Рішення

від 10.11.2022 по справі 554/1380/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.11.2022Справа № 554/1380/21 Провадження № 2/554/1413/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Сорока Ю.Г., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, третя особа ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги просить наказ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області № 14-К від 01.02.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 визнати протиправним, а звільнення ОСОБА_1 з посади начальника забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів незаконним, та стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що 01.06.2018 року вона була призначена на посаду начальника відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області.

Наказом директора Регіонального центру № 14-К від 01.02.2021 її звільнено з посади начальника відділу якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно з п.3 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю.

З наказом про звільнення не погоджується з підстав його незаконності внаслідок відсутності в її діях жодного дисциплінарного проступку, що виключає систематичність як обов`язкову ознаку підстав для звільнення за п.3, ч.1 ст. 40 КЗпП України та грубе порушення процедури звільнення, що в даному випадку є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Наказом № 1-К від 11.01.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв`язку з недотриманням ст. 139 КЗпП, п. 3.2 Правил внутрішнього розпорядку працівників Регіонального центру затверджених наказом Регіонального центру № 89 від 28.07.2015 р. та погоджених зборами трудового колективу Регіонального центру, протокол № 2 від 27.07.2015 р., п. 2.3 Посадової інструкції начальника відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру, затвердженої директором Регіонального центру 01.06.2018 р., наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 29.03.2019 р. № 40 та керуючись статтями 147-149 КЗпП. Підстава: службова записка ОСОБА_4 від 24.11.2020, акт № 2 від 24.12.2020, службова записка ОСОБА_2 від 02.12.2020, службова записка ОСОБА_4 від 22.12.2020, службова записка від 29.12.2020.

Оскаржуваний наказ вважала незаконним у зв`язку з відсутністю події дисциплінарного проступку, неналежною службовою перевіркою службових та акту, що послугували підставою для перевірки, та оскаржила останній до суду.

Так, Постановою Полтавського апеляційного суду м. Полтави від 24 лютого 2021 року по справі № 554/160/21, скасований наказ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області № 1-К від 11.01.2021 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

На даний час оскаржуваний наказ про звільнення скасований відповідачем самостійно. На посаді начальника відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачам Регіонального центру вона поновлена з 01 серпня 2021 року.

В той же час, зміст наказу № 83-к від 30.07.2021 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » не містить відомостей про відсутність в її діях дисциплінарних проступків та незаконність звільнення. Втрата чинності оскаржуваного наказу автоматичного не визначає його статус як протиправного, тому свої права поновленими в повній мірі не вважає.

Крім того застосуванням дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільненням внаслідок прийняття протиправних рішень їй завдана моральна шкода, яка дотепер відповідачем не відшкодована.

До суду надійшов відзив на позовну заяву Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила позов задовольнити повністю, враховуючи обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про день час та місце слуханням справи в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає часковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.2018 року призначена на посаду начальника відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (а.с.82 наказ).

11.01.2021 року директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області Черчатим О. було винесено наказ №1-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким оголошено догану начальнику відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів ОСОБА_1 у зв`язку з недотриманням ст. 139 КЗпП України, п. 3.2 Правил внутрішнього розпорядку працівників Регіонального центру затверджених наказом Регіонального центру № 89 від 28.07.2015 р. та погоджених зборами трудового колективу Регіонального центру, протокол № 2 від 27.07.2015 р., п. 2.3 Посадової інструкції начальника відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру, затвердженої директором Регіонального центру 01.06.2018 р., наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 29.03.2019 р. № 40 та керуючись статтями 147-149 КЗпП України.

Наказом директора Регіонального центру № 14-К від 01.02.2021 її звільнено з посади начальника відділу якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно з п.3 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю.

Положеннямистатті 3 КЗпП Українивизначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Згідно ізстаттею 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідност. 140 КЗпП Українитрудова дисциплiна на пiдприємствах, в установах, органiзацiях забезпечується створенням необхiдних органiзацiйних та економiчних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свiдомим ставленням до працi, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлiнну працю.

Відповідно до положеньстатті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У трудовому законодавстві немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

У частині першійстатті 148 КЗпП Українипередбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24.02.2021 року скасовано наказ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області №1-К від 11.01.2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів ОСОБА_1 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25.05.2021 року залишено без змін рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2021 року.

Згідно наказу Регіонального центру № 54-к від 18.06.2021 наказ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 11 січня 2021 року № 1-К «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 скасований.

Згідно наказу Регіонального центру № 83-к від 30.07.2021 наказ Регіонального центру з надання вторинної правової допомоги у Полтавській області від 01 лютого 2021 року № 14-К «Про звільнення ОСОБА_1 » скасований. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області з 01.02.2021 року.

Позивач вказує, що зміст наказу № 83-к від 30.07.2021 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » не містить відомостей про відсутність в її діях дисциплінарних проступків та незаконність звільнення. Втрата чинності оскаржуваного наказу автоматичного не визначає його статус як протиправного, тому свої права поновленими в повній мірі не вважає.

Згідно з частиною першоюстатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Устатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3ст. 149 КЗпП України).

Таким чином, в силу ст.ст. 147-149 КЗпП Українироботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченістаттями 147-1-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Також, згідно згідно п. 3 ППВСУ № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З положень ч.ч.1,2ст. 1167 ЦК Українивбачається, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина його є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок неправомірних дій позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок протиправних рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності, погіршення відносин з колегами, зниження престижу та ділової репутації.

На підставі викладеного, з урахування принципу справедливості та співмірності, враховуючи розмір матеріальної шкоди, завданої позивачам, суд вважає, що вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Відповідно ч.1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 5ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача відшкодування майнової та моральної шкоди підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,19,81,141,263-265,268,272,273-276,280-284 ЦПК України, ст..23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194, суд-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, третя особа ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів.

Стягнути з Реогіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області ( 36011, м.Полтава, вул. Європейська, 37/40, ЄДРПОУ 38324552) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) завдану моральну шкоду в розмірі 30000 ( тридцять тисяч) гривень та судові витрати в сумі 1908 ( одна тисяча дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30 -денний термін апеляційної скарги з дня його проголошення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення у той же строк з моменту отримання копії рішення суду.

Повний текст рішення буде проголошено 18.11.2022.

Суддя В.М.Бугрій