Постанова

від 22.12.2022 по справі 707/2872/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1659/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/2872/20 Категорія: 302000000 Смоляр О. А. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 13 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Черкаському районі та м.Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Діденка Дмитра Вікторовича, Тарана Руслана Васильовича, ОСОБА_8 , державного реєстратора Першої Черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Юлії Вадимівни про визнання незаконними правові акти органу державної влади, визнання недійсним договір оренди земельної ділянки, визнання недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та права власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок із незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць М. І., Урбана О. М., Яковлева Ю. А., Вовка А. В., Чеснокова В. В., Бойко О. О., Діденка Д. В., Тарана Р. В., Нагаєвського О. Г., державного реєстратора Першої Черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю. В. про визнання незаконними правових актів органу державної влади, визнання правочинів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та права власності на земельні ділянки, повернення земельних ділянок.

Позов обґрунтовував тим, що на підставі укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Зем-Ресурс» (далі ТОВ «Укр-Зем-Ресурс», товариство) договору на виконання робіт із землеустрою, товариство виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13 га для ведення городництва, розташованої в адміністративних межах Білозірської сільської ради. Після виготовлення вказаного проекту йому стало відомо, що зазначена земельна ділянка передана ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 квітня 2016 року № 23-3125/14/16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13 га в оренду ОСОБА_2 , та надано йому в оренду зазначену земельну ділянку строком на 7 років, в тому числі ріллю площею 13 га, кадастровий номер 7124981000:01:006:0297, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства.

20 квітня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі.

Надалі земельна ділянка площею 13 га, кадастровий номер 7124981000:01:006:0297 поділена на 7 земельних ділянок, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, з яких одна земельна ділянка площею 1,8574 га ОСОБА_3 , а інші шість площею по 1,8571 га на користь: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 розробили проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок: площею по 1,8574 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0300, та площею 1,8571 га, кадастрові номери: 7124981000:01:001:0301,7124981000:01:001:0302,7124981000:01:001:0303,7124981000:01:001:0304, 7124981000:01:001:0305, 7124981000:01:001:0306, утворених шляхом поділу земельної ділянки площею 13 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0297.

Відповідними наказами Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області зазначені земельні ділянки передано у власність відповідачів.

09 листопада 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 7124981000:01:001:0303.

16 січня 2019 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 7124981000:01:001:0305.

Посилаючись на те, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області неправомірно передало в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку площею 13 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0297 (спірна земельна ділянка), що надалі призвело до її неправомірного поділу на сім окремих частин та вибуття їх з державної власності на користь фізичних осіб, чим порушено його право на отримання спірної земельної ділянки в оренду, позивач просив:

1) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 квітня 2016 року № 23-3125/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення громадянину ОСОБА_2 »;

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 13,0000 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0297, укладений між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області;

3) визнати неправомірним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Починок Ю. В. , індексний номер: 29569448 від 12 травня 2016 року;

4) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року № 23-6886/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_3 »;

5) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року № 23-6880/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_4 »;

6) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року № 23-6883/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_5 »;

7) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року № 23-6884/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_6 »;

8) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року № 23-6882/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_9 »;

9) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року № 23-6870/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_10 »;

10) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року № 23-6868/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_11 »;

11) скасувати відомості у Державному земельному кадастрі про земельні ділянки:

-кадастровий номер 7124981000:01:001:0300;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0301;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0302;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0303;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0304;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0305;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0306;

12) зобов`язати державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць М. І. здійснити запис у поземельній книзі про скасування кадастрових номерів:

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0300;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0301;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0302;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0303;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0304;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0305;

- кадастровий номер 7124981000:01:001:0306;

13) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю. В. від 06 вересня 2017 року за номерами: 36945966, 36945794, 36945840, 36946031, 36945878;

14) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09 листопада 2017 року № 1-3292 земельної ділянки площею 1,8571 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0303, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

15) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю. В. від 09 листопада 2019 року, індексний номер: 38039660;

15) визнати недійсним договір купівлі продажу від 16 січня 2019 року № 1-75 земельної ділянки площею 1,8571 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0305, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 ;

16) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю. В. від 16 січня 2019 року, індексний номер: 45079202;

17) зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 1,8574 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0300, до державної власності;

18) зобов`язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 1,8571 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0301, до державної власності;

19) зобов`язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку площею 1,8571 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0302, до державної власності;

20) зобов`язати ОСОБА_7 повернути земельну ділянку площею 1,8571 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0303, до державної власності;

21) зобов`язати ОСОБА_9 повернути земельну ділянку площею 1,8571 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0304, до державної власності;

22) зобов`язати ОСОБА_7 повернути земельну ділянку площею 1,8571 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0305, до державної власності;

23) зобов`язати ОСОБА_8 повернути земельну ділянку площею 1,8571 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0306, до державної власності.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 13 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Г від 20 квітня 2016 року № 23-3125/14-16-С не є правовстановлюючим документом, а отже, заявлена позивачем вимога про визнання його незаконним не відповідає належному способу захисту.

Суд першої інстанції встановив, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області виникли правовідносини спрямовані на набуття вказаними громадянами права користування земельною ділянкою на умовах оренди таурахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16 про те, що рішення органу місцевого самоврядування чи органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності на земельну ділянку чи користування нею. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл здійснити певні дії на землі, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надання ОСОБА_1 згоди на розроблення технічної документації не свідчить про надання йому цієї земельної ділянки в користування, а тому оспорюванні ним накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року № 23-6886/14-17-СГ, № 23-6880/14-17-СГ, № 23-6883/14-17-СГ, № 23-6884/14-17-СГ, №23-6882/14-17-СГ, № 23-6870/14-17-СГ, № 23-6868/14-17-СГ не можуть порушувати прав позивача, яких він не набув. Інші, позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання незаконними наказів про передачу у власність відповідачам земельних ділянок, а тому такі вимоги також задоволенню не підлягають.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що місцевий суд не надав юридичної оцінки оскаржуваним наказам Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Крім того, стверджує, що судом 1 інстанції не застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а саме Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV. Вказує, що якщо рішення державного органу влади визнається незаконним та скасовується, то і договір оренди визнається недійсним в порядку ст. 203, 215 ЦК України. За таких обставин, договір оренди, укладений між гр. ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області визнається недійсним за приписами ст. 203, 215 ЦК України. В зв`язку з цим, застосування місцевим судом правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 суперечить ч. 4 ст. 263 ЦК України, оскільки наведені спірні правовідносини від даної справи, яка розглядається. Стверджує, що місцевим судом не досліджено всіх допустимих та необхідних доказів, які мають місце в даній справі, не оцінено належність, допустимість та достовірність кожного доказу та достатній і взаємний зв`язок у їх сукупності, що призвели до неправильного висновку суду та прийняття оскаржуваного рішення.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 травня 2022 року скасовано рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 13 січня 2022 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито. Роз`яснено, що розгляд справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. Зазначений висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження набуття ОСОБА_1 права власності або права користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 13 га, кадастровий номер 7124981000:01:001:0297. Виготовлення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку є одним із етапів процесу отримання права власності чи права користування земельною ділянкою та не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі проект не є правовстановлюючим актом. А тому, правовідносини, пов`язані з виготовленням та реалізацією такого проекту, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення» від 20 квітня 2016 року № 23-3125/14-16-СГ, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Інші позовні вимоги є похідними, а тому їх розгляд є передчасним.

Постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року постанову Черкаського апеляційного суду від 18 травня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Судом касаційної інстанції зазначено, що зміст позовних вимог ОСОБА_1 зводиться до порушення його права на отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування в порядку передбаченому статтями 123, 124 ЗК України, внаслідок порушення якого спірна земельна ділянка, на переконання позивача, була передана ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі неправомірно, а в подальшому була поділена на 7 окремих земельних ділянок та передана у власність відповідачів.

Оскаржуючи неправомірність наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 , а в подальшому наказів цього органу управління про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність інших відповідачів, позивач заявив вимоги про визнання недійсними договору оренди спірної земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, визнання неправомірним рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державними реєстраторами, скасування відомостей у Державному земельному кадастрі щодо спірних земельних ділянок, догорів купівлі-продажу та зобов`язання відповідачів повернути спірні земельні ділянки до державної власності.

Зміст зазначених вимог дає підстави вважати, що зазначений спір стосується приватноправових відносин, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що наказом ГУ Держземагентства у Черкаські області від 24.04.2015р. №23-3125/14-16СГ надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адмінмежах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, орієнтованим розміром 13,0000га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. Відповідний дозвіл надано на підставі заяви ОСОБА_2 від 07.04.2016р.

На підставі зазначеного наказу ТОВ «Черкаський земельно-кадастровий центр» було розроблено відповідний проект землеустрою, на підставі якого 20.04.2016р. до Державного земельного кадастру внесено відомості про таку земельну ділянку із присвоєнням останній кадастрового номеру 7124981000:01:001:0297.

На підставі укладеного договору на виконання робіт із землеустрою ОСОБА_1 було замовлено в ТОВ «Укр-Зем-Ресурс» виготовлення проекту із землеутрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13 га для ведення городництва розташованої в адмінмежах Білозірської сілької ради. Після виготовлення вказаного проекту ОСОБА_1 дізнався що саме ця земельна ділянка передана ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 20.04.2016р. №23-3125/14/16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,0000га в оренду ОСОБА_2 та надано останньому в оренду земельну ділянку площею 13,0000га строком на 7 років, в тому числі рілля площею 13,0000га (кадастровий номер 7124981000:01:001:0297) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства.

На підставі зазначеного наказу між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 20.04.2016р. був укладений відповідний договір оренди землі з подальшою державною реєстрацією такого договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійсненою державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 29569448 від 12.05.2016р.).

В подальшому земельна ділянка площею 13,0000 га з кадастровим номером 7124981000:01:001:0297 була поділена на 7 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею одна 1,8574 га, інші 6 по 18571 га на користь визначеного переліку фізичних осіб, в тому числі і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 .

В подальшому відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 1,8574 га з кадастровим номерам 7124981000:01:001:0300, та площею 1,8571 га з кадастровими номерами 7124981000:01:001:0301,7124981000:01:001:0302,7124981000:01:001:0303,7124981000:01:001:0304, 7124981000:01:001:0305, 7124981000:01:001:0306, утворених шляхом поділу земельної ділянки площею 13,0000 га з кадастровим номером 7124981000:01:001:0297.

16.08.2017р. ГУ Держгеокадастру у Черкаській області було прийнято накази, якими затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 1,8574 та 6 ділянок площею 1,8571 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області та надані відповідні земельні ділянки у власність відповідачам (наказ №23-6886/14-17-СГ про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:001:0300; наказ №23-6880/14-17-СГ про надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:001:0301; наказ №23-6883/14-17-СГ про надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:001:0302; наказ №23-6884/14-17-СГ про надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:001:0303, наказ №23-6882/14-17-СГ про надання у власність ОСОБА_9 земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:001:0304, наказ №23-6870/14-17-СГ про надання у власність ОСОБА_10 земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:001:0305, наказ №23-6868/14-17-СГ про надання у власність ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:001:0306).

04.09.2017р. державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю.В. здійснено державну реєстрацію прав власності відповідачів.

09.11.2017 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 7124981000:01:001:0303), на підставі якого ОСОБА_7 набула права власності на таку земельну ділянку. Того ж дня державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю.В. здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на таку земельну ділянку (індексний номер 38039660), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

16.01.2019 р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 7124981000:01:001:0305), на підставі якого ОСОБА_7 набула права власності на таку земельну ділянку. Того ж дня державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю.В. здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на таку земельну ділянку (індексний номер 45079202), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин позивач вважає, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області неправомірно передало в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку площею 13,0000 га з кадастровим номером 7124981000:01:001:0297 (далі спірна земельна ділянка), а наявність у відповідача ОСОБА_2 неправомірного права користування такою земельної ділянкою обумовило неправомірний її поділ на сім окремих частин, що в подальшому призвело до неправомірного вибуття із державної власності на користь фізичних осіб особливо цінних земель всупереч визначеному законом порядку. Отже позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, оскільки вважає, що внаслідок таких дій було порушено його право на отримання такої земельної ділянки в оренду.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставою звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 зазначає наявність в нього виготовленого проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13,0000 га для ведення городництва розташованої за межами населеного пункту в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 2019 року. Після виготовлення вказаного проекту землеустрою йому стало відомо, що земельна ділянка 20.04.2016 року передана ГУ Держгеокадастру у Черкаській області громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, що свідчить про порушення його прав на отримання ним даної земельної ділянки в користування.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно дочастин 1,2статті 116ЗК Українигромадяни таюридичні особинабувають прававласності таправа користуванняземельними ділянкамиіз земельдержавної абокомунальної власностіза рішенняморганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування вмежах їхповноважень,визначених цимКодексом абоза результатамиаукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Що стосується отримання у користування земельних ділянок, то порядок відведення таких земельних ділянок регулюються статтями 123 та 186-1 ЗК України.

У силу частин другої, третьої, четвертої, шостої, десятої статті 123 ЗК Україниособа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 186-1 ЗК Українипроект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеному в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та 186-1 ЗК України.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проекту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року (справа № 688/2908/16-ц) звернула увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проект та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зазначила, що судам при вирішенні такої категорії справ слід враховувати, що подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь-яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) зазначено, що: «у дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись). Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»). Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

… Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Отже, якщо земельна ділянка сформована, то розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу. Водночас слід наголосити, що розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проєкту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат».

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

В матеріалах справи відсутній наказ ГУ Держгеокадастру про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для городництва, яка розташована за межами населених пунктів в межах території Білозірської сільської ради Черкаської області Черкаської області площею 13,0000 га.

Та при цьому, навіть за умови його наявності вказане не гарантувало позивачу набуття права користування на земельну ділянку, оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка на час розроблення ним проекту землеустрою вже була сформована та їй присвоєно кадастровий номер.

Отже, на час розроблення проекту землеустрою ТОВ «Укр-Зем-Ресурс» на замовлення ОСОБА_1 на підставі договору №0208-2018 від 23.11.2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:001:0297 була не тільки сформована та надана в користування ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, а й в подальшому поділена на 7 окремих земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з присвоєнням кожній кадастрового номеру та передана у власність відповідачам у справі.

Щодо посилань на відсутність у матеріалах справи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,0000 га ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, та проектів землеустрою щодо відведення громадянам для ведення особистого селянського господарства, то колегія суддів враховує, що обов`язок доведення своїх вимог покладено саме на позивача.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 клопотань про витребування зазначених проектів землеустрою не заявляв, тобто не скористався своїми процесуальними правами задля доведення підстав заявленого позову.

Колегія суддів, окремо звертає увагу, що доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області прийняті без проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому ґрунтуються на припущеннях позивача.

Інші заявлені вимоги ОСОБА_1 мають похідний характер від зазначених вище, а тому також підлягають відхиленню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, не довів порушення своїх особистих прав, як фізичної особи, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, оскільки виготовлення проекту землеустрою не передбачає обов`язковості надання позивачу права користування земельною ділянкою.

Щодо висновків суду першої інстанції щодо неправомірності не проведення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області земельних торгів при передачі земельної ділянки у користування ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, то колегія суддів звертає увагу, що підстави позову не стосувались порушення порядку передачі земельної ділянки на конкурентних засадах. Крім того, для таких висновків суду слід з`ясовувати обставини щодо наявності громадян, окрім ОСОБА_2 , які бажали б отримати дану земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Отже, такі посилання суду першої інстанції є безпідставними, однак на вирішення справи по суті позову не впливають.

Заявлене у суді першої інстанції клопотання ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності не підлягає перевірці, оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню по суті спору.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 13 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2022 року.

Судді: