Рішення

від 19.12.2022 по справі 909/472/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 грудня 2022 року м. ТернопільСправа № 909/472/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Містюка Віктора Васильовича, АДРЕСА_1

до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бударного Сергія Володимировича, АДРЕСА_2

про стягнення 128 613 грн 28 коп

Представники сторін в судове засідання не з`явилися

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) фіксування судового засідання (звукозапис) за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суть справи: 21.06.2022 Фізична особа-підприємець Містюк Віктор Васильович, м.Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Бударного Сергія Володимировича, м.Тернопіль, про стягнення заборгованості за Додатковою угодою №4 від 11.02.2020 до договору про постачання цегли від 12.07.2019 та Договором про постачання цегли від 12.07.2019, у загальному розмірі 128 613 грн 28 коп, в тому числі: 92 800 грн - основного боргу, 29 389 грн 76 коп - інфляційних втрат та 6 423 грн 52 коп - 3% річних (справа №909/472/22).

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2022 справу №909/472/22 на підставі ст.31 Господарського процесуального кодексу України передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області, за місцезнаходженням відповідача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2022 справу №909/472/22 розподілено судді Стопнику С.Г.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.08.2022 відкрито провадження у справі №909/472/22 за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті на 12.09.2022 на 10:00 год з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

В подальшому, ухвалою суду від 12.09.2022 судове засідання було відкладено на 03.10.2022 року на 10:00 год, крім того, оголошувалась перерва до 13.10.2022 на 10:00 год з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

03.10.2022 від представника Фізичної особи-підприємця Бударного Сергія Володимировича - адвоката Дениса А.І., надійшла заява (вх.№6445 від 03.10.2022) з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в обґрунтування якої останнім вказувалось про те, що матеріали справи не містять рахунку-фактури №СФ-0000032 від 12.07.2019, з посиланням на який проводилась оплата коштів згідно платіжного доручення №1 від 19.07.2019; з долучених доказів не вбачається, що проведена оплата була здійснена на виконання договору про постачання цегли №б/н від 12.07.2019. Крім того, зазначено, що в основу виникнення обов`язку відповідача повернути кошти в сумі 92800 грн позивач ставить Додаткову угоду №4 від 11.02.2020, проте за умовами п.11.1 договору про постачання цегли №б/н від 12.07.2019, вказаний договір припинив дію 31.12.2019.

Ухвалою суду від 13.10.2022, з урахуванням клопотання представника відповідача, суд перейшов до розгляду справи №909/472/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, з призначенням підготовчого засідання на 11.11.2022 року на 10:00 год. Окрім того, вказаною ухвалою було запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду: відповідачу - відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали, але не пізніше 02.11.2022); позивачу - належним чином завірену копію рахунку-фактури №СФ-0000032 від 12.07.2019; відповідь на відзив (у разі отримання відзиву) - 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 07.11.2022.

У підготовчому засіданні 11.11.2022 судом оголошено перерву до 18.11.2022 до 10:30 год, про що постановлено протокольної форми ухвалу з повідомленням відповідача про дату та час проведення наступного судового засідання відповідною ухвалою суду.

18.11.2022 судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2022 на 10:30 год, про що постановлено відповідну ухвалу, яку направлено учасникам справи.

У зв`язку з перебуванням судді Стопника С.Г. у відрядженні 02.12.2022, судове засідання у даній справі було перенесено на 09.12.2022 на 10:00 год, про що сторін повідомлено відповідною ухвалою суду.

09.12.2022, у зв`язку із нез`явленням представників сторін в судове засідання, розгляд справи судом відкладено на 19.12.2022 на 10:00 год в межах строку, визначеного ст.195 ГПК України. Копії відповідної ухвали від 09.12.2022 направлено сторонам на адреси їх місцезнаходження, зазначені у позовній заяві, а також додатково представнику відповідача адвокату Денису А.І., в т.ч. на повідомлену ним електронну адресу.

В судове засідання 19.12.2022 представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялись належним чином. Відзив на позов суду не надходив.

Згідно поданого клопотання (вх.№7726 від 18.11.2022) представник позивача адвокат Вовк В.В., позов підтримав та просить розглянути справу без його участі.

Слід зазначити, що копії ухвал суду у даній справі направлялися відповідачу на адресу його місцезнаходження, вказану у позовній заяві та яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Родини Барвінських, 6/14, м. Тернопіль.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.7 ст.120 ГПК України).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що: - участь представників сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась; - учасникам справи забезпечено можливість для викладення і подання суду своїх заяв процесуального характеру, однак відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався; доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Частиною 1 ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

- 12 липня 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Бударним Сергієм Володимировичем (як Постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Містюком Віктором Васильовичем (Покупець) укладено Договір про постачання цегли, у відповідності до умов якого (п.1.1) Постачальник зобов`язався поставляти та передати у власність Покупця Товар, визначений у п.2.1 цього Договору (надалі - Товар), а Покупець - оплатити та прийняти Товар в кількості, зазначеній у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями.

Згідно з умовами пунктів 2.1., 2.2 Договору, предметом поставки за цим Договором є партії цегли керамічної марки М125 (надалі Товар) в кількості 400 000 (чотириста тисяч) штук та ціні 3,95 (три гривні 95 копійок) за штуку.

Загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій Товару, поставлених Покупцю за цим Договором.

Пунктами 4.1.-4.3. укладеного Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого покупцем та схваленого Постачальником замовлення на поставку товару.

Замовлення можуть надаватись Постачальникові в усній та письмовій формі, засобами поштового, факсимільного зв`язку або у інший спосіб, прийнятний для Покупця.

Доставка товару здійснюється на умовах доставки за рахунок Постачальника.

Згідно п.5.1. Договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються Покупцем на умовах передоплати (авансу) у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях - шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Ціна за Товар вказується в рахунку (5.2. Договору).

Покупець оплачує суму, зазначену в рахунку, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3-х днів з дати виставлення рахунка (п.5.3. Договору).

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими Сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2019р.

Отже, між сторонами у справі виникли господарські правовідносини за договором поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вказує позивач, посилаючись на додані до матеріалів справи докази, на виконання умов Договору про постачання цегли від 12.07.2019, ним було перераховано Фізичній особі-підприємцю Бударному С.В. кошти в сумі 395 000,00 грн згідно платіжного доручення №1 від 19 липня 2019 року, призначення платежу: оплата за цеглу згідно рахунку-фактури №СФ-0000032 від 12.07.2019. Оплата грошових коштів підтверджується також долученими банківськими виписками.

Позивач додатково 11.11.2022, з урахуванням заперечень представника відповідача, викладених у заяві (вх.№6445 від 03.10.2022), долучив до матеріалів справи копію рахунку-фактури №СФ-0000032 від 12.07.2019, виписаного позивачу ФОП Бударним С.В. на партію цегли М-125 в кількості 200 000 шт по ціні 3,95 грн, всього на суму 790 000,00 грн, та пояснив, що згідно вказаного рахунку ним було частково здійснено оплату в сумі 395 000 грн за поставку партії товару (цегли) в кількості 100 000 шт.

Проте, оплачена на суму 395 000,00 грн партія товару (цегли) в кількості 100 000 шт. відповідачем в повному об`ємі не була поставлена, поставлено лише 39 600 шт на суму 156420 грн. Решту оплаченої партії цегли відповідачем не було поставлено та здійснено часткове повернення коштів в сумі 25 000 грн.

- Додатковою угодою №3 від 11.02.2020 до договору про постачання цегли від 12.07.2019 сторони внесли зміни в п.2.1. Розділу 2 Договору, виклавши його в наступній редакції:

"2.1. Предметом поставки за цим Договором є партії цегли керамічної марки М125 по ціні 3,50грн. (три гривні 50коп.) за штуку."

Крім того, Розділ 4 Договору доповнено підпунктом 4.6., виклавши його в наступній редакції:

"4.6. Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару в кількості 39 600 штук до 29.02.2020р."

- Додатковою угодою №4 від 11.02.2020 до договору про постачання цегли від 12.07.2019 сторони внесли зміни в Розділ 5 Договору, доповнивши його підпунктом 5.4. в наступній редакції:

"5.4. Постачальник здійснює повернення сплаченої Покупцем передоплати в сумі 92800 (дев`яносто дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок), шляхом зарахування коштів на поточний банківський рахунок Покупця п./р НОМЕР_1 в АКіБ "УКРСИББАНК", МФО 351005 в строк до 29.02.2020р. Після повернення коштів зобов`язання Постачальника в частині повернутих коштів вважається припиненим."

Пунктом 2 вказаних Додаткових угод передбачено, що останні набирають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками сторін та діють до закінчення строку дії договору.

14.08.2020 позивачем також направлено відповідачу претензію з вимогою оплатити заборгованість за Додатковою угодою №4 від 11.02.2020 до договору про постачання цегли від 12.07.2019 в сумі 92800 грн, на яку за його твердженнями відповіді не отримано.

Оскільки відповідач отримав кошти у межах та на підставі договору про постачання цегли від 12.07.2019, тобто при наявності достатніх правових підстав, однак не виконав зобов`язання з поставки товару на вказану суму грошових коштів та не виконав зобов`язання з повернення коштів передоплати в розмірі 92800грн в строк до 29.02.2020, позивач звернувся із даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17, від 26.05.2022 у справі №902/186/21).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №902/186/21, та узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

Як стверджує позивач, станом на дату звернення із даним позовом, відповідачем не виконано зобов`язання з поставки товару на суму 92800 грн, як і не виконано зобов`язання з повернення вказаної суми передоплати.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини не спростував; також не надано доказів, які б підтвердили поставку товару позивачу на суму 92800 грн, або доказів повернення позивачу вищевказаних коштів (як суми попередньої оплати за товар), суд вважає позовні вимоги ФОП Містюка В.В. в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо тверджень представника відповідача, зазначених у заяві (вх.№6445 від 03.10.2022) про те, що з долучених доказів не вбачається проведення позивачем оплати в сумі 395000 грн саме на виконання договору про постачання цегли №б/н від 12.07.2019, то такі суд вважає необґрунтованими за відсутності інформації (з підтверджуючими документами) про інші укладені сторонами договори.

Посилання відповідача на те, що Додаткова угода №4 до договору про постачання цегли від 12.07.2019, покладена в основу заявлених вимог, датована після припинення дії договору (31.12.2019), судом також відхиляються, оскільки чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст.599 ЦК України, ч.1 ст.202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Отже, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17, від 19.03.2019 у справі №916/626/18, від 09.04.2020 у справі №910/4962/18).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №902/186/21).

Враховуючи прострочення виконання зобов`язання з повернення попередньої оплати в сумі 92800,00 грн, позивач просить стягнути з відповідача 29389,76 грн інфляційних втрат (нарахованих за період березень 2020 року травень 2022 року) та 6423,52 грн - 3% річних (нарахованих за період з 01.03.2020 по 21.06.2022).

Розглянувши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає позов в цій частині також обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Оскільки заявлений позов підлягає до задоволення повністю, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 165, 195, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бударного Сергія Володимировича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Містюка Віктора Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ): 92 800 грн 00 коп. - основного боргу (попередньої оплати), 29 389 грн 76 коп - інфляційних втрат, 6423 грн 52 коп - 3% річних та 2481 грн 00 коп в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2022 року.

Суддя С.Г. Стопник