Постанова

від 12.09.2006 по справі 21/125/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

12

вересня 2006 р.                                                                                  

№

21/125/06 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого     

Удовиченка

О.С.

суддів

:

Панової

І.Ю. Яценко О.В.

розглянувши  касаційну скаргу

ЗАТ

“Таврида-Центр”

на

постанову

господарського

суду Запорізької області від 07.06.2006р.

у

справі господарського

суду

№

21/125/06 Запорізької  області

за

заявою

Українського

промислово-інвестиційного консорціуму “Металургія”

про

банкрутство

арбітражний

керуючий

ОСОБА_1

в судовому засіданні взяли участь  представники :

ЗАТ

“Таврида-Центр”:

Протазан

В.Є., Серьожечкін О.В.

Українського

промислово-інвестиційного консорціуму “Металургія”:

Терещук

О.О.,  Толстих А.В.

арбітражний

керуючий:

ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

          Постановою господарського суду Запорізької області від

07.06.2006р. (суддя Черкаський В.І.) 

визнано Український промислово-інвестиційний консорціум “Металургія”

банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором

арбітражного керуючого ОСОБА_1

          ЗАТ “Таврида-Центр” звернулось до

Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

постанову господарського суду Запорізької області від 07.06.2006р. скасувати,

посилаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної

постанови норм матеріального та процесуального права та, зокрема, зазначає, що

оскаржувана постанова суттєвим чином порушує права і обов'язки скаржника,

оскільки заявник є учасником Українського промислово-інвестиційного консорціуму

“Металургія” і у відповідності до статуту Консорціуму (п. 5.4) має право брати

участь в управлінні справами Консорціуму та у контролі над його діяльністю,

право на одержання інформації про його діяльність, право на одержання коштів,

які залишаться після розрахунків (п. 13.3 Статуту).

Судова

колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно

до статті 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають

підприємства та організації, що звертаються за захистом своїх порушених або

оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття

передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У

підпункті 4.4. рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №

18-рп/2004 у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів

України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4

Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом

інтерес) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що акціонер може

захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом

звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим

акціонерним товариством, учасникам якого він є, органами чи іншими акціонерами

цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі

третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного

товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних

охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Відповідно

до статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є

обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до

застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

Згідно

зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про

банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий

санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном)

боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть

участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України,

державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого

самоврядування, представник працівників боржника.

Акціонери

господарського товариства можуть бути учасниками справи про банкрутство, якщо

вони матимуть статус будь-якої із зазначених осіб.

Права

та обов'язки учасника консорціуму за своєю правовою природою відповідають

правам та обов'язкам акціонера.

Колегію

суддів встановлено, що ЗАТ “Таврида-Центр” не має в даній справі статусу жодної

з осіб, перелічених у ст. 1 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим

касаційна скарга ЗАТ “Таврида-Центр” не може бути задоволена.

Керуючись

статтями  1115,  1117,  1119-11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну

скаргу ЗАТ “Таврида-Центр” залишити без задоволення.

Постанову

господарського суду Запорізької області від 07.06.2006р. у справі №21/125/06

залишити без змін.

Головуючий                                                                      

   О.С. Удовиченко  

Судді                                                                                     І.Ю.

Панова

О.В. Яценко