомоги сторони домовились про доплату гонорару (винагороди) за позитивний результат по справі в розмірі 40 % від суми стягнутої середньої заробітної плати за ст. 235 КЗпП України.

На переконання суду, гонорар в розмірі 40 % від суми стягнутої середньої заробітної плати, окрім стягнутих витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн, є непропорційним до предмета спору та неспівмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, виходячи із критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд відмовляє у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в частині гонорару (винагороди) за позитивний результат по справі в розмірі 40 % від суми стягнутої середньої заробітної плати.

Також суд виходить з того, що відповідач в даній справі є стратегічно-важливим підприємством для держави під час дії воєнного стану.

Стягнення з відповідача по кожному звільненому працівнику гонорару успіху в розмірі 40 % від сум середнього заробітку, призведе до банкрутства та неможливості функціонування стратегічно-важливого підприємства.

На думку суду, з урахуванням фінансового стану відповідача та тієї суми, що вже стягнув суд, останній має компенсувати позивачу витрати на правничу допомогу, а саме: частину гонорару успіху в розмірі 7 000 грн., витрати на підготовку позовної заяви та представництво у суді в розмірі 7000 грн., та сплачений судовий збір у розмірі 4046, 50 грн.

На підставі викладеного, та керуючись Конституцією України, ЗУ «Прооплату праці»,ст.ст. 21,115,116 КЗпП,ст.ст.13,76,81,89,263-265,352,354ЦПК України,суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін 112» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 373 891 (триста сімдесят три тисячі вісімсот дев`яносто три) гривень 80 копійок, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням її виплати у розмірі 30 757 (тридцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) гривень 48 копійок, витрати напрофесійну правничудопомогу у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень та витратипо сплатісудового збору в розмірі 4046 (чотири тисячі сорок шість) гривень 50 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін 112», код ЄДРПОУ 22202218, адреса місцезнаходження: вул. Щолківська, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400.

Суддя Н.М. Петришин