Рішення

від 22.12.2022 по справі 625/357/19

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 625/357/19

Провадження № 2-др/625/1/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року Коломацький районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Лосєва Д.К.,

за участю секретаря - Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Різуненкове заяву ОСОБА_1 про ухвалення додактвого рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області, ОСОБА_2 ,3-іособи: Державнийреєстратор Коломацькоїрайонної державноїадміністрації Харківськоїобласті МєдвєдєваЗінаїда Олексіївна, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішень, визнання недійсним і скасування державної реєстрації на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства,

ВСТАНОВИВ :

До Коломацького районного суду Харківської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки у такому не вирішено питання про судові витрати, які понесла позивачка при розгляді справи, та які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн. Просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідачів на користь позивача вищезазначені судові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області Мельник М.В. проти задоволення заяви заперечувала, зазначивши про те, що матеріали справи не містять доказів понесених ОСОБА_1 витрат.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 270ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;судом не вирішено питання про судові витрати;суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Згідност. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представництво у суді під час розгляду справи Коломацьким районним судом Харківської області адвокат Танько О.П. здійснював на підставі договору про надання правової допомоги від 19 квітня 2019 року.

На підтвердження понесених позивачкою витрат на правову допомогу представником надано акт приймання-передачі наданих послуг від 27 жовтня 2020 року, з якого вбачається, що вартість роботи за договором про надання правовової допомоги від 19 квітня 2019 року із позивачкою становить по 20000, 00 гривень.

Дослідивши заяву представника позивача провідшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді, врахувавши заперечення Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області, щодо такого розподілу цих витрат, суд вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

З матеріалів справи убачається, що 19 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Танько О.П. було укладено договір про надання правової допомоги (т. 1 а.с. 58).

Пунктом 4 вказаного договору погоджено порядок сплати гонорару.

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 та адвокатом Танько О.П. підписано Акт прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 20000 грн. (т. 3 а.с.37).

Статтею 141 ЦПК Українипередбачено визначення розміру судових витрат як сплачених, так і тих, що мають бути сплачені у зв`язку із розглядом справи.

Матеріали справи не містять доказів сплати позивачкою вказаних витрат на правову допомогу. Проте несплата коштів позивачкою станом на час звернення із заявою про стягнення витрат на правову допомогу, не свідчить про відсутність підстав для виконання нею умов договору про надання правової допомоги в частині сплати послуг адвокату, а тому заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомого слід задовольнити.

Проте, у зв`язку з тим, що у суду відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Танько О.П. та позивачкою щодо розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони, суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, суд дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат у розмірі 10000, 00 грн., які слід стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачки, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат,виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 270 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додактвого рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області, ОСОБА_2 ,3-іособи: Державнийреєстратор Коломацькоїрайонної державноїадміністрації Харківськоїобласті МєдвєдєваЗінаїда Олексіївна, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішень, визнання недійсним і скасування державної реєстрації на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області (КОД ЄДРПОУ-043898117) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Коломацький районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2022 року.

Суддя: Д.К. Лосєв