Постанова

від 20.02.2007 по справі 21/125/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

20 лютого 2007 р.                                                                                  

№ 21/125/06 

                                Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Удовиченко О.С.

суддів:

Панової І.Ю.

Хандуріна М.І.

розглянувши  касаційну скаргу

ліквідатора Українського

промислово-інвестиційного консорціуму “Металургія” ОСОБА_1.

на ухвалу  у справі

господарського суду Запорізької

області від 03.10.2006р.  №   21/125/06 господарського суду

Запорізької області

за заявою

1. Українського

промислово-інвестиційного консорціуму “Металургія” 2. ЗАТ “Таврида-Центр”

до

Українського

промислово-інвестиційного консорціуму “Металургія”

про

банкрутство

в судовому

засіданні взяли участь  представники :

ліквідатор:

ОСОБА_1.

представник ліквідатора:

ОСОБА_2.

ЗАТ  “Таврида-Центр”:

Кошуба В.В., Протазан В.Є.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької

області від 07.06.2006 року (суддя Черкаський В.І.) у справі № 21/125/06

визнано  Український

промислово-інвестиційний консорціум “Металургія” банкрутом та відкрито

ліквідаційну процедуру. Ліквідатором 

призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

19.09.2006 р.  представниками УПІК “Металургія” та ЗАТ

“Таврида-Центр” було подано заяви про перегляд постанови господарського суду

Запорізької області від 07.06.2006 р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду

Запорізької області від 26.09.2006 р. зазначені заяви про перегляд за

нововиявленими обставинами вищезазначеної постанови  прийняті 

до розгляду.

03.10.2006 р. господарським судом

Запорізької області було винесено ухвалу, якою, крім іншого, заборонено

ліквідатору банкрута ОСОБА_1вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна

Українського промислово-інвестиційного консорціуму “Металургія” до розгляду

заяв УПІК “Металургія” від 11.09.2006 р. та ЗАТ “Таврида-Центр” № 47 від

19.09.2006 р. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського

суду Запорізької області від 07.06.2006 р. по справі № 21/125/06.

Ліквідатор Українського

промислово-інвестиційного консорціуму "Металургія" ОСОБА_1. звернувся

до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.10.2006 року у

справі  № 21/125/06 скасувати в частині

заборони ліквідатору вчиняти будь - які дії щодо відчуження майна УПІК

“Металургія”.

В обґрунтування касаційної скарги

скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні

оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права,

зокрема: невірно застосовано норми 66, 67 Господарського процесуального кодексу

України, не враховано особливості, встановлені ст.ст. 23, 24, 25 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Судова колегія, розглянувши наявні

матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну

оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4 Закону до боржника

застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном

боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника;

ліквідація банкрута.

У відповідності до Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності,

визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо

задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно зі ст. 25 Закону до

повноважень ліквідатора банкрута належить, зокрема, виконання функцій з

управління та розпорядження майном банкрута, вжиття заходів, спрямованих на

пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а

також реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру

вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника

банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на

майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження

майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо

розпорядження майном банкрута не допускається.

Таким чином, при прийнятті ухвали

від 03.10.2006 р. по справі № 21/125/06, господарським судом Запорізької

області, всупереч положень ст.ст. 1, 23, 24, 25 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, були обмежені

повноваження ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури у межах

процедури банкрутства, надані йому Законом України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що унеможливлює

досягнення основної мети здійснення ліквідаційної процедури банкрута

-задоволення вимог кредиторів шляхом продажу майна банкрута.

Окрім того, вживаючи такий захід

забезпечення, як заборона ліквідатору банкрута ОСОБА_1вчиняти дії, спрямовані

на відчуження майна УПІК “Металургія”, господарський суд керувався нормами

статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачений

порядок забезпечення позову.

Положеннями ст. 41 ГПК встановлено,

що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,

передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом

про банкрутство.

Відповідно до преамбули Закону

України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом", норми цього Закону встановлюють умови та порядок відновлення

платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання

його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового

задоволення вимог кредиторів. Отже, норми цього закону є спеціальними по

відношенню до норм інших нормативних актів, зокрема, норм Господарського

процесуального кодексу України.

За таких обставин колегія суддів

вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та

процесуального права, що є підставою для скасування ухвали господарського суду

Запорізької області від 03.10.2006 р. у частині заборони ліквідатору вчиняти

дії щодо відчуження майна боржника.

Керуючись статтями  1115,  1117,  1119-11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О

В И В :

Касаційну скаргу ліквідатора

Українського промислово-інвестиційного консорціуму “Металургія” ОСОБА_1.

задовольнити.

Ухвалу господарського суду

Запорізької області від 03.10.2006 р. у справі № 21/125/06 скасувати в частині

заборони ліквідатору ОСОБА_1вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна

Українського промислово-інвестиційного консорціуму “Металургія”.

Справу передати для подальшого

розгляду до господарського суду Запорізької області.

Головуючий                                                                          О.С. Удовиченко  

Судді                                                                                      І.Ю.

Панова

М.І. Хандурін