Рішення

від 05.12.2022 по справі 925/274/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м. Черкаси справа № 925/274/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від прокуратури : не з`явився,

від позивача: представник не з`явився,

від відповідача: представник не з`явився,

від третьої особи: представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси

заяву представника відповідача від 17.11.2022 про ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат у справі

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради

до Фермерського господарства Корінний

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури (вул. Гайдамацька, 16, м.Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради (вул. Шевченка, б.9, смт.Маньківка, Черкаська область, 20101, код ЄДРПОУ 25659958) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до фермерського господарства Корінний (вул. Садова, б.53-А, с.Кищенці, Уманський район, Черкаська область, 20121, код ЄДРПОУ 40405546) про усунення перешкод у здійсненні Маньківською селищною радою права користування та розпорядження майном шляхом:

-зобов`язання фермерського господарства Корінний повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7123183000:02:001:0435 площею 13,57 га;

-скасування вчиненої державної реєстрації права оренди з припиненням такого права за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія та номер НОМЕР_2 , виданий 01.04.2004 Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області) на земельну ділянку площею 13,57 га за кадастровим номером 7123183000:02:001:0435, розташовану в адміністративних межах Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області, вчинену на підставі рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг при Маньківській районній державній реєстрації (номер запису про інше речове право 14400390);

-зобов`язання фермерського господарства Корінний повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7123183000:02:001:0434 площею 2,7 га;

-скасування вчиненої державної реєстрації права оренди з припиненням такого права за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія та номер НОМЕР_2 , виданий 01.04.2004 Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області) на земельну ділянку площею 2,7 га за кадастровим номером 7123183000:02:001:0434, розташовану в адміністративних межах Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області, вчинену на підставі рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг при Маньківській районній державній реєстрації (номер запису про інше речове право 14401833) та стягнення понесених судових витрат.

Рішенням від 16 листопада 2022 року Господарський суд Черкаської області у задоволенні позову відмовив повністю.

Представник відповідача у відзиві на позовну зазначив, що судові витрати відповідача складаються з оплати правової допомоги на підставі договору № 18/04-01 від 18.04.2022, укладеного з адвокатським об`єднанням «ІОртерра», та складають 15 000 грн за підготовку та подання відзиву та гонорару в розмірі 30 000 грн, у випадку відмови в задоволенні позовних вимог. У відзиві також зазначено, що згідно умов договору, оплата правової допомоги здійснюється з моменту виставлення рахунку, відтак докази понесення витрат на правову допомогу будуть направлені до суду згодом.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

17 листопада 2022 року від представника відповідача надійшла заява від 17.11.2022 про розподіл судових витрат та ухвалення у справі додаткового рішення, до якої представник відповідача додав докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в порядку передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 21листопада 2022 року Господарський суд Черкаської області призначив заяву до розгляду у судовому засіданні на 28 листопада 2022 року в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України; явку сторін суд визнав необов`язковою.

28 листопада 2022 року через електронний суд представник відповідача подала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії витягів нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Також уточнення до заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких представник відповідача просить стягнути на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу з Черкаської обласної прокуратури.

30 листопада 2022 року прокурор подав до суду пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, де зазначено, що заява про стягнення 45 000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованою, оскільки в співмірності зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг відповідачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), заявлені до стягнення суми не відповідають критерію реальності таких витрат та непідтверджені відповідними доказами.

В судовому засіданні, яке відбулось 28.11.2022, оголошувалась перерва до 30.11.2022 для можливості прокурору ознайомитись з матеріалами справи.

Прокурор в судовому засіданні, яке відбулося 30.11.2022, заперечувала з приводу розміру витрат на правничу допомогу, оскільки зазначені витрати є необґрунтованими в співмірності зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг відповідачу.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 30.11.2022, просила ухвалити додаткове рішення з урахування заяви про уточнення та стягнути на користь відповідача витрати в сумі 45 000,00 грн. на професійну правничу допомогу з Черкаської обласної прокуратури.

Після оголошеної перерви в судовому засіданні, яке відбулось 30.11.2022, учасники справи не з`явилися.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його проголошення.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та уточнення до неї, письмові пояснення (заперечення) прокурора, матеріали справи в частині, що їх стосуються, та оцінивши їх у сукупності, суд доходить до висновку, що заява представника відповідача підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Зазначена вимога відповідачем виконана, попередній орієнтовний розрахунок очікуваної суми витрат на професійну правничу допомогу наведений у відзиві на позовну заяву.

Після ухвалення рішення у даній справі, представник відповідача подав докази судових витрат пов`язаних з наданням відповідачу правової допомоги у даній справі.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зважаючи на вимоги абзацу другого частини восьмої статті 129 ГПК України протягом п`яти днів після винесення рішення по даній справі адвокат відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та доказами на підтвердження судових витрат понесених відповідачем на правничу допомогу.

На підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Шкварко В., у сумі 45000,00 грн фермерське господарство Корінний надало господарському суду такі документи: копію укладеного між відповідачем та адвокатським об`єднанням «Юртерра», договору про надання правничої допомоги від 18.04.2021 №18/04-01, ордер серія СА №1028867 на надання адвокатом Шкварко В.В. правової допомоги відповідачу, копію підписаного відповідачем і адвокатським об`єднанням «Юртерра» акту прийому-передачі послуг (виконаних робіт) № 1 від 15.11.2022 на суму 15000,00 грн., копію підписаного відповідачем і адвокатським об`єднанням «Юртерра» акту прийому-передачі послуг (виконаних робіт) № 2 від 16.11.2022 на суму 30000,00 грн, копії рахунків адвокатського об`єднання «Юртерра» від 18.04.2022 і від 16.11.2022 на оплату відповідачем відповідно 15000,00 грн та 30000 грн за договором про надання правничої допомоги від 18.04.2022 №18/04-01, копії платіжних інструкцій відповідача від 18.04.2022 № 21 і від 16.11.2022 № 416 на перерахування адвокатському об`єднанню «Юртерра» відповідно 15000,00 грн та 30000,00 грн за надання юридичних послуг за договором про надання правничої допомоги від 18.04.2022 №18/04-01.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 18.04.2022 Адвокатське об`єднання «Юртерра» зобов`язується за завданням замовника надати юридичні послуги на умовах, визначених цим договором.

За змістом додаткової угоди № 1 від 18.04.2022 про визнання вартості послуг по договору від 18.04.2022 №18/04-01 сторони погодили ціну, вартість надання правової допомоги за основним договором, у тому числі гонорару. Сторонами узгоджено, що підготовка та внесення відзиву по справі, в тому числі участь в судових засіданнях у справі № 925/274/22 має вартість 15 000,00 грн. У випадку відмови в задоволенні позовних вимог клієнт додатково сплачує виконавцю гонорар 30 000, 00 грн. Сплата відбувається протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Господарський суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 міститься висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Прокурор в письмових поясненнях зазначив, що заява про стягнення 45 000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованою, оскільки в співмірності зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг відповідачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), заявлені до стягнення суми не відповідають критерію реальності таких витрат та непідтверджені відповідними доказами.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Також у порядку статті 86 ГПК України слід надавати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг із виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача, заперечення прокурора в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена сума є необґрунтованою. Суд погоджується з доводами прокурора про неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу відповідача з необхідним обсягом такої допомоги у суді, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду та тривалість судових засідань), критерію реальності таких витрат.

Враховуючи викладене та те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який представник відповідача просить відшкодувати за рахунок Черкаської обласної прокуратури, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг, суд вважає, що заява представника відповідача про розподіл судових витрат підлягає до часткового задоволення, розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок Черкаської обласної прокуратури, з огляду на заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 15 000,00 грн.

Рішенням від 16 листопада 2022 року Господарський суд Черкаської області у задоволенні позову відмовив повністю, оскільки прокурор невірно обрав спосіб захисту порушеного права.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

Слід зазначити, що Уманська окружна прокуратура не є розпорядником бюджетних коштів, тому судовий збір у даній справі був сплачений прокуратурою Черкаської області (код ЄДРПОУ 02911119).

Наразі Черкаська обласна прокуратура є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (код ЄДРПОУ 02911119).

Таким чином, суд вважає за необхідне покласти відшкодування 15 000, 00 грн судових витрат відповідача на Черкаську обласну прокуратуру.

Керуючись статтями 86, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, буд. 286, 18001, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 02911119) на користь фермерського господарства Корінний (вул. Садова, б.53-А, с. Кищенці, Уманський район, Черкаська область, 20121, код ЄДРПОУ 40405546) 15000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне додаткове рішення складене та підписане 21 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Чевгуз