Ухвала

від 20.12.2022 по справі 554/2462/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 20.12.2022Справа № 554/2462/22 Провадження № 1-кс/554/14570/2022

УХВАЛА

іменем України

20 грудня 2022 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022170000000151 від 06 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на автомобіль MERCEDES-BENZ моделі 1114 D державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який перебуває у володінні виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування на період досудового розслідування та розгляду справи у суді, з постановкою його на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області.

Клопотання мотивоване тим, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170000000151 від 06 квітня 2022 року за ч. 3 ст. 191 КК України за фактом розтрати бюджетних коштів під час закупівлі спеціалізованих транспортних засобів посадовими особами виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району у листопаді грудні 2021 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району (код ЄДРПОУ 04382062, зареєстроване за адресою: Кременчуцький район, смт. Градизьк, вул. Київська, 51) проведено відкриті закупівлі товарів, за результатами якого укладено договір №247 від 26.11.2021 із фізичною особою ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на постачання Асенізаційної автоцистерни (вантажна спеціалізована цистерна асенізаційна) на суму 527000 грн. Вказаний договір підписано селищним головою виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Мирославом Носа з порушенням вимог чинного законодавства.

Аналізом інформаційно-облікових систем МВС України також встановлено, що придбані асенізаційна автоцистерна (вантажна спеціалізована цистерна асенізаційна) на суму 527000 грн. на базі автомобіля MERCEDES-BENZ моделі 1114 D державний номерний знак НОМЕР_4 та Автогідропідіймача на суму 579200 грн. на базі автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 431 CDI державний номерний знак НОМЕР_5 випущеного у 2002 році. Таким чином два вказаних транспортних засоби є не новими, а такі що були у використанні.

При цьому, встановлено, що у вище вказаних проведених торгах по кожній вказаній закупівлі як учасник конкурент брало участь лише КП «Благоустрій» Градизької селищної ради (код ЄДРПОУ 43205262, зареєстровано: смт. Градизьк, вул. Героїв Дніпра, 13), яке було задіяне для можливої легалізації законності проведення торгів.

За результатами транспортнотоварознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість асенізаційної автоцистерни (вантажна спеціалізована цистерна асенізаційна) на базі автомобіля MERCEDES-BENZ моделі 1114 D становить 405910,00 грн. та вартість Автогідропідіймача базі автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 431 CDI становить 556889,00 на дату їх придбання.

Відповідно до довідки Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 15.08.2022 встановлено, що у зв`язку з порушенням вимог ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині не здійснення закупівель за принципом максимальної економії та ефективності вплинули на результати закупівлі, як наслідок, під час виконання договірних зобов`язань, призвели до втрати активів ВК Градизької селищної ради, чим завдано збитків на суму 121290,00 грн. за результатами закупівлі асенізаційної автоцистерни (вантажна спеціалізована цистерна асенізаційна) на базі автомобіля MERCEDES-BENZ моделі 1114 D.

Під час досудового розслідування також встановлено, що згідно тендерної документації по закупівлі об`єм асенізаційної цистерни повинен бути не менше 7 кубів. З показань чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , він продавав авто з цистерною об`ємом 6,5 куби. При цьому відповідно до висновку науково-технічної експертизи №559738 Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут», максимальний допустимий об`єм цистерни автомобіля MERCEDES-BENZ моделі 1114 D державний номерний знак НОМЕР_4 (на теперішній час НОМЕР_1 ) 4,5 куби.

За результатами проведення слідчих (розшукових) дій встановлено місце знаходження автомобіля MERCEDES-BENZ моделі 1114 D та проведено його огляд із залученням спеціаліста судового експерта.

З метою забезпечення своєчасного проведення слідчих дій та судових експертиз та збереження речових доказів ухвалою слідчого судді від 31 жовтня 2022 року накладено арешт на вказаний автомобіль з позбавленням права відчуження та розпорядження транспортним засобом.

Відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-22/13807-АВ від 10.11.2022 року місткість цистерни, якою укомплектований автомобіль MERCEDES-BENZ моделі 1114 D державний номерний знак НОМЕР_1 становить 7,92 метри кубічних.

Окрім цього, отримано висновок судової експертизи технічного стану транспортного засобу №3448 від 24.11.2022, згідно якої цистерна об`ємом 7,92 метри кубічні, якою укомплектований автомобіль MERCEDES-BENZ моделі 1114 D державний номерний знак НОМЕР_1 не відповідає дозвільній документації (висновку науково-технічної експертизи №55738 від 28.04.2021 Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» Міністерства Інфраструктури України) на підставі якого переобладнано вказаний автомобіль з установкою на його шасі цистерни (асенізаційної) із застосуванням спеціального устаткування вакуумної машини КО-503 а відтак і вимогам п.31.3 а) «Правил дорожнього руху України», відповідно до яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Таким чином, слідчий стверджує, що експлуатація автомобіля MERCEDES-BENZ моделі 1114 D державний номерний знак НОМЕР_1 заборонена.

У зв`язку з тим, що використання автомобіля за вищевказаних умов не можлива, а тому вважав доцільним накласти на нього арешт також у частині заборони використання, що в даному випадку не може будь-яким чином перешкоджати законній господарській діяльності пов`язаної з використанням вказаного автомобіля та постановки його на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області.

Також посилається, що існує сукупність підстав і підозр вважати, що автомобіль MERCEDES-BENZ моделі 1114 D державний номерний знак НОМЕР_1 є доказом злочину речовим доказом, а саме матеріальним об`єктом, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ.

Отже, завданням арешту майна слідчий в клопотанні зазначає запобігання можливості його приховування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі, відчуження, а метою арешту майна забезпечення збереження речових доказів. Вважає, що незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини по справі, у зв`язку з чим звернувся із цим клопотанням в порядку ст. 170 КПК України.

Від представника власника майна виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області адвоката ОСОБА_6 до суду надійшли письмові заперечення проти клопотання слідчого про арешт майна. З клопотанням слідчого не погоджується та просить врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та правові наслідки арешту майна. При цьому, ухвалою слідчого судді від 30 листопада 2022 року було відмовлено в задоволенні клопотання про скасування арешту цього ж майна із обґрунтуванням, що хоч і з певними обмеженнями, але власник має право користуватись належним йому транспортним засобом на свій розсуд та останній фактично перебуває у його володінні, що не заперечувалось учасниками процесу, тоді як на теперішній час заборона відчуження та розпорядження цим майном виправдовує такий ступінь втручання у право власності особи, що є пропорційним, оскільки здійснюється в рамках кримінального процесуального закону та переслідує легітимну мету виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. У випадку ж задоволення клопотання слідчого про арешт автомобіля буде обмежено права користування транспортним засобом та порушено принцип пропорційності. При цьому, автомобіль активно використовується Градизькою селищною радою для надання послуг населенню за його призначенням (асенізатор), так і залучався двічі за останній тиждень для гасіння пожеж на території громади. Отже, обмеження права власності призведе до вкрай негативних наслідків для Градизької територіальної громади. Крім того, проведення замірів бочки асенізатора можливе і без накладення арешту, тим паче, що такі заміри вже проведені слідчим та у нього наявні результати експертного дослідження з цього приводу. Натомість, обґрунтування слідчого про те, що розміри бочки асенізатора можуть призвести до порушення правил ПДР України не можуть братись до уваги судом, оскільки не відповідають принципу співрозмірності забезпечення досудового розслідування. Таким чином, враховуючи відсутність належного обґрунтування слідчим підстав накладення арешту, не співрозмірність такого обмеження права власності завданням кримінального провадження та наявність значених негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб, просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна (а. с.43-44).

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Від слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, згідно з якою просить розглянути клопотання про арешт майна за його відсутності, вимоги клопотання підтримує та просить задовольнити (а. с. 46).

Від адвоката ОСОБА_6 до суду надійшла заява про проведення судового засідання без його участі, проти задоволення клопотання заперечує та просить відмовити з підстав, зазначених ним у письмових запереченнях (а. с. 45).

За таких обставин, ураховуючи процесуальні строки розгляду та наявність волевиявлення учасників, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за їх відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4ст. 107 КПК України.

Вивчивши суть клопотання, дослідивши долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Установлено, що в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження № 12022170000000151 від 06 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Згідно з фабулою витягу з ЄРДР зафіксовані відомості про те, що до СУ ГУНП в Полтавській області надійшли матеріали відносно посадових осіб виконавчого комітету Градизької селищної ради Кремечуцького району за фактом того, що вказані службові особи, діючи за попередньою змовою із рядом суб`єктів господарювання, здійснюють привласнення бюджетних коштів під час закупівель сільськогосподарської техніки (а. с. 3).

Також установлено, що в рамках цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2022 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль MERCEDES-BENZ моделі 1114D державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який перебуває у володінні виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області шляхом заборони його відчуження та розпорядження до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Мотивами накладення арешту на вказане майно стало те, що органом досудового розслідування доведено наявність вагомих підстав вважати, що зазначене майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також необхідність арешту майна зумовлювалась обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення огляду автомобіля чи перешкоджатиме встановленню істини, внаслідок чого таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст.170-173КПК України слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Слідчий же, звертаючись до слідчого судді з цим клопотанням, зазначив, що метою арешту у виді заборони права користування автомобілем MERCEDES-BENZ моделі 1114 D державний номерний знак НОМЕР_1 є забезпечення збереження речових доказів, що визначено п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, а також не відповідність цього транспортного засобу дозвільній документації і вимогам п. 31.3 а) «Правил дорожнього руху України», відповідно до яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху. У зв`язку з цим, посилаючись на заборону експлуатації автомобіля, вважає на період досудового розслідування та розгляду справи у суді арештувати автомобіль з постановкою його на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області.

Відповідно до пункту 7 частини другоїстатті 131КПК України арештмайна єодним ізвидів заходівзабезпечення кримінальногопровадження.Частиною третьоюстатті 132КПК Українипередбачено,що застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняне допускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею1Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно зі статтею 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом.

Відповідно до ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цьогоКодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п. 3, 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Аналогічні по суті вимоги передбачені статтями 94,132 КПК України щодо оцінки доказів, дослідження всіх обставин кримінального провадження для прийняття відповідного процесуального рішення.

З наявних матеріалів клопотання вбачається, що автомобіль MERCEDES-BENZ моделі 1114D державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 від 23 листопада 2021 року зареєстрований за виконавчим комітетом Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області.

Відповідно до висновку експерта № 3448, складеного 24 листопада 2022 року цистерна об`ємом 7,92 м. куб., якою укомплектований автомобіль MERCEDES-BENZ моделі 1114D державний номерний знак НОМЕР_1 відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи від 10 листопада 2022 року № СЕ-19/117-22/13807-АВ Полтавського НДЕКЦ МВС не відповідає дозвільній документації (висновку науково-технічної експертизи № 55738 від 28 квітня 2021 року Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» Міністерства інфраструктури України), на підставі якого переобладнано вищевказаний автомобіль з установкою на його шасі цистерни (асенізаційної) із застосування спеціального устаткування вакуумної машини КО-503, а відтак і вимогам п. 31.3 а) «Правил дорожнього руху України» (а. с. 38-39).

Проте, слідчим у клопотанні не доведено необхідності арешту у виді позбавлення права користування вказаним транспортним засобом, який належить виконавчому комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, а так само не доведено наявності нових ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, які б виправдовували такий ступінь втручання у право власності особи, про що він просить у цьому клопотанні.

Тоді як зазначені ним посилання мають загальний характер та жодним чином не конкретизовані.

При цьому, за змістом клопотання слідчий зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170000000151 здійснюється за фактом розтрати бюджетних коштів під час закупівлі спеціалізованих транспортних засобів посадовими особами виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району у листопаді грудні 2021 року. Тобто, органом досудового розслідування здійснюється перевірка обставин щодо можливих неправомірних дій в межах правової кваліфікації за ч. 3 ст. 191 КК України. Нових фактів чи внесення додаткових відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим не зазначено.

Натомість, посилання слідчого щодо невідповідності транспортногозасобу дозвільнійдокументації тавимогам Правилдорожнього рухуУкраїни, як на підставу арешту, не узгоджуються з приписами ст. 170 КПК України, а також предметом розслідування в цьому кримінальному провадженні. Водночас, виявлення та фіксація можливих порушень в сфері ПДР відноситься до компетенції уповноважених на те органів державної влади відповідно до вимог чинного законодавства.

Також до суду не надано переконливих та достатніх доказів на підтвердження того, що існує обґрунтована підозра про вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у спосіб, визначений слідчим в цьому клопотанні.

Зрештою, застосований ухвалою слідчого судді від 31 жовтня 2022 року захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту цього ж майна шляхом заборони його відчуження та розпорядження, на переконання слідчого судді, на теперішній час в повній мірі виправдовує мету його збереження як речового доказу та запобігання ризикам втрати або приховування, є пропорційним, і відповідає легітимній меті виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Крім того, слідчим не зазначено достатніх підстав вважати, що із залученням вказаного майна для досягнення цілей кримінального провадження потрібно проводити в подальшому будь-які слідчі та процесуальні дії, які б обумовлювали необхідність одночасного обмеження (арешту) у виді всіх можливих заборон правомочностей власника (відчуження, розпорядження, користування) щодо цього транспортного засобу із постановкою його на майданчик тимчасово зберігання транспортних засобів.

А посилання на те, що транспортний засіб необхідний для проведення всебічного й неупередженого досудового розслідування та призначення «судової експертизи» є непереконливими, недостатніми та не підтверджуються документально, зокрема, відсутні відомості про те, що така експертиза (яка саме), якщо вона ще не проведена, призначалася слідчим чи прокурором.

Слідчий суддя звертає увагу, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання проарешт майна, зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснитиарешт майна.

Однак, викладені в клопотанні обставини є недостатніми для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження за наведеного слідчим обґрунтування.

Слідчим не представлено жодних доказів того, що власником майна, його фактичним володільцем чи іншими особами після накладення арешту на це майно 31 жовтня 2022 року здійснювались будь-які дії щодо його приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження, у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, які б не були враховані при постановленні попередньої ухвали слідчим суддею.

З урахуванням наведеного, аналіз клопотання про накладення арешту на майно не дає достатніх підстав вважати, що містить правові (законні) підстави для арешту та позбавлення права користування згаданим транспортним засобом.

Тоді як доводи представника власника майна щодо необґрунтованості зазначених слідчим підстав для накладення такого арешту й неспіврозмірності обмеження права власності, заслуговують на увагу.

Також стороною обвинувачення протягом розгляду не спростовані доводи адвоката про те, що заборона користування транспортним засобом може призвести до значного обмеження правомірної господарської діяльності власника майна та негативних наслідків для третіх осіб, зокрема, інтересів Градизької територіальної громади.

В силустатті 41 Конституції України, статті 1 Протоколу №1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тримання майна у кримінальному провадженні (арешт майна) може бути необхідним для належного здійснення правосуддя, що є законною метою в «загальних інтересах» суспільства (наприклад, Рішення у справі East West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява № 19336, параграф 188). Разом з тим, має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається - так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwards проти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69). Тому, навіть сам факт тривалого тримання майна у випадку якщо таке тримання є безпідставним, може бути порушенням статті 1 Протоколу 1 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст.16КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, накладення додаткової заборони користування вказаним транспортним засобом може призвести до втручання у право інших осіб на мирне володіння майном. Таке втручання буде невиправданим, оскільки призведе виключно до свавільного порушення ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає, що запобігання таким порушенням є додатковою, але не менш важливою підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Відтак, у даному випадку враховуються правові підстави для арешту, можливість використання наведеного в клопотанні майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, відповідне обмеження конституційних прав як власника, так і третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст. 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження віднесено, зокрема, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Проаналізувавши наведені у клопотанні доводи, врахувавши позиції учасників, оцінивши наявні матеріали у їх сукупності та взаємному зв`язку, слідчий суддя дійшов до висновку про недоведеність і необґрунтованість клопотання слідчого, оскільки останній, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а отже не довів необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, доцільності обмеження у такий спосіб права власності, а також необхідності накладення арешту на вказане майно у запропонований ним спосіб.

Беручи до уваги викладене, таке клопотання є передчасним і обраний слідчим вид забезпечення на даній стадії досудового розслідування, за відсутності достатніх правових підстав, не відповідає критерію співрозмірності та завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.

За недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме гарантованими законом справедливий баланс між інтересами власника і завданнями цього кримінального провадження, відсутні правові підстави для вжиття ініційованого слідчим заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна потрібно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 98, 131,132, 170-173, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022170000000151 від 06 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8