Рішення

від 19.12.2022 по справі 216/126/22

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/126/22

провадження 2/216/1684/22

РІШЕННЯ

іменем України

19 грудня 2022 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Бутенко М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кравець А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення ДТП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення ДТП.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що 27 серпня 2020 року о 20 год 05 хв на 183 км +800 м автодороги Н-23 відповідач ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом екскаватор «Caterpillar» номерний знак НОМЕР_1 перед зміною напрямку руху, а саме: виїжджаючи з лівого узбіччі по напрямку руху не переконався, що створює небезпеку іншим учасникам руху внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 рухався про проїзній частині та виконував маневр об`їзду перешкоди ліворуч, позначений дорожнім знаком 4.8, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 13.10.2021 відповідача ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому відповідач ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах із відповідачем ТзОВ "МІТАЛ ІНКОМ" і вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП у свій робочий час під час укладання асфальту між м. Апостолове та м. Кривий Ріг.

На початку грудня 2021 року на звернення позивачів МТСБУ повідомило про відсутність правових підстав для виплати Позивачам відшкодування з фонду захисту потерпілих за випадком, коли збиток завдано трактором навантажувачем «Cat 428F2» із навісним ківшом та відмовило у здійсненні виплати відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП за шкоду пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32 Закону), через неподання письмової заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого (пункт 37.1.4. статті 37 Закону), оскільки для такого типу ТЗ згідно із п.1.5 ст.1 та ст.6 Закону не встановлено коригуючий коефіцієнт. Зазначене підтверджується звукозаписом телефонної розмови працівника МТСБУ з ОСОБА_1 , самостійно зафіксованої останнім на «DVD- диску» звукозапису, копія якого додається.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є начебто підставою для проведення регламентної виплати МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих згідно статті 3 Закону; тобто рішення про виплату будь-якого страхового відшкодування, - зараз не можливо.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження (експертизи) № 202/20 по визначенню матеріального збитку від 02 квітня 2021 року, складеного судовим експертом Рейнюком О.В., сума матеріального збитку заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля «Шевроле Авео» державний номерний знак НОМЕР_2 ідентифікаційний номер (VIN кузова, шасі, рами) НОМЕР_3 (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей), складає 41 304, 04 грн. (сорок одна тисяча триста чотири тривні 04 копійки) (дивись додатки до заяви).

Таким чином, загальна сума спричиненої Позивачам майнової шкоди за пошкоджений автомобіль (загальна сума вартості позову) складає: 41 304, 04 грн + 1 750 грн + 200, 00 грн. + 1 450, 00 грн. + 550, 00 грн = 45 254, 04 грн (сорок п`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 04 копійки).

Крім спричинення неправомірними діями відповідачів майнової шкоди, Позивачам також було спричинено немайнову моральну шкоду, яка знаходиться в безперервному причинному зв`язку з ДТП, що мала місце 27 серпня 2020 року та виражається в порушенні Конституційних, цивільних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо їх володіння, користування і розпорядження власним майном.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням та пошкодженням її майна. Більш того позивачі вважають, що саме внаслідок ДТП розпалася їх сім`я.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів адвокат Вірко В.В. позовну заяву підтримали повністю, просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, її представник адвокат Вірко В.В. просив розгляд справи проводити у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його представник адвокат Копійко А.А. в судовому засіданні проти задоволення позову в частині стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_5 заперечував.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_5 , виконував свої трудові обов`язки, на час вчинення ДТП, а саме 27.08.2020 він працював на посаді машиніста екскаватора в ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ».

За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.

Тобто, в даному випадку законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець, тому саме ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ» має відшкодовувати шкоду завдану внаслідок ДТП.

Позивачі зазначають в позовній заяві, внаслідок ДТП, що сталася через всю тяжкість наслідків зіткнення, пошкодження сумісного автомобіля «Шевроле Авео», людської болі, у сильних душевних стражданнях і переживаннях які носили значний характер у зв`язку з чим розпалася їх сім`я.

Проте, в Рішенні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 01.11.2021 у справі 212/8122/21 підставами припинення шлюбних відносин є наявність з боку ОСОБА_1 до ОСОБА_4 насилля психологічного, економічного та фізичного характеру через різні погляди на сімейне життя.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Тобто, в даному випадку законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець, тому саме ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ» має відшкодовувати моральну шкоду завдану внаслідок ДТП.

Відповідач товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є власником автомобіля, марки «Chevrolet» номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_4 .

Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 13.10.2021 відповідача ОСОБА_5 було визнано винним за ст. 124 КУпАП, тобто за порушення ним правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів: Caterpillar» номерний знак НОМЕР_1 та «Chevrolet» номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №202/20 по визначенню матеріального збитку, сума матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля ««Chevrolet» номерний знак НОМЕР_2 складає 41304,04 грн

Рахунком фактурою № 25 від 09.03.2021 встановлено, що ОСОБА_4 сплачено експерту Рейнюку А.В. 250 грн за виїзд 16.03.2021 на місце огляду автомобіля, а Рахунком фактурою № 123 від 21.09.2021 встановлено, що ОСОБА_4 сплачено експерту Рейнюку А.В. 1500 грн за автотоварознавче дослідження автомобіля.

Також судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг шлюб між позивачами розірвано 01.11.2021.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися з позовом до ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення ДТП.

Крім того судом було встановлено, що відповідно до трудової книжки відповідача ОСОБА_5 з 18.05.2020 до 01.06.2022 він працював на посаді машиніста екскаватора товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ".

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Зокрема, у позивача суд повинен з`ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). З`ясовується правильність об`єднання кількох однорідних вимог, наявність у позивача інших вимог до відповідача, які можуть бути пов`язаними між собою, для вирішення питання про їх об`єднання або роз`єднання (стаття 126 ЦПК). У відповідача суд з`ясовує суть заперечення проти позову та характер такого заперечення (процесуальний чи матеріально-правовий). З урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню (предмет доказування; стаття 179 ЦПК). Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»).

Як слідує із змісту позовної заяви, позивачі просили стягнути матеріальну та моральну шкоду, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Частинами 1,2 статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою Верховного Суду України від 27.04.2018 року у справі № 910/9029/17 визначено три способи відшкодування шкоди внаслідок ДТП «потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав. Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічний правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі N 6-954цс16 (Постановам 6-954цс16).

Відповідно до статті 36.6. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №177/472/16 (провадження №61-2796св20), зазначено, що «в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження №14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм».

ОСОБА_5 , виконував свої трудові обов`язки, на час вчинення ДТП, а саме 27.08.2020 він працював на посаді машиніста екскаватора в ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ».

Тобто, в даному випадку законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець, тому саме ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ» має відшкодовувати шкоду завдану внаслідок ДТП.

Тому суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в частині її стягнення з відповідача ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ».

Крім того, відповідно до частин першої третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Тобто, в даному випадку законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець, тому саме ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ» має відшкодовувати моральну шкоду завдану внаслідок ДТП.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судом враховується характер і обсяг заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди, а також те, що пошкодження автомобіля дійсно негативно вплинули на спосіб життя позивачів, що викликало її моральні страждання.

Між тим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди позивачам була спричинена матеріальна шкода, а також спричинені моральні переживання та страждання, суд вважає за можливе задовольнити частково позовні вимоги позивачів в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з відповідача ТОВ «МІТАЛЛ ІНКОМ» на користь їх кошти в розмірі 10 000 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки вказана сума є об`єктивною та достатньою для відшкодування моральної шкоди, що відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У зв`язку з тим, що позивачем за надання правничих послуг сплачено 24 000 грн, що підтверджується квитанцією, договорами на представництво інтересів у суді, актами виконаних робіт, тому на користь позивачів підлягає стягненню вказана сума.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з урахуванням задоволення позову частково з відповідача ТОВ «МІТАЛЛІНКОМ» на користь позивачів підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 992,40 грн кожному.

Керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 223, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення ДТП задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 45254,04 грн (сорок п`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні чотири копійки) матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 10 000 грн (десять тисяч гривень) моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу в розмірі 24 000 грн (одна тисяча п`ятсот гривень).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення 22 грудня 2022 року о 15.00 годині.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "МІТАЛ ІНКОМ" , ЄДРПОУ 39718264, розташоване за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, буд. 77, кв. 33.

Суддя М.В. Бутенко